Воші у дітей: як з'являються та як з ними боротися
Діти завжди були важливою та особливою частиною суспільства, яку оберігають із самого народження. Ще з дитинства батьки готуються до того, що їхнього малюка потрібно буде постійно захищати від стрес-факторів довкілля, які можуть завдати шкоди здоров'ю їхнього нащадка. Оскільки у дітей імунітет перебуває ще на стадії розвитку та вони, як зовсім нові члени суспільства, ще не навчені всім правилам особистої гігієни, вони є «легкою здобиччю» для різного роду захворювань, інфекцій та патологій. Найкращим способом боротьби з виникненням різних хвороб у такому разі завжди буде запобігання розвитку недуги або її усунення ще на початкових стадіях. Але попередження патології, на жаль, можливе не завжди.
Більшість дитячих хвороб, як правило, часто можуть мати епідеміологічний характер, що пов'язано з тривалим перебуванням у місцях скупчення дітей, наприклад, у дитячому садку, на вулиці або в школі, з постійними тілесними контактами, з рухливими іграми, які включають в себе дотик один до одного, з обміном іграшками або предметами одягу, загальною гардеробною в школі або близько розташованими ліжками в дитячому садку.
Однією з найпоширеніших хвороб, якою діти з легкістю заражаються та передають іншим, є педикульоз — це захворювання, спричинене патологічною життєдіяльністю ектопаразитів вошей на голові або тілі людини. Воші є кровососними організмами, які мають три пари лапок, тіло сірого кольору, яке підрозділяється на голову, груди та черевце, і ротовий апарат колючо-смокчучого типу для полегшення завдання регулярного харчування.
Всупереч поширеній думці, стрибати та літати ці паразити не здатні, їхній єдиний спосіб пересування — це біг, тому для зараження обов'язково повинен мати місце тілесний контакт між носієм та іншою людиною. Воші також можуть ховатися в складках одягу, каптурах, на постільній білизні або в подушках, вичікуючи момент, коли можна буде перебігти на нового господаря.
Але оскільки паразитичний спосіб життєдіяльності є їхнім єдиним способом регулярного харчування та проживання, без постійного господаря їхній термін життя скорочується від 25-40 днів до 10. Людську вошу фахівці поділяють на три основні типи, з якими людям часто доводиться мати справу: на головну, платтяну, або натільну, та лобкову.
Дитячий педикульоз має на увазі зараження саме головною вошею, яка мешкає біля коріння волосся та харчується кров'ю, проколюючи шкірний покрив голови дитини, що й викликає такі характерні симптоми даного захворювання, як постійний свербіж та розчоси на шкірі. Зараження платтяною або лобковою вошею лікарі зазвичай виключають, оскільки лобкова може передаватися статевим шляхом, а для зараження платтяною необхідний регулярний обмін предметами одягу або білизни.
Паразити є досить невеликими за розмірами, зазвичай довжина їхнього тіла коливається від 2 до 7 мм, проте їх можна розглянути на шкірному покриві голови дитини біля основи волосяного волокна. Вони виглядають як рухливі світлі крупинки або зернятка. Для вошей характерна швидка зміна поколінь, що дозволяє їм утримуватися на одному й тому ж господареві багато місяців при досить невеликому терміні життя.
Самка відкладає яйця, які лікарі називають гнидами, на частину волосся, яка знаходиться у прикореневій зоні. За один день статевозріла самка здатна залишити потомство у вигляді десяти гнид, з яких за тиждень виходять личинки. Личинки вже за 10 днів стають дорослими особинами, які теж у свою чергу вже можуть залишити потомство. При тривалому ігноруванні симптомів педикульозу воші можуть просто «заїсти» господаря.
Передача гнид від дитини до дитини зазвичай не здійснюється, тому у разі виявлення у малюка гнид на волоссі потрібно шукати також живих комах, оскільки без них яйця не змогли б потрапити на шкірний покрив із зовнішнього середовища. Гниди зовні схожі з лупою, проте на відміну від неї їх досить важко прибрати, оскільки самки при відкладанні яєць закріплюють їх спеціальною клеючою рідиною, яка дозволяє їм утримуватися на волосяних волокнах у разі прийняття лазневих або проведення косметологічних процедур.
Батьків повинні насторожити часті скарги дитини на постійний свербіж і печіння на потилиці та у скроневій ділянці, оскільки ці зони є улюбленими місцями харчування та життєдіяльності паразитів. Після укусів вошей на шкірному покриві залишаються сліди синювато-сірого відтінку, розчоси, іноді гнійники та фурункули, а шкіра стає помітно грубішою та шорсткішою.
Варто зауважити, що специфічні ознаки паразитування вошей на шкірному покриві голови дитини не виявляються одразу з моменту зараження, іноді до перших проявів захворювання можуть пройти кілька днів або навіть тижнів. За цей час вони встигають облаштуватись на тілі господаря та навіть вивести нове потомство, що ускладнює завдання усунення паразитів, оскільки разом із дорослими особинами потрібно позбавлятися також і гнид.
Іноді батьки, виявляючи у свого чада воші, часто можуть грішити на своїх домашніх вихованців, вважаючи, що паразитів дитина підчепила від кішки чи морської свинки. Насправді ж передача даних паразитів можлива тільки від зараженої людини, оскільки певні види вошей паразитують лише на людях, тому зараження від домашніх улюбленців можна не побоюватися.
Натомість слід побоюватися блискавичного поширення та набуття епідеміологічного характеру педикульозу у разі появи у колективі дитини, яка є носієм вошей. У таких випадках дитячі садки та шкільні заклади закривають на карантин до повного одужання дітей.
Всім батькам, які все ж таки зіткнулися з проблемою вошей у своєї дитини, лікарі наполегливо рекомендують виключити такі радикальні та застарілі методи боротьби, як випалювання паразитів гасом, та звернути свою увагу на більш щадні, швидкі та ефективні способи усунення вошей.
Педикульоз є однією з хвороб, які люди воліють поспішно лікувати самостійно у ванній кімнаті, щоб звістка про наявність вошей не стала суспільним надбанням. При виявленні головних вошей у дитини варто не впадати в паніку, а згадати, що дане захворювання лікується досить швидко при дотриманні всіх необхідних умов та правил лікування.
До повного виведення паразитів дитині небажано з'являтися у громадських місцях, щоб не стати джерелом зараження інших дітей. Весь одяг та постільну білизну малюка необхідно прокип'ятити, старанно пропрасувати та залишити на відкритому повітрі під сонцем на кілька днів. Необхідно перевірити шви, кишені та складки одягу на наявність паразитів, щоб не допустити повторного зараження після одужання дитини.
Використання лікарських засобів для припинення життєдіяльності паразитів є найважливішою частиною лікування. На аптечних поличках можна знайти протипаразитарні шампуні, спреї та аерозолі зовнішнього застосування для усунення вошей, препарати внутрішнього використання для зміни складу крові на більш токсичний для паразитів.
Найбільш безпечним та традиційним способом боротьби з вошами вважається використання лікарських спреїв, які вбивають паразитів. Після обробки шкірного покриву голови ліками мертвих вошей необхідно вичісувати з волосся. Слід зауважити, що токсичні речовини, які негативно впливають на життєдіяльність вошей, ніяк не впливають на розвиток наступного потомства в яйцях, тому гнид необхідно вичісувати та вибирати самостійно.
Обробку шкіри голови лікарським препаратом слід проводити регулярно щодня як мінімум протягом тижня. Фахівці рекомендують такі препарати для боротьби з вошами як Пара Плюс, Нікс, Спрей-Пакс, Спрегаль, Педекс, шампунь Хігія або крем-шампунь НОК.
Обов'язкові заходи профілактики включають постійне контролювання дотримання особистої гігієни дитиною, регулярну зміну постільної та нижньої білизни, лімітацію обміну іграшками, гребінцями, шапочками для басейну та особистими предметами гардеробу між дітьми, а також обмеження спілкування з дітьми, які підозрюються на наявність вошей.
Стурбовані батьки повинні пам'ятати, що панікою вошей не виведеш, а швидке та ефективне медичне втручання здатне якнайкраще допомогти в боротьбі з даними паразитами. Результати лікування будуть видні вже через 7-10 днів, а скрупульозне дотримання правил лікування педикульозу та створення оптимальних умов для усунення вошей допоможе впоратися з цим захворюванням більш результативно.
