Лікування грибкових захворювань на шкірному покриві тіла
Останнім часом дерматологи у своїй практиці все частіше зіштовхуються з прогресуючими інфекційними хворобами, збудниками яких є патогенні грибкові мікроорганізми. Мікози – це загальна група захворювань, які викликають грибки. Виникають вони найчастіше на поверхні шкірного покриву і здатні розповсюджуватися на найближчі покривні тканини, а також розноситися із током крові по всьому організму на більш важких стадіях розвитку недуги.
Мікози часто мають ряд схожих симптомів, однак джерелами патології можуть бути різні види грибків, тому фахівці рекомендують за перших помітних ознак грибкової інфекції звертатися до лікаря, який зможе точно встановити причину та вид захворювання шляхом огляду пацієнта та проведення необхідних аналізів.
Життєдіяльність грибків чинить токсичний вплив на людський організм, послаблює захисні функції шкіри та імунний бар'єр, що може стати причиною розвитку інших вірусних та бактеріальних захворювань на фоні грибкової інфекції.
Лікування хвороб, викликаних патогенними грибками, часто ускладнюється високою резистентністю або стійкістю даних мікроорганізмів до препаратів та ліків протигрибкової дії, оскільки за багато років боротьби з інфекційними захворюваннями у грибків поступово виробилася нечутливість до певних активних речовин фунгіцидних засобів.
Усунення грибка шкіри може здійснюватися засобами локальної дії та протигрибковими медикаментами, таблетками і капсулами. Лікарі до використання ліків внутрішнього застосування ставляться з великою обережністю, віддаючи перевагу боротися з грибком шкірного покриву за допомогою засобів для зовнішнього застосування, так як дані препарати діють на патоген та продукти його життєдіяльності місцево, не розповсюджуючись з циркулюючою кров'ю по всьому організму.
Якщо грибкове захворювання прогресує доволі швидко і ефекту від використання засобів зовнішнього впливу недостатньо, дерматологи призначають курс комбінованої фунгіцидної терапії, яка включає в себе застосування протигрибкових мазей, гелів, крапель, пудри, суспензій, емульсій та лосьйонів, а також таблеток і антибіотиків, які приймаються перорально.
При виборі протигрибкових препаратів необхідно звернути увагу на склад засобу, щоб виключити виникнення алергічних реакцій у відповідь на дію певних складових ліків, так як протипоказання та побічні ефекти від використання фунгіцидних препаратів можуть мати не тільки загальний, а й індивідуальний характер.
Критеріями вибору надійного засобу проти шкірного грибку також є рівень активності основного компоненту препарату і ступінь його безпеки у випадку взаємодії з цілим організмом, а не лише з локальним осередком інфекції. Особливо важливо звернути увагу на період застосування протигрибкового засобу, оскільки завершення курсу фунгіцидної терапії до повного позбавлення від грибку шкірного покриву загрожує рецидивом інфекції, боротися з яким буде набагато складніше в силу послабленого тривалим прийомом агресивних ліків організму.
Препарати протигрибкової дії часто мають у своєму складі протизапальні і антибактеріальні компоненти. Дані лікарські засоби є більш результативними при усуненні грибкової інфекції, ніж звичайні фунгіцидні медикаменти, оскільки ефективне лікування грибка завжди починається з видалення запального процесу. Фахівці виділяють декілька основних груп препаратів з базовими активними речовинами, які найбільш часто використовуються для лікування грибкових захворювань: амфотеріцин, тербінафін, ітраконазол, кетоконазол і флуконазол.
Дані речовини здатні пригнічувати життєдіяльність грибка шкірного покриву, зупиняти його розвиток і попереджати розповсюдження по всьому організму, також ефективно справляються з продуктами його розмноження, які називаються міцеліями. Останні залишаються на особистих речах, постільній білизні та предметах гігієни зараженої грибком людини навіть після повного вилікування від паразитуючих в організмі грибкових мікроорганізмів, тому ефективне позбавлення від грибка включає в себе також протигрибкову санітарну обробку предметів гардеробу, рушників та засобів гігієни хворого на мікоз.
Дерматологи найчастіше радять такі препарати на основі тербінафіну, як Ламізил, Бінафін і Тербізил. Найбільш популярними ліками для усунення грибка шкірного покриву з ітраконазолом є Орунгал і Ітрамікол. Результативно справляються з проблемою грибку верхніх шарів шкіри Дифлюкан, Мікосист і Мікомакс на базі флуконазолу і Мікозорал з кетоконазолом у складі. Для лікування грибка шкіри також успішно застосовуються Грізеофульвін, Леворинова мазь і Тридерм.
У випадку розповсюдження грибкової інфекції на нігтьові пластини рук і ніг лікарі рекомендують застосовувати фрезерні бормашини для апаратного сточування нігтя, щоб забезпечити більш глибоке проникнення фунгіцидних ліків у нижні шари шкіри. Нігтьові пластини також можуть видалити хірургічним методом, однак більш популярним і розповсюдженим способом є її розчинення за допомогою хімічних засобів.
Боротися зі шкірним грибком можна також за допомогою народної терапії, яка мала у запасі багато методів усунення грибкових інфекцій шкіри ще до появи сучасних способів лікування. Винний оцет добре зупиняє ріст та усуває грибок шкіри, особливо на ранніх стадіях розвитку інфекції. Необхідно робити ванночки з винного оцту щоденно на протязі 14-16 днів, замість ванночок також можна використовувати примочки або ватні кульки, які просочені винним оцтом.
Відмінним протигрибковим підручним засобом є розчин йодованої солі й соди у пропорції 1:1, розчин обов’язково повинен бути розбавленим для уникнення пошкоджень епідермісу та розм’якшення поверхневих шарів шкіри. Змивати обов’язково холодною водою, тримати не менше 30 хвилин.
У якості фунгіцидного народного засобу також можна використовувати мелену каву, яку заливають теплою водою й дають настоятися 5-10 хвилин. Кавовий розчин обов’язково повинен бути без осаду. Наносити його треба на уражену грибком зону щоденно не менше тижня на 15-20 хвилин, змивати водою з додаванням оцту. Кава володіє не лише яскраво вираженими протигрибковими властивостями, але й здатна тамувати больові відчуття та знімати ознаки запальної реакції, діючи локально.
Сік лимону та цибулі добре бореться з грибковими мікроорганізмами, пригнічуючи їхню життєдіяльність та перешкоджаючи розповсюдженню продуктів їхнього розмноження в навколишньому середовищі. Щоб позбутися паразитуючих грибків, необхідно натирати осередок інфекції на шкірному покриві соком лимону або цибулі 2 рази на день. Їх також можна змішати, додати часникового соку та вершкового масла, наносити як протигрибкову маску раз в 2 дні, змивати холодною водою з додаванням вербенової ароматичної олії.
Настій із цілющих рослин і трав допоможе більш результативно усунути наслідки руйнівної діяльності грибка шкірного покриву і поверне шкіру до нормального стану. Для приготування протигрибкового відвару необхідно змішати кору дуба, хвощ польовий, календулу та ожину, залити гарячою водою та настоювати в холодному темному місці не менше тижня, потім процідити розчин та використовувати як фунгіцидний лосьйон щоденно не менше місяця.
Хвойні рослини, завдяки великій концентрації фітонцидів, також здатні вбити грибок та ефективно очистити шкіру від наслідків його паразитування. Тому сосновий настій є розповсюдженим народним засобом для результативного усунення грибкового захворювання. Для його приготування потрібно залити соснові шишки та голки 70% етиловим спиртом. Відвар повинен настоюватися у скляному посуді не менше 14-ти днів, після чого його можна використовувати у якості тоніку на уражені інфекцією зони шкірного покриву.
У випадку виникнення грибка на обличчі можна приготувати домашній протигрибковий крем із сала та активованого вугілля. Застосовувати можна щоденно, курс лікування складає не менше місяця.
Грибкові інфекції завжди легше попередити, ніж лікувати, тому дотримання основних правил профілактики, регулярне прання особистих речей та прибирання будинку допоможуть уникнути зараження грибковими мікроорганізмами. У випадку інфікування необхідно негайно звернутися до лікаря, повністю виключивши самолікування.
