Лікування грибка на руках народними методами в домашніх умовах
Раптове виникнення грибкової інфекції на шкірному покриві рук супроводжується масою неприємностей як естетичного, так і болючого характеру, а також викликає безліч питань, які, на жаль, часто залишаються без відповідей. В першу чергу необхідно зрозуміти, що симптоматика захворювання не є однозначною, оскільки люди легко можуть прийняти зовнішні прояви паразитування грибкових мікроорганізмів за екзему, псоріаз чи плоский лишай.
Подібна симптоматика аж ніяк не говорить про те, що способи лікування та методи усунення патології, яка зародилася, мають аналогічний вплив, оскільки, незважаючи на ознаки, що проявилися, хвороби мають різний корінь та походження.
Першим розумним кроком на шляху до одужання та позбавлення грибкової інфекції стане візит до дерматолога. Грамотний лікар може розібратися з причинами виникнення хвороби, точно поставити діагноз і на його основі призначити відповідний лікувальний комплекс. Методи лікування грибка шкірного покриву рук часто залежать від стадії розвитку захворювання, величини ураженої грибком зони, проявів головних симптомів та загального стану організму.
Лікування грибка місцевими препаратами, які впливають безпосередньо на зону паразитування грибкових мікроорганізмів, характерне для початкових та легких стадій грибка шкіри, коли патогенна мікрофлора ще не встигла поширитися на прилеглі тканини та рознестися з циркулюючою кров'ю по всьому організму. Усунення інфекційного захворювання за допомогою медикаментів з фунгіцидними властивостями та антибіотиків застосовується на більш тяжких стадіях недуги, коли засоби локального впливу не справляються зі своїм завданням пригнічення життєдіяльності грибка.
Супутньою терапією при базовому лікуванні, яке включає використання лікарських препаратів для зовнішнього та внутрішнього застосування, є народна медицина. Народні способи боротьби з грибком в домашніх умовах застосовувалися при хворобах інфекційного характеру, що розвиваються, ще до винаходу сучасних методів і медикаментів.
Оскільки оптимальною умовою для розвитку та розмноження грибка на шкірному покриві є слабколужне середовище, потрібно завжди намагатися помістити його до кислого середовища, яке негативно відбивається на функціонуванні грибкових клітин.
Для цих цілей добре підходить винний оцет, який можна використовувати в якості розчину для ванночок рук або змочувати їм рукавички та надягати їх на ніч. Перед застосуванням різних домашніх засобів для усунення грибка з поверхні епідермісу необхідно ретельно вимити, очистити та продезінфікувати уражену область, при уражених нігтьових пластинах ніготь необхідно максимально обстригти та відшліфувати пилкою для забезпечення більш легкого проникнення активних протигрибкових компонентів.
За наявності грибкової інфекції шкірного покриву можна регулярно влаштовувати марганцеві та борні ванночки для рук, але не частіше, ніж 2-3 рази на тиждень. Такі ванночки добре відлущують поверхню епідермісу та уповільнюють поширення грибкових мікроорганізмів на поверхні шкіри.
Відмінно справляються з проблемою паразитування грибкових мікроорганізмів на епідермісі ванночки з морською сіллю, які сприяють розчиненню захисної мембрани грибкових клітин, тим самим пригнічуючи їхню життєдіяльність. Регулярне застосування даних ванночок забезпечує кератолітичний вплив на шкіру рук, є гарною профілактикою подальшого виникнення грибкових інфекцій, оскільки покращує якість захисного шару на епідермісі.
Охолоджену каву також часто застосовують як протигрибковий засіб, який здатний уповільнити проліферацію грибкових клітин та викликати пошкодження їхньої стінки, що призводить до зменшення осередку інфекції та ураженої площі. Каву необхідно наносити в якості розчину на зону паразитування грибкових мікроорганізмів, а кавову гущавину застосовувати у складі домашніх масок та мазей проти розмноження грибка.
Для зменшення свербежу та лущення шкірного покриву, які є супутніми грибку симптомами, а також для придушення його життєдіяльності можна наносити примочки із зеленим чаєм на уражену грибком зону шкірного покриву. Робити такі примочки необхідно двічі на день, вранці та ввечері, фіксувати на поверхні шкіри за допомогою лляної або вовняної тканини.
Грибок досить негативно сприймає відвари лікарських трав та різних рослин, тому рекомендується раз на кілька днів наносити відвари ромашки, ехінацеї, календули, кореня лопуха або м'яти на ділянку шкірного покриву, яка є зоною підвищеної концентрації грибкових мікроорганізмів. Квіти або листя рослин необхідно залити окропом і залишити на півгодини до остигання відвару. Потім помістити суміш до недоступного прямим сонячним променям місця на 5-7 днів. Після того, як відвар настоїться, його можна наносити в чистому вигляді на продезінфіковану шкіру.
Часник є відмінним засобом боротьби з грибком рук. Застосовувати можна як часниковий сік, а також роздавлений часник у складі протигрибкових масок домашнього приготування. Необхідно роздавити кілька зубчиків часнику, змішати з вершковим маслом, додати ефірної олії вербени та нанести на уражену грибком зону епідермісу. Не рекомендується застосовувати частіше, ніж 1 раз на 2 дні.
Також можна приготувати фунгіцидну домашню мазь з вазеліном, який перешкоджає вільному проникненню повітря до клітин грибка, що призводить до їхньої загибелі. Для цього необхідно змішати відвар шишок хмелю з медом, соком цибулі та вазеліном, нанести тонким шаром на уражену область рук. Можна чергувати з іншими рецептами із народної медицини.
Чайний гриб надає активний протигрибковий вплив, уповільнюючи розмноження грибкових клітин та запобігаючи їх поширенню на прилеглі тканини. Чайний гриб необхідно розмолоти до стану кашки, додати трохи лавандової води та нанести замість мазі на зону паразитування патогенної мікрофлори. Повторювати можна щодня курсом щонайменше місяць.
Позбутися настирливого грибка шкіри рук можна за допомогою дігтярного мила. Необхідно кілька разів на день мити руки з дігтярним милом, а також шматочки мила можна змішувати з ефірною олією евкаліпта та соком каланхое і наносити як фунгіцидну маску. Рекомендується застосовувати кілька разів на тиждень не менш ніж 2 місяці.
Новокаїн також є добрим помічником у видаленні грибкових мікроорганізмів. Ватні тампони або диски необхідно змочити новокаїном та зафіксувати на ураженій зоні на півгодини. Повторювати можна кілька разів на день, також новокаїн можна додавати до ванночок для рук.
Значною популярністю як домашній засіб протигрибкового характеру користується суміш гліцину та нашатирного спирту. Можна наносити як звичайну маску на поверхню шкірного покриву.
Суміш прополісу та спирту також використовується як фунгіцидний засіб. Пропорція суміші має бути приблизно 1:3, наносити на поверхню епідермісу, одягати рукавички та залишати на ніч. Вранці змивати водою із додаванням лимонного соку.
Глиняний порошок є популярним домашнім засобом для усунення грибкового захворювання, що також може використовуватися всередину. Глиняний порошок необхідно змішати з декількома краплями води до утворення густої кашки, приймати перед їжею щоранку не менше місяця. Суміш також можна наносити на верхній шар шкірного покриву.
Ефірні олії широко застосовуються для лікування грибкової інфекції, оскільки закривають прямий доступ повітря до грибкових мікроорганізмів, створюючи несприятливе середовище для розмноження. Найчастіше для позбавлення від патогенної мікрофлори використовують ефірну олію евкаліпта, бергамоту, розмарину, лаванди, кедра, сосни, вербени, чайного дерева, грейпфрута та персикових кісточок.
Ефективною домашньою маскою проти грибкової інфекції, що розвивається, та для попередження вторинного розвитку хвороби вважається маска з томатного соку, цедри лимона, хвойного відвару та вершкового масла. Використовується раз на кілька днів, можна залишати на ніч, попередньо зафіксувавши на шкіряному покриві за допомогою рукавичок або лляної тканини.
Оскільки рецепти народної медицини у боротьбі проти грибка шкіри вважаються скоріше допоміжними засобами, аніж основною терапією, насамперед необхідно звернути увагу на призначення дерматолога. Хоча більшість методів народної терапії не мають агресивних хімічних властивостей порівняно з синтетичними препаратами, їх застосування бажано узгодити з лікарем.
