Кишкові інфекції: що важливо знати?

Кишкові інфекції спричиняють сильний біль у животі, блювоту та діарею. Це спричиняє дискомфорт, може зіпсувати відпустку. У деяких випадках симптоми минають самостійно, але високий ризик появи ускладнень і навіть загрози для життя.

Якими бувають шлункові інфекції, як їх розпізнати і вчасно вжити заходів, щоб запобігти зараженню? Відповіді на всі запитання у статті.

Що таке кишкові інфекції?

У шлунку кожної людини є мікробіом, так називають мільйони бактерій, завдання яких – допомагати травленню. Шкідливі мікроорганізми зазвичай знищуються імунітетом. Але існують особливо небезпечні інфекції, з якими імунна система впоратися не може, тому відбувається зараження.

Гострі кишкові інфекції – захворювання шлунково-кишкового тратку, причиною яких є віруси, патогенна мікрофлора або паразити. Вони попадають в організм з їжею, напоями або через брудні руки.

Сезонності у кишкових інфекцій немає, вони можуть виникати протягом усього року. У весняно-літній період переважають бактеріальні збудники, віруси – в осінньо-зимовий. Ризик зараження у дорослих і дітей однаковий. Для лікування потрібна специфічна терапія, спрямована на прицільне знищення «шкідників».

Особливість кишкових інфекцій у тому, що вони починають діяти тільки в травному тракті – деякі у верхньому відділі (шлунку), а деякі в нижньому (кишечнику). Це залежить від того, який саме патогенний збудник потрапив в організм. Якщо зараження виходить за межі ШКТ і переходить на інші органи, розвиваються небезпечні для життя ускладнення у вигляді сепсису або септичного шоку.

Висока ймовірність зараження у людей, які проживають у забруднених регіонах, в умовах антисанітарії або контактують з хворими.

Дуже небезпечні інфекційні захворювання ШКТ для дітей. Особливості їхньої фізіології, біохімічних реакцій, незрілість імунної системи зумовлюють швидкий, а часто й блискавичний перебіг захворювання, призводять до ускладнень.

Симптоми кишкових інфекцій

У разі потрапляння патогенної мікрофлори на слизову оболонку шлунка та кишківника розвивається інтоксикація організму. Клінічні прояви найчастіше гострі та раптові, виникають протягом кількох годин після потрапляння збудника в ШКТ.

Ознаки кишкової інфекції:

• напади діареї (від 5 і більше разів на добу);
• підвищення температури (не завжди);
• зниження апетиту;
• слабкість;
• нудота, блювання;
• тахікардія;
• блідість, холодний піт;
• підвищене газоутворення;
• сухість слизових.

Ці симптоми також може спричинити звичайне харчове отруєння або нетравлення шлунка. У такому разі стан може стабілізуватися самостійно протягом кількох днів. Якщо симптоми тримаються понад 3 дні і стан тільки погіршується – це ознака кишкової інфекції.

Специфічні шлунково-кишкові симптоми залежать від виду інфекції:

• Сальмонельоз – температура 38 градусів, блювання, болі в шлунку, рідкі випорожнення зеленого кольору, можливі вкраплення слизу та крові.
• Ешеріхіоз – температура вище 37 градусів, водянисті випорожнення, блювота, гострі кишкові болі, зневоднення (дегідратація).
• Стафілококова інфекція – блювота, різкі болі в животі, багаторазова діарея, зеленуватий слизовий кал.
• Шигельоз – переймоподібні болі в лівій ділянці живота, висока температура, озноб, судоми, діарея до 10-15 разів на добу. Калові маси включають домішки слизу, іноді кров.
• Ротавірусна інфекція – респіраторні симптоми (кашель, першіння в горлі), діарея до 10 разів на добу, підвищена температура, пінисті калові маси.

Розлад шлунка, який триває кілька днів, провокує зневоднення організму. Через брак вологи губи та слизові стають сухими, виникає постійна спрага, з'являються темні кола під очима, зменшується кількість сечі, що виділяється.

Що їх спричиняє?

Збудниками інфекцій можуть бути бактерії, умовно-патогенна флора, віруси, найпростіші, гельмінти, гриби. Можливе поєднання одразу кількох збудників, що призводить до діареї.

Для розвитку захворювання в кожному конкретному випадку необхідний збіг певних умов:

• Характеристика збудника – його вид, агресивність.
• Стану організму людини – сприйнятливість до патогенів, рівень імунітету, наявність хронічних захворювань.

Розглянемо основних збудників кишкових інфекцій детальніше.

Анаеробні бактерії

Найчастіше зустрічаються і розмножуються в ШКТ.

Основні види анаеробних бактерій і захворювання, які вони можуть спричинити:

• сальмонела – переносником може бути заражене сире м'ясо, яйця та немиті овочі;
• стафілокок – може передаватися через шкірний контакт, сире м'ясо, яйця, молочні продукти;
• шигели (дизентерійна паличка) – присутня у фекаліях, забрудненій воді водойм, каналізації;
• кишкова паличка – забруднена вода, немиті овочі, непастеризоване молоко, сире м'ясо;
• хелікобактер пілорі – брудна вода, слина хворої людини;
• кампілобактер – сире молоко, м'ясо та яйця;
• воскова бацила – активізується за порушення технології заморозки, за недостатньо високої температури в процесі приготування продуктів;
• клостридіум дифіциле – зараження відбувається в медустановах через повітря, контакт, нестерилізовані катетери, медичні інструменти;
• лістерії – сирі або погано приготовані овочі та м'ясо, сирокопчені м'ясні продукти;

Грампозитивні бактерії є причиною більшості захворювань, які супроводжуються симптомами харчового отруєння. Хвороби називаються сальмонельоз, ботулізм, дизентерія, холера, мікроспоридіоз тощо.

Віруси

Інфекції, які поширюються в шлунку і дають симптоми інтоксикації, називають шлунковим грипом або вірусним гастроентеритом. До їхніх збудників належать ротавірус, аденовірус, норовірус.

За даними наукового співтовариства, тільки в США щорічно вірусний гастроентерит діагностують у 21 мільйона людей.

Паразити

Глистова інвазія часто супроводжується симптомами кишкового розладу. До основних збудників відносять:

• лямблії;
• анкілостоми;
• анізакіди;
• стрічкових черв'яків;
• криптоспоридії;
• токсикоплазми.

Інфекція поширюється в товстому кишечнику, спричиняє діарею, нудоту, блювоту, шлунковий і м'язовий біль, судоми, здуття живота, алергію. Паразитарні інфекції ШКТ можуть стати причиною амебної дизентерії, гельмінтозу, токсокарозу, трихінельозу та інших захворювань.

Дріжджові гриби

У нормі гриби роду Candida присутні на шкірі, слизових оболонках здорових людей і не завдають занепокоєння. Якщо імунітет слабшає, що може бути викликано ВІЛ-інфекцією, антибіотикотерапією, вагітністю, гриби починають активний ріст. Це провокує запалення, яке потрібно лікувати.

У більшості випадків грибкова інфекція розвивається в просвіті кишківника і не проникає в тканини. У процесі життєдіяльності гриби виділяють токсини, які подразнюють слизову оболонку і спричиняють погіршення самопочуття з ознаками розладу кишечника (нудота, метеоризм, діарея). Якщо цілісність слизової оболонки порушена, наприклад, у разі виразкової хвороби, можливе проникнення інфекції в тканини кишківника.

За сильного зниження імунітету, наприклад, при ВІЛ, гриби проникають у тканини кишечнику і далі в кровотік. У міру поширення інфекції запалення переходить у небезпечну для життя форму, вражає печінку, головний мозок, серце та інші внутрішні органи.

Як передаються гострі кишкові інфекції?

Переносниками бактеріальної інфекції можуть бути:

• брудні руки;
• погано вимиті фрукти, овочі;
• продукти (особливо м'ясо), які пройшли недостатню температурну обробку.

Інфекція передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю чи чхання), через спільні предмети користування (іграшки, посуд, рушники, побутові прилади тощо). Пацієнт, який переніс хворобу і одужав, залишається її носієм близько 2 тижнів і становить небезпеку для оточуючих.

Сальмонельоз або стафілокок передаються через заражену їжу, погано вимиті обробні дошки, під час вживання їжі з однієї тарілки з зараженою людиною. Новонароджений може захворіти від матері, через грудне молоко.

Дизентерією, кишковою паличкою та холерою можна заразитися через забруднену воду водойм під час купання, під час вживання неочищеної води з крана. Джерелом ботулізму є сира або копчена риба, м'ясні та рибні консерви. Токсоплазмозом можна заразитися через фекалії домашніх тварин, погано вимиту свіжу зелень.

Паразитарні інфекції передаються через яйця глистів, які можуть залишатися на руках, постільній білизні, одязі. Причиною вірусного гастроентериту найчастіше стає слина, а також блювотні маси, кал або сеча хворої людини.

У літню пору бактеріальні кишкові інфекції діагностуються частіше. Це відбувається через:

• високий ризик псування продуктів харчування;
• вживання сирих овочів і фруктів, які не пройшли правильну обробку;
• купання в річках, озерах, де не проводиться контроль стану води.

У лікарнях кишкова інфекція поширюється через їжу, немиті поверхні та інструменти, які не пройшли дезінфекцію. Серед найпоширеніших захворювань – стафілокок, вірусний гепатит.

Чим небезпечні подібні інфекції?

Інфікування спричиняє інтоксикацію організму продуктами життєдіяльності вірусів, мікробів або паразитів. Небезпека кишкових інфекцій у тому, що через блювоту або діарею відбувається зневоднення організму. Результатом можуть стати падіння артеріального тиску, згущення крові, тромбоз, ниркова недостатність, з боку нервової системи – кома, набряк мозку, серця – кардіогенний шок.

Серед інших небезпечних наслідків:

• запалення органів малого тазу, що призводить до циститу, простатиту;
• бактеріальний вагіноз;
• гостра ниркова недостатність;
• ентероколіт;
• кардіоміопатія;
• пневмонія.

Кишкова інфекція супроводжується інтоксикацією (отруєнням) та ураженням шлунково-кишкового тракту. Обидва ці стани особливо небезпечні для малюків через швидкий розвиток загрозливих для життя станів – зневоднення і токсикозу.

Як діагностуються інфекції шлунково-кишкового тракту?

Під час консультації лікар може призначити:

• загальний аналіз сечі для оцінки токсичних змін і визначення питомої ваги при зневодненні;
• посів калу на дизентерію, сальмонельоз, стафілокок, умовно-патогенну флору;
• обстеження калу на антигени ротавірусів (ІФА) та ентеровірусів (за показаннями);
• загальний аналіз крові з визначенням гематокриту;
• копрологічне дослідження калових мас;
• серологічний аналіз крові в динаміці хвороби;
• посів блювотних мас на патогенну мікрофлору;
• біохімію крові;
• аналіз калу на глистяні інвазії;
• посів крові на стерильність;
• фіброгастроскопію;
• УЗД черевної порожнини для оцінки стану внутрішніх органів;
• колоноскопію (у разі діареї, що триває більше 2 тижнів і в калових масах є домішки крові).

Таких досліджень достатньо, щоб визначити причину захворювання і стан організму пацієнта – запалення, концентрація електролітів, вид бактерії, її стійкість до антибіотиків.

Лікування кишкової інфекції у дорослого

Лікуватися гостра кишкова інфекція може за допомогою лікарських препаратів різних груп. Необхідні медикаменти лікар підбирає залежно від типу збудника і вираженості захворювання. У більшості випадків призначають комплексну терапію, що включає не тільки приймання медикаментів, а й корекцію режиму харчування.

Які ліки від кишкової інфекції можна приймати як першу допомогу

Кишкова інфекція може бути спричинена небезпечними бактеріями. Тому потрібно одразу звертатися по медичну допомогу. До відвідування лікаря слід випити залпом 1-1.5 л води (можна злегка підсоленої) і викликати блювоту, натиснувши пальцем на корінь язика.

Полегшити стан допоможе прийом сорбентів. Можна використовувати активоване вугілля, ентеросорбент або смекту.

Лікар під час огляду ставить такі запитання: яку їжу вживав хворий, з ким контактував, які препарати приймав. Аналіз відповідей допомагає виключити отруєння харчове або лікарськими препаратами, а також деякі вірусні захворювання.

Чим лікують кишкову інфекцію?

Тактика лікування кишкових інфекцій включає кілька етапів:

1. Детоксикацію організму.
2. Заповнення втрати рідини.
3. Усунення причини захворювання за допомогою прийому лікарських препаратів.

Насамперед лікування спрямоване на усунення симптомів – блювоти, діареї та лихоманки. Призначення препаратів повинен виконувати фахівець, тому що антибіотики при захворюваннях, спричинених вірусами (наприклад, кишковий грип або ротавірусний ентерит) неефективні.

Далі проводяться заходи, спрямовані на регідратацію організму і відновлення балансу електролітів у крові. Високу температуру можна знімати прийомом жарознижувальних. Тільки після загострення лікарі призначають антибактеріальну терапію, виведення гельмінтів (за потреби). Далі проводиться відновлення мікрофлори кишківника.

У разі виявлення кишкової інфекції у дитини, їй потрібно забезпечити спокій і постільний режим. Також важливо ізолювати хворого від інших дітей, виділити окремий посуд. Антибіотики лікар може призначити тільки в разі важкої форми кишкової інфекції, дизентерії або розвитку ускладнень.

У разі погіршення самопочуття у дитини, особливо в грудному віці, потрібна екстрена медична допомога і термінова госпіталізація.

Детоксикація

Процедура допомагає очистити організм від токсинів. Детоксикаційні засоби мають високу сорбційну ємність, тобто зв'язують і виводять з організму токсичні сполуки. Найефективнішими вважаються сорбенти: смекта, атоксил, ентеросгель.

Регідратація

Під час гострих діарейних інфекцій відбувається швидка втрата води та електролітів. Спеціальні лікарські розчини солі використовують у рамках регідратаційної терапії та спрямовані на відновлення водно-електролітного та кислотно-лужного балансу. Головною діючою речовиною зазвичай є хлорид натрію. Для регідратації призначають порошки для приготування водних розчинів: регідрон, глюкосолан.

Етіотропна терапія

Після діагностики та встановлення причини інфекції шлунка і кишківника, лікар підбирає терапію. Її основне завдання полягає в усуненні причини, що викликала захворювання.

Для усунення кишкових інфекцій можуть призначатися різні способи лікування.

Антибіотиками

Необхідні для знищення бактерій. Призначаються в разі, якщо вірусна інфекція поєднується з бактеріальним запаленням. Виражений терапевтичний ефект при гострих кишкових інфекціях у антибіотиків, активних щодо грамнегативних бактерій. Найчастіше призначають офлоксацин, ципрофлоксацин, норфлоксацин, рідше – макроліди (мідекаміцин), хлорамфеніколи (левоміцетин), сульфаніламіди (фталазол).

Протипаразитарними засобами

Для ефективного позбавлення від паразитів важлива попередня діагностика виду гельмінтів у конкретного пацієнта. Після оцінки результатів аналізів лікар підбирає специфічне лікування. Лікарські препарати можуть бути в таблетках або сиропі.

Важливо суворо дотримуватися рекомендацій щодо приймання ліків, а щоб уникнути появи паразитів – дотримуватися порад лікаря щодо профілактики глистових інвазій.

Противірусними засобами

Їх застосування актуальне в разі ротавірусної та ентеровірусної інфекцій, особливо у дітей. Вираженим ефектом у цьому відношенні відрізняється уміфеновір (арбідол). Препарат запобігає прогресуванню захворювання й активізує захисні функції організму.

Відновлення мікрофлори

Після усунення гострої кишкової інфекції необхідно заповнити втрату корисних бактерій і відновити баланс мікробіома. З цією метою лікар може призначити приймання пробіотиків на основі лакто- або біфідобактерій.

Детальніше про те, які пробіотики допомагають у процесі відновлення після діареї, описано в статті.

Підтримка імунітету

Ослаблений інфекцією організм потребує поповнення дефіциту вітамінів і мінералів. Для цих цілей можна приймати вітаміни або вітамінно-мінеральні комплекси.

Детально про те, як підвищити імунітет дорослому описано в статті.

Чи можна самостійно приймати антибіотики в разі кишкової інфекції?

Антибіотикотерапія належить до лікування, а не до профілактики. Тому застосовувати антибактеріальні засоби необхідно строго за показаннями і тільки за призначенням лікаря.

Після лабораторних досліджень біоматеріалу (аналізів крові, бакпосіву) лікар встановить необхідність в антибіотику і підбере його вид, який буде ефективним для усунення конкретної бактерії. Стафілокок, наприклад, вирізняється гарною стійкістю до більшості антибіотиків, тому його лікування більш тривале та складне.

Якщо застосовувати антибіотик за симптомів кишкових інфекцій або отруєння самостійно, високий ризик «прогадати» з видом препарату. У результаті збудник стане більш стійким до ліків і його буде складно позбутися.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

Основні симптоми, які допомагають відрізнити гостру кишкову інфекцію від звичайного харчового отруєння:

• сильний біль у животі;
• часте блювання (до 6 разів на добу), яке не приносить полегшення;
• темні, дьогтеподібні випорожнення;
• аритмія;
• біль у грудях;
• домішки крові в калових масах;
• запаморочення.

Серед симптомів також ознаки зневоднення. Вони включають: сухість у роті, шкіра не розгладжується після щипка, постійна спрага, кола під очима.

Людям з групи ризику (вагітним, маленьким дітям, літнім і людям з імунодефіцитом) за перших ознак кишкових інфекцій потрібна термінова консультація лікаря.

Дієта в разі кишкової інфекції

Основні принципи здорового харчування для хворих:

• не можна повністю відмовлятися від їжі в перші дні хвороби – потрібно їсти маленькими порціями, щоб уникнути блювотного рефлексу;
• обмежити жири та швидкі вуглеводи (солодощі);
• замість молочних, вживати кисломолочні продукти, багаті корисними для ШКТ лактобактеріями;
• готувати їжу на парі, варити або запікати, потім пюрірувати або подрібнювати.

У разі кишкових інфекцій важливо багато пити – чорний і трав'яний чай, кисіль, настоянку шипшини, рисовий відвар, мінеральну воду, збагачену магнієм.

Заборонені продукти при кишкових інфекціях:

• жирне м'ясо та бульйони;
• здобна випічка;
• деякі види каш (вівсяна, перлова, пшоняна);
• бобові;
• сирі овочі;
• напівфабрикати, консерви, фаст фуд;
• м'ясо, риба та яйця без термічної обробки.

Список дозволених продуктів – каші на воді (гречана, лляна, рисова), а також дієтичне м'ясо (варена індичка, телятина, кролятина, куряча грудка). Можна готувати на пару пюре з овочів (броколі, кабачків, картоплі, моркви, цвітної капусти, гарбуза), з фруктів (яблук, бананів).

Скільки мають тривати обмеження? Дієти потрібно дотримуватися не менше 2 тижнів. Цей час необхідний для повноцінного відновлення слизової оболонки кишківника.

Про те, що включає і яка має бути дієта в разі діареї, докладно описано в статті.

Чи можливі ускладнення при кишкових інфекціях?

Основні ускладнення, до яких призводить ураження кишківника небезпечними інфекціями – це інфекційно-токсичний шок і зневоднення. Обидва стани особливо небезпечні для дітей, літніх людей і пацієнтів з ослабленим імунітетом.

Ускладнення можуть проявлятися судомами, помутнінням свідомості, кров'ю в калі та блювоті. Людина може втратити свідомість або впасти в кому. За появи перелічених симптомів слід викликати швидку допомогу.

Як не заразити інших, якщо захворіли ви або ваші близькі?

Щоб знизити ризик передачі інфекції, слід:

• дезінфікувати приміщення (загальні кімнати та спальню хворого) – мити поверхні, обробляти їх дезінфекційними засобами;
• виділити хворому окремий посуд і рушник;
• постільну білизну та одяг хворого прати при температурі вище 60 градусів.

Слід обмежити коло спілкування на час інкубаційного періоду – 2 тижні. Якщо хворий живе в сім'ї, краще ізолювати його в окремій кімнаті. Відвідувати громадські місця дозволено через 2 дні після того, як зникнуть симптоми кишкової інфекції. Користуватися басейном можна тільки після закінчення інкубаційного періоду.

Як запобігти інфекціям кишечника

Для профілактики кишкових інфекцій слід:

• провести правильну термічну обробку сирого м'яса та риби, обмежити вживання сирокопчених м'ясних делікатесів, відмовитися від вживання м'яса з кров'ю;
• добре мити сирі овочі, фрукти та ягоди, не їсти їх «з куща»;
• завжди мити з мийним засобом обробні дошки та поверхні, на яких могли залишитися частинки сирого м'яса чи риби;
• при купанні у водоймах уникати потрапляння води до рота;
• не вживати сирі яйця;
• не пити воду з невідомих джерел;
• слідкувати за свіжістю приготованої їжі та куплених продуктів – ставити страви в холодильник, дивитися на термін придатності;
• мити руки після відвідування туалету, особливо в громадських місцях (водою з милом краще, але можна й обробляти антисептиком).

Перераховані заходи допоможуть знизити ризик зараження інфекціями, спричиненими бактеріями та паразитами. Одним з найдієвіших способів захиститися від вірусної кишкової інфекції залишається вакцинація.

Які щеплення є від кишкових інфекцій?

На сьогодні доступні вакцини, що захищають від таких вірусних інфекцій:

• ротавірусу;
• вірусного гепатиту;
• черевного тифу;
• гострої дизентерії.

Щеплення не входять до календаря вакцинації, але доступні в приватному порядку, наприклад, вакцини від ротавірусу ротатек або ротарикс. Терапевт та інфекціоніст проконсультують щодо вакцин, які можна робити як дорослим, так і дітям.

Важливо провести вакцинацію до «зустрічі» з інфекціями, щоб запобігти можливому зараженню.

Залишайтеся здоровими

Не так багато видів кишкових інфекцій, які лікують у лікарні. У більшості випадків можливе лікування вдома, але тільки після попередньої консультації з лікарем, який призначить схему терапії та відновлення після неї.

Не можна підбирати і пити антибіотики самостійно, тому що це може погіршити прогноз захворювання і ускладнити подальше лікування.

Приділяйте більше уваги профілактиці зараження, за появи перших симптомів кишкових інфекцій звертайтеся до лікаря, уникайте контактів з іншими людьми протягом 14 днів. Прийом пробіотиків і спеціальна дієта допоможуть швидко відновитися після хвороби.