Грибок на ногах: види, причини виникнення та методи лікування
Дерматологічні захворювання в наш час становлять значний відсоток хвороб, із якими щодня стикається дедалі більша кількість людей. Блискавичне поширення недуг, пов'язаних з порушенням цілісності шкіри та функцій епітеліальної тканини, обумовлено не лише постійно зростаючою кількістю патогенних збудників у зовнішньому середовищі, але й нашим способом життя, режимом дня та шкідливими звичками, які є поштовхом до розвитку різних патологій.
Грибкові захворювання шкіри значаться на другому місці за частотою зустрічальності після гнійних уражень епідермісу, які називаються піодерміями. Грибкові інфекції мають специфічних збудників — грибкових мікроорганізмів, які детермінують розвиток грибкового ураження шкіри лише в патогенній формі або стані.
Оскільки грибки є частиною нашого навколишнього середовища та зазвичай ніяк не виявляють своєї присутності, вони є умовно патогенними мікроорганізмами, які набувають патологічної форми внаслідок зміни умов навколишнього середовища на придатну для розмноження та у разі ослаблення імунного захисту організму людини.
Грибок ніг характеризується двома видами захворювань — дерматомікозами, що вражають безпосередньо шкірний покрив п'яти, пальців, плюсни чи підошви, а також оніхомікозом, який вражає нігтьові валики, нігтьові пластини та епідерміс під ними. Збудники оніхомікозу здатні збільшувати площу зараження, поширюючись на прилеглі покривні тканини.
Грибок шкірного покриву ніг може передаватися прямим шляхом, наприклад, при ходінні босоніж по ґрунту, населеному грибковими мікроорганізмами, через заражені рослини, під час тісного контакту з хворою на мікоз людиною або твариною. Непрямий шлях зараження мікотичними захворюваннями включає в себе розвиток грибкової інфекції внаслідок використання предметів особистої гігієни, що належать людині, яка страждає на грибок, через її одяг і постільну білизну, а також під час використання предметів догляду за хворим.
Різний ступінь сприйнятливості до збудників мікотичних захворювань у кожної людини обумовлений безліччю факторів, які можуть вплинути на схильність до розвитку інфекційних хвороб та характер перебігу захворювання. Найуразливішою віковою групою вважаються діти віком до 10-12 років. Найчастіше дерматологи діагностують інфекційні захворювання, викликані патогенними грибковими мікроорганізмами, у дітей, оскільки їхній зовнішній шкірний покрив ще досить тонкий, що дозволяє грибкам зручніше живитися кератином — специфічним білком шкіри, який є складовою епітеліальної тканини.
У дітей імунні механізми захисту знаходяться ще на стадії розвитку та не здатні захищати організм від проникнення патогенної мікрофлори так добре, як захищає сформований імунітет, тому дитячий організм постійно схильний до ризику зараження різними недугами та патологіями.
До групи людей, які часто перебувають в умовах постійного розмноження грибка шкірного покриву ніг, належать спортсмени. Роздягальні та душові кімнати, якими часто вони користуються до та після тренувань, є ідеальним середовищем для інтенсивної життєдіяльності грибкових мікроорганізмів, оскільки висока температура повітря та підвищена концентрація вологи — це оптимальні умови для активізації патогенної форми грибка.
Саме тому підвищена пітливість стоп часто передує розвитку грибкової інфекції на шкірному покриві ніг, що може бути обумовлено регулярним носінням незручного тісного взуття, яке не пропускає потоків повітря. Постійне потіння стоп може детермінуватися специфічним складом генетичного матеріалу, а також може бути одним із зовнішніх симптомів хвороб або патологій, що є в організмі.
Ще одним поштовхом до розвитку грибкового захворювання на шкірі ніг може стати зміна звичайного складу секрету потових залоз (вода, сечова кислота, аміак, амінокислоти та жирні кислоти) на більш токсичний для нашого організму та більш придатний для активізації грибка. Особливо сприятливо патологічна зміна складу поту впливає на розвиток інфекційних хвороб, викликаних грибками роду Candida, або дріжджоподібними грибками.
Порушення звичайного функціонування нервової та ендокринної систем, а також шлунково-кишкового тракту загрожують зниженням основного обміну речовин в організмі, що негативно відображається на діяльності органів інших систем та перебігу механізмів імунного захисту. Так як ослаблений організм не може відповідати на постійні атаки мікробів і патогенної мікрофлори повною мірою, попереджаючи їх проникнення до тканин, людина стає більш сприйнятливою до негативного впливу факторів зовнішнього середовища, внаслідок чого схильний до зараження бактеріальними та грибковими інфекціями.
Специфічне паразитування грибків на шкірному покриві ніг та в організмі проявляється різними симптомами залежно від стадії перебігу захворювання. Слабка або стерта форма грибкової інфекції є найбільш ранньою стадією розвитку захворювання та відрізняється досить слабко вираженими характерними ознаками. Людина, що має стерту форму грибкової хвороби, часто відчуває печіння в області осередку інфекції, на поверхні шкіри присутні дрібні тріщини, а сам епідерміс стає патологічно сухим.
Хоча початковий етап розвитку інфекції найкраще піддається лікуванню, в разі ігнорування симптомів зараження грибковими мікроорганізмами захворювання розвиватиметься у більш важких формах, а при нескрупульозному та безвідповідальному лікуванні недуга повертатиметься знову, оскільки мікотичні хвороби відрізняються частими рецидивами.
Сквамозно-кератотична форма грибкового захворювання розвивається слідом за легкою формою мікотичної інфекції, якщо хвороба не була видалена ще на ранньому етапі. При сквамозно-кератотичній стадії перебігу недуги грибкові мікроорганізми утворюють білий наліт і тверду кірочку на поверхні шкірного покриву, площа зараження поступово збільшується та може досягти значних розмірів, наприклад, від міжпальцевих складок до плюсни.
Інтертригінозна форма грибкового захворювання ніг класифікується дерматологами вже як важка стадія розвитку інфекції. При інтертригінозній формі хвороби у складках між пальцями ніг виникають набряки, що супроводжуються почервонінням поверхневих шарів шкіри. Набряки найчастіше сирі, схильні до виникнення ерозій. Заражена область шкірного покриву характеризується значним відшаруванням епідермісу, появою глибоких тріщин, які сприяють проникненню грибкових клітин усередину організму. Межі паразитування розширюються, і грибок з током крові поширюється на інші органи та системи.
Дисгідротична форма грибкової інфекції шкірного покриву ніг — це найважчий етап розвитку патології. При дисгідротичній формі хвороби використовуються найбільш агресивні методи лікування, в тому числі й пульсова терапія, яка включає в себе прийом ударних доз сильнодіючих лікарських препаратів за короткий проміжок часу. Характеризується наявністю пухирів з рідиною всередині по всій поверхні стопи, які можуть лопатися та утворювати глибокі ерозії на шкірному покриві, що супроводжується больовими відчуттями, сильним свербежем та множинними запальними процесами.
Лікування грибкового ураження ніг здійснюється трьома способами: за допомогою зовнішнього, внутрішнього лікування та комбінованої терапії. Зовнішній вплив на осередок інфекції антимікотичними кремами, мазями, гелями, лаками, пудрами, тоніками та спреями застосовується на перших стадіях перебігу хвороби, коли паразитування грибка не набуло більш значних масштабів.
Внутрішній вплив на патогенні грибкові мікроорганізми здійснюється за допомогою фунгіцидних препаратів, які можуть негативно впливати на діяльність інших органів та систем організму, тому часто такі ліки мають багато протипоказань. Застосовуються у разі паразитування грибка всередині організму, що відбувається на пізніших етапах розвитку недуги.
Комбінована терапія дає найбільш відчутний ефект, але на початкових етапах перебігу грибкової інфекції буде цілком достатньо засобів для зовнішнього застосування, оскільки використання антимікотиків всередину може створити додаткові ускладнення та навантаження на організм.
Найбільш дієвими препаратами для позбавлення від легких форм мікотичних хвороб є ліки на основі тербінафіну, який сприяє накопиченню сквалену в шкірному покриві, що руйнує механізм патологічного впливу грибкових мікроорганізмів. Тербінафін є препаратом широкого спектра, що дозволяє йому усувати грибкові захворювання, які викликані різними збудниками. Дерматологи радять такі ліки на базі тербінафіну, як Ламізил, Атіфін, Тербізил, Термікон і Ламитель.
Для системного лікування, яке лікар призначає у разі неефективності місцевих препаратів, використовуються ліки з такими активними складовими, як ітраконазол та кетоконазол, наприклад, Мікозорал, Нізорал, Ороназол, Орунгал, Ітразол. Даний курс лікування є більш тривалим, не рекомендується вагітним і жінкам під час годування груддю, дітям до 3-х років, людям із захворюваннями печінки та порушеною функцією нирок.
Для того щоб запобігти вторинному розвитку хвороби після вилікування, необхідно ретельно подбати про дезінфекцію своїх предметів гігієни, особистих речей та предметів гардеробу, оскільки грибок у період розмноження здатний залишати міцелії та інші продукти життєдіяльності на речах зараженої людини.
Для антимікотичної обробки взуття добре підійде спрей Мікостоп. Антисептичний препарат Мірамістин призначений для видалення продуктів розмноження грибкових клітин з особистих речей хворої на мікоз людини. 0,1% розчином необхідно промити взуття всередині та залишити на ніч. Спрей Дезавід також добре дезінфікує взуття, є гіпоалергенним засобом, який не залишає слідів та запаху, підходить для взуття з будь-якого матеріалу.
Для ефективного позбавлення від грибкової інфекції та попередження її виникнення необхідно ретельно дотримуватись усіх профілактичних заходів та стежити за станом свого здоров'я. Будь-якій хворобі, в тому числі й грибковій, завжди легше запобігти, ніж вилікувати.
