Чи робити щеплення дітям: за та проти

Чи варто робити вакцинацію? Це важливе питання, яке турбує буквально всіх батьків, та актуальна тема для обговорення на дитячих майданчиках у колі друзів та сім'ї. Сумніви зазвичай викликані скаргами на побічні ефекти та ускладнення, що виникли після імунізації.

Що дає і як працює вакцина, чи можна обійтися без щеплення? Відповіді на запитання, а також вся корисна інформація надана у статті.

Чи потрібна вакцинація дітям та як вона захищає імунітет

Коли в організм дорослої людини потрапляють небезпечні мікроби, одразу активується імунна система. У дітей вона тільки формується, тому захисних сил організму може бути замало для ефективної боротьби з інфекціями.

Вакцина – це спеціальний препарат, що містить ослаблені або вбиті частинки збудника хвороби (антигени). Основна мета вакцинації – створити імунологічну пам'ять. З її допомогою при «зустрічі» зі справжньою інфекцією імунітет миттєво згадає «тренувальний матеріал» і швидко побудує захист.

Головна відмінність у тому, що медикаменти лікують хворобу, що вже почалася, а вакцина запобігає їй, тобто працює як безпечна підготовка. Організм бачить антигени, виробляє антитіла та формує клітини пам'яті. Це відбувається так само, як після справжньої хвороби, але без ризику тяжкого перебігу чи ускладнень.

У перші два роки життя малюк отримує кілька щеплень, а це крапля в морі порівняно з тим, з чим імунітет стикається щодня. З народження він контактує з тисячами бактерій, вірусів, алергенів, пилом, їжею – на шкірі, дихальних шляхах, кишечнику. Здоровий організм легко справляється з тисячами антигенів з довкілля.

Рекомендовані вакцини за перші 2 роки дають лише до 320 антигенів. Це мізерно мало в порівнянні з природним щоденним навантаженням. Їх введення не перевантажує і не послаблює імунітет, що формується, як багато хто думає. Наукові дослідження довели, що щеплення не підвищують ризик аутоімунних захворювань або алергій. Сучасні препарати містять мінімум антигенів (набагато менше, ніж 30 років тому), а графік щеплень розроблено саме для найвразливішого віку.

Вакцинація – перевірений десятиліттями спосіб дати сильний, підготовлений імунітет та захистити від тяжких хвороб. Якщо малюк здоровий, то щеплення не зашкодять, а врятують.

Що входить до складу вакцини для дітей?

Препарати містять лише необхідні компоненти для безпечного формування імунітету. Кожна партія ретельно перевіряється у лабораторіях на відповідність міжнародним стандартам (ВОЗ, EMA, МОЗ). Концентрації всіх речовин знаходяться в допустимих межах, які у багато разів нижчі за будь-які можливі ризики.

Основні складові:

• Антигени. Головна робоча частина препарату. Включає ослаблені, убиті/очищені фрагменти вірусу чи бактерії (білки, цукри, токсини). Вони «вчать» імунітет розпізнавати збудника та виробляти антитіла. Доза дуже маленька – лише кілька мікрограмів.
• Ад'юванти. Речовини, що посилюють імунну реакцію. Допомагають організму краще запам'ятати антиген та створити тривалий захист. Їхня кількість у вакцині в десятки разів менша, ніж дитина отримує щодня з їжі, води та повітря.
• Консерванти та стабілізатори. Допомагають підтримувати ефективність препарату під час зберігання та транспортування.

Дитяча вакцина – один із найбільш вивчених та безпечних медичних препаратів. Усі компоненти мають лише одне завдання: дати надійний захист від небезпечних інфекцій без надмірного навантаження на організм.

Користь і шкода щеплень: краще перехворіти природним шляхом чи вакцинуватися?

Зіткнувшись з вибором «перехворіти або прищепитися», батьки зазвичай намагаються зважити два моменти: можливі реакції на препарат та потенційні ускладнення самої інфекції.

Важливо розуміти, що вакцинація та хвороба – це не рівні за ціною способи отримати імунітет. В одному випадку організм "тренується" на безпечному стимулі, в іншому – проходить через реальну інфекцію з непередбачуваною течією.

Нижче розберемо, які аргументи зазвичай наводять прихильники вакцинації, які сумніви та побоювання зустрічаються найчастіше, і на що варто спиратися, щоб ухвалити виважене рішення.

Плюси щеплень для дітей

Вакцинація спрямована на захист від небезпечних інфекцій (поліомієліту, кашлюку та ін.), проти яких не існує «лікувальних» препаратів, здатних гарантовано позбавити від хвороби.

Варто враховувати, що деякі вакцини дають найбільш виражений захист саме в перші роки життя, а потім їхня ефективність може поступово знижуватись. Наприклад, імунітет проти кашлюку з часом слабшає. Але це не скасовує головного: небезпечніше перехворіти на кашлюк у ранньому віці (приблизно до 4 років), коли високий ризик розриву кровоносних судин та розвитку важкої пневмонії.

Статистика підтверджує, що щеплення рятують життя та здоров'я більш ефективно, ніж надія на природну хворобу. Так, згідно даними ВОЗ, вакцинація знизила дитячу смертність приблизно на 40% глобально та врятувала 154 млн. життів з 1974 року. А імунізація запобігає 3,5-5 млн. смертей на рік і є одним із найбільших досягнень охорони здоров'я.

Незважаючи на очевидну користь, деякі батьки все ж таки підписують відмову від щеплення. Але в такому разі малюк не тільки сам перебуває у групі ризику, а й створює загрозу зараження інших.

Вакцинація дає можливість:

• відвідувати дитячий садок та школу без обмежень;
• сформувати набутий імунітет відразу до кількох небезпечних хвороб;
• запобігти спалахам епідемій.

Яка найчастіше типова реакція на щеплення? Легке підвищення температури, невелике почервоніння чи нездужання 1-2 дні. Такі прояви трапляються нечасто, завжди передбачувані та проходять самостійно. Сучасні вакцини проходять багаторічні дослідження, містять мінімум компонентів і безпечніші за більшість ліків, які ми використовуємо при лікуванні тих же хвороб (наприклад, антибіотики при кашлюку).

А ось наслідки природного захворювання можуть бути дуже тяжкими. Багато інфекцій, від яких роблять обов'язкові щеплення, здатні призвести до серйозних ускладнень:

• Поліомієліт. Приблизно в 1 із 200 випадків викликає незворотний параліч (найчастіше в ногах), який залишається на все життя.
• Кашлюк. Особливо небезпечний для немовлят: сильні напади кашлю можуть призвести до зупинки дихання, судом, пневмонії та смерті.
• Кір. Ускладнення виникають приблизно в 1 з 5-6 випадків (включаючи пневмонію, енцефаліт, сліпоту, глухоту), а в 1-2 випадках з 1000 можлива смерть.
• Дифтерія. Вражає дихальні шляхи та серце, може спричинити задуху та зупинку серця (до введення вакцини летальність становила 5-10%, а у маленьких дітей – до 20%).
• ХІБ-інфекція. Основна причина менінгіту у дітей віком до 5 років. Може спричинити глухоту, розумову відсталість, викликати параліч.
• Правець. Дуже небезпечний, без лікування практично завжди призводить до смерті.

Вакцинація надійно запобігає цим небезпечним наслідкам. Але важливо розуміти: жоден препарат не забезпечує 100% захисту. Щеплена дитина теж може зіткнутися з інфекцією, але найчастіше переносить її легше – зі слабо вираженими симптомами та меншим ризиком тяжкого перебігу.

Мінуси вакцинації: чи існують вони?

Багато батьків відмовляються робити щеплення, аргументуючи це тим, що у дітей є вроджений імунітет, який має формуватися під впливом природних факторів. Але існує ще й набутий захист. Профілактична вакцинація сприяє появі та зміцненню якраз адаптивного імунітету, а він не впливає на вроджений.

Також батьки часто посилаються на ускладнення після щеплення. Так, буває, що у малюків розвивається набряк та припухлість у зоні введення препарату, алергія і навіть лихоманка. Але такі прояви – це нормальна реакція організму на введення антигену. Серйозні побічні ефекти виникають дуже рідко і зазвичай пов'язані з порушенням техніки виконання уколу або недотриманням протипоказань.

Більшість того, що називають «мінусами», – це міфи, не підтверджені фактами. «Аргументами» найчастіше виступають висловлювання, що щеплення:

• викликають аутизм (повністю спростовано);
• перевантажують імунітет (організм щодня справляється з тисячами антигенів, вакцини дають лише крихітну частку);
• шкідливі через консерванти (тіомерсал давно не використовується у більшості препаратів, а його слідові кількості абсолютно безпечні);
• несуть більше шкоди, ніж користі (ефект прямо протилежний).

На сьогоднішній день доведених серйозних мінусів процедури для здорових дітей немає. Усі можливі реакції легкі, тимчасові та зустрічаються набагато рідше, ніж тяжкі ускладнення від самих інфекцій. Щоб врахувати індивідуальні особливості та зробити процедуру максимально безпечною, лікар проводить огляд дитини перед щепленням та збирає анамнез.

Які наслідки має антивакцинаторський рух? Він призводить до зниження охоплення щеплень, підриву колективного імунітету і зростання спалахів інфекцій, що можна попередити. Для таких хвороб, як кір, для запобігання епідемій потрібен рівень імунітету близько 95% (щеплення та/або перенесена інфекція). Тобто вакциновано має бути як мінімум 95% населення. Наприклад, згідно науковим дослідженням,зниження охоплення MMR-вакциною до 60-70% може призвести до спалаху кору та смертей.

Коли батьки сумніваються та відмовляються робити щеплення дитині, вони знижують цей показник, чим ставлять під загрозу не лише свою сім'ю, а й оточуючих. Особливу проблему створює придбання підроблених довідок про вакцинацію, щоб влаштувати малюка до дитячого садка. Насамперед від цього страждають нещеплені діти із серйозними медичними протипоказаннями (за законом вони мають право відвідувати садок).

Якщо тенденція до відмови вакцинації збережеться, масштаби проблеми будуть постійно збільшуватись. Вже зараз відзначається зростання випадків кашлюку, а в перспективі можливі масштабні епідемії. Якщо не вживати заходів, ми ризикуємо повернутися в епоху Середньовіччя, коли інфекційні хвороби були головною причиною високої смертності та низької тривалості життя.

Вакцинація – спосіб отримати імунний захист з мінімальними ризиками та передбачуваними тимчасовими незручностями, а перенесена інфекція – це висока ймовірність серйозних ускладнень та навіть інвалідності.

Чи потрібно робити щеплення дітям до року

Перший рік життя – найважливіший та вразливий період для імунітету. Саме в цей час малюк найбільш схильний до важких інфекцій, тому що його власна імунна система ще тільки формується, а материнські антитіла поступово зникають.

Перші щеплення дитині дуже необхідні! Вони розроблені з урахуванням ризику тяжкого перебігу інфекцій та особливостей ще не повністю сформованої імунної системи. Це забезпечує захист від небезпечних та смертельних хвороб:

• гепатиту B (ризик хронічної інфекції та цирозу печінки);
• туберкульозу (особливо важкі форми у немовлят);
• кашлюку (може призвести до зупинки дихання у новонароджених);
• дифтерії та правця (висока летальність);
• поліомієліту (ризик паралічу);
• ХІБ-інфекції (основна причина менінгіту та пневмонії у дітей віком до 5 років);
• пневмококової інфекції (пневмонія, менінгіт, отит).

Лікарі рекомендують суворо дотримуватись національного календаря щеплень. У першу добу життя у пологовому будинку новонароджені отримують вакцинацію від гепатиту В, потім протягом 5-6 днів – від туберкульозу. Далі, протягом першого року – одну дозу проти кору, паротиту і краснухи та по три вакцини від гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції.

Вакцинація потрібна всім дітям. Для недоношених (якщо немає тимчасових протипоказань) графік часто коригують за віком, а не вагою, щоб забезпечити захист якомога раніше.

Перший рік – ключовий етап, коли щеплення дають максимальний захист у найкритичніший період. Пропуск або затримка вакцинації збільшує ризик важкого захворювання, коли організм дитини найменш готовий до боротьби з інфекцією.

Протипоказання до вакцинації у дітей

Існують стани, за яких робити щеплення не можна або варто тимчасово відкласти, щоб виключити будь-які ризики. Такі обмеження поділяються на дві групи: відносні (найпоширеніші) та абсолютні (зустрічаються вкрай рідко, у 1% дітей). У першому випадку щеплення переносять до повного одужання малюка. Абсолютні протипоказання вимагають індивідуального контролю лікаря – іноді препарат замінюють або процедуру проводять з особливими запобіжними заходами.

Відносні протипоказання виникають, коли організм дитини тимчасово ослаблений чи йде гострий процес. Наприклад, це можуть бути:

• гострі інфекційні захворювання з температурою вище 38°C;
• загострення хронічних хвороб;
• нещодавно перенесена важка інфекція чи операція;
• гостра алергічна реакція у момент огляду;
• кишкова інфекція або ГРВІ з вираженими симптомами (кашель, нежить з температурою).

У таких ситуаціях вакцинацію відкладають до сприятливого періоду (зникнення симптомів, нормалізації температури).

До абсолютних протипоказань відносять:

• тяжкі алергічні реакції (анафілаксія) на попередню дозу цієї вакцини;
• важкий імунодефіцит (наприклад, уроджений або СНІД на пізніх стадіях);
• онкологія;
• сильна реакція на першу дозу;
• деякі прогресуючі неврологічні захворювання у гострій фазі (наприклад, енцефалопатія).

Більшість станів, про які турбуються батьки (нежить без температури, легка алергія, екзема, астма в ремісії, недоношеність або епілепсія без загострень) не є обмеженнями.

Як підготувати дитину до щеплення?

Ось простий та зрозумілий список кроків:

• Обов'язково покажіть дитину педіатру перед процедурою. Лікар проведе огляд, поміряє температуру, послухає легені, перевірить горло, шкіру та лімфовузли. Якщо все добре, можна робити вакцинацію – це обов'язкове правило для повної безпеки.
• За 1-2 дні до процедури спостерігайте за самопочуттям дитини. Нормальний апетит, спокійний сон, відсутність температури та ознак застуди – отже, все гаразд. Якщо щось турбує (температура, нежить), опишіть усі симптоми під час прийому у лікаря.
• У день вакцинації погодуйте дитину за 1-2 години до виходу. Нехай вона буде сита та спокійна.
• Візьміть із собою улюблену іграшку, книжку чи соску. Це допоможе дитині відволіктися та легше перенести момент уколу.
• Одягніть малюка у зручний одяг, який легко зняти та надіти. Так огляд та процедура пройдуть швидше і комфортніше.
• Після уколу посидіть у поліклініці 20-30 хвилин. Це стандартна рекомендація на випадок розвитку дуже рідкісної алергічної реакції.
• Вдома в першу добу слідкуйте за самопочуттям. Якщо з'явиться температура або нездужання, зверніться до лікаря, він підкаже, що можна дати з урахуванням віку. У день вакцинації краще утриматися від купання.

Уважний огляд педіатра – це головне, що допомагає підготуватися та зробити вакцинацію безпечною.

Які можливі реакції дитини на щеплення: рекомендації щодо догляду

Після вакцинації починає формуватися імунітет – це природний процес, але водночас стрес для організму. Тому іноді можуть виникати реакції на введення антигену. У більшості дітей симптоми або відсутні, або бувають легкими і проходять за 1-3 дні (рідко тримаються довше).

Така реакція – не ускладнення, а нормальна відповідь, яка говорить про те, що захист працює. Стан дитини після щеплення пов'язаний з формуванням імунної відповіді, а симптоми та їх тривалість відрізняються за термінами появи залежно від виду вакцини. При введенні інактивованої (неживої) форми у перші 24-48 годин можливі:

• Підвищення температури. Зазвичай до 37,5-38,5° C, рідше до 39° C. При значеннях вище 38-38,5° C допускається прийом парацетамолу або ібупрофену у дозуванні з урахуванням віку. Найчастіше симптом спостерігається після вакцини АКДС, від гепатиту B, пневмококової інфекції. Зберігається 1-3 дні.
• Біль, почервоніння чи припухлість у місці щеплення. Локальна запальна реакція. Проходить за 2-5 днів, набряк може зберігатись до 7-10 днів. Додаткових заходів не потрібно.
• Загальне нездужання. Плач, сонливість чи тривожність. Зазвичай проходять протягом 1-2 днів.
• Зниження апетиту. Тимчасове явище, зазвичай тримається не довше 1-3 днів.

Ранні реакції з'являються в першу добу і поступово зменшуються самостійно. Вони вважаються очікуваними і не становлять небезпеки при задовільному загальному стані малюка.

При введенні живої форми можливі:

• Підвищення температури, висипання, у поодиноких випадках - збільшення лімфовузлів. При корі, краснусі та паротиті симптоми можливі з 4-го по 15-й день, при вітряній віспі – з 5-го по 21-й день після введення. Зазвичай зберігаються 1-3 дні.
• Біль, почервоніння чи набряк у місці ін'єкції. Можуть з'явитись протягом перших 48 годин.
• Легкі катаральні чи кишкові симптоми. Нежить, кашель або рідке випорожнення частіше спостерігаються після ротавірусної або живої форми вакцини і проходять протягом 1-3 днів.

Всі описані прояви є безпечними і показують, що імунітет активно формується.

Важливо! При появі незвичайних симптомів чи погіршення стану малюка не потрібно займатися самолікуванням! Слід звернутися до педіатра, який оцінить реакцію та призначить необхідні заходи.

Що робити після ін'єкції:

• Залишайтеся в поліклініці перші 30 хвилин – це час, коли дуже рідко може розвинутись гостра алергічна реакція.
• У перші 3 дні вимірюйте температуру 3-4 рази на добу, стежте за загальним станом, апетитом дитини, оцінюйте місце уколу.
• Забезпечте рясне пиття: вода, компот, грудне молоко чи суміш – це допоможе організму справитися з навантаженням.
• Одягайте дитину легко, підтримуйте в кімнаті температуру 20-22°C та вологість 50-60%.
• Бажано 3-5 днів після щеплення уникати багатолюдних місць, щоб не підхопити додаткову інфекцію на фоні тимчасово зниженого імунного захисту.

Ці прості правила допоможуть легше перенести період адаптації та швидше повернутися до звичайного ритму.

Що не рекомендується робити після вакцинації:

• Купати у гарячій воді та допускати перегрів, тому що це може посилити запалення та призвести до підвищення температури.
• Прикладати до місця ін'єкції кригу, робити компреси, заклеювати пластиром або туго перебинтовувати. Це може підвищити ризик інфікування.
• Вводити в раціон нові продукти, щоб не спровокувати алергію чи проблеми із травленням.
• Використовувати для профілактики та зниження температури аспірин або інші препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту.
• Гуляти в несприятливу погоду (яскраве сонце, сильний вітер). Це може призвести до подразнення шкіри та погіршення стану слизових.

Після будь-якого щеплення організму потрібен час на формування імунітету. Це природний процес, і в перші дні малюк може почуватися трохи некомфортно. Більшість реакцій легкі, проходять самостійно за 1-3 дні та не потребують спеціального лікування. Головне – правильний догляд та спостереження за станом.

Коли звертатись до лікаря після щеплення у дитини

Більшість реакцій проходять за кілька днів. Але є тривожні ознаки, на які потрібно одразу реагувати:

• Температура вище 39°C і не падає через 1 годину після прийому жарознижувального препарату. Це може бути надто сильна реакція на вакцину або збіг з іншою інфекцією. Висока температура швидко «висушує» організм, може провокувати судоми, сонливість та погіршення самопочуття.
• Безперервний плач, сильний тривалий крик. Так зазвичай виглядає сильний біль або дискомфорт, який ніяк не вдається зняти звичайними способами (обійняти, погодувати, закачати). Довгий плач виснажує та іноді буває раннім сигналом ускладнення, бажано, щоб стан оцінив фахівець.
• Сильна млявість та «незвичайна» поведінка. Після щеплення легка сонливість можлива, але якщо дитина виглядає вимкненою, не грає, нічим не цікавиться, це може бути ознакою інтоксикації, сильної слабкості або важкого загального стану. Важливо виключити небезпечні причини та вчасно надати медичну допомогу.
• Судоми, виражене тремтіння, часті здригання або втрата свідомості. Такі симптоми можуть виникнути на фоні високої температури або дуже сильної реакції організму. Це привід термінового звернення за медичною допомогою.
• Задишка, свистяче дихання, посиніння губ чи нігтів. Так може проявлятися сильна алергічна реакція чи набряк дихальних шляхів. Симптом небезпечний тим, що стає важко дихати, і стан може швидко погіршитися – потрібна негайна оцінка стану лікарем.
• Набряк обличчя, шиї, губ або язика, сильні висипання/кропив'янка (пухирі). Це ознаки алергії. Небезпека в тому, що набряк може дійти до горла і заважати диханню. Навіть якщо малюк дихає нормально, краще діяти швидко та не чекати.
• Багаторазове блювання, пронос, повна відмова від їжі та пиття довше 6-8 годин. Головний ризик – зневоднення. У дітей воно розвивається дуже швидко: стає менше сечі, губи можуть пересихати, виникає слабкість. Лікар допоможе зрозуміти причину та підкаже, як ефективно та безпечно відновити баланс рідини.
• Почервоніння та набряк у місці уколу (понад 8 см), сильний біль. Нормальна реакція. Але якщо зона швидко збільшується, стає дуже болісною, гарячою на дотик або з'являється гній, це може вказувати на сильне запалення або приєднання інфекції. Потрібен огляд лікаря.

Якщо з'явився хоча б один із описаних симптомів – не чекайте, звертайтесь по медичну допомогу.

Не думайте: ставити щеплення чи ні. Аргументи «за» переконливо переважують всі «проти»: щеплення запобігають тяжким захворюванням (кору, поліомієліту, кашлюку) та їх ускладненням, щорічно рятуючи мільйони життів. Вакцинація – це відповідальність за майбутнє вашого малюка, один із найефективніших способів захисту здоров'я від небезпечних інфекцій.