Чи можна займатися спортом коли хворієш

Заняття спортом – обов'язкова складова здорового способу життя. Про користь дозованих фізичних навантажень відомо всім. Але тренування за хвороби небезпечні навіть для професійних спортсменів.

Процеси в організмі при застуді

Хвороба запускає ланцюг деструктивних процесів, які проявляються:

• кашлем;
• нежиттю;
• першінням у горлі;
• задишкою;
• слабкістю;
• головним болем та ін.

Організм використовує всі свої ресурси для боротьби з застудою. При цьому відбувається зміщення процесів «катаболізм-анаболізм» у бік анаболічних. Останні потребують великої кількості вільної енергії для засвоєння та метаболізму нутрієнтів, побудови структурних одиниць тканин, органів, систем.

При хворобі зростає викид кортизолу – гормону стресу. Ця речовина знижує м'язові функції та руйнує їхню структуру. При приєднанні бактеріальної інфекції температура тіла зростає. При цьому відбувається:

• інтенсивна втрата рідини та солей;
• почастішання дихання та серцебиття;
• загальне підвищення швидкості метаболізму та ін.

Спорт збільшує навантаження на організм і відволікає ресурси, необхідні для швидкого одужання. Так, наприклад, у спортсменів-аматорів та людей з помірними фізичними навантаженнями спортивні заняття підвищують імунітет та є профілактикою респіраторних захворювань.

При тривалих та інтенсивних тренуваннях відбувається пригнічення захисних механізмів. Також в основі «синдрому перетренованості» лежать запальні реакції, що підвищують сприйнятливість спортсменів до інфекцій і викликають тяжкий перебіг хвороби.

Можливі наслідки перевантажень

Тренування при хворобі можуть спричинити:

1. Зниження імунітету – у професійних спортсменів та людей, які займаються спортом для підтримки власного здоров'я, виявлено зниження захисних функцій організму. За наявності осередків інфекції ризик розвитку ускладнень збільшується.
2. Поширення інфекції - підвищення температури, а також тренування викликають прискорення кровотоку, який може рознести інфекційний агент до інших органів.
3. Збільшення терміну одужання – енергія та ресурси, необхідні відновлення організму, витрачаються на тренування, що відсуває повне лікування від хвороби.
4. Приєднання вторинної інфекції – під час виконання фізичних вправ збільшується фізіологічний стрес, знижується опірність організму, посилюється оксидантне навантаження. При цьому до вірусів, що викликають ГРВІ, можуть додатись бактерії, грибки, найпростіші.
5. Загострення хронічних хвороб – тимчасове зниження загального імунітету (тривалістю від 3 до 72 годин), зменшення рівня лейкоцитів, фагоцитів та ендогенних інтерферонів підвищує ризик розвитку нових хвороб чи загострення наявних.

Займатися спортом тривалий час (більше 1,5 години) також не зовсім добре для здоров'я. Встановлено, що спортсмени більше схильні до ризику респіраторних хвороб. Так зване «відкрите вікно» (період тимчасової імуносупресії), яке «відкривається» при інтенсивних тренуваннях, є відчиненими воротами для вірусів та бактерій.

У людини збільшується вироблення слизу, зростає активність нейтрофілів слизової оболонки носа, що є симптомами зниження мукозального імунітету та предиктором до розвитку ГРВІ, грипу, ларингіту. Але при помірній фізичній зарядці помітних змін немає.

Ще одна небезпека продовження тренувань при хворобі – ризик зараження оточуючих. За статистикою лише ½ дітей та дорослих, які займаються спортом, відмовляється повністю від занять на час захворювання. Чверть опитаних знижують інтенсивність тренувань, інші продовжують займатися, ігноруючи небезпека ускладнень і поширення хвороби.

Підвищений ризик подальшого прогресування інфекції у спортивних залах обумовлений тим, що під час тренування людина дихає не носом, а ротом.

• повітря не проходить через природний носовий фільтр, який затримує мікроорганізми;
• "розліт" бактерій та вірусів збільшується до 10-15 м при інтенсивних вправах проти 1,5-2 м при помірних;
• при швидкому пересуванні в закритому приміщенні кількість поглинених патогенів набагато вище.

При «заковтуванні» вірусів та бактерій вони потрапляють у нижні відділи дихальної системи, викликаючи бронхіти, запалення легень та інші хвороби.

Коли можна повернутись до тренувань?

Повернутися до звичного режиму тренувань можна лише після того, як людина перестане хворіти, тобто всі симптоми хвороби повністю пройдуть. Але навіть у цьому випадку рекомендується дати організму ще деякий час для відновлення та навантажувати його поступово. Потрібно починати із прогулянок на свіжому повітрі, ранкової зарядки.

Чим важче протікає хвороба, тим довше має бути відновлювальний період. Так, наприклад, застуда без ускладнень минає за 7-10 днів. Лікарі рекомендують витримати ще 1 тиждень після зникнення симптомів. При грипі чи коронавірусі період «спокою» збільшується до 18-20 днів. Щодо початку інтенсивних тренувань необхідно проконсультуватися з терапевтом.

Крім обстеження та поступового збільшення інтенсивності тренувань, потрібно приділити увагу живленню, підтримці водного балансу. Збалансований раціон наситить організм нутрієнтами та пластичними речовинами, а вода позбавить метаболітів, продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів та інтоксикації.

Важливо дотримуватися режиму відпочинку. Під час сну процеси відновлення активізуються, імунна система працює інтенсивніше, оскільки зовнішні фактори не впливають на бар'єрні функції. При втомі та безсонні навіть ліки менш ефективні.

Швидкість відновлення відрізняється у різних людей. У деяких витривалість, сила та толерантність до спортивних занять не повертається до вихідної 2 та більше місяців. Бажання досягти колишніх результатів тренувань миттєво може призвести до захворювань нирок, серця та травм.

Які симптоми під час застуди небезпечні?

Деякі спортсмени бояться, що за час хвороби вони втратять досягнуті результати. Фанати тренувань вважають, що вимушений перепочинок зведе нанівець їх досягнення. Для них фахівці рекомендують займатися менш інтенсивно та стежити за своїм станом під час застуди.

Обов’язково здатися лікареві потрібно перед тренуванням, якщо відчувається:

• фебрильна температура тіла;
• сильний біль у грудях;
• інтенсивний кашель та хрипи;
• відсутність носового дихання.

З появою наступних симптомів хвороби після тренувань потрібно одразу ж звернутися до фахівця:

• біль і стиснення в грудях;
• утруднене дихання та задишка;
• запаморочення;
• порушення рівноваги та ін.

Важливо пам’ятати, що під час тренування клінічні прояви хвороби посилюються.