Педикульоз: характерні симптоми, шляхи зараження та методи боротьби
Суворі часи масової антисанітарії вже давно в минулому, але таке паразитарне захворювання як педикульоз досі займає одну з лідируючих позицій у списку найбільш поширених хвороб. Хвороба характеризується стрімкістю розвитку та легкістю зараження, що робить її ще більш небезпечною для населення. Чому ж це захворювання продовжує поширюватися в 21 столітті з неймовірною швидкістю, змушуючи все більше людей безпосередньо зіткнутися з проблемою зараження педикульозом?
У всі часи вважалося, що головним компаньйоном, який завжди супроводжує появу вошей, що викликають цю недугу, є недотримання правил гігієни, непридатні для життя умови та відсутність санітарних норм. Це твердження є правильним лише частково, оскільки лікарі часто виявляють вошей на голові чи тілі людей, які регулярно дотримуються правил особистої та суспільної гігієни та уважно стежать за дотриманням комфортних для життя умов.
Не можна заперечувати, що осередок антисанітарії — це оптимальні умови для розвитку більшості хвороб, у тому числі й педикульозу, але й стверджувати, що зараженню вошами підлягають виключно люди, які не знайомі з правилами догляду та гігієни, теж невірно.
Розвиток педикульозу починається із зараженням вошами, що є кровососними ектопаразитами, для яких людське тіло служить одночасно житлом, джерелом харчування та місцем для розмноження. Це досить дрібні комахи, тіло яких чітко поділено на голову, груди та черевце з трьома парами лап. Воші не здатні літати чи стрибати, їхнім основним способом пересування є біг. Саме так вони і заражають нового господаря — переходять з носія вошей на іншу людину під час тілесних контактів, дотику волосся або використання особистих предметів гігієни.
Часто люди можуть побоюватися зараження вошами від своїх домашніх тварин, що може змусити їх йти на крайні заходи: віддати вихованця до притулку для тварин або просто залишити на вулиці. Щоб уникнути таких неприємних ситуацій, необхідно знати, що людські воші не паразитують на тваринах, відповідно заразитися цими паразитами від домашніх улюбленців неможливо, оскільки вони видоспецифічні. При виявленні вошей у вихованців їх, природно, необхідно лікувати, а ось побоюватися зараження зовсім не варто.
Людська воша поділяється на три види: головну, платтяну або натільну, а також лобкову. Всі вони досить схожі зовні, а їхній життєвий цикл і спосіб харчування нічим не відрізняються. Вони локалізуються на різних областях тіла людини та передаються контактно-побутовим способом, проте лобкова воша здатна також передаватися статевим шляхом.
Головна воша в основному локалізується на шкірному покриві голови, а також її можна виявити на віях, бровах, вусах та в бороді. Платтяна або натільна зазвичай ховається в складках одягу, кишенях і каптурах або паразитує безпосередньо на тілі людини. Місцем проживання лобкової воші є статеві органи, лобок, область промежини та пахвова зона.
Воші мають специфічне чуття, яке допомагає їм визначити людину, оскільки харчуватися на інших організмах вони не здатні. Варто зауважити, що зараження вошами неможливо визначити відразу, оскільки щонайменше перший тиждень педикульоз характеризується безсимптомним періодом, що ускладнює моментальне виявлення паразитів на тілі. Специфічними ознаками паразитування вошей є постійний свербіж шкіри голови або тіла, що супроводжується відчуттям печіння на скронях та потилиці.
Також на шкірному покриві голови можуть спостерігатися розчоси, що є наслідком укусів паразитів, червоні плями та жовта кірка у місцях укусу, висипання та гнійники. Патологічна діяльність паразитів може спровокувати запалення волосяних цибулин, тому часто до основних ознак педикульозу можуть приєднуватися характерні симптоми фолікуліту. Шкірний покрив стає шорстким на дотик, а укуси паразитів можуть призвести до скупчення пігментних клітин в епідермісі, що зовні проявляється як шкіра з безліччю пігментних плям.
Розмножуються воші шляхом відкладання яєць, які фахівці називають гнидами. Самка, досягаючи статевозрілого віку приблизно на 14 день після появи личинки, відкладає до 10 яєць на день на волосяні волокна біля їхньої основи. Гниди часто зовні схожі з лупою. Проте їх неможливо так просто струсити з голови подібно до лупи, оскільки самки при відкладанні закріплюють їх спеціальною клеючою рідиною, яка дозволяє яйцям утримуватися на волоссі навіть під час проведення гігієнічних процедур по догляду.
На особливий ризик наражаються діти та люди, які часто перебувають у місцях великого скупчення людей. Зазвичай діти ще не здатні оцінити всю небезпеку недотримання елементарних правил гігієни, що тягне за собою виникнення різних захворювань, тому рухливі ігри, що передбачають фізичний контакт, часті зіткнення, обмін особистими речами серед них є нормою, що і стає причиною зараження вошами.
Лікарі часто виявляють даних ектопаразитів у людей, які попередньо побували в лікарнях, басейнах, школах, літніх таборах, поїздах, лазні, санаторіях, в'язницях, перукарнях, готелях, метро. Оптимальні умови для передачі вошей також характеризуються відсутністю систематичного дотримання санітарних норм, оскільки, щоб уникнути зараження паразитами, важливо регулярно змінювати постільну білизну, прати одяг і не позичати предмети особистої гігієни іншим людям.
Небезпека зараження вошами полягає також у тому, що вони є специфічними переносниками таких захворювань, як висипний та зворотний тиф. Заразити людину воші здатні при проколюванні хоботком шкірного покриву та введенні в ранку, що утворилася, зараженої слини. Тому при виявленні у себе цих паразитів необхідно негайно зайнятися лікуванням педикульозу.
Боротьба з вошами передбачає використання лікувальних шампунів та спреїв проти даних паразитів. Аптечні полички рясніють кількістю протипаразитарних препаратів. Лікарі рекомендують використовувати людям, які страждають на педикульоз, шампуні та лосьйони малатіона 0,5-1%, наприклад, Пара Плюс, Педилін, Ніттіфор, Меділіс, Веда, Параніт. Фахівці також радять препарати перметрину, наприклад Рід, Сумитрін, Фенотрін.
Застосування даних лікарських препаратів пригнічує життєдіяльність вошей. Використовувати засоби необхідно не менше 3 разів, вичісуючи паразитів із волосся механічним способом після кожної обробки. Гниди біля коріння волосся захищені герметичною мембраною, яка не пропускає хімічні речовини протипаразитарних засобів, що дозволяє ім безперешкодно розвиватися до моменту виходу личинки з яйця. Гнид потрібно позбавлятися механічним способом за допомогою гребінця або пінцета.
Вагітним жінкам, які підчепили вошей, необхідно пам'ятати про те, що більшість препаратів, які негативно впливають на життєві функції паразитів, мають багато сильнодіючих складових, які за наявності ранок від укусів на тілі здатні проникати до епідермісу та досягати плаценти, таким чином порушуючи нормальний розвиток плоду в утробі матері.
Лікарі наполегливо рекомендують майбутнім мамам, що заразилися педикульозом, звернути свою увагу на механічний спосіб порятунку від вошей, попередньо обробивши область їхньої локалізації яблучним оцтом, соком петрушки, журавлинним соком або відваром полину. Дерматологи суворо не рекомендують жінкам у період вагітності використовувати гас або препарати перметрину для позбавлення від даних паразитів.
Зараження вошами можна уникнути, якщо грамотно підійти до питання дотримання правил профілактики. Необхідно відразу засвоїти, що особисті предмети гігієни, такі як одяг, шпильки, гребінці, рушники, постільна білизна повинні бути тільки вашими, ними не можна користуватися спільно та робити їх загальними.
Візьміть за правило регулярно прати предмети одягу і постільну білизну та ретельно прогладжувати шви, оскільки паразити можуть там причаїтися до того, як знайдуть нового господаря, а дія високих температур негативно впливає на їхню життєдіяльність. Якщо все ж таки ваші речі використовувалися кимось ще, не забутьте прокип'ятити їх, висушити та добре пропрасувати.
Воші не терплять олію чайного дерева та лаванди, тому для відлякування комах потрібно щодня наносити по краплині олії за вуха та на потиличну частину голови. Якщо у вас є підозра, що у когось із ваших знайомих можуть паразитувати воші, найкраще делікатно обмежити спілкування з цією людиною. Щонайменше двічі на рік необхідно відвідувати лікаря для профілактичного огляду, щоб педикульоз не встиг досягти критичного рівня.
Незважаючи на поширеність хвороби, педикульоз лікується досить швидко та легко, якщо дотримуватися всіх правил профілактики та боротьби з вошами достатньо скрупульозно. Вирішення цієї проблеми не є досить витратним за часом та матеріальними ресурсами, що підвищує шанси на швидке лікування.
