Пантопразол-Тева таблетки по 40 мг 28 шт. (14х2)

Пантопразол-Тева 40 мг №28 таблетки Инструкция¶ІНСТРУКЦІЯ ¶для медичного застосування препарату ¶ПАНТОПРАЗОЛ ¶(PANTOPRAZOLE)¶¶Склад:¶¶дiюча речовина: пантопразол;¶¶1 таблетка містить пантопразолу натрію сесквігідрату, еквівалентного пантопразолу 40 мг;¶¶допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, маніт (E 421), цукроза, тальк, кальцію стеарат, кремнію діоксид, гіпромелоза, макрогол, метакрилатний сополімер (тип А), триетилцитрат, титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (E 172), заліза оксид чорний (E 172), чорнило Opacode black (шелак, спирт ізопропіловий, заліза оксид (Е 172), спирт бутиловий, пропіленгліколь, амонію гідроксид).¶¶Лiкарська форма. Таблетки кишковорозчинні.¶¶Фармакотерапевтична група. Препарат для лікування кислотозалежних захворювань. Інгібітори протонної помпи. Код АТХ А02В С02.¶¶Клінічні характеристики.¶¶Показання.¶¶Дорослі та діти віком від 12 років.¶¶- Рефлюкс-езофагіт.¶¶Дорослі.¶¶- Ерадикація Helicobacter pylori (H. рylori) у пацієнтів з H. рylori - асоційованими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки у комбінації з відповідними антибіотиками.¶¶- Виразка дванадцятипалої кишки.¶¶- Виразка шлунка.¶¶- Синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.¶¶Протипоказання.¶¶Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу та будь-якого компонента препарату.¶¶Спосіб застосування та дози.¶¶Пантопразол, кишковорозчинні таблетки, слід приймати за 1 годину до їди цілими, не розжовувати та не подрібнювати, запивати водою.¶¶Рекомендоване дозування.¶¶Дорослі та діти віком від 12 років.¶¶Лікування рефлюкс-езофагіту.¶¶Рекомендована доза становить 1 таблетку препарату Пантопразол 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Пантопразол 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіту. Для лікування рефлюкс-езофагіту, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, виліковування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.¶¶Дорослі.¶¶Ерадикація H. рylori у комбінації з двома антибіотиками.¶¶У дорослих пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. pylori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Слід зважати на локальні дані щодо бактеріальної резистентності та національні рекомендації щодо використання і призначення відповідних антибактеріальних засобів. Залежно від чутливості, для ерадикації H. pylori у дорослих можуть бути призначені такі терапевтичні комбінації:¶¶а) 1 таблетка препарату Пантопразол 40 мг 2 рази на день¶¶+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день¶¶+ 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;¶¶б) 1 таблетка препарату Пантопразол 40 мг 2 рази на день¶¶+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день¶¶+ 250-500 мг кларитроміцину 2 рази на день;¶¶в) 1 таблетка препарату Пантопразол 40 мг 2 рази на день¶¶+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день¶¶+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день.¶¶При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. pylori другу таблетку препарату Пантопразол 40 мг слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів. Якщо для забезпечення загоєння виразки показане подальше лікування пантопразолом, слід розглянути рекомендації щодо дозування при виразках шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, у пацієнтів з негативним результатом на H. рylori, для монотерапії препарат Пантопразол 40 мг застосовують у нижчезазначеному дозуванні.¶¶Лікування виразки шлунка.¶¶1 таблетка препарату Пантопразол 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Пантопразол 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.¶¶Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.¶¶Лікування виразки дванадцятипалої кишки.¶¶1 таблетка препарату Пантопразол 40 мг на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки препарату Пантопразол 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.¶¶Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, загоєння виразки можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.¶¶Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів. Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки препарату Пантопразол 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників кислотності шлункового соку. Дозу, що перевищує 80 мг на добу, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, потрібним для адекватного контролю кислотності.¶¶Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена і залежить від клінічної необхідності.¶¶Пацієнти з порушенням функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (1 таблетка препарату Пантопразол 20 мг). Не слід застосовувати препарат Пантопразол для ерадикації H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією печінки середнього та тяжкого ступеня, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.¶¶Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із порушеною функцією нирок коригування дози не потрібно. Не слід застосовувати препарат Пантопразол для ерадикації H. рylori у комбінованій терапії пацієнтам із порушеною функцією нирок, оскільки на даний час немає даних про ефективність і безпеку такого застосування для цієї категорії пацієнтів.¶¶Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.¶¶Побічні реакції.¶¶Виникнення побічних реакцій спостерігалось у близько 5 % пацієнтів. Найчастіші побічні реакції – діарея і головний біль (близько 1 %).¶¶Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не визначена за наявними даними).¶¶З боку крові та лімфатичної системи.¶¶Рідко: агранулоцитоз.¶¶Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.¶¶З боку імунної системи.¶¶Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).¶¶Метаболізм та розлади обміну речовин.¶¶Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла.¶¶Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ «Особливості застосування»), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.¶¶Психічні розлади.¶¶Нечасто: розлади сну.¶¶Рідко: депресія (в тому числі загострення).¶¶Дуже рідко: дезорієнтація (в тому числі загострення).¶¶Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до даних розладів, а також загострення цих симптомів у випадку їх передіснування).¶¶З боку нервової системи.¶¶Нечасто: головний біль, запаморочення.¶¶Рідко: розлади смаку.¶¶Невідомо: парестезія.¶¶З боку органу зору.¶¶Рідко: порушення зору/затуманення зору.¶¶З боку травного тракту.¶¶Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.¶¶З боку гепатобіліарної системи.¶¶Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).¶¶Рідко: підвищення рівня білірубіну.¶¶Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.¶¶З боку шкіри та підшкірних тканин.¶¶Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.¶¶Рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набряк.¶¶Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість.¶¶З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.¶¶Нечасто: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливості застосування»).¶¶Рідко: артралгія, міальгія.¶¶Невідомо: спазм мʼязів2.¶¶З боку нирок та сечовидільної системи.¶¶Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).¶¶З боку репродуктивної системи та молочних залоз.¶¶Рідко: гінекомастія.¶¶Загальні розлади.¶¶Нечасто: астенія, втома, нездужання.¶¶Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.¶¶1. Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.¶¶2. Спазм мʼязів як наслідок порушення балансу електролітів.¶¶Передозування.¶¶Симптоми передозування невідомі.¶¶Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв’язується з білками, він не відноситься до препаратів, що можуть бути легко виведеними за допомогою діалізу.¶¶У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.¶¶Застосування у період вагітності або годування груддю.¶¶Вагітність. Досвід застосування препарату вагітними жінками обмежений. У ході досліджень репродуктивної функції на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Пантопразол не слід застосовувати при вагітності, окрім випадків нагальної необхідності.¶¶Годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу з грудним молоком. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком людини. Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом Пантопразол повинно прийматися з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом Пантопразол для жінки.¶¶Діти. Пантопразол 40 мг показаний дітям віком від 12 років для лікування рефлюкс-езофагіту. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.