Алергічний риніт: симптоми та лікування

Постійний нежить, закладений ніс і втрата нюху можуть бути симптомами алергічного риніту. Захворювання завдає сильного дискомфорту, викликає дратівливість, не дає повноцінно виспатися.

Згідно зі статистикою, близько 40% населення нашої планети страждають від різних видів алергії. Щоб позбутися симптомів, необхідно звернутися до лікаря, який підбере правильне лікування алергічного нежитю. Для цієї мети існує кілька груп препаратів і спеціальна імунотерапія.

Як розрізнити алергічний і застудний нежить, які є ефективні способи лікування та профілактики? Відповіді на всі запитання у статті.

Види алергічного риніту

Захворювання пов'язане з реакцією гіперчутливості організму на алергени, тобто подразники. Класифікація захворювання відбувається за кількома ознаками.

За часом появи симптомів буває:

• Сезонний алергічний риніт. З'являється під час цвітіння польових трав, дерев або бур'янів (поліноз). Триває з початку весни до осені.
• Цілорічний алергічний риніт. Захворювання провокує домашній пил, шерсть тварин, виділення деяких комах, спори цвілі, хімічні алергени або певні харчові продукти. Нежить найчастіше буває постійний і загострюється в холодну пору року, коли приміщення менше провітрюються.

За тривалістю симптомів:

• Періодичний алергічний нежить. Виникає тільки в моменти контакту з алергеном і триває не більше кількох днів (максимум 1 місяць). При повторному контакті з алергеном виникають загострення.
• Хронічний алергічний риніт. Виникає за постійного контакту з алергенами та їхньою високою концентрацією в повітрі. Тривалість симптомів - понад 4 тижні.

За часом появи недуги, її періодичністю та деякими характерними симптомами лікар може диференціювати, тобто відрізнити алергічний нежить від інших захворювань (ГРВІ або грипу).

Причини алергічного риніту в дітей і дорослих

Захворювання з'являється у вигляді індивідуальної відповідної реакції організму на збудник, який потрапляє на слизову дихальних шляхів. Це може бути білок або інші найдрібніші частинки речовин із зовнішнього середовища, що переносяться вітром. Імунітет сприймає їх як "ворожі" й одразу починає атакувати.

Алергія виникає не у всіх людей і не передається при побутовому контакті.

Імунна система алергіка реагує на "звичайні" речовини, на які в інших людей реакція не виникає. У результаті відбувається викид гістаміну в кров. Ця біологічно активна речовина сприяє розширенню дрібних кровоносних судин, підвищує їхню проникність для клітин імунної системи. Усе це провокує такі симптоми, як чхання, надмірне виділення слизу з носа та набряк. Так організм намагається "очистити" себе від ворожих чужорідних тіл. Якщо алергени не усунути, реакція стане хронічною.

Захворювання виникає за наявності у людини:

1. Генетичної схильності;
2. Провокуючого фактора - речовини, на яку в організмі відбувається захисна реакція.

Алергічний риніт у дітей і дорослих може бути основною ознакою сезонної сінної лихоманки або одним із проявів харчової алергії.

Фактори ризику алергічного нежитю

Вища ймовірність розвитку захворювання у людей із групи ризику. Вплинути можуть як зовнішні чинники, так і деякі захворювання, які є у людини.

До внутрішніх чинників відносять:

• бронхіальну астму;
• атопічний дерматит (екзему);
• аутоімунні захворювання, які діагностовано у найближчих родичів.

Внутрішні чинники включають генетичну схильність і передаються у спадок. Якщо обоє батьків страждають на алергію в будь-якій формі, ризик переходу захворювання дитині приблизно 50-80%. Перші ознаки захворювання з'являються ще в дитинстві або пізніше, у віці до 25 років.

Зовнішні чинники, які впливають на розвиток алергії:

• тютюновий дим;
• вітряна погода в сезон цвітіння трав і дерев;
• шкідливі умови праці (коли людина часто контактує з агресивними речовинами через повітря в приміщенні, з мийними засобами);
• погана екологія (у густонаселених містах у повітрі міститься багато шкідливих і алергенних домішок);
• постійна вологість і холод.

Зовнішні подразники за постійного контакту зі слизовими дихальних шляхів спричиняють сухість, місцевий імунітет починає працювати гірше, тому алергени легко проникають у кров. Забруднення в повітрі можуть спровокувати загострення алергічного риніту.

У людей, які постійно контактують з хімікатами, імунний захист слабшає і з часом може розвинутися "набута" алергія. Також цьому сприяє зловживання деякими видами ліків.

Ознаки та симптоми алергічного риніту в дорослих і дітей

Імунна реакція з'являється після повторної "зустрічі" з алергеном, а що вища його концентрація в повітрі, то бурхливіше реагуватиме організм.

Прояви алергічного риніту:

• рясні виділення прозорого слизу з носа;
• утруднення носового дихання;
• ослаблення або втрата нюху;
• закладеність вух;
• нападоподібне чхання;
• свербіж у носі;
• дискомфортні відчуття в горлі - поколювання, першіння.

Додатковою поширеною ознакою є почервоніння очей, набряк повік, сльозотеча. Ця реакція практично завжди з'являється на зовнішній подразник, оскільки алерген з повітря потрапляє не тільки в дихальні шляхи, а й на слизову оболонку очей. Реакції, що зачіпають очі, здебільшого відсутні за харчової алергії, медикаментозного, інфекційного або вазомоторного риніту (рясні виділення слизу з носа, спричинені реакцією на холод, запах або інші подразники). Шкірний висип також може супроводжувати алергічний риніт, але зустрічається рідко.

Ознакою алергічного риніту є водянисті виділення з носа. На відміну від ГРВІ, при алергії практично ніколи не буває температури. Симптоми можуть турбувати довгі місяці, при цьому патологія переходить у хронічну стадію з періодичними загостреннями.

Алергічний риніт у гострій стадії починається різко, а сльозотеча, нежить, чхання виникають одночасно. У разі тривалого контакту з алергеном приєднується інтоксикація у вигляді нудоти, слабкості та головного болю.

Діагностика алергічного риніту

Визначити алергію та її причину без лікаря, тільки за симптомами, не просто. А неправильне, самостійне лікування тільки спричинить ускладнення і ускладнить подальшу діагностику. Щоб не запустити хворобу, необхідно звернутися до лікаря і пройти обстеження.

На прийомі терапевт або педіатр оглядають пацієнта і збирають анамнез, проводять опитування щодо симптомів і причин, які їх викликали. Для точнішої діагностики можуть бути видані направлення до вузьких спеціалістів.

Отоларинголог проводить огляд слизових носа і глотки за допомогою риноскопа, ларингоскопа. Лікар також оцінює стан слизової, бере зразки виділень і клітин для аналізу.

Діагностикою алергії займаються алерголог або імунолог. Можуть бути призначені такі аналізи при алергічному риніті:

• алергопроби - шкірні тести для виявлення алергену;
• алерген-специфічні аналізи крові на антитіла IgE (загальний рівень і на окремі алергени);
• аналіз крові загальний і на біохімію.

Після оцінки результатів лабораторних аналізів лікар може визначити причину запалення - алергію, бактеріальну або вірусну інфекцію. Це дає можливість підібрати ефективні методи лікування з урахуванням стану пацієнта і наявності у нього супутніх захворювань.

Як лікують алергічний риніт

Після діагностики лікар може призначити симптоматичне лікування, щоб купірувати симптоми алергії або імунотерапію, яка допоможе назавжди позбутися захворювання.

Препарати для лікування алергічного риніту лікар підбирає з урахуванням симптомів та їх локалізації (для очей, для носа). Використовуються системні (їх приймають всередину) і місцеві (у вигляді крапель і спреїв) препарати. Перші впливають на весь організм, а другі тільки на слизову носової або ротової порожнини.

Для усунення симптомів алергічного риніту можуть бути призначені різні види лікарських препаратів.

Антигістамінні

Блокують вироблення гістаміну у відповідь на алерген. Це допомагає усунути основні симптоми алергії - нежить, сльозотечу та свербіж.

Медикаменти можуть бути в різних лікарських формах:

• таблетки - кларитин, цетиризин, аллегра;
• спрей назальний - алерго-макс, тизин ксило;
• очні краплі - візаллергол, паллада, оптінол алерджі;
• розчин для ін'єкцій - супрастин, димедрол, хлоропіраміну гідрохлорид;
• сироп - L-цет, цетрилев, лоратадин;
• краплі оральні - зодак, феністил, алергозан.

Серед побічних ефектів антигістамінних ліків - сонливість, втрата концентрації. Також вони несумісні з алкоголем.

Стероїдні

Глюкокортикостероїдні препарати - ліки на основі гормонів. Лікарі їх призначають тільки в складних випадках, як допоміжний засіб для зняття набряку і запалення.

Стероїдні протиалергічні препарати випускають у формі:

• таблеток - дексаметазон, гідрокортизон;
• розчинів для ін'єкцій - дексаметазону фосфат;
• спреїв для носа - аваміс, аллертек назо;
• крапель і мазей для очей - дексаметазон, тобрадекс.

Гормональні препарати приймають за спеціальною схемою, розробленою терапевтом. Скасування відбувається повільним зниженням дозування протягом кількох днів.

Протинабрякові

Препарати сприяють звуженню дрібних судин на слизових оболонках носа і ротової порожнини. Це забезпечує зняття набряку та закладеності носа, полегшення дихання.

Судинозвужувальні препарати випускаються у вигляді:

• крапель - риназолін, риномістин, віброцил;
• спрею - лазорин, називін, назалонг.

У разі тривалого застосування протинабрякових препаратів (понад 7 днів поспіль) можливе швидке звикання, атрофія слизової, підвищення артеріального тиску.

Імунотерапія

Щоб вилікувати алергічний риніт раз і назавжди, а не лише позбутися симптомів, розроблено схему терапії АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія). Її особливість полягає в поступовому введенні малих доз алергену з метою звикання до нього організму.

Як це відбувається? Протягом тривалого часу (3-5 років) людина вживає ліки у вигляді сублінгвальних пігулок (на відміну від звичайних, їх потрібно не ковтати чи розжовувати, а розсмоктувати під язиком). Відбувається лікування під контролем лікаря та за індивідуальною схемою. Згодом відбувається десенсибілізація, тобто організм звикає і вже не сприймає подразник як небезпечний, тобто жодної реакції не відбувається.

Імунотерапію проводять, якщо:

• алерген неможливо повністю усунути;
• захворювання протікає у важкій формі;
• медикаментозна терапія не принесла полегшення стану.

Імунотерапія ефективна під час лікування сезонного алергічного риніту, пов'язаного з полінозом (сезонне захворювання, яке виникає у вигляді реакції на пилок квітучих рослин). Мікс алергенів пилкових містить одразу кілька видів пилку рослин, тому вирізняється хорошою ефективністю.

Лікування алергічного риніту домашніми та народними засобами

Полегшити стан при алергії допоможуть розчини, приготовані в домашніх умовах.

Для промивання носа знадобиться спринцівка у формі гумової груші з м'яким наконечником або шприц без голки. Полоскання допоможе очистити носові ходи від слизу і летючих алергенів (пилу, пилку, спор цвілі).

Промивати ніс необхідно також перед використанням назальних крапель або спрею. Це полегшить дихання, а також допоможе лікарським речовинам швидше проникнути в слизову і почати діяти.

Розглянемо кілька рецептів.

Сольовий розчин

Розчинити 1 ч. л. кухонної або морської солі в 1 л кип'яченої теплої води. Також можна купити в аптеці готовий фізрозчин і використовувати його для промивання носа або горла.

Підійде й очищена морська вода. Це природний антисептик із протизапальним ефектом, який дозволено застосовувати навіть дітям від народження.

Відвари

Антисептичний ефект мають ромашка аптечна, оман, м'ята, білокопитник, кропива, зелений чай з імбирем.

Із трав готують настої. Для цього 1 ч. л. сушеної сировини заливають 200 мл окропу, накривають кришкою і настоюють 15-20 хвилин. Отриманий настій потрібно остудити, процідити й полоскати ніс.

Можна використовувати також готові трав'яні чаї, наприклад, оман у фільтр пакетиках, як для пиття, так і для полоскання.

Імбир підійде і в сирому вигляді. Його необхідно спочатку натерти на тертці, а потім залити окропом із розрахунку 50 г кашки на 1 ст. води. Приготований настій відфільтрувати й полоскати ним ніс.

Медовая вода

Мед - оптимальний варіант лікування алергічного риніту, оскільки є природним імуностимулятором.

Рецепти:

• краплі для закапування носа - розчинити мед у чистій перевареній воді в пропорції 1:1;
• медовий розчин - змішати 1,5 ч. л. тертої цибулі. 0,5 ч. л. меду і 100 мл води, прогріти на водяній бані до розчинення, остудити й процідити.

Для посилення ефекту можна змішати медові краплі із соком алое, каланхое або червоного буряка. Процідити й закапувати ніс після очищення 2-3 рази на день.

Увага! Мед можна використовувати тільки за відсутності на нього алергії.

Розчин на основі алое і каланхое

Ці дві рослини - потужні природні антиоксиданти. Мають антисептичну дію, знімають запалення, сприяють швидкому загоєнню ран.

Для приготування крапель з алое необхідно вичавити сік з листя рослини, процідити і використовувати в чистому вигляді або змішати з евкаліптовою олією.

Для приготування домашніх назальних крапель з каланхое необхідно вичавити сік з 3 листків рослини і змішати з чистою водою в рівних пропорціях. В отриманий склад можна додати сік алое або оливкову олію.

Алгоритм дій:

1. Нахилити голову над раковиною.
2. Набрати приготований розчин у грушу/шприц і встановити її наконечник в одну ніздрю.
3. Втягувати повітря носом і одночасно впорскувати розчин у ніздрю. Рідина має виливатися з протилежної ніздрі.
4. Повторити процедуру з іншого боку.

Промивати ніс слід 2-3 рази на день, робити це потрібно обережно, щоб не подряпати слизову.

Також приготованими розчинами можна полоскати горло.

Для підвищення ефективності терапії можна скористатися перевіреними аптечними засобами.

Аптечні засоби при алергічному риніті

Щоб не готувати розчини самостійно і не шукати пристосування для промивання носа, в аптечній мережі можна придбати готові набори. До них входять пакетики з морською сіллю для приготування розчину і пристосування для носа з насадкою:

• для дорослих - ДОЛ пристрій для ЛОР промивання носа в разі алергічного риніту, набір Зозуля, система Аква маріс;
• для дітей - ДОЛ засіб для ЛОР промивання носа дитячий, набір Зозуля дитячий, система Аква маріс;
• для всієї родини - набір Зозуля сімейний.

Також можна придбати морську сіль у пакетиках аква маріс, кукушка, з якої легко приготувати розчин. Для немовлят є в продажу набори готових ізотонічних сольових розчинів в окремих стерильних монодозах - хьюмер, маример бебі. Для полегшення очищення носа в маленьких дітей можна скористатися зручним дитячим аспіратором, наприклад, маример, lindo, отривін.

Особливості алергічного нежитю в дітей

Запальний процес зачіпає слизову оболонку носа й очей, носові пазухи, глотку, середнє вухо і євстахієву трубу. Без своєчасної діагностики та лікування у дітей захворювання може викликати ускладнення - приєднання бактеріальної інфекції з переходом у гайморит, синусит, отит.

Симптоми алергічного риніту в дітей:

• рясні рідкі виділення з носа (білі або прозорі);
• часте чхання;
• почервоніння очей;
• біль у вухах (з обох боків однаково);
• дискомфорт у горлі - першіння, свербіж.

Малюки стають примхливими, немовлята не можуть їсти і спати. Нежить призводить до набряку слизової, дитина дихає через рот. Температура тіла не підвищується.

Найкращий спосіб швидко усунути симптоми алергічного риніту в маленьких дітей - використовувати безрецептурні антигістамінні препарати. Вони можуть бути у вигляді сиропу - алерго макс, едем (з 6 місяців) або оральних крапель - едермік, феністил (з 1 місяця). Інші протиалергічні засоби можна застосовувати дітям з 2 років (сиропи кетотифен, лоратадин, елізіум).

Оптимальний варіант для полегшення носового дихання - дитячі судинозвужувальні препарати: до 1 року підійдуть краплі (називін, назол бебі), а старше 1 року - спрей (нокспрей). Також можна застосовувати ліки з протизапальним ефектом - антисептики (протаргол бебі з народження) або комплексні симпатоміметики (ксілазол кідз з 2 років). Серед натуральних засобів - полоскання носа морською водою, сольовим розчином або готовим аптечним препаратом аквамарис.

У разі приєднання бактеріальної інфекції виникають додаткові симптоми - біль у ділянці чола, носа, вуха, гнійні виділення. За їхньої появи не можна займатися самолікуванням, слід одразу показати дитину педіатру.

Чим лікувати алергічний риніт під час вагітності

Під час вагітності багато медичних препаратів під забороною. Наприклад, судинозвужувальні та антигістамінні ліки, як і гормони, протипоказані. Тому жінка, яка страждає на алергію, повинна ще на етапі планування вагітності пройти імунотерапію. Якщо алергічна реакція почалася раптово, слід звернутися до лікаря і пройти безпечне лікування під його наглядом.

Для поліпшення стану та попередження ускладнень, вагітним потрібно уникати алергенів - якщо це сезонна алергія на пилок, то хоча б на деякий час переїхати, а якщо на домашній пил - постійно стежити за чистотою в приміщенні. Правильна профілактика мінімізує вплив подразників і допоможе знизити вираженість симптомів.

Як засоби від алергічного нежитю можна використовувати сольові розчини (аквамарис, маридоза) і гомеопатію - чай назірус синус, БАДи - фогістин, ринакап.

Профілактика і спосіб життя при алергічному риніті

Щоб попередити алергію або її загострення, потрібно зробити все, щоб звести до мінімуму "зустріч" з алергенами.

Для цього необхідно переглянути спосіб життя і ввести нові правила:

• замінити оббивку на м'яких меблях на шкіряну або дерматинову, на вікна замість важких штор повісити ролети або жалюзі;
• щодня проводити вологе прибирання квартири, а перед сном обов'язково провітрювати приміщення;
• встановити у квартирі очищувач і зволожувач повітря;
• замінити подушки та ковдри з пухових на бамбукові, прати постільну білизну засобами без ароматизаторів;
• поставити на вікна москітні сітки і періодично мити їх;
• використовувати тільки гіпоалергенну косметику і побутову хімію;
• прибрати з дому квіти та рослини, які можуть викликати алергію;
• провести дезінсекцію приміщення від гризунів і тарганів;
• виключити з раціону продукти алергени (цитрусові, шоколад, горіхи, мед, ароматизатори та консерванти), а також ті, на які була помічена алергічна реакція;
• не контактувати з тваринами (алергію можуть викликати не тільки шерсть і слина домашніх улюбленців, а й корм для акваріумних рибок, котів і собак, пір'я і послід птахів, гризунів);
• у сезон цвітіння трав і зернових не виїжджати за місто на природу, не гуляти в парках;
• під час водіння автомобіля тримати вікна і люк закритими, користуватися кондиціонером.

Перелічені запобіжні заходи допоможуть зменшити прояви симптомів алергії та попередити небезпечні наслідки, зроблять життя алергіка комфортнішим.

Життя без алергії

Алергічний риніт приносить безліч неприємних симптомів у вигляді постійного нежитю, чхання і дратівливості. Багато хто не звертається до лікаря, а в разі погіршення самопочуття намагається лікуватися самостійно, не намагаючись знайти причину свого стану - алерген.

Найчастіше в хід ідуть антигістамінні та судинозвужувальні препарати, дозування яких не контролюється. У результаті розвивається звикання, симптоми трансформуються і "змащуються". Також виникають побічні ефекти у вигляді гіпертонії, медикаментозного риніту, атрофії слизової, бактеріальної інфекції. Але й алергія нікуди не пропадає.

Щоб не запустити захворювання, слід звертатися до лікаря за появи перших симптомів алергічного риніту. Якщо ознаки з'явилися в маленької дитини - потрібна діагностика та допомога фахівця. Лише після проходження обстеження та оцінки його результатів лікар алерголог може визначити "збудник" хвороби та розробити для пацієнта індивідуальну схему ефективної терапії. Правильна профілактика і лікарські препарати позбавлять від алергії та покращать якість життя при алергічному риніті.