Карведилол Ауробиндо таблетки по 12.5 мг 30 шт. (10х3)
- Торговое название Карведилол
- Действующее вещество Карведилол
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Производитель Aurobindo Pharma Ltd
- Страна Индия
- Условия отпуска По рецепту
- Код морион 378747
- Особенности Склад діючі речовини: карведилол; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 6,25 мг або 12,5 мг, або 25 мг карведилолу; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; кросповідон; повідон; цукроза; магнію стеарат; макрогол 400; полісорбат 80; титану діоксид (Е 171); гіпромелоза. Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 6,25 мг: від білого до майже білого кольору овалоподібні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «F 57» з одного боку та глибокою лінією розлому з іншого боку; таблетки по 12,5 мг: від білого до майже білого кольору овалоподібні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «F 58» з одного боку та глибокою лінією розлому з іншого боку; таблетки по 25 мг: від білого до майже білого кольору овалоподібні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «F 59» з одного боку та глибокою лінією розлому з іншого боку. Фармакотерапевтична група Блокатори a- і b-адренорецепторів. Код АТХ C07A G02. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Карведилол є неселективним b-блокатором з антиоксидантними властивостями. Його незначний вазодилатуючий ефект головним чином проявляється через селективну блокаду a1-рецепторів. Завдяки вазодилатації карведилол дещо знижує периферичний судинний опір. Крім того, він пригнічує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи за допомогою блокади ?-адренорецепторів. Карведилол не має власної симпатоміметичної активності і подібно до пропранололу виявляє мембраностабілізуючу властивість. Карведилол є двостереоізомерним рацематом. Блокування адренергічних рецепторів ?1 і ?2 відбувається в основному завдяки енантіомеру S(-). Карведилол є потужним антиоксидантом і поглиначем вільних радикалів. Карведилол поліпшує фракцію викиду і розміри лівого шлуночка в пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка. Карведилол практично не має несприятливого впливу на склад ліпідів сироватки крові або електроліти. Фармакокінетика. Абсолютна біодоступність – приблизно 25 \%. Пік концентрації в сироватці крові досягається приблизно через 1 годину. Співвідношення між дозою і концентрацією в сироватці крові є лінійним. Прийом їжі не впливає на біодоступність, хоча збільшує час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові. Карведилол є високоліпофільною сполукою. Приблизно 98-99 \% карведилолу зв’язуються з білками плазми. Його об’єм розподілу – приблизно 2 л/кг, у пацієнтів з цирозом печінки він вищий. Ефект пресистемного метаболізму при прийомі внутрішньо становить приблизно 60-75 \%. Період напіввиведення карведилолу становить 6-10 годин. Плазмовий кліренс – приблизно 590 мол/хв. Виведення відбувається головним чином з жовчю і калом. Невелика частина дози виводиться нирками у вигляді різних метаболітів. Карведилол метаболізується в печінці, в основному за рахунок оксидації ароматичного кільця і глюкуронідації. Деметилювання і гідроксилювання у феноловому кільці призводить до утворення трьох активних метаболітів, що впливають на ?-рецептори. 4-гідроксифенол-метаболіт як ?-адреноблокатор у 13 разів активніший за карведилол. Порівняно з карведилолом ці три метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації в 10 разів нижчі, ніж концентрації карведилолу. Два з гідроксикарбозольних метаболітів карведилолу є винятково потужними антиоксидантами, причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку для карведилолу. Показання Есенціальна гіпертензія. Хронічна стабільна стенокардія. Хронічна стабільна серцева недостатність помірного та тяжкого ступеня, як додаткова терапія. Протипоказання Підвищена чутливість до карведилолу або до інших компонентів лікарського засобу; декомпенсована серцева недостатність (ІV класу за класифікацією NYHA, що потребує внутрішньовенного введення позитивних інотропних засобів і/або сечогінних засобів); хронічне обструктивне захворювання легень з бронхіальною обструкцією, бронхіальна астма; клінічно значуща дисфункція печінки; атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня (крім випадків, коли встановлений постійний кардіостимулятор); виражена брадикардія (< 50 ударів/хв); кардіогенний шок; синдром слабкості синусового вузла; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 85 мм рт.ст.); метаболічний ацидоз; стенокардія Принцметала; тяжкі порушення периферичного артеріального кровообігу; нелікована феохромоцитома; легеневе серце, легенева гіпертензія; супутнє внутрішнє введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних засобів (особливо антиаритмічних засобів класу І); супутнє застосування інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В); галактоземія; період вагітності або годування груддю; дитячий вік. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій Антиаритмічні засоби При одночасному призначенні карведилолу, як і інших ?-блокаторів, з антагоністами кальцію типу верапамілу або дилтіазему, а також антиаритмічними засобами, у тому числі аміодароном, через ризик виникнення порушення передсердно-шлуночкової провідності і ризик серцевої недостатності (синергічний ефект) необхідно ретельно відстежувати ЕКГ та артеріальний тиск. Під час лікування карведилолом ці препарати не слід призначати внутрішньовенно. Циметидин слід призначати з обережністю, оскільки дія карведилолу може підсилюватися. Одночасне призначення резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину та інгібіторів моноаміноксидази (виняток – МАО-В інгібітори) може призводити до додаткового зменшення серцевого ритму. Дигідропіридин Застосування дигідропіридинів та карведилолу необхідно проводити під ретельним наглядом лікаря, оскільки є повідомлення про серцеву недостатність і тяжку гіпотензію. Нітрати Супутнє застосування з карведилолом призводить до збільшення гіпотензивного ефекту. Серцеві глікозиди Прийом карведилолу і дигоксину може збільшити час атріовентрикулярного проведення. Крім того, рівноважна мінімальна концентрація дигоксину у хворих на артеріальну гіпертензію зростає приблизно на 16 \% і дигітоксину – на 13 \%. Рекомендується контроль концентрації дигоксину у плазмі крові на початку, у разі закінчення або коригування терапії карведилолом. Інші антигіпертензивні засоби Карведилол може потенціювати дію антигіпертензивних засобів, які призначають одночасно з ним (наприклад антагоністів ?1-рецепторів), і препаратів з антигіпертензивним додатковим ефектом, таких як барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, снодійні, транквілізатори, вазодилататори та етанол. Циклоспорин Рівень циклоспорину в плазмі крові збільшується у разі одночасного застосування карведилолу. Рекомендується ретельно стежити за концентраціями циклоспорину. Антидіабетичні лікарські засоби, включаючи інсулін Карведилол може посилювати зниження рівня цукру в крові. Симптоми гіпоглікемії при цьому можуть бути замасковані. Тому необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет. Клонідин У разі припинення прийому карведилолу і клонідину застосування лікарського засобу необхідно припинити за кілька днів до поступової відміни клонідину. Анестезуючі засоби Рекомендується обережність при застосуванні анестезії через синергічний, інотропний і гіпотензивний ефект карведилолу та деяких анестетиків. Нестероїдні протизапальні засоби, естрогени і кортикостероїди Антигіпертензивний ефект карведилолу зменшується через затримку води і натрію. Препарати, що стимулюють та інгібують цитохромні P450 ензими За пацієнтами, які одержують препарати, що стимулюють (наприклад рифампіцин і барбітурати) або пригнічують (наприклад циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин) ензими цитохрому P450, слід ретельно спостерігати під час одночасного лікування карведилолом, тому що концентрація карведилолу в сироватці крові може знижуватися першими із зазначених вище препаратами і підвищуватися інгібіторами ензимів. Симпатоміметики з ?-міметичним і ?-міметичним ефектом Ризик розвитку артеріальної гіпертензії і вираженої брадикардії. Ерготамін Посилюється вазоконстрикція. Міорелаксанти Карведилол підсилює дію міорелаксантів. Похідні ксантину Слід з обережністю застосовувати з похідними ксантину (амінофілін, теофілін) через зменшення ?-адреноблокуючої дії. Особливості застосування Тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності можливе на початку лікування або при підвищенні дози, особливо у пацієнтів з тяжкою формою серцевої недостатності і/або тих, хто приймає великі дози діуретиків. Хоча це зазвичай не потребує припинення лікування, дозу не слід збільшувати. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря-кардіолога протягом мінімум 2 годин після прийому початкової дози або підвищення дози. Перед кожним підвищенням дози необхідно проводити обстеження щодо можливого погіршення серцевої недостатності або симптомів надлишкової вазодилатації (ниркова функція, маса тіла, артеріальний тиск, пульс і ритм). Погіршення серцевої недостатності або затримка рідини лікуються підвищенням дози діуретика, а дозу карведилолу не слід підвищувати або знижувати до стабілізації клінічного стану хворого. Якщо з’являється брадикардія або подовжується передсердно-шлуночкова провідність, іноді необхідно зменшити дозу карведилолу або тимчасово припинити лікування. Навіть у цих випадках можна успішно проводити титрування доз карведилолу. Ниркову функцію, тромбоцити і глюкозу слід регулярно контролювати при титрації дози. Однак після закінчення титрації частоту контролю можна зменшити. Ниркова недостатність У пацієнтів із серцевою недостатністю і низьким тиском крові (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) може тимчасово погіршитися функція нирок під час лікування карведилолом. Це особливо стосується пацієнтів, у яких є такі порушення, як, наприклад, коронарна хвороба серця, атеросклероз і/або раніше існуюче порушення функції нирок. Слід ретельно контролювати функцію нирок під час титрації доз у таких пацієнтів. Якщо функція нирок значно погіршується, дозу карведилолу необхідно зменшити або лікування необхідно припинити. Помірна дисфункція печінки Може бути потрібний підбір дози. Пацієнтам з хронічними обструктивними захворюваннями легень, які не одержують пероральних або інгаляційних препаратів, карведилол слід призначати тільки тоді, коли можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При наявності тенденції до бронхоспазму в результаті підвищення опору дихальних шляхів при прийомі карведилолу може розвинутися респіраторний дистрес-синдром. На початку прийому і при збільшенні дози карведилолу за станом цих хворих потрібно ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату з появою початкових ознак бронхоспазму. З обережністю препарат призначають хворим на цукровий діабет, оскільки він може маскувати симптоми гіпоглікемії. На початку терапії карведилолом або при зміні його дози рекомендується частий самоконтроль глікемії і при необхідності – корекція дози цукрознижувальних препаратів. Карведилол може зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу та може приховувати або зменшувати симптоми підвищеної активності щитовидної залози. Карведилол може спричиняти брадикардію. При зниженні пульсу до рівня менше 55 ударів на хвилину і наявності симптомів, пов’язаних з брадикардією, дозу карведилолу слід зменшити. Особи, які користуються контактними лінзами, повинні бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення. Варто бути обережним при призначенні карведилолу пацієнтам, які страждають на алергічні реакції, і тим, хто проходить курс десенсибілізації, тому що ?-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і посилювати анафілактичні реакції. Варто бути обережним при призначенні ?-блокаторів пацієнтам із псоріазом, тому що шкірні реакції можуть збільшуватися. Обережність необхідна при призначенні карведилолу пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, оскільки ?-блокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності і синдрому Рейно. Пацієнти з поганим метаболізмом дебризохіну повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря на початку лікування. Слід з обережністю призначати карведилол хворим на лабільну і вторинну артеріальну гіпертензію, оскільки досвід його застосування цим категоріям пацієнтів недостатній. Хворим на феохромоцитому до початку застосування будь-яких ?-блокаторів необхідно призначити ?-адреноблокатор. Хоча карведилол має як ?-, так і ?-блокуючі властивості, досвіду його застосування таким хворим немає, тому призначати цей препарат хворим з підозрою на феохромоцитому потрібно з обережністю. У зв’язку з негативною дромотропною дією Карведилол Ауробіндо слід призначати з обережністю пацієнтам із АV-блокадою серця першого ступеня. ?-блокатори знижують ризик аритмій при анестезії, однак ризик гіпотензій може збільшитися. Тому слід бути обережними при застосуванні таких анестетиків, як ефір, циклопропан, трихлоретилен, що пригнічують функцію міокарда. Як і щодо застосування інших ?-блокаторів, лікування карведилолом не слід припиняти різко або раптово у зв’язку з ризиком розвитку синдрому відміни. Лікування карведилолом слід припиняти поступово протягом двох тижнів, тобто зменшенням добової дози наполовину кожні три дні. Якщо необхідно, можна одночасно розпочати замісну терапію для запобігання загостренню захворювання. Пацієнти літнього віку Пацієнти літнього віку можуть бути чутливіші до дії карведилолу і тому повинні перебувати під наглядом лікаря. Препарат містить лактозу і сахарозу. Пацієнтам з проблемами спадкової чутливості до галактози і фруктози, дефіцитом лактази, цукрази-ізомальтази чи мальабсорбцією глюкози-галактози, що виникають рідко, не слід приймати цей лікарський засіб. Слід з особливою обережністю застосовувати лікарський засіб при таких станах: блокада правої ніжки пучка Гіса, гострий кардит, порушення функції клапанів серця та гемодинамічні порушення, брадикардія, лівошлуночкова недостатність на тлі гострого інфаркту міокарда. Хворі зі зниженим артеріальним тиском (менше 100 мм рт.ст.) або літнього віку (віком від 70 років) повинні перебувати під пильним медичним контролем протягом 2 годин після прийому першої дози або після прийому першої підвищеної дози. Застосування у період вагітності або годування груддю. Клінічний досвід застосування карведилолу у період вагітності обмежений. При застосуванні карведилолу у плода або новонародженого може розвинутися дистрес-синдром (брадикардія, артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, гіпоглікемія і гіпотермія). Тому застосування карведилолу у період вагітності протипоказано. Невідомо, чи проникає карведилол у грудне молоко. Оскільки карведилол може чинити шкідливий вплив на немовлят, на період годування груддю лікування карведилолом слід припинити. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Індивідуальна реакція на препарат може змінити здатність реагування, тобто зменшити здатність активної участі в дорожньому русі, керуванні автомобілем та роботі з іншими механізмами. Це особливо стосується початку лікування, зміни дозування. Лікування карведилолом потребує регулярного лікарського нагляду. Спосіб застосування та дози Препарат приймати перорально, незалежно від вживання їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Проте пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендується приймати карведилол під час вживання їжі, щоб подовжити абсорбцію та зменшити ризик ортостатичної гіпотензії. Дозу слід коригувати індивідуально, залежно від призначень та ефективності лікування. У будь-якому випадку лікування слід розпочинати з мінімальних ефективних доз. Через 1 годину після застосування рекомендованої початкової дози або після зміни дози рекомендовано вимірювати артеріальний тиск для попередження ризику виникнення артеріальної гіпотензії. Припиняти лікування слід поступово, знижуючи дозу протягом 1-2 тижнів. При перериванні терапії карведилолом більш ніж на 2 тижні лікування слід поновлювати з рекомендованої початкової дози та поступово підвищувати її згідно з рекомендаціями щодо дозування препарату. Есенціальна гіпертензія Карведилол можна застосовувати як у монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо діуретиками. Лікарський засіб рекомендовано застосовувати 1 раз на добу. Максимальна разова доза не повинна перевищувати 25 мг, рекомендована максимальна добова доза – 50 мг. Рекомендована початкова доза у перші 2 дні лікування становить 12,5 мг 1 раз на добу. Потім лікування продовжувати у дозі 25 мг двічі на добу. Надалі у разі необхідності дозу поступово можна збільшувати з інтервалом у 2 тижні. Рекомендована максимальна добова доза – 100 мг, яку слід розподілити на два прийоми. Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу і може бути достатньою для подальшого лікування. Однак, якщо терапевтичний ефект цієї дози недостатній, її можна поступово збільшувати з інтервалом у 2 тижні або більше. Хронічна стабільна стенокардія Рекомендований режим застосування – двічі на добу. Дорослі. Рекомендована початкова доза у перші 2 дні становить 12,5 мг двічі на добу. Потім лікування продовжують у дозі 25 мг двічі на добу. Надалі у разі необхідності дозу можна поступово збільшити з інтервалом у 2 тижні або більше до рекомендованої максимальної добової дози – 100 мг, розподіленої на два прийоми. Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза у перші 2 дні становить 12,5 мг двічі на добу. Потім лікування потрібно продовжувати у дозі 25 мг двічі на добу, що є рекомендованою максимальною добовою дозою. Хронічна серцева недостатність Карведилол застосовують при серцевій недостатності помірного та тяжкого ступеня як додаткову терапію до загальноприйнятної базової терапії діуретиками, інгібіторами АПФ, дигіталісом та/або судинорозширювальними засобами. Стан пацієнтів повинен бути клінічно стабільним (відсутність змін у NYHA-класі, відсутність випадків госпіталізації з приводу серцевої недостатності) та базова терапія повинна бути постійною протягом щонайменше останніх 4 тижнів перед початком лікування. Додатково пацієнти повинні мати зменшену фракцію викиду лівого шлуночка, частота серцевих скорочень >50 ударів/хв та систолічний артеріальний тиск >85 мм рт.ст. Початкова доза протягом 2 тижнів становить 3,125 мг двічі на добу. За умови толерантності дозу можна повільно збільшувати з інтервалом не менше ніж 2 тижні до дози 6,25 мг двічі на добу, потім до 12,5 мг двічі на добу і зрештою до 25 мг двічі на добу. Дозу потрібно збільшувати до максимального рівня, який добре переноситься пацієнтом. Рекомендована максимальна доза становить 25 мг двічі на добу для пацієнтів з масою тіла до 85 кг та 50 мг карведилолу двічі на добу для пацієнтів з масою тіла понад 85 кг за умови, що серцева недостатність не тяжкої форми. Збільшення дози до 50 мг двічі на добу потрібно проводити обережно, під ретельним медичним наглядом. На початку лікування або при збільшенні дози, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або тих, хто приймає діуретики у високих дозах, може виникнути тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності. Це зазвичай не є причиною для відміни лікування, але дозу не потрібно збільшувати. Пацієнт повинен знаходитися під наглядом терапевта/кардіолога протягом 2 годин після початку лікування або збільшення дози. Перед кожним підвищенням дози необхідно оцінити можливі ознаки ускладнення перебігу серцевої недостатності або симптомів, що свідчать про надмірне розширення судин (наприклад, перевірити функцію нирок, масу тіла, показники артеріального тиску, частоту серцевих скорочень та ритм). Ускладнення перебігу серцевої недостатності або затримка рідини лікується призначенням збільшеної дози діуретиків, а дозу карведилолу не потрібно збільшувати, поки стан пацієнта не стабілізується. Якщо виникла брадикардія або у разі подовження атріовентрикулярної провідності, в першу чергу, необхідно контролювати рівень дигоксину. Іноді може виникнути необхідність зниження дози карведилолу або тимчасового припинення лікування. Часто навіть у таких випадках лікування може бути успішно продовжене завдяки титруванню дози карведилолу. Протягом титрування дози слід регулярно контролювати функцію нирок, рівень тромбоцитів та глюкози (у разі інсулінозалежного та/або інсулінонезалежного цукрового діабету). Однак після завершення титрування дози частота досліджень може бути зменшена. Якщо прийом карведилолу було припинено менше ніж 2 тижні тому, подальше лікування потрібно розпочинати з дози 3,125 мг двічі на добу і поступово збільшувати згідно з вищенаведеними рекомендаціями. Порушення функції нирок. Дозування необхідно встановлювати індивідуально для кожного пацієнта. Але згідно з фармакокінетичними показниками малоймовірно, що пацієнтам з порушенням функції нирок буде необхідна корекція дози. Порушення функції печінки помірного ступеня. Може виникнути необхідність у корекції дози. Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу карведилолу, тому потребують більш ретельного нагляду. Якщо пацієнт приймає ?-блокатори, а особливо при наявності ішемічної хвороби серця, відміну карведилолу необхідно проводити поступово. Діти. Лікарський засіб не застосовують дітям. Передозування Симптоми: тяжка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості, генералізовані напади. Лікування: необхідний моніторинг стану пацієнтів щодо вищезазначених ознак і симптомів і лікування з урахуванням лікарем найкращого варіанту відповідно до стандартної практики в роботі з пацієнтами з передозуванням ?-блокаторами (наприклад атропін, трансвенозна стимуляція, глюкагон, інгібітори фосфодіестерази, такі як амринон або милринон, ?-симпатоміметики). Шлунковий лаваж та штучно викликане блювання є ефективними протягом перших кількох годин після передозування. При важкому передозуванні із симптоматикою шоку підтримуючу терапію потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна чекати подовження періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу з глибокого компартменту. Підтримуючі заходи слід продовжувати, поки стан пацієнта не стабілізується. Побічні реакції Побічні реакції частіше виникають на початку лікування. З боку центрально-нервової системи і психіки: запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, непритомність, дискінезія, парестезія, гіпестезія, вертиго, порушення сну, депресія. З боку органів зору: порушення зору, зниження сльозовиділення, подразнення очей, сухість очей. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, блювання, запор, біль у животі, мелена. З боку серцево-судинної системи: брадикардія, ортостатичні реакції, AV-блокада, напади стенокардії, погіршення серцевої недостатності, посилене серцебиття, ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпертензія, набряк ніг, судоми, гіпотензія. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічна екзантема, шкірний свербіж, кропив’янка, реакції, які нагадують плескатий лишай, поява псоріатичних бляшок або загострення псоріатичного процесу, підвищене потовиділення, алопеція, періодонтит, алергічні реакції, анафілактичні реакції; дерматит, підвищена пітливість, алопеція, гіперемія, висипання. З боку метаболізму та травлення: гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), периферичний набряк, гіперволемія, затримка рідини, гіперхолестеринемія, глюкозурія, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, анорексія/зниження маси тіла. З боку кровотворення і лімфатичної системи: порушення периферичного кровотоку, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія. З боку сечовивідної системи: погіршення функції нирок, порушення сечовипускання, ниркова недостатність, гематурія, альбумінурія, нетримання сечі у жінок, гіперурикемія, інфекція сечовидільних шляхів. Лабораторні показники: підвищена активність трансамінази в сироватці крові, підвищення рівнів лужної фосфатази, креатиніну, сечовини, зниження рівня протромбіну. З боку опорно-рухового апарату: атрофія м’язів, біль у суглобах, біль у кінцівках. З боку системи органів дихання: нежить, набряк легенів, бронхоспазм, бронхіт, пневмонія, астма, сухість у роті, закладеність носа. У хворих зі схильністю до бронхіальної астми спостерігалася астматична задишка, напади ядухи. З боку імунної системи: грипоподібні симптоми, підвищення температури, інфекції верхніх дихальних шляхів; реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк; синдром Стівенса-Джонсона; токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема. З боку статевої системи: набряк геніталій, імпотенція. Загальні розлади: збільшення маси тіла (на початку лікування), інфекції, переміжна кульгавість або хвороба Рейно. Рідко зустрічалися реакції у вигляді гострої печінкової недостатності і порушення печінкової функції у хворих із генералізованим атеросклерозом. У хворих на цукровий діабет карведилол може спричинити виникнення латентного цукрового діабету. При лікуванні карведилолом може виникнути помірне порушення глюкозного балансу, однак це є рідким явищем. Термін придатності 3 роки. Умови зберігання Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ?С. Зберігати в оригінальній упаковці, щоб захистити від дії світла. Упаковка По 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в картонній коробці. Категорія відпуску За рецептом. Виробник Ауробіндо Фарма Лімітед - Юніт III/ Aurobindo Pharma Limited - Unit III.
Состав
Действующие вещества: карведилол;
1 таблетка, покрытая пленочной оболочкой, содержит 6,25 мг или 12,5 мг или 25 мг карведилола;
Другие составляющие: лактоза, моногидрат; кремния диоксид коллоидный безводный; кросповидон; повидон; сахароза; магния стеарат; макрогол 400; полисорбат 80; титана диоксид (Е 171); гипромеллоза.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки по 6,25 мг: от белого до почти белого цвета овальнообразные таблетки, покрытые плёночной оболочкой, с маркировкой «F 57» с одной стороны и глубокой линией разлома с другой стороны;
Таблетки по 12,5 мг: от белого до почти белого цвета овальнообразные таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с маркировкой «F 58» с одной стороны и с глубокой линией разлома с другой стороны;
Таблетки по 25 мг: от белого до почти белого цвета овальнообразные таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с маркировкой F 59 с одной стороны и глубокой линией разлома с другой стороны.
Фармакотерапевтическая группа
Блокаторы a- и b-адренорецепторов.
Код ATX C07A G02.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Карведилол является неселективным блокатором b с антиоксидантными свойствами. Его незначительный вазодилатирующий эффект главным образом проявляется через селективную блокаду a1-рецепторов. Благодаря вазодилатации карведилол несколько снижает периферическое сосудистое сопротивление. Кроме того, он ингибирует активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы посредством блокады β-адренорецепторов. Карведилол не обладает собственной симпатомиметической активностью и подобно пропранололу проявляет мембраностабилизирующее свойство. Карведилол представляет собой двухстереоизомерный рацемат. Блокирование адренергических рецепторов β1 и β2 происходит в основном благодаря энантиомеру S(-). Карведилол является мощным антиоксидантом и поглотителем свободных радикалов.
Карведилол улучшает фракцию выброса и размеры левого желудочка у пациентов с дисфункцией левого желудочка. Карведилол практически не оказывает неблагоприятного влияния на состав липидов сыворотки крови или электролита.
Фармакокинетика
Абсолютная биодоступность – примерно 25%. Пик концентрации в сыворотке крови достигается через 1 час. Соотношение между дозой и концентрацией в сыворотке крови является линейным. Прием пищи не влияет на биодоступность, хотя увеличивает время достижения максимальной концентрации в плазме крови. Карведилол является высоколипофильным соединением. Приблизительно 98-99% карведилола связываются с белками плазмы. Его объем распределения – примерно 2 л/кг, у пациентов с циррозом печени он выше. Эффект пресистемного метаболизма при приеме внутрь составляет примерно 60-75%.
Период полувыведения карведилола составляет 6-10 часов. Плазменный клиренс – примерно 590 мл/мин. Выведение происходит главным образом с желчью и калом. Небольшая часть дозы выводится почками в виде разных метаболитов. Карведилол метаболизируется в печени, в основном за счет окисления ароматического кольца и глюкуронидаций. Деметилирование и гидроксилирование в феноловом кольце приводит к образованию трех активных метаболитов, влияющих на β-рецепторы. 4-гидроксифенол-метаболит как β-адреноблокатор в 13 раз активнее карведилола. По сравнению с карведилолом эти три метаболита оказывают слабое сосудорасширяющее действие. У человека их концентрации в 10 раз ниже концентрации карведилола. Два из гидроксикарбозольных метаболитов карведилола представляют собой исключительно мощные антиоксиданты, причем их активность в этом отношении в 30-80 раз превышает таковую для карведилола.
Показания
· эссенциальная гипертензия.
· хроническая стабильная стенокардия.
· хроническая стабильная сердечная недостаточность умеренной и тяжелой степени, как дополнительная терапия.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к карведилолу или другим компонентам лекарственного средства; декомпенсированная сердечная недостаточность (IV класса по классификации NYHA, требующая внутривенного введения положительных инотропных средств и/или мочегонных средств); хроническое обструктивное заболевание легких с бронхиальной обструкцией, бронхиальная астма; клинически значимая дисфункция печени; атриовентрикулярная блокада ІІ и ІІІ степени (кроме случаев, когда установлен постоянный кардиостимулятор); выраженная брадикардия (
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий.
Антиаритмические средства
При одновременном назначении карведилола, как и других β-блокаторов, с антагонистами кальция типа верапамила или дилтиазема, а также антиаритмическими средствами, в том числе амиодароном, из-за риска возникновения нарушения предсердно-желудочковой проводимости и риска сердечной недостаточности (синергический эффект) необходимо тщательно отслеживать и АД. При лечении карведилолом эти препараты не следует назначать внутривенно.
ЦиметидинСледует назначать с осторожностью, поскольку действие карведилола может усиливаться.
Одновременное назначение резерпина, гуанетидина, метилдопы, гуанфацина и ингибиторов моноаминоксидазы (исключение – МАО-В ингибиторы) может приводить к дополнительному уменьшению сердечного ритма.
Дигидропиридин
Применение дигидропиридинов и карведилола необходимо проводить под тщательным наблюдением врача, поскольку есть сообщения о сердечной недостаточности и тяжелой гипотензии.
Нитраты
Сопутствующее применение с карведилолом приводит к увеличению гипотензивного эффекта.
Сердечные гликозиды
Прием карведилола и дигоксина может увеличить время атриовентрикулярного провода. Кроме того, равновесная минимальная концентрация дигоксина у больных артериальной гипертензией возрастает примерно на 16% и дигитоксина – на 13%. Рекомендуется контроль концентрации дигоксина в плазме крови в начале, в случае окончания или коррекции терапии карведилолом.
Другие антигипертензивные средства
Карведилол может потенцировать действие антигипертензивных средств, назначающих одновременно с ним (например, антагонистов α1-рецепторов), и препаратов с дополнительным антигипертензивным эффектом, таких как барбитураты, фенотиазины, трициклические антидепрессанты, снотворные, транквилизаторы, вазодилат.
Циклоспорин
Уровень циклоспорина в плазме крови увеличивается при одновременном применении карведилола. Рекомендуется тщательно следить за концентрациями циклоспорина.
Антидиабетические лекарственные средства, включая инсулин
Карведилол может усиливать понижение уровня сахара в крови. Симптомы гипогликемии при этом могут быть замаскированы. Поэтому необходимо регулярно контролировать уровень глюкозы в крови у пациентов, больных сахарным диабетом.
Клонидин
При прекращении приема карведилола и клонидина применение лекарственного средства необходимо прекратить за несколько дней до постепенной отмены клонидина.
Анестезирующие средства
Рекомендуется осторожность при применении анестезии из-за синергического, инотропного и гипотензивного эффекта карведилола и некоторых анестетиков.
Нестероидные противовоспалительные средства, эстрогены и кортикостероиды
Антигипертензивный эффект карведилола уменьшается из-за задержки воды и натрия.
Препараты, стимулирующие и ингибирующие цитохромные P450 энзимы
За пациентами, получающими препараты, стимулирующие (например рифампицин и барбитураты) или подавляющие (например циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапамил, эритромицин) энзимы цитохрома P450, следует тщательно наблюдать во время одновременного лечения карведилолом, поэтому крови может снижаться первым из указанных выше препаратов и повышаться ингибиторами энзимов.
Симпатомиметики с α-миметическим и β-миметическим эффектом
Риск развития артериальной гипертензии и выраженной брадикардии.
Эрготамин
Усиливается вазоконстрикция.
Миорелаксанты
Карведилол усиливает действие миорелаксантов.
Производные ксантина
Следует с осторожностью применять с производными ксантина (аминофиллин, теофиллин) из-за уменьшения β-адреноблокирующего действия.
Особенности применения
Временное ухудшение симптомов сердечной недостаточности возможно в начале лечения или повышении дозы, особенно у пациентов с тяжелой формой сердечной недостаточности и/или тех, кто принимает большие дозы диуретиков. Хотя это обычно не требует прекращения лечения, дозу не следует увеличивать. Пациент должен находиться под наблюдением врача кардиолога в течение минимум 2 часов после приема начальной дозы или повышения дозы. Перед каждым повышением дозы необходимо проводить обследование по поводу возможного ухудшения сердечной недостаточности или симптомов избыточной вазодилатации (почечная функция, масса тела, артериальное давление, пульс и ритм). Ухудшение сердечной недостаточности или задержка жидкости лечатся повышением дозы диуретика, а дозу карведилола не следует повышать или снижать до стабилизации клинического состояния больного. Если появляется брадикардия или удлиняется предсердно-желудочковая проводимость, иногда необходимо снизить дозу карведилола или временно прекратить лечение. Даже в этих случаях можно успешно производить титрование доз карведилола.
Почечную функцию, тромбоциты и глюкозу следует регулярно контролировать при титрации дозы. Однако после окончания титрации частоту контроля можно снизить.
Почечная недостаточность
У пациентов с сердечной недостаточностью и низким давлением крови (систолическое давление ниже 100 мм рт. ст.) может временно ухудшиться функция почек при лечении карведилолом.
Это особенно касается пациентов, у которых есть такие нарушения, как коронарная болезнь сердца, атеросклероз и/или ранее существующее нарушение функции почек. Следует тщательно контролировать функцию почек при титрации доз у таких пациентов. Если функция почек значительно ухудшается, дозу карведилола необходимо снизить или лечение необходимо прекратить.
Умеренная дисфункция печени
Может потребоваться подбор дозы.
Пациентам с хроническими обструктивными заболеваниями легких, не получающими пероральные или ингаляционные препараты, карведилол следует назначать только тогда, когда возможные преимущества его применения превышают потенциальный риск. При наличии тенденции к бронхоспазму в результате повышения сопротивления дыхательных путей при приеме карведилола может развиться респираторный дистресс-синдром. В начале приема и при увеличении дозы карведилола по состоянию этих больных следует тщательно наблюдать, снижая дозу препарата с появлением начальных признаков бронхоспазма.
С осторожностью препарат назначают больным сахарным диабетом, поскольку он может маскировать симптомы гипогликемии. В начале терапии карведилолом или при изменении его дозы рекомендуется частый самоконтроль гликемии и при необходимости коррекция дозы сахароснижающих препаратов.
Карведилол может уменьшать выраженность симптомов тиреотоксикоза и скрывать или уменьшать симптомы повышенной активности щитовидной железы.
Карведилол может вызывать брадикардию. При снижении пульса до уровня менее 55 ударов в минуту и наличии симптомов, связанных с брадикардией, дозу карведилола следует снизить. Лица, пользующиеся контактными линзами, должны быть уведомлены о возможном уменьшении слезоотделения.
Следует быть осторожным при назначении карведилола пациентам, страдающим аллергическими реакциями, и тем, кто проходит курс десенсибилизации, так как β-блокаторы могут увеличивать чувствительность к аллергенам и усиливать анафилактические реакции. Следует соблюдать осторожность при назначении β-блокаторов пациентам с псориазом, так как кожные реакции могут увеличиваться.
Осторожность необходима при назначении карведилола пациентам с заболеваниями периферических сосудов, поскольку β-блокаторы могут усугублять симптомы артериальной недостаточности и синдрома Рейно.
Пациенты с плохим метаболизмом дебризохина должны находиться под наблюдением врача в начале лечения.
Следует с осторожностью назначать карведилол больным лабильной и вторичной артериальной гипертензией, поскольку опыт его применения этим категориям пациентов недостаточен.
Больным феохромоцитомой до начала применения любых β-блокаторов необходимо назначить α-адреноблокатор. Хотя карведилол обладает как β-, так и α-блокирующими свойствами, опыта его применения таким больным нет, поэтому назначать этот препарат больным с подозрением на феохромоцитому нужно с осторожностью.
В связи с отрицательным дромотропным действием Карведилол Ауробиндо следует назначать с осторожностью пациентам с АV-блокадой сердца первой ступени.
-блокаторы снижают риск аритмий при анестезии, однако риск гипотензий может увеличиться. Поэтому следует соблюдать осторожность при применении таких анестетиков, как эфир, циклопропан, трихлорэтилен, подавляющих функцию миокарда. Как и в отношении других β-блокаторов, лечение карведилолом не следует прекращать резко или внезапно в связи с риском развития синдрома отмены. Лечение карведилолом следует прекращать постепенно в течение двух недель, то есть уменьшением суточной дозы наполовину каждые три дня. Если необходимо, можно одновременно начать заместительную терапию для предотвращения обострения заболевания.
Пациенты пожилого возраста
Пациенты пожилого возраста могут быть более чувствительны к действию карведилола и должны находиться под наблюдением врача.
Препарат содержит лактозу и сахарозу. Пациентам с проблемами наследственной чувствительности к галактозе и фруктозе, дефицитом лактазы, сахараз-изомальтазы или мальабсорбцией глюкозы-галактозы, которые возникают редко, не следует принимать это лекарственное средство.
Следует с особой осторожностью применять лекарственное средство при таких состояниях: блокада правой ножки пучка Гиса, острый кардит, нарушение функции клапанов сердца и гемодинамические нарушения, брадикардия, левожелудочковая недостаточность на фоне острого инфаркта миокарда. Больные с пониженным артериальным давлением (менее 100 мм рт. ст.) или пожилого возраста (возрастом от 70 лет) должны находиться под контролем в течение 2 часов после приема первой дозы или после приема первой повышенной дозы.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Клинический опыт применения карведилола в период беременности ограничен. При применении карведилола у плода или новорожденного может развиться дистресс-синдром (брадикардия, артериальная гипотензия, угнетение дыхания, гипогликемия и гипотермия). Поэтому применение карведилола в период беременности противопоказано. Неизвестно, проникает ли карведилол в грудное молоко. Поскольку карведилол может оказывать вредное влияние на грудных детей, на период кормления грудью лечение карведилолом следует прекратить.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
Индивидуальная реакция на препарат может изменить способность реагирования, то есть снизить способность активного участия в дорожном движении, управлении автомобилем и работе с другими механизмами. Это особенно касается начала лечения, изменения дозировки. Лечение карведилолом требует регулярного врачебного наблюдения.
Способ применения и дозы
Препарат принимать перорально, независимо от еды, запивая достаточным количеством жидкости. Однако пациентам с сердечной недостаточностью рекомендуется принимать карведилол во время еды, чтобы продлить абсорбцию и уменьшить риск ортостатической гипотензии.
Дозу следует корректировать индивидуально в зависимости от назначений и эффективности лечения. В любом случае лечение следует начинать с минимальных эффективных доз. Через 1 ч после применения рекомендуемой начальной дозы или после изменения дозы рекомендуется измерять АД для предупреждения риска возникновения артериальной гипотензии. Прекращать лечение следует постепенно, снижая дозу в течение 1-2 нед. При прерывании терапии карведилолом более чем на 2 недели лечение следует возобновлять с рекомендуемой начальной дозы и постепенно повышать ее в соответствии с рекомендациями по дозировке.
Эссенциальная гипертензия
Карведилол можно применять как в монотерапии, так и в сочетании с другими антигипертензивными препаратами, особенно диуретиками. Лекарственное средство рекомендуется применять 1 раз в день.
Максимальная разовая доза не должна превышать 25 мг, рекомендуемая максимальная суточная доза – 50 мг.
Рекомендуемая начальная доза в первые 2 дня лечения составляет 12,5 мг 1 раз в сутки. Затем лечение продолжать в дозе 25 мг дважды в день. В дальнейшем при необходимости дозу постепенно можно увеличивать с интервалом в 2 недели.
Рекомендуемая максимальная суточная доза – 100 мг, которую следует распределить на два приема.
Пациенты пожилого возраста. Рекомендуемая начальная дозировка составляет 12,5 мг 1 раз в сутки и может быть достаточной для дальнейшего лечения. Однако если терапевтический эффект этой дозы недостаточен, ее можно постепенно увеличивать с интервалом в 2 недели или более.
Хроническая стабильная стенокардия
Рекомендуемый режим применения – дважды в сутки.
Взрослые. Рекомендуемая начальная доза в первые 2 дня составляет 12,5 мг дважды в день. Затем лечение продолжают в дозе 25 мг дважды в день. В дальнейшем при необходимости дозу можно постепенно увеличить с интервалом в 2 недели или более до рекомендуемой максимальной суточной дозы – 100 мг, распределенной на два приема.
Пациенты пожилого возраста. Рекомендуемая начальная доза в первые 2 дня составляет 12,5 мг дважды в день. Затем лечение следует продолжать в дозе 25 мг дважды в сутки, что рекомендуется максимальной суточной дозой.
Хроническая сердечная недостаточность
Карведилол применяют при сердечной недостаточности умеренной и тяжелой степени как дополнительную терапию общепринятой базовой терапии диуретиками, ингибиторами АПФ, дигиталисом и/или сосудорасширяющими средствами. Состояние пациентов должно быть клинически стабильным (отсутствие изменений в NYHA-классе, отсутствие случаев госпитализации по поводу сердечной недостаточности) и базовая терапия должна быть постоянной в течение, по меньшей мере, последних 4 недель перед началом лечения. Дополнительно пациенты должны иметь уменьшенную фракцию выброса левого желудочка, частоту сердечных сокращений >50 ударов/мин и систолическое артериальное давление >85 мм рт. ст.
Начальная доза в течение 2 нед составляет 3,125 мг дважды в день. При толерантности дозу можно медленно увеличивать с интервалом не менее чем 2 недели до дозы 6,25 мг дважды в сутки, затем до 12,5 мг дважды в сутки и в конце концов до 25 мг дважды в сутки. Дозу следует увеличивать до максимального уровня, хорошо переносимого пациентом.
Рекомендуемая максимальная доза составляет 25 мг 2 раза в сутки для пациентов с массой тела до 85 кг и 50 мг карведилола 2 раза в сутки для пациентов с массой тела более 85 кг при условии, что сердечная недостаточность не тяжелой формы. Увеличение дозы до 50 мг дважды в сутки следует проводить осторожно, под тщательным контролем.
В начале лечения или при увеличении дозы, особенно у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью и/или принимающих диуретики в высоких дозах, может возникнуть временное ухудшение симптомов сердечной недостаточности. Это обычно не является причиной отмены лечения, но дозу не нужно увеличивать. Пациент должен находиться под наблюдением терапевта/кардиолога в течение 2 ч после начала лечения или увеличения дозы. Перед каждым повышением дозы следует оценить возможные признаки осложнения течения сердечной недостаточности или симптомов, свидетельствующих о чрезмерном расширении сосудов (например, проверить функцию почек, массу тела, показатели артериального давления, частоту сердечных сокращений и ритм). Усложнение течения сердечной недостаточности или задержка жидкости лечится назначением увеличенной дозы диуретиков, а дозу карведилола не следует увеличивать, пока состояние пациента не стабилизируется. Если возникла брадикардия или при удлинении атриовентрикулярной проводимости, в первую очередь, необходимо контролировать уровень дигоксина. Иногда может возникнуть необходимость снижения дозы карведилола или временного прекращения лечения. Часто даже в таких случаях лечение может быть успешно продолжено благодаря титрованию дозы карведилола. В течение титрования дозы следует регулярно контролировать функцию почек, уровень тромбоцитов и глюкозы (при инсулинозависимом и/или инсулиннезависимом сахарном диабете). Однако после завершения титрования дозы частота исследований может быть уменьшена.
Если прием карведилола был прекращен менее 2 недель назад, дальнейшее лечение следует начинать с дозы 3,125 мг дважды в сутки и постепенно увеличивать согласно вышеприведенным рекомендациям.
Нарушение функции почек. Дозировку необходимо устанавливать индивидуально для каждого пациента. Но согласно фармакокинетическим показателям маловероятно, что пациентам с нарушением функции почек потребуется коррекция дозы.
Нарушение функции печени умеренной степени. Может возникнуть необходимость коррекции дозы.
Пациенты пожилого возраста. Пациенты пожилого возраста могут быть более чувствительны к воздействию карведилола, поэтому требуют более тщательного наблюдения.
Если пациент принимает β-блокаторы, особенно при наличии ишемической болезни сердца, отмену карведилола необходимо проводить постепенно.
Дети.
Лекарственное средство не используют детям.
Передозировка
Симптомы:Тяжелая гипотензия, брадикардия, сердечная недостаточность, кардиогенный шок, остановка сердца; возможны нарушения дыхания, бронхоспазм, рвота, спутанность сознания, генерализованные приступы.
Лечение:Необходим мониторинг состояния пациентов относительно вышеупомянутых признаков и симптомов и лечения с учетом врача наилучшего варианта в соответствии со стандартной практикой в работе с пациентами с передозировкой -блокаторами (например атропин, трансвенозная стимуляция, глюкагон, ингибиторы фосфодиэстеразы, такие как амринон или милрин -симпатомиметики).
Желудочный лаваж и искусственно вызванная рвота эффективны в течение первых нескольких часов после передозировки.
При тяжелой передозировке с симптоматикой шока поддерживающую терапию нужно продолжать достаточно долго, поскольку можно ожидать удлинения периода полувыведения карведилола и его перераспределения из глубочайшего компартмента. Поддерживающие меры следует продолжать, пока состояние пациента не стабилизируется.
Побочные реакции
Побочные реакции чаще возникают в начале лечения.
Со стороны центрально-нервной системы и психики: головокружение, головная боль, повышенная утомляемость, обмороки, дискинезия, парестезия, гипестезия, вертиго, нарушение сна, депрессия.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения, снижение слезоотделения, раздражение глаз, сухость глаз.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, диарея, рвота, запор, боли в животе, молота.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, ортостатические реакции, AV-блокада, приступы стенокардии, ухудшение сердечной недостаточности, усиленное сердцебиение, ортостатическая гипотензия, артериальная гипертензия, отек ног, судороги, гипотензия.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: аллергическая экзантема, кожный зуд, крапивница, реакции, напоминающие плоский лишай, появление псориатических бляшек или обострение псориатического процесса, повышенное потоотделение, алопеция, периодонтит, аллергические реакции; дерматит, повышенная потливость, алопеция, гиперемия, сыпь.
Со стороны метаболизма и пищеварения: гипергликемия (у больных сахарным диабетом), периферический отек, гиперволемия, задержка жидкости, гиперхолестеринемия, глюкозурия, гиперкалиемия, гипертриглицеридемия, гипонатриемия, анорексия/снижение массы тела.
Со стороны кроветворения и лимфатической системы: нарушение периферического кровотока, тромбоцитопения, лейкопения, анемия.
Со стороны мочевыводящей системы: ухудшение функции почек, нарушение мочеиспускания, почечная недостаточность, гематурия, альбуминурия, недержание мочи у женщин, гиперурикемия, инфекция мочевыводящих путей.
Лабораторные показатели: повышенная активность трансаминазы в сыворотке крови, повышение уровня щелочной фосфатазы, креатинина, мочевины, снижение уровня протромбина.
Со стороны опорно-двигательного аппарата : атрофия мышц, боли в суставах, боли в конечностях.
Со стороны системы органов дыхания: насморк, отек легких, бронхоспазм, бронхит, пневмония, астма, сухость во рту, заложенность носа. У больных со склонностью к бронхиальной астме наблюдалась астматическая одышка, приступы удушья.
Со стороны иммунной системы: гриппоподобные симптомы, повышение температуры, инфекции верхних дыхательных путей; реакции повышенной чувствительности, включая ангионевротический отек; синдром Стивенса-Джонсона; токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема.
Со стороны половой системы: отек гениталий, импотенция.
Общие нарушения: увеличение массы тела (в начале лечения), инфекции, перемежающаяся хромота или болезнь Рейно.
Редко встречались реакции в виде острой печеночной недостаточности и нарушения печеночной функции у больных с генерализованным атеросклерозом.
У больных сахарным диабетом карведилол может повлечь за собой возникновение латентного сахарного диабета. При лечении карведилолом может возникнуть умеренное нарушение глюкозного баланса, однако это является редким явлением.
Срок годности
3 года.
Условия хранения
Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 30 ºС. Хранить в оригинальной упаковке для защиты от воздействия света.
Упаковка
По 10 таблеток в блистере, по 3 блистера в картонной коробке.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
Ауробиндо Фарма Лимитед - Юнит III/ Aurobindo Pharma Limited - Unit III.
Адрес
Сарвей № 313, 314 - Блоки I, II, III, IV, Бачупали Виладж, Кутубуллапур Мандал, Медчал Дистрикт, Телангана, 500090, Индия/Survey no: 313, 314 - Block I, II, III, IV, Ba, Mandal, Medchal District, Telangana, 500090, Индия.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Какое действующее вещество товара - Карведилол Ауробиндо таблетки по 12.5 мг 30 шт. (10х3)?
Какие условия хранения у Карведилол (Таблетки)?
Какая страна производитель препарата?
Бета блокаторы
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.