Ускладнення після Covid-19 та постковідний синдром

COVID-19 став не лише глобальною пандемією, а й причиною багатьох довгострокових наслідків для здоров'я. Симптоми затяжного ковіда, серед яких задишка, хронічна втома, порушення пам'яті, проблеми з серцем та судинами – це лише частина можливих наслідків.

Чому розвивається постковідний синдром, які ускладнення зустрічаються найчастіше і як з ними боротися – розглянемо у статті.

Що таке постковідний синдром чи лонг-ковід?

Ковід є респіраторним захворюванням (ГРВІ) і вражає дихальну систему людини. Однак під час хвороби або після одужання у деяких пацієнтів діагностують патології, які не пов'язані з легкими.

Більш детально про причини, симптоми, діагностику та лікування COVID можете дізнатися прочитавши статтю.

Вплив наслідків коронавірусу на організм ще вивчається, але вчені об'єднали безліч побічних ефектів у єдиний діагноз і дали йому назву «постковідний синдром». Це хвороби та симптоми, які виникають у людини, зараженої коронавірусною інфекцією, під час ковіда або після одужання, та не пов'язані з іншими самостійними захворюваннями.

Синдром з'являється після того, як гостра фаза хвороби пройшла (через кілька тижнів), також можливі відкладені наслідки (через 3-6 місяців після одужання). При цьому неспецифічні симптоми зазвичай виявляють у дихальній, серцево-судинній, нервовій, ендокринній та імунній системах.

Затяжний або лонг ковід діагностують, якщо захворювання переходить у хронічну форму та триває більше 12 тижнів. Але лікарі відзначають деякі відмінності цього стану із постковідним синдромом.

Прояви затяжного ковіда згодом стають менш вираженими і, якщо не з'явилися ускладнення, повністю зникають протягом кількох тижнів.

При постковідному синдромі симптоматика може проявитися в повній силі через деякий час після одужання і повторюватися з деякою періодичністю.

Чому COVID-19 викликає ускладнення?

Постковідний синдром може негативно вплинути як на конкретний орган, так і відразу на кілька систем організму. Вчені досі не з'ясували, чому одні люди хворіють довго і важко, а деякі легко переносять ковід, але за кілька місяців страждають від його ускладнень.

На даний момент існує кілька гіпотез появи постковідного синдрому:

• Вплив коронавірусу на будову кровоносних судин та в'язкість крові. Вірус вражає клітини, які вистилають вени та артерії, що стає причиною запалення та згущення крові. Порушення кровообігу та поява мікротромбів призводять до проблем у роботі мозку, серця, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції.
• Пошкодження нервових клітин, нейронних зв'язків у головному мозку, блукаючому нерві та периферичній нервовій системі. Призводить до порушення сну, психіки, координації, розумової діяльності, пам'яті.
• Поразка тканин органів. Вирус розноситься з кров'ю та ушкоджує судини серця, шлунка, легенів, головного мозку, кишківника, нирок. Найбільше страждають легені, тому що основним ускладненням є ураження альвеол та утворення спайок – фіброз тканин. Порушення дихання викликає гіпоксію інших органів. В першу чергу від нестачі кисню страждає головний мозок.
• Деякі штами коронавірусу мають хороший ступень «виживання» у кишечнику, що викликає проблеми із травленням.
• COVID-19 «пробуджує» інші віруси, які вже були в організмі, але перебували у неактивному, латентному стані. Прихильники теорії пояснюють цим появу ускладнень, які ніяк не пов'язані з коронавірусом.
• Аутоімунна відповідь на вірусну атаку COVID-19. Коли вірус проникає в клітини організму, імунітет починає агресивно реагувати на появу «чужинця» та знищувати його разом із власними клітинами. Це провокує розвиток або посилення аутоімунних захворювань, появу алергії у людей зі схильністю чи спадковою схильністю до неї.

Дані гіпотези пояснюють причинно-наслідкові зв'язки між зараженням коронавірусом та появою у людини ускладнень чи хвороб. Однак, незважаючи на те, що більшість людей, які перенесли ковід, виникали віддалені побічні ефекти, точної статистики немає. Це пов'язано зі швидкою мутацією вірусу та складнощами довгострокового спостереження людей, що перехворіли. Багато з них пов'язують появу негативних симптомів з окремими захворюваннями, займаються самолікуванням, у результаті лікарю складно простежити взаємозв'язок.

Симптоми постковідного синдрому

Тривалий чи затяжний ковід виснажує організм. Найбільше він вражає верхні та нижні дихальні шляхи, серцево-судинну та нервову системи. Клінічні прояви можуть виникати відразу після того, як хвороба піде на спад, тобто протягом кількох тижнів.

У людей старших 60 років, частіше уражаються серце та судини, що призводить до періодичних нападів тахікардії, задишки, підвищення артеріального тиску. Тяжка форма ковіда з пневмонією дає ускладнення на легені, виникають фіброзні осередки, що ведуть до дихальної недостатності.

Після коронавірусної інфекції ускладнення можуть перейти на верхні дихальні шляхи, вражаючи ЛОР-органи – вуха, гайморові пазухи, горло.

Приблизно у третини пацієнтів, що перенесли COVID, спостерігаються неврологічні порушення, які знижують працездатність, а також неврози, які можуть перейти до хронічного головного болю та депресії.

У багатьох людей тривала хвороба, особливо у тяжкій формі, госпіталізація та соціальна ізоляція викликають порушення психіки. Це відзначається ще під час хвороби або відразу після одужання і може тривати кілька місяців.

Клінічні прояви ускладнень після коронавірусу

Незважаючи на те, що симптоми відрізняються, лікарі виділили список основних проявів, які були виявлені у людей із постковідним синдромом:

• проблеми з диханням - задишка, неможливість зробити вдих на повні груди, відчуття нестачі повітря в стані спокою або при фізичному навантаженні;
• порушення або втрата смаку і нюху;
• біль і тяжкість у серці, за грудиною;
• головний біль, «туман у голові», запаморочення;
• періодичне підвищення та зниження тиску;
• коливання пульсу;
• випадання волосся та сухість шкіри;
• низька температура тіла;
• занепад сил, постійна слабкість;
• хронічний кашель;
• порушення роботи ШКТ – запори, діарея, здуття живота;
• зниження когнітивних функцій - провали в пам'яті, складнощі з концентрацією уваги;
• безсоння;
• паніка, тривожність;
• періодичні висипання на шкірі, поява судинних сіточок, свербіж.

У людей із хронічними захворюваннями симптоми посилюються. Особливо це стосується цукрового діабету, астми, алергії, хвороб легень та нирок.

Наслідки ковіда для різних органів та систем

Коронавірус може вражати відразу кілька органів та систем. У групі ризику люди, які перенесли ковід у важкій формі та перебували у критичному стані.

Негативні наслідки пов'язані з тим, що вірус зв'язується з АПФ 2 рецепторами, які знаходяться всередині органів та тканин. Порушення будови судин призводить до поразки самих органів. Вірус також проникає у білки, які відповідають за генерацію енергії у клітинах. Це дало змогу вченим зробити висновок, що COVID руйнує організм на клітинному рівні.

Розглянемо, як саме постковідний синдром впливає на роботу різних органів та систем.

Ускладнення у дихальній системі

Приблизно у половини пацієнтів, які перенесли ковід середнього чи тяжкого ступеня тяжкості, діагностують ураження легень. Це призводить до фіброзу тканин, зниження функції дихання і навіть може спричинити інвалідність. Щоб запобігти небезпечному ускладненню, необхідно спостерігатися у пульмонолога не менше 6 місяців після одужання та регулярно проводити обстеження легень.

Коронавірус негативно впливає також на верхні дихальні шляхи, що виражається у розвитку гаймориту, синуситу, тонзиліту, порушенні слуху та нюху. Симптоми частіше виникають у пацієнтів, котрі перенесли ковід без пневмонії. Ускладнення можуть з'явитися відразу після завершення гострої стадії захворювання, або через кілька місяців під впливом будь-якого провокуючого фактора.

Серцево-судинна система

Ковід або вірус SARS-CoV-2 потрапляє в тканини, які вистилають судини. Це призводить до зміни їх структури, несе небезпеку для серцево-судинної системи, підвищує ймовірність розвитку:

• тахікардії;
• аритмії;
• гіпертонії;
• гіпотонії;
• інфаркту;
• ішемічної хвороби серця;
• «цитокінового шторму», який викликає серцеву недостатність;
• тромбофлебіту;
• тромбів;
• гострого коронарного синдрому;
• міокардиту.

Порушення серцевої діяльності та судинні патології є одними із найбільш поширених ускладнень ковіда. Вони провокують серйозні проблеми зі здоров'ям і без своєчасного виявлення нерідко призводять до смерті.

Імунітет

Вчені зробили висновок, що Covid-19 став справжнім «струсом» імунітету навіть для людей, які перенесли хворобу легко або безсимптомно. Імунній системі доводиться реагувати на новий вірус, з яким вона ще не стикалася.

У людей з низьким імунітетом чи схильністю до аутоімунних захворювань, ковід стає провокатором прихованих до цього хвороб та посиленням вже існуючих. Це призводить до придушення чи гіперактивності імунної системи, що може стати причиною розвитку:

• алергії;
• ревматоїдного артриту;
• аутоімунного тиреоїдиту;
• вірусу Епштейна-Барра;
• цитомегаловірусної інфекції;
• герпесу.

Після одужання у пацієнтів може спостерігатись тривале, хронічне запалення, підвищення сприйнятливості до інфекцій, часті застуди.

Що має бути у домашній аптечці на випадок застуди чи ГРВІ, читайте у статті.

Суглоби

COVID-19 може викликати в суглобах запальні процеси, які супроводжуються болем, скутістю та обмеженням рухів. У деяких хворих розвивається реактивний артрит або загострюються хронічні захворювання, такі як ревматоїдний артрит.

Вірус провокує збої в імунній системі, що може призводити до тривалого запалення та руйнування хрящової тканини. Після ковіда погіршується кровообіг, що уповільнює відновлення суглобів та посилює дискомфорт.

Для полегшення стану важливі помірна фізична активність, контроль запальних процесів та відновна терапія.

Травлення, нирки та печінка

Коронавірусна інфекція вражає не тільки дихальну систему, але й інші органи, включаючи травний тракт, нирки та печінку. Вірус викликає запальні процеси, порушує кровообіг та обмін речовин, що може призводити до різних ускладнень.

У багатьох людей, що перехворіли на ковід, спостерігаються розлади шлунково-кишкового тракту, такі як діарея, нудота, біль у животі та дисбактеріоз. Вірус також впливає на вироблення печінкових ферментів, знижуючи чи підвищуючи їх кількість. На думку вчених ці фактори і є причиною того, що після ковіда виникають нетравлення шлунка, розлад травлення.

Вірус також здатний викликати запалення та погіршення функції нирок, що підвищує ризик ниркової недостатності та затримки рідини в організмі. Печінка страждає від токсичного впливу інфекції та ліків, що проявляється підвищенням ферментів, запаленням та порушенням детоксикації.

Для зниження ризиків важливо стежити за харчуванням, контролювати хронічні захворювання та регулярно перевіряти стан внутрішніх органів.

Проблеми зі шкірою та волоссям

Після COVID-19 багато людей стикаються з погіршенням стану шкіри та волосся. Це пов'язано із запальними процесами, ослабленням імунітету, гормональними змінами та стресом, який відчуває організм під час хвороби.

Серед поширених наслідків:

• Випадання волосся. Волосся починає активно випадати через 2-3 місяці після одужання, це відбувається через збій у фазі їх зростання.
• Сухість та лущення шкіри. Вірус порушує бар'єрні функції шкіри, знижує рівень зволоженості, викликає сухість, подразнення та лущення.
• Висип і висипання. У деяких людей, що перехворіли на COVID-19, з'являються червоні плями, свербіж, акне або загострення дерматологічних захворювань (екзема, псоріаз).
• Зміна пігментації. Через запальні процеси та порушення мікроциркуляції можуть виникати темні плями або гіпопігментація.

Шкіра та волосся відразу реагують на перенесені захворювання. Після COVID-19 важливо забезпечити їм правильний догляд та підтримку організму зсередини, щоб мінімізувати наслідки, повернути красу та здоров'я.

Вплив на мозок

COVID-19 здатний стати причиною розвитку запалення в головному мозку, порушення роботи нервової системи, що може викликати менінгіт, енцефаліт, васкуліт.

У багатьох пацієнтів розвиваються неврологічні ускладнення після ковіда, пов'язані із запаленням, порушенням кровообігу та пошкодженням нервової системи. Часто виникає «мозковий туман» - зниження концентрації, погіршення пам'яті та когнітивних функцій. Можливі хронічні головні болі, запаморочення, шум у вухах та проблеми зі сном.

Довготривалі наслідки ще вивчаються. Відновлення може зайняти місяці, а в деяких випадках навіть роки, і вимагає комплексного підходу.

Психоемоційні зміни

Практично у кожного третього пацієнта, що перехворів на Сovid-19, відзначається зниження психоемоційного фону, виникає апатія, тривожність, панічні атаки, безсоння і депресія.

Причиною стає не лише вплив вірусу на нерви, а й пережитий стрес. Пандемія і соціальна ізоляція, паніка серед населення і часті випадки госпіталізації вселяють багатьом страх небезпечного вірусу, що постійно мутує.

Це пригнічує психіку, погіршує самооцінку, провокує гормональний дисбаланс. Згодом він впливає на ендокринну, статеву системи, викликає зниження лібідо та потенції, порушення менструального циклу у жінок.

Відновлення може тривати тривалий час і потребує медичної підтримки.

Диагностика затяжного ковіда

З появою перелічених симптомів рекомендується виконати діагностику організму, щоб оцінити наслідки захворювання. Особливо це важливо зробити людям:

• віком від 50 років;
• із зайвою вагою;
• із хронічними захворюваннями дихальної системи;
• з цукровим діабетом;
• без щеплення (вакцинації) проти COVID-19;
• з тяжким перебігом коронавірусу;
• з гіпертонією.

Деякі симптоми постковідного синдрому найчастіше спостерігаються у жінок. Якщо мучить тривалий кашель, ви не можете ясно мислити чи забули, коли востаннє нормально спали, зверніться до лікаря для обстеження.

Для визначення лонг-ковіду або постковідного синдрому призначають:

• Аналізи крові. Загальний, на антитіла IgG IgM до вірусу SARS-CoV-2, на С-реактивний білок, гормони, глюкозу, ферменти печінки, а також коагулограма.
• Рентген або КТ грудної клітки. Для оцінки стану легень.
• Легеневі тести. Допомагають визначити, наскільки добре працюють легені на вдиху та видиху.
• Електрокардіограму та ехограму. Для оцінки роботи серця.
• УЗД судин кінцівок. Для виявлення тромбів.
• УЗД черевної порожнини. Допомагає оцінити роботу внутрішніх органів.

Після оцінки результатів досліджень, лікар може призначити додаткову діагностику або підібрати терапію.

Лікування постковідного синдрому

Підхід до терапії має бути комплексним та включати не тільки прийом медикаментів, а й фізіотерапію, гімнастику, психологічну реабілітацію людини, яка перехворіла на коронавірусну інфекцію. Також важливо скоригувати харчування та режим дня, дотримуватися фізичної активності та за наявності хронічних захворювань займатися профілактикою ускладнень.

Реабілітацію для запобігання негативним побічним наслідкам після ковіда слід розпочинати ще під час проходження основного лікування. Це прискорить процес відновлення та зміцнить здоров'я. У період хвороби слід робити дихальну гімнастику, пасивні вправи для ніг, лежати на животі. Це допоможе підтримати м'язи у тонусі, покращити функції легень, знизити ризик утворення тромбів.

Розглянемо докладніше терапевтичні методи, які допомагають швидше відновитися, а за наявності постковідного синдрому – позбутися симптомів.

Дихальна гімнастика

Після ковіда у багатьох довго зберігається кашель і проблеми з диханням. Якщо хвороба протікала важко, легеням потрібна підтримка. Відновити кровообіг та насичення органів киснем допоможуть спеціальні дихальні вправи:

1. Дути в трубочку у склянці, заповненій водою.
2. Робити вдих через ніс і довгий, повільний видих через рот.
3. Виконувати глибокий вдих і видих через зімкнуті губи, долаючи опір.
4. Дихання животом - на вдиху та видиху піднімається і опускається діафрагма. Нижня частина легень наповнюється повітрям.

Дихальні вправи слід виконувати 3-5 разів на день. На першому етапі один підхід може тривати 5 хвилин, потім потрібно поступово збільшувати тривалість вправ.

Фізична активність та зміцнення організму

Відновити м'язову масу і розім'ятися допоможе активність. Навантаження слід поступово підвищувати.

У відновлювальний період треба:

• багато гуляти на свіжому повітрі, ходити пішки починати по 10 хвилин на день і поступово збільшувати тривалість прогулянок;
• робити вправи на розтяжку, а також розминку кінцівок, шиї, спини;
• займатися плаванням.

У міру відновлення можна додати вправам інтенсивності, їздити на велосипеді, зайнятися фітнесом. Спочатку заняття будуть супроводжуватися задишкою і втомою, але в міру зміцнення організму, стан і витривалість поліпшаться.

Правильне харчування та гідратація

У період відновлення ослаблений організм потребує рідини, вітамінів та мінералів. Важливо перейти на здорове харчування, виключити з раціону такі шкідливі речовини, як консерванти, фаст-фуд і цукор. Відновити сили та заповнити дефіцит електролітів допоможе питний баланс.

Основні принципи харчування після ковіда:

• вживати більше білкової їжі (м'ясо, бобові, сир, яйця), що важливо для поповнення м'язової сили;
• включити в меню фрукти та овочі - вони є джерелами вітамінів і антиоксидантів, захистять клітини від окислювального стресу і зміцнять імунітет;
• вибирати продукти, багаті на омега-3 (жирна морська риба, риб'ячий жир, насіння або олія льону), що необхідно для зниження запального процесу;
• пити не менше 2 л чистої води на день, це допоможе відновити метаболізм та зняти втому.

Їжа має бути різноманітною. Необхідно скласти меню, де кожен день будуть різні продукти. Такий підхід допоможе збільшити кількість та різноманітність вітамінів та мінералів, що потрапляють в організм з їжею. Не можна забувати і про прогулянки на сонці, які заповнюють дефіцит вітаміну D – важливого нутрієнта для відновлення імунітету та тканини легень.

Як правильно приймати вітамін D? Час прийому та добові дози D3 добавок описані в статті.

Підтримка психоемоційного здоров'я

Тривога, паніка та занепад сил часто супроводжують постковідний синдром. Позбутися їх можна зі допомогою:

• сеансів медитації та релаксації;
• участі у групах соціальної реабілітації;
• зустрічей із друзями.

Якщо самостійні зусилля не дають результату, слід звернутися за допомогою до психолога. Для зняття тривоги та нормалізації сну лікар може виписати заспокійливі ліки.

Лікарські препарати для лікування постковідного синдрому

Медикаментозна терапія спрямована на відновлення органів та систем, які постраждали після ковіда. Зазвичай лікування включає прийом фармпрепаратів, вітамінів, які зміцнюють легені, серце, нервову систему, ШКТ та імунітет. Препарати призначає лікар, виходячи з результатів обстеження та скарг пацієнта.

Медикаменти допомагають заповнити дефіцит певних речовин, прискорити метаболізм та процеси регенерації, вивести з організму токсини.

Відновлення нервової системи

Неврози, тривогу та безсоння допоможуть усунути кілька груп препаратів – це заспокійливі на рослинній чи хімічній основі, ноотропні речовини, амінокислоти та вітаміни.

Вітаміни та заспокійливі має виписати лікар. Вибір виду ліків залежить від того, наскільки уражена нервова система та виражені неврологічні чи психологічні проблеми. На легкій стадії нервових розладів допоможуть антиоксиданти та рослинні препарати, доповнені вітамінами групи В (у монопрепаратах чи вітамінних комплексах).

Ноотропні препарати при лікуванні наслідків COVID-19 застосовують для підтримки роботи мозку, покращення пам'яті, концентрації та загального когнітивного стану. Вони допомагають боротися з «мозковим туманом», знижують стомлюваність, покращують кровопостачання мозку та прискорюють відновлення після неврологічних ускладнень. Крім того, ноотропи можуть сприяти зниженню тривожності та нормалізації сну, що важливо для реабілітації.

Однак застосування ноотропних препаратів має бути узгоджене з лікарем, оскільки ефективність та необхідність залежать від стану пацієнта.

Хочете дізнатися, які таблетки ефективні від стресу та тривоги? Читайте статтю.

Амінокислота ГАМК (гама-аміномасляна кислота) та антиоксиданти використовуються в лікуванні постковідного синдрому для підтримки нервової системи та захисту клітин від пошкоджень. ГАМК має заспокійливу дію, знижує тривожність, покращує сон, сприяє зниженню запалення в головному мозку та нормалізації роботи нервової системи.

Антиоксиданти (вітаміни C, E, глутатіон та коензим Q10), допомагають боротися зі стресом, викликаним вірусом, зменшують запалення, підтримують роботу серця, судин та мозку. Вони також прискорюють відновлення тканин, покращують загальне самопочуття та підвищують рівень енергії.

Дуже важливо після COVID-19 приймати вітаміни групи В. Вони допомагають знизити втому, відновити нервову систему, покращити пам'ять, сон та загальне самопочуття.

Відновлення імунітету

Для зміцнення імунної системи у процесі реабілітації після covid-19 використовуються:

• вітаміни - С, D, Е, групи В;
• мінерали - цинк, магній, селен, калій, залізо;
• амінокислоти - глутатіон.

При дефіциті певного вітаміну чи мінералу можна приймати монопрепарати та біодобавки, а для комплексного зміцнення організму – вітамінно-мінеральні комплекси. Такі комплекси зазвичай називаються «для імунітету», випускаються для дорослих і для дітей.

Які вітаміни вибрати для підвищення імунітету? Читайте корисну інформацію в статті.

Відновлення функцій дихання та легень

Для відновлення після COVID-19 важливо дотримуватись комплексного підходу, що включає дихальну гімнастику, фізичну активність, правильне харчування та медичне спостереження.

Для лікування можуть використовуватися бронхолітики (покращують дихання, знімають спазми), муколітики (розріджують та полегшують виведення мокротиння), кортикостероїди (зменшують запалення), антиоксиданти (захищають клітини від ушкоджень). Також застосовують інгаляції з ефірними оліями.

Усі призначення повинен робити лікар з урахуванням стану пацієнта.

Чому виникає тривалий кашель після ковіда і способи його лікування докладно описані в статті.

Відновлення ШКТ

Після тривалого прийому антибіотиків та інших медичних препаратів відновити мікрофлору кишечника та усунути дискомфорт у животі допоможуть:

• кисломолочні продукти – кефір, йогурт, нарине;
• пробіотики – препарати з лакто- та біфідобактеріями;
• омега-3 жирні кислоти.

Також важливо вживати корисні, багаті на вітаміни і клітковину, продукти, віддавати перевагу мінімальній термічній обробці овочів, готувати м'ясо і рибу в духовці або на пару.

Червона риба та оселедець багаті омега-3. Згідно з дослідженнями, їх регулярне вживання допомагає відновити роботу шлунково-кишкового тракту і навіть захистити кишечник від онкології. Приймати омега-3 можна у вигляді добавок.

Пробіотики після COVID-19 важливі для відновлення кишкової мікрофлори, яка могла постраждати через інфекцію, стрес та прийом антибіотиків. Вони підтримують імунітет, зменшують запалення, покращують травлення та допомагають організму засвоювати поживні речовини, необхідні для відновлення після хвороби.

Детально про те, навіщо потрібні пробіотики організму, як вони допомагають впоратися з діареєю, описано в статті.

Відновлення нюху

Щоб швидше відновити вільне дихання та нюх, необхідно щодня промивати носові ходи сольовими розчинами. Їх можна приготувати самостійно, але краще використовувати готові аптечні препарати у вигляді крапель чи спреїв.

Сольові розчини допомагають м'яко та ефективно очищати ніс від вірусів, бактерій, алергенів та пилу, а також підтримувати необхідну вологість слизових. Як відомо, пересушена слизова оболонка знищує природний бар'єр для вірусів — місцевий імунітет. Регулярне застосування носових крапель на основі морської солі та ізотонічного розчину, а також використання зволожувача повітря у приміщенні, допоможуть вирішити цю проблему.

Зміцнення серцево-судинної системи

Відновити сили та зміцнити серце допоможуть кардіонавантаження та прийом препаратів. Біодобавки з калієм та магнієм усувають дефіцит важливих для серця та судин нутрієнтів, попереджають утворення тромбів. Лікар може виписати препарати у вигляді настоїв, бальзамів чи таблеток.

Фізіотерапія для лікування наслідків коронавірусу

Методи фізіотерапії допоможуть наситити тканини киснем, відновити кровообіг, запобігти небезпечним ускладненням для легень, серця та мозку.

Основні методи:

• інгаляції з допомогою бронхолітиків;
• магнітотерапія;
• електрофорез з використанням ліків та вітамінів для зняття болі, відходження мокротиння та зміцнення легеневої тканини;
• УФО для носоглотки та горла (за наявності запалень у верхніх дихальних шляхах);
• ультратонотерапія (для вух та носа).

Також використовується лікувальний масаж спини. Він допомагає видалити залишкове мокротиння з нижніх дихальних шляхів та нормалізувати кровообіг.

Постковідний синдром у дітей

На відміну від дорослих, ковід у дітей найчастіше проходить у легкій формі. Детальна стаття про причини коронавірусної інфекції у дітей, її перебіг в залежності від віку, діагностику та лікування дана в статті.

Постковідний синдром у дітей розвивається з деякими особливостями:

• настає через 12 тижнів після одужання;
• аналізи свідчать про відсутність вірусу в організмі, а симптоми ковіда зберігаються;
• дає ускладнення дихальну систему.

Основні симптоми постковідного синдрому виражаються в затяжному кашлі, задишці, болі на вдиху та швидкій стомлюваності, може довго триматися температура на рівні 37,5 С. У дітей рідше з'являються ускладнення в роботі серця або нирок, рідко виникають головний біль або пригнічений стан.

Якщо у дитини чи підлітка, що перехворів на коронавірус в будь-якій формі, з'являються симптоми постковідного синдрому, важливо швидко пройти діагностику. Після оцінки стану та результатів тестів лікар підбере комплекс процедур, які можуть включати масаж, фізіотерапію, прийом ліків та остеопатію. Крім цього, дитина повинна дотримуватися дієти з підвищеним вмістом білка та вітамінів, гуляти на свіжому повітрі, бути активною (фізичні навантаження потрібно давати поступово, не допускаючи перевтоми).

Прийом вітамінно-мінеральних комплексів допоможе швидше відновити дефіцит важливих речовин та зміцнити імунітет.

Профілактика ускладнень після ковіда

Щоб знизити ризик захворюваності або полегшити перебіг хвороби, потрібно:

• Уникати інфекції. Цілком захиститися від вірусу не вийде, але можна знизити ризик зараження, якщо уникати спілкування з хворими, часто мити руки, носити захисну медичну маску, провітрювати приміщення.
• Робити щеплення від Covid-19. Своєчасне щеплення захистить від штамів коронавірусу, включаючи омікрон та дельта. За сучасними протоколами необхідно зробити 3 вакцини за графіком. Також щеплення від сезонного грипу допоможуть зменшити ймовірність ускладнень у разі зараження ковідом.

Важливо своєчасно звертатися до лікаря при появі перших симптомів хвороби.

Який лікар лікує наслідки Covid-19

Діагностикою постковідного синдрому займається терапевт чи сімейний лікар (у дорослих), а також педіатр (у дітей). При появі ускладнень з дихальною системою фахівець направляє пацієнта до пульмонолога. Може знадобитися консультація кардіолога, флеболога, а також імунолога, гінеколога-ендокринолога, алерголога, гастроентеролога. Вибір лікаря залежить від стану пацієнта, яка система чи орган постраждали внаслідок інфекції.

Прогноз затяжного ковіда – чого варто очікувати

COVID-19 – підступна хвороба, яка може повернутися у вигляді ускладнень навіть після одужання і стабілізації стану. Цим вірус і відрізняється від решти інфекцій, відомих досі медицині.

Постковідний синдром – це серйозна проблема, яка потребує комплексного підходу до лікування, дотримання всіх рекомендацій та лікарських призначень. Раннє виявлення ускладнень та комплексне лікування допоможуть мінімізувати наслідки та відновити якість життя.

Щоб прискорити одужання, треба приділяти більше часу відпочинку – візьміть відпустку на роботі або в школі, делегуйте свої повноваження щодо домашньої роботи іншим членам сім'ї. Дотримуйтесь режиму активності та відпочинку, правильно харчуйтеся та приймайте вітаміни. Такий підхід допоможе швидко відновити сили та повернутися до звичного способу життя.