Лікування грибкової інфекції шкірного покриву рук
На сьогодні досить поширеною є думка, що грибок рук — це захворювання, що вражає виключно людей, які часто ігнорують систематичне дотримання елементарних особистих та громадських правил гігієни. Відсутність навичок регулярного догляду за собою та своїм здоров'ям дійсно є сприятливим фактором для множинних атак патогенних мікроорганізмів, проте грибок у процесі багаторічної адаптації до умов його довкілля, що постійно змінюються, пристосувався до нових способів проникнення до організму людини, таким чином збільшивши кількість шляхів зараження.
Грибки є досить витривалими мікроорганізмами, що стійко переносять дію високих та низьких температур, тривалі періоди голоду, а також відсутність необхідних умов для оптимальної підтримки життєдіяльності грибкових клітин. Однак потрапляючи до середовища проживання, яке характеризується високим рівнем вологості, теплоти повітря, відсутністю сонячного світла, грибок починає активно розмножуватися, розширюючи область паразитування та поширюючи міцелії, які є продуктами його життєдіяльності, що викликають постійний свербіж та лущення шкіри.
Стійкість грибкових мікроорганізмів — це одна з головних причин легкого зараження інфекційними захворюваннями. Оскільки дані патогенні мікроорганізми є досить невибагливими, більшість грибків населяють усі доступні людині місця та зони проживання, проте зараження відбувається в окремих випадках, коли організм людини є схильним до виникнення хвороби та досить ослабленим, щоб стримувати тиск патогенної мікрофлори.
На поверхні епідермісу, нігтьових пластин і волосяного покриву в нормі завжди є захисна оболонка, що перешкоджає вільному проникненню різних шкідливих мікроорганізмів із зовнішнього середовища. Захисні функції організму людини також регулюються імунною системою, яка повинна бути завжди готовою дати відсіч захворюванню, що зароджується.
Виникнення різних порушень та розладів гормонального фону, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, хімічного складу та циркуляції крові змушує організм кинути всі ресурси на негайне відновлення внутрішнього балансу та перебігу метаболічних реакцій. В результаті цього пильність імунної системи притуплюється, чим відразу ж успішно користуються патогенні мікроорганізми, проникаючи до організму людини та викликаючи розвиток інфекційного захворювання.
Грибкові мікроорганізми найчастіше є видоспецифічними. Це означає, що передаються вони здебільшого від зараженої людини до здорової, проте є певні види грибків, які здатні паразитувати як на тварині, так і на людині.
Оскільки найбільш сприятливими умовами існування для грибкових форм є підвищена вологість та високий рівень теплоти, людина з легкістю може заразитися грибковою інфекцією в басейнах, саунах, салоні краси після неякісної обробки косметичних інструментів, під час миття посуду або замісу тіста, при тривалій роботі з агресивними миючими засобами хімічної природи та детергентами, у кондитерських, у ванній кімнаті, а також при звичайному тілесному контакті, наприклад, рукостисканні.
Так як грибкові мікроорганізми не завжди мають можливість проникнути до організму іншої людини через тілесний контакт, вони здатні залишати спори, міцелії та інші продукти життєдіяльності на особистих речах зараженої людини, яка не має звички регулярно їх дезінфікувати.
Одним із головних правил гігієни є те, що особисті речі повинні залишатися суто особистими, і це не просто так. Звичка позичати чужі речі — це така ж шкідлива звичка, як і регулярне розпивання спиртних напоїв чи вживання тютюнових виробів, оскільки використання особистих речей інших людей може призвести до непередбачуваних наслідків, серед яких зараження інфекційними захворюваннями, а їхнє лікування є досить складним завданням.
Процес лікування грибкових захворювань та усунення патогенних мікроорганізмів також ускладнюється тим, що початок розвитку хвороби завжди характеризується безсимптомним періодом, під час якого грибок встигає обжитися в організмі людини та розширити осередок інфекції. Лікувати хвороби, якщо їх не вдалося запобігти, найкраще на ранніх етапах, коли механізм недуги до кінця не налагоджений, і патогенну мікрофлору можна видалити до того, як вона розширить межі паразитування на інші області шкірного покриву.
Якщо грибок з током крові поширився по цілому організму, що буває при більш важких формах інфекційного захворювання, спосіб лікування набуває більш інтенсивного характеру, що не завжди добре для нашого організму. Також у разі звернення до дерматолога на досить занедбаних стадіях патології пацієнту часто доводиться мати справу з рецидивами хвороби, які вражають організм із новою силою та набагато гірше піддаються лікуванню.
Способи лікування грибкових захворювань можна розділити на використання локальних протигрибкових засобів, антимікотичних препаратів для внутрішнього вживання та лікувальні процедури, які переважно є допоміжними при використанні місцевих ліків та медикаментів. Застосування місцевих антимікотичних препаратів призначається пацієнтові лікарем на ранніх та середніх стадіях розвитку інфекції, коли діяльність грибкових мікроорганізмів ще повною мірою не розкрита.
Антимікотичні функції локальних препаратів базуються на наявності агресивних для патогенної мікрофлори хімічних компонентів у складі, що руйнують структуру грибкових клітин при попаданні всередину. До таких засобів належать лікувальні гелі, мазі, креми, лосьйони, краплі, спреї, лаки.
У разі виникнення запальних процесів на нігтьовому валику та на прилеглих епітеліальних тканинах необхідно спочатку зняти подразнення та запалення за допомогою борної чи саліцилової кислоти, зеленки чи фукорцину. Після того, як запалення зникло, можна починати застосування місцевих протигрибкових препаратів.
Фахівці радять такі засоби зовнішньої дії для людей, які страждають від грибкового захворювання, як лаки Лоцерил, Деміктен та Аморолфін, креми, мазі та гелі Лоцерил, Кандід, Нізорал, Екзодеріл, спреї Дактаріл та Ламізил, розчини Клотримазол, Тербінафін та Біфоназол.
Оскільки розвиток грибкової інфекції часто супроводжується потовщенням покривних тканин, яке називається гіперкератозом, професіонали застосовують спеціальні абразивні апарати для сточування ураженої області нігтьової пластини та шкірного покриву, що забезпечує більш ефективне проникнення лікарських засобів до нижніх шарів епітеліальної тканини. Розм'якшувати нігтьову пластину можна за допомогою різних хімічних засобів, а також саліцилової кислоти та Циклопіроксу.
Оскільки основною поживною речовиною грибкових мікроорганізмів є кератин, який міститься у великих кількостях у волосяних волокнах, нігтях та шкірному покриві, фахівці розробили протигрибкові препарати внутрішнього застосування, що змінюють склад кератину на більш токсичний для грибків. Під час живлення змінений кератин потрапляє всередину грибкової клітини, чим спричиняє пригнічення її фізіологічних функцій та припинення життєдіяльності.
Застосовуються протигрибкові препарати у разі важких форм інфекційного захворювання, оскільки засоби локального впливу не здатні впоратися з грибком, який уже встиг поширитися по всьому організму разом із циркулюючою кров'ю. Дані препарати мають безліч побічних ефектів і протипоказань, тому їх призначення найкраще довірити лікарю, який здатний проаналізувати механізм дії активних компонентів медикаменту та спрогнозувати всі можливі наслідки їх застосування.
Антимікотичні препарати розробляються на базі тербінафіну (Амфотерицин, Ламідін, Атифін, Тербізил), клотримазолу, кетоконазолу (Мікозорал), ітраконазолу (Ітрамікол, Ітразол, Орунгал), флуконазолу (Флюкостат, Дифлюкан, Мікомакс), біфоназолу (Біфосін).
У даних препаратів є ціла низка протипоказань, наприклад, суворо не рекомендується приймати такі антимікотики вагітним і жінкам у період лактації, людям з цукровим діабетом та нирковою недостатністю, гострими захворюваннями кишечнику, виразкою шлунку та панкреатитом, печінковою недостатністю та у разі індивідуальної схильності до активних хімічних складових медикаментів.
На найбільш тяжких етапах інфекційних хвороб лікарі призначають курс антибіотиків на основі тетрацикліну, еритроміцину та пеніциліну. На останніх стадіях розвитку захворювання нігтьова пластина може відокремлюватись від нігтьового ложа.
Для того щоб зараження грибковою інфекцією не стало для вас дійсністю, необхідно ретельно стежити за дотриманням головних принципів гігієни та станом свого організму, періодично відвідуючи лікаря для профілактичного огляду. Не забувайте, що найбільш ефективно та максимально швидко хвороби можна позбавитися на початкових етапах розвитку, тому, щоб не допустити подальшого розвитку недуги, приділяйте достатньо уваги своєму здоров'ю.
