Цитрамон Новый капсулы 30 шт. - Фарма Старт

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЦИТРАМОН НОВИЙ

(СITRAMONE NEW)

 

Склад:

діючі речовини:

1 капсула містить ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг у вигляді порошку  гранульованого (містить метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216)),  кофеїну 30 мг;

допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Капсули.

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули світло-жовто-коричневого кольору, вміст капсул – суміш гранул та порошку білого або жовтуватого кольору, допускається наявність спресованих стовпчиків або грудочок, які при надавлюванні розпадаються.

 

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТХ N02B A51.

 

Фармакологічні властивості.

Цитрамон Новий – комбінований препарат. Ацетилсаліцилова кислота чинить жарознижувальну та протизапальну дію, послабляє біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів і тромбоутворення, поліпшує мікроциркуляцію у вогнищі запалення.

Парацетамол чинить аналгетичну, жарознижувальну і дуже слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабко вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.

Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний і судиноруховий центри, розширює кровоносні судини кісткових м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі майже не чинить стимулювальної дії на ЦНС, однак сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Больовий синдром слабкої та помірної вираженості (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея. Пропасний синдром різного генезу.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія. Ерозивно-виразкові ушкодження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення. Шлунково-кишкова кровотеча. Астма, спричинена ацетилсаліциловою кислотою. Захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбінемія, авітаміноз K. Портальна гіпертензія. Ниркова недостатність. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Виражена артеріальна гіпертензія. Тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця. Глаукома. Підвищена збудливість. Порушення сну. Хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею. Алкоголізм.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ацетилсаліцилова кислота. Посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів і гіпоглікемічних лікарських засобів.

Одночасне призначення з іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів.

Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти.

Парацетамол. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися холестираміном. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному тривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі.

Періодичний прийом не має значного ефекту.

Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.

 

Особливості застосування.

Необхідно проконсультуватися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок та печінки; пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми; у разі, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні препарати, що мають антикоагулянтний ефект.

Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Оскільки ацетилсаліцилова кислота сповільнює згортання крові, то пацієнт, який готується до хірургічного втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату.

Ацетилсаліцилова кислота в низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може в ряді випадків спровокувати напад подагри.

Під час лікування варто відмовитися від вживання алкоголю (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).

Необхідно враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.

Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

Не перевищувати зазначених доз.

Якщо симптоми не зникають або головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря. Наявність у складі лікарського засобу метилпарабену (Е 218) та пропілпарабену (Е 216) може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності (особливо в I і III триместрі) і в період годування груддю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат може впливати на швидкість нервово-м'язової передачі, тому при його застосуванні варто утриматися від керування автотранспортом та роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають дорослим по 1 капсулі 2-3 рази на день після їди. Вища добова доза становить 6 капсул (у 3 прийоми). Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий засіб та більше 3 днів – як жарознижувальний засіб.

 

Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 15 років через ризик розвитку синдрому Рейє при гіпертермії на  тлі вірусних захворювань.

 

Передозування.

Симптоми передозування, обумовлені ацетилсаліциловою кислотою: при легкій інтоксикації – нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; при тяжкій інтоксикації – загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, ускладнене дихання, анурія, кровотечі. Спочатку центральна гіпервентиляція легенів призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, підвищена пітливість). При посиленні інтоксикації прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз.

Симптоми передозування, обумовлені парацетамолом: у перші 24 години – блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод)) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому, в окремих випадках з летальним наслідком. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у високих дозах з боку органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі високих доз з боку ЦНС – запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

Лікування. При ознаках передозування парацетамолом необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Першочергові заходи мають бути спрямовані на прискорення виведення лікарського засобу – промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля (якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години). Концентрацію парацетамолу в плазмі крові потрібно вимірювати через 4 години або пізніше після  прийому    (більш     ранні     концентрації     є     недостовірними).    Антидоти     парацетамолу     –

N-ацетилцистеїн  та  метіонін.  Лікування  N-ацетилцистеїном  може  бути   застосовано   протягом

24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

При ознаках передозування ацетилсаліциловою кислотою необхідний постійний контроль за кислотно-лужною рівновагою та електролітним балансом. Залежно від стану обміну речовин – введення натрію гідрокарбонату, натрію цитрату або натрію лактату. Підвищена резервна лужність посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі.

 

Побічні реакції.

З боку травного тракту: гастралгія, нудота, блювання, ерозивно-виразкові ушкодження.

З боку гепатобіліарної системи: гепатотоксичність, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення артеріального тиску.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія, геморагічний синдром (у тому числі синці чи кровотечі, носова кровотеча, кровоточивість ясен), пурпура; при тривалому застосуванні – гіпокоагуляція.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів.

З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку центральної нервової системи: зазвичай при прийомі високих доз – запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, глухота.

З боку сечовидільної системи: пошкодження нирок з папілярним некрозом зазвичай при тривалому застосуванні.

У випадку виникнення побічних реакцій необхідно припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря.

 

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

 

Упаковка. По 6 капсул у блістері; по 1 або 5 блістерів у пачці картонній.

 

Категорія відпуску. Без рецепта.

 

Виробник.

ТОВ «Фарма Старт».

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

 

ЦИТРАМОН НОВЫЙ

(СITRAMONE NEW)

 

Состав:

действующие вещества:

1 капсула содержит ацетилсалициловой кислоты 240 мг, парацетамола 180 мг в виде порошка гранулированного (содержит метилпарабен (Е 218), пропилпарабен (Е 216)),  кофеина 30 мг;

вспомогательные вещества: кислоты лимонной моногидрат, целлюлоза  микрокристаллическая, магния стеарат.

 

Лекарственная форма. Капсулы.

Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы светло-желто-коричневого цвета, содержимое капсул – смесь гранул и порошка белого или желтоватого цвета, допускается наличие спрессованных столбиков или комочков, которые при надавливании распадаются.

 

Фармакотерапевтическая группа. Аналгетики и антипиретики. Код АТХ N02B A51.

 

Фармакологические свойства.

Цитрамон Новый – комбинированный препарат. Ацетилсалициловая кислота оказывает жаропонижающее и противовоспалительное действие, ослабляет боль, особенно вызванную воспалительным процессом, а также умеренно угнетает агрегацию тромбоцитов и тромбообразование, улучшает микроциркуляцию в очаге воспаления.

Парацетамол оказывает аналгетическое, жаропонижающее и очень слабое противовоспалительное действие, что связано с его влиянием на центр терморегуляции в гипоталамусе и слабовыраженной способностью ингибировать синтез простагландинов в периферических тканях.

Кофеин повышает рефлекторную возбудимость спинного мозга, возбуждает дыхательный и сосудодвигательный центры, расширяет кровеносные сосуды скелетных мышц, головного мозга, сердца, почек, снижает агрегацию тромбоцитов; уменьшает сонливость, чувство усталости, повышает умственную и физическую работоспособность. В данной комбинации кофеин в малой дозе практически не оказывает стимулирующего действия на ЦНС, однако способствует нормализации тонуса сосудов мозга и ускорению кровотока.

 

Клинические характеристики.

Показания.

Болевой синдром слабой и умеренной выраженности (различного генеза): головная боль, мигрень, зубная боль, невралгия, миалгия, артралгия, альгодисменорея. Лихорадочный синдром разного генеза.

 

Противопоказания.

Гиперчувствительность к компонентам препарата, тяжелые нарушения функции печени и/или почек, врожденная гипербилирубинемия. Эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в фазе обострения. Желудочно-кишечное кровотечение. Астма, спровоцированная ацетилсалициловой кислотой. Заболевания крови, выраженная анемия, лейкопения, гемофилия, геморрагический диатез, гипопротромбинемия, авитаминоз K. Портальная гипертензия. Почечная недостаточность. Дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы. Выраженная артериальная гипертензия. Тяжелое течение ишемической болезни сердца. Глаукома. Повышенная возбудимость. Нарушение сна. Хирургические вмешательства, сопровождающиеся кровотечением. Алкоголизм.

 

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Ацетилсалициловая кислота. Усиливает действие гепарина, непрямых антикоагулянтов, резерпина, стероидных гормонов и гипогликемических лекарственных средств.

Одновременное назначение с другими нестероидными противовоспалительными лекарственными средствами, метотрексатом увеличивает риск развития побочных эффектов.

Уменьшает эффективность спиронолактона, фуросемида, гипотензивных лекарственных средств, а также противоподагрических средств, способствующих выведению мочевой кислоты.

Парацетамол. Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться метоклопрамидом и домперидоном и уменьшаться холестирамином. Антикоагулянтный эффект варфарина и других кумаринов может усиливаться при одновременном длительном регулярном ежедневном применении парацетамола, с повышением риска кровотечения.

Периодический прием не имеет значительного эффекта.

Барбитураты снижают жаропонижающий эффект парацетамола.

Противосудорожные препараты (включая фенитоин, барбитураты, карбамазепин),  стимулирующие активность микросомальных ферментов печени, могут усиливать токсическое воздействие парацетамола на печень вследствие повышения степени превращения препарата на гепатотоксические метаболиты. При одновременном применении парацетамола с гепатотоксичными средствами увеличивается токсическое влияние препаратов на печень.

Одновременное применение высоких доз парацетамола с изониазидом повышает риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков.

Не применять одновременно с алкоголем.

Кофеин ускоряет всасывание эрготамина.

 

Особенности применения.

Необходимо проконсультироваться с врачом относительно возможности применения препарата пациентам с нарушениями функции почек и печени; пациентам, которые принимают аналгетики каждый день при артритах легкой формы; в случае, если пациент применяет варфарин или подобные препараты, имеющие антикоагулянтный эффект.

Препарат может влиять на результаты лабораторных исследований относительно содержания в крови глюкозы и мочевой кислоты.

Поскольку ацетилсалициловая кислота замедляет свертывание крови, то пациент, если ему предстоит хирургическое вмешательство, должен заранее предупредить врача о приеме препарата.

Ацетилсалициловая кислота в низких дозах уменьшает выведение мочевой кислоты. У пациентов с соответствующей предрасположенностью это может в ряде случаев спровоцировать приступ подагры.

Во время лечения следует отказаться от употребления алкоголя (повышается риск желудочно-кишечного кровотечения).

Необходимо учитывать, что у больных с алкогольным поражением печени увеличивается риск гепатотоксического действия парацетамола.

Не принимать препарат с другими средствами, которые содержат парацетамол.

Не превышать указанных доз.

Если симптомы не исчезают или головная боль становится постоянной, следует обратиться к врачу.

Наличие в составе лекарственного средства метилпарабена (Е 218) и пропилпарабена (Е 216) может вызвать аллергические реакции (возможно, замедленные).

 

Применение в период беременности или кормления грудью.

Препарат противопоказан в период беременности (особенно в I и III триместре) и в период кормления грудью.

 

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Препарат может влиять на скорость нервно-мышечной передачи, поэтому при его применении следует воздержаться от управления автотранспортом и работы со сложными механизмами.

 

Способ применения и дозы.

Препарат назначают взрослым по 1 капсуле 2-3 раза в день после еды. Высшая суточная доза составляет 6 капсул (в 3 приема). Препарат не следует принимать более 5 дней в качестве аналгезирующего средства и более 3 дней – в качестве жаропонижающего средства.

 

Дети.

Препарат противопоказан детям в возрасте до 15 лет из-за риска развития синдрома Рейе при гипертермии на фоне вирусных заболеваний.

 

Передозировка.

Симптомы передозировки, обусловленные ацетилсалициловой кислотой: при легкой интоксикации – тошнота, рвота, гастралгия, головокружение, звон в ушах; при тяжелой интоксикации – заторможенность, сонливость, коллапс, судороги, бронхоспазм, затрудненное дыхание, анурия, кровотечения. Первоначально центральная гипервентиляция легких приводит к дыхательному алкалозу (одышка, удушье, цианоз, испарина). По мере усиления интоксикации прогрессирующий паралич дыхания и разобщение окислительного фосфорилирования вызывают респираторный ацидоз.

Симптомы передозировки, обусловленные парацетамолом: в первые 24 часа – бледность, тошнота, рвота, анорексия и абдоминальная боль. Поражение печени возможно у взрослых, которые приняли 10 г и больше парацетамола, и у детей, которые приняли более 150 мг/кг массы тела. У пациентов с факторами риска (длительное лечение карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином, зверобоем или другими лекарственными средствами, которые индуцируют ферменты печени; регулярное употребление чрезмерных количеств этанола; глутатионовая кахексия (расстройства пищеварения, муковисцидоз, ВИЧ-инфекция, голод)) применение 5 г или более парацетамола может привести к поражению печени.

Поражение печени может проявиться через 12-48 часов после передозировки. Могут возникать нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При тяжелом отравлении печеночная недостаточность может прогрессировать в энцефалопатию, кровоизлияния, гипогликемию, кому, в отдельных случаях с летальным исходом. Острая почечная недостаточность с острым некрозом канальцев может проявляться сильной поясничной болью, гематурией, протеинурией и развиться даже при отсутствии тяжелого поражения печени. Отмечались также сердечная аритмия и панкреатит.

При длительном применении препарата в высоких дозах со стороны органов кроветворения может развиться апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения. При приеме высоких доз со стороны ЦНС – головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации; со стороны мочевыделительной системы – нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз).

Лечение. При признаках передозировки парацетамолом необходима быстрая медицинская помощь. Пациента следует немедленно доставить в больницу, даже если отсутствуют ранние симптомы передозировки. Симптомы могут быть ограничены тошнотой и рвотой или могут не отражать тяжести передозировки или риска поражения органов. Первоочередные меры должны быть направлены на ускорение вывода лекарственного средства – промывание желудка с последующим применением активированного угля (если чрезмерная доза парацетамола была принята  в  пределах  1 часа). Концентрацию парацетамола в плазме крови нужно измерять через

4 часа или позже после приема (более ранние концентрации являются недостоверными).    Антидоты    парацетамола     –     N-ацетилцистеин     и     метионин.     Лечение

N-ацетилцистеином может быть применено в течение 24 часов после приема парацетамола, но максимальный защитный эффект наступает при его применении в течение 8 часов после приема.

При отсутствии рвоты можно применять метионин перорально как соответствующую альтернативу в отдаленных районах вне больницы.

При признаках передозировки ацетилсалициловой кислотой необходим постоянный контроль за кислотно-щелочным равновесием и электролитным балансом. В зависимости от состояния обмена веществ – введение натрия гидрокарбоната, натрия цитрата или натрия лактата. Повышающаяся резервная щелочность усиливает выведение ацетилсалициловой кислоты за счет ощелачивания мочи.

 

Побочные реакции.

Со стороны пищеварительного тракта: гастралгия, тошнота, рвота, эрозивно-язвенные поражения.
Со стороны гепатобилиарной системы: гепатотоксичность, нарушения функции печени, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, повышение артериального давления.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, агранулоцитоз, анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в сердце), гемолитическая анемия, геморрагический синдром (в том числе синяки или кровотечения, носовое кровотечение, кровоточивость десен), пурпура; при длительном применении – гипокоагуляция.
Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим нестероидным противовоспалительным средствам.

Со стороны иммунной системы: анафилаксия, реакции гиперчувствительности, включая кожный зуд, высыпания на коже и слизистых оболочках (обычно генерализованная сыпь, эритематозная, крапивница), ангионевротический отек, мультиформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).

Со стороны эндокринной системы: гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы.
Со стороны центральной нервной системы: обычно при приеме высоких доз – головокружение, головная боль, нарушения зрения, шум в ушах, глухота.

Со стороны мочевыделительной системы: повреждение почек с папиллярными некрозом обычно при длительном применении.

В случае возникновения побочных реакций необходимо прекратить применение препарата и немедленно обратиться к врачу.

 

Срок годности. 3 года.

Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.

 

Условия хранения. Хранить в недоступном для детей месте, в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС.

 

Упаковка. По 6 капсул в блистере; по 1 или 5 блистеров в пачке картонной.

 

Категория отпуска. Без рецепта.

 

Производитель.

ООО «Фарма Старт».

 

Местонахождение производителя и его адрес места проведения деятельности. 

Украина, 03124,  г. Киев, бул. И. Лепсе, 8.