Милистан горячий чай со вкусом лимона порошок по 6 г в пакетиках 10 шт.
- Торговое название Милистан
- Действующее вещество Аскорбиновая кислота, Парацетамол, Фенирамин
- Лекарственная форма Дозированные порошки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Импортный
- Производитель Miles Healthcare Ltd
- Страна Индия
- Условия отпуска Без рецепта
- Код морион 89757
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МІЛІСТАН ГАРЯЧИЙ ЧАЙ ЗІ СМАКОМ ЛИМОНА
(MILISTAN HOT TEA WITH LEMON)
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: 1 пакетик (
допоміжні речовини: цукроза, кислота лимона безводна, кислота винна, натрію цитрат, барвник хіноліновий жовтий (Е 104), лимона есенція, аспартам (Е 951).
Лікарська форма.
Порошок для орального розчину.
Гранульований сипучий порошок - суміш білих, блідо-жовтих і/або жовтих різного розміру гранул зі смаком та запахом лимона;
Виробник. ЕфДіСі Лімітед, Індія
Назва і місцезнаходження заявника.
Мілі Хелскере Лімітед, Великобританія.
Хай Пойнт
Томас Стріт
Тонтон
Сомерсет ТА2 6НВ.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B G.
Препарат є збалансованою комбінацією чотирьох компонентів.
Парацетамол: має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів та впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.
Фенірамину малеат протиалергічний засіб, блокатор гістамінових Н1-рецепторів. Зменшує закладеність носа, виділення слизу з носових ходів, слезотечу, чхання.
Фенілефрину гідрохлорид симпатоміметичний амінофілін, що спричиняє звуження кровоносних судин шляхом стимуляції a-адренергічних рецепторів, розташованих на посткапілярних судинах та кавернозно-венозних синусах слизової оболонки носа. Ці рецептори стимулюються безпосередньо шляхом зв’язування з фенілефрином або шляхом зв’язування з норепінефрином, який вивільняється з симпатоміметичного нерва у відповідь на дію фенілефрину. Звуження кровоносних судин знижує кровонаповнення слизової оболонки носоглотки і зумовлює, таким чином, довготривале зменшення її набряку. Чинить незначний стимулюючий вплив на ЦНС.
Вітамін С є водорозчинним вітаміном, потреба в якому зростає при пропасниці та грипі. Діє як антиоксидант та слабкий імуностимулятор.
Показання для застосування.
Лікування симптомів застуди та грипу, риніту запального та алергічного походження, головного болю, пропасниці різного походження.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глутатіонредуктази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, стани, що супроводжуються підвищеним збудженням; порушення сну; тяжка артеріальна гіпертензія; органічні захворювання серцево-судинної системи, рідкісні спадкові стани інтолерантності до фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатність цукрози-ізомальтозипри тяжкій артеріальній гіпертензії, декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, тяжкий атеросклероз, схильність до спазму судин, ішемічна хвороба серця, глаукома, особливо – закритокутова.
Препарат протипоказаний пацієнтам літнього віку; при епілепсії, гіпертиреозі, гострому панкреатиті, гіпертрофії передміхурової залози, обструкції шийки сечового міхура, тяжких формах цукрового діабету, дітям до 12 років, при вагітності та в період годування груддю. Не застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО. Протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
Обережно застосовують хворим із порушенням функції печінки, травного тракту і нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, затримкою сечі, тяжкими серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, продуктивним кашлем. При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки (1 раз на 10 діб).
У чутливих пацієнтів навіть маленькі дози можуть спричинити виникнення безсоння, запаморочення, прискореного серцебиття, тремору чи серцевої аритмії. У разі виникнення вищезазначених симптомів слід припинити застосування препарату.
Під час застосування препарату не можна вживати алкоголь!
Під час лікування не слід вживати седативні препарати (особливо барбітурати), що підвищують седативну дію антигістамінного компонента препарату (фенірамін малеату).
У разі, якщо захворювання спричинено бактеріальною інфекцією, рекомендовано одночасне лікування антибіотиками.
У разі, якщо на тлі застосування препарату Мілістан гарячий чай зі смаком лимона стався гемоліз еритроцитів чи лікарська гемолітична анемія, препарат негайно потрібно відмінити.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовувати при вагітності. Оскільки Мілістан гарячий чай зі смаком лимона здатен проникати у грудне молоко, бажано утриматися від застосування препарату під час лактації або слід припинити годування груддю на період лікування.
Застосування фенілефрину, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Під час застосування препарату слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.
Діти. Не застосовувати дітям віком до 12 років.
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід приймати, розчинивши вміст одного пакетика в одній склянці води кімнатної температури.
Дорослі: по 1 пакетику 3-4 рази на день.
Діти віком старше 12 років: по 1 пакетику 3-4 рази на день.
Максимальний термін лікування – 5 днів.
Передозування.
При передозуванні спочатку спостерігаються диспепсичні явища (біль в животі, анорексія, нудота, блювання), блідість шкірних покровів, головний біль. Згодом збільшується рівень трансаміназ, білірубіну, з’являється азотемія, посилюється потовиділення. При біопсії печінки виявляється центролобулярний некроз. Поступово збільшується креатинін сироватки, критично зростає рівень трансаміназ, зменшується рівень глюкози та альбумінів, з’являється метаболічний ацидоз, олігурія, енцефалопатія, які передують печінковій недостатності. Також виникає ниркова недостатність. З боку центральної нервової системи може виникнути запаморочення, порушення сну, стомлюваність, тремор, дратівливість, неспокій. Зазвичай, спочатку спостерігаються симптоми збудження центральної нервової системи, гіперрефлексія, судоми а потім – пригнічення, сонливість, порушення свідомості, які супроводжуються розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (тахікардія, порушення серцевого ритму, екстрасистолія, зменшення частоти пульсу, падіння артеріального тиску аж до судинної недостатності або підвищення артеріального тиску). З боку системи крові спостерігається лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, зменшення кількості тромбоцитів, низький рівень протромбіну, збільшення протромбінового індексу, погіршується загортальна активність крові, що може супроводжуватися кровотечами, зокрема, з боку шлунково-кишкового тракту. Може підвищитися температура тіла; з’явитися відчуття свербежу на шкірі – уртикарний висип, ушкоджується слизова оболонка ротової порожнини. З боку сечовидільної системи виникає затримка сечовиділення.
Лікування: проводять симптоматичну терапію. Застосування метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно є ефективним протягом 48 годин після передозування. Необхідно також вжити загальнопідтримуючих заходів. При необхідності застосовують альфа-адреноблокатори, у разі появи судом – призначають діазепам. Гемодіаліз неефективний.
Явища передозування також можуть бкти зумовлені кислотою аскорбіновою та проявлятися нудотою, блюванням, здуттям та болем живота, відчуттям свербежу, висипами на шкірі, підвищеною збудливістю, збільшенням рівня цукру у крові.
Лікування: промити шлунок, дати хворому лужний напій, активоване вугілля або інші абсорбенти.
Побічні ефекти.
З боку шкіри та її похідних: посилене потовиділення, висипання, свербіж, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку імунної системи: у поодиноких випадках – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
Неврологічні розлади: сонливість, загальна слабкість, головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сплутаність свідомості, депресивні стани, тремор, епілептичні напади, дискінезія, відчуття поколювання і важкості в кінцівках, шум у вухах.
З боку органа зору: порушення зору та акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску.
З боку системи травлення: нудота, блювання, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, гіперсалівація, зниження апетиту, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз (при застосуванні високих доз), печія, діарея.
З боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія. При тривалому застосуванні у високих дозах – апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку сечовидільної системи: при застосуванні високих доз – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), порушення сечовипускання, особливо у пацієнтів із гіпертрофією передміхурової залози, кристалурія, утворення уратних та оксалатних конкрементів у нирках та сечовидільних шляхах.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, задишка, болі в ділянці серця, аритмія.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, гіперглікемія, глюкозурія.
Метаболічні зміни: порушення обміну цинку та міді.
Взаємодія з іншим лікарськими засобами.
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись метоклопрамідом та домперідоном і зменшуватись холестираміном. Антациди та їжа зменшують абсорбцію парацетамолу. Антикоагуляторний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Барбітурати знижують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.
Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик гепатотоксичності. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Аскорбінова кислота посилює всмоктування пеніциліну, зменшує дію гепарину і антикоагулянтів непрямої дії. При одночасному застосуванні із саліцилатами збільшується ризик появи кристалурії.
Антидепресанти, протипаркінсонічні і антипсихотичні препарати, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості в роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми.
Абсорбція вітаміну С знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Аскорбінова кислота при пероральному прийомі підвищує абсорбцію пеніциліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Одночасний прийом вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Вітамін С можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз в осіб, які лікуються дисульфірамом, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних депресантів.
При одночасному застосуванні з алкоголем може посилюватися сонливість.
У зв’язку з вмістом феніраміну посилюється дія препаратів, що пригнічують центральну нервову систему (гіпнотичних засобів, анестетиків, барбітуратів, транквілізаторів, наркотичних аналгетиків, а також етанолу). Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретинами. Одночасне застосування контрацептивів може призвести до зниження ефективності антигістамінного компонента препарату Мілістан гарячий чай зі смаком лимона.
Фенілефрину, який входить до складу препарату Мілістан гарячий чай зі смаком лимона, несумісний із симпатоміметиками та інгібіторами МАО у зв’язку з ризиком збільшення артеріального тиску, негативного впливу на серцево-судинну та центральну нервову систему.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
10 пакетиків по
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Состав
Действующие вещества: парацетамол, фенирамина малеат, фенилэфрин гидрохлорид, кислота аскорбиновая;
1 пакетик (6 г) содержит парацетамола 500 мг, фенирамина малеата 25 мг, фенилэфрина гидрохлорида 10 мг, кислоты аскорбиновой 200 мг;
Вспомогательные вещества : сахароза, кислота лимонная безводная, кислота винная, цитрат натрия, краситель хинолиновый желтый (Е 104), лимонная эссенция, аспартам (Е 951).
Лекарственная форма
Порошок для орального раствора.
Основные физико-химические свойства: гранулированный порошок в виде смеси белых, бледно-желтых и/или желтых разного размера гранул со вкусом лимона и запахом лимона при растворении.
Фармакотерапевтическая группа
Анальгетики и антипиретики. Код ATX N02B E51.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Препарат представляет собой комбинацию четырех компонентов.
Парацетамол оказывает анальгетическое, жаропонижающее и слабое противовоспалительное действие. Механизм действия связан с ингибированием синтеза простагландинов и влиянием на центр терморегуляции в гипоталамусе.
Фенирамина малеат – противоаллергическое средство, блокатор гистаминовых Н1-рецепторов. Уменьшает заложенность носа, выделение слизи из носовых ходов, слезотечение, чихание.
Фенилэфрин гидрохлорид – симпатомиметический аминофиллин, что приводит к сужению кровеносных сосудов путем стимуляции a-адренергических рецепторов, расположенных на посткапиллярных сосудах и кавернозно-венозных синусах слизистой носа. Эти рецепторы стимулируются непосредственно путем связывания с фенилэфрином или путем связывания с норепинефрином, который высвобождается из симпатомиметичного нерва в ответ на действие фенилэфрина. Сужение кровеносных сосудов уменьшает кровенаполнение слизистой носоглотки и обуславливает таким образом длительное уменьшение ее отека. Оказывает незначительное стимулирующее влияние на центральную нервную систему.
Аскорбиновая кислота (витамин С) компенсирует повышенную потребность организма в витамине С при респираторных инфекциях, повышает неспецифическую резистентность организма. Обладает антиоксидантными свойствами, участвует в регуляции окислительно-восстановительных процессов, углеводного обмена, частично компенсирует потребность в витаминах B1, B2, А, Е, фолиевой.
Кислоте, пантотеновой кислоте. Способствует снижению побочных эффектов, возникающих в результате приема парацетамола, и удлиняет его действие (удлиняет период полувыведения).
Фармакокинетика
После приема внутрь парацетамол быстро и практически полностью всасывается в желудочно-кишечном тракте, преимущественно из верхних отделов кишечника.
Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 30-60 мин. Связь с белками плазмы крови – 25%. Проникает через плацентарный барьер, незначительная часть – в грудное молоко. 95% парацетамола метаболзируется в печени с образованием глюкорунида и сульфата. В зависимости от концентрации в плазме крови частично подвергается деацетилированию или гидроксилированию. При применении в терапевтических дозах период полувыведения составляет 1-4 часа. Продолжительность действия – 3-4 часа. Основной путь выведения – с мочой (90-100% в течение 24 часов), в виде конъюгатов глюкоронидов (60%), сульфатов (35%) или цистеина (3%); менее 55 экскретируется в неизменном состоянии.
Фенирамин малеат хорошо всасывается в желудочно-кишечном тракте. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1-2,5 часа. Метаболизируется в печени путем окисления цитохрома Р450; период полувыведения составляет 16-19 часов. Выведение происходит в основном почками. С мочой в неизмененном состоянии или в виде метаболитов 70-83% принятой внутрь дозы.
Фенилэфрин гидрохлорид при приеме внутрь плохо всасывается из желудочно-кишечного тракта, характеризуется низкой биодоступностью. Действие наступает быстро и длится примерно 20 минут, подвергается биотрансформации с участием моноаминоксидазы в стенке кишечника, а также пресистемному метаболизму в печени. Выводится почками.
Кислота аскорбиновая хорошо всасывается из тонкого кишечника. Биодоступность составляет около 70%. Метаболизируется преимущественно в печени. Выводится в виде метаболитов и частично – в неизмененном виде, в основном почками с мочой, а также с фекалиями, потом проникает в грудное молоко.
Показания
Лечение симптомов простуды и гриппа, ринита воспалительного и аллергического происхождения, таких как головные боли, повышенной температуры тела, насморка.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к компонентам препарата; тяжелые нарушения функции печени и/или почек; врожденная гипербилирубинемия; дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; алкоголизм; заболевание крови; лейкопения; анемия; тяжелые формы аритмии, артериальной гипертензии, атеросклероза, ишемической болезни сердца; гипертиреоз; острый панкреатит; гипертрофия предстательной железы с задержкой мочи; обструкция шейки мочевого пузыря; пилородуоденальная обструкция; бронхиальная астма; закрытоугольная глаукома; тромбоз; тромбофлебит; тяжелые формы сахарного диабета; эпилепсия; состояния повышенного возбуждения; сопутствующее лечение ингибиторами МАО и 2 нед после прекращения их применения. Мочекаменная болезнь – при условии, что аскорбиновая кислота попадает в организм в дозе более 1 г в сутки. Оксалатурия. Фенилкетонурия.
Взаимодействие с другими лекарственными препаратами и другие виды взаимодействий
Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться при применении с метоклопрамидом и домперидоном и уменьшаться с холестирамином. При одновременном длительном применении усиливается антикоагулянтный эффект кумаринов (например, варфарина). Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект парацетамола. Антисудорожные препараты (фенитоин, барбитураты, карбамазепин), стимулирующие
Микросомальные ферменты печени и изониазид могут усиливать гепатотоксичность парацетамола. Парацетамол снижает эффективность диуретиков.
При одновременном применении парацетамола с гепатотоксическими средствами увеличивается токсическое влияние препаратов на печень.
Не применять одновременно с алкоголем.
Аскорбиновая кислота при пероральном применении усиливает всасывание пенициллина, железа, снижает эффективность гепарина и косвенных антикоагулянтов, повышает риск кристаллурии при лечении салицилатами и риск глаукомы при лечении глюкокортикостероидами, большие дозы снижают эффективность трициклических антидепрессантов. Антидепрессанты, противопаркинсонические и антипсихотические препараты, производные фенотиазина повышают риск задержки мочи, сухости во рту, запоров. Аскорбиновую кислоту можно принимать через 2 ч после инъекции дефероксамина, поскольку их одновременный прием повышает токсичность железа, особенно в миокарде. Длительный прием больших доз при лечении дисульфирамом тормозит реакцию дисульфирам-алкоголь.
Фенирамин усиливает антихолинергическое действие атропина, спазмолитиков, трициклических антидепрессантов, противопаркинсонических препаратов. Одновременное применение фенирамина со снотворными средствами, барбитуратами, успокаивающими средствами, нейролептиками, транквилизаторами, анестетиками, наркотическими анальгетиками, алкоголем может значительно увеличить его угнетающее действие.
Взаимодействие фенилэфрина с ингибиторами МАО вызывает гипертензивный эффект, с трициклическими антидепрессантами (амитриптилином) – повышает риск кардиоваскулярных побочных эффектов, с дигоксином и сердечными гликозидами – приводит к аритмиям и инфаркту. Фенилэфрин с другими симпатомиметиками увеличивает риск побочных сердечно-сосудистых реакций, может снижать эффективность β-блокаторов и других антигипертензивных препаратов (резерпина, метилдопы) с повышением риска артериальной гипертензии и побочных сердечно-сосудистых реакций.
Одновременное применение фенилэфрина вместе с дигиталисными сердечными гликозидами повышает риск нарушения сердечного ритма.
Особенности применения
Нельзя превышать рекомендуемые дозы.
Не применять одновременно с другими препаратами, предназначенными для симптоматического лечения простуды и насморка (сосудосуживающими, парацетамолсодержащими). С осторожностью назначать при болезни Рейно, заболеваниях сердца, аритмиях, брадикардии, заболеваниях щитовидной железы, печени и почек, глаукоме, хронических болезнях легких, гипертрофии предстательной железы, феохромоцитоме, сахарном диабете и лицам пожилого возраста. Перед применением парацетамола необходимо посоветоваться с врачом, если пациент применяет варфарин или подобные препараты, обладающие антикоагулянтным эффектом.
Пациентам, принимающим анальгетики каждый день при артритах легкой формы, необходимо проконсультироваться с врачом. Если головная боль становится постоянной, следует обратиться к врачу.
При приеме больших доз и длительном применении препарата следует контролировать уровень АД, а также функцию поджелудочной железы.
Риск гепатотоксичности повышается у лиц с алкогольными поражениями печени и злоупотребляющих алкоголем. Препарат содержит фенилэфрин, который может вызвать приступы стенокардии.
Препарат содержит сахарозу, поэтому его с осторожностью следует применять больным сахарным диабетом. Не применять пациентам с непереносимостью фруктозы, глюкозы-сахарозы, сахарозы-изомальтозы.
Если состояние пациента не улучшается, следует обратиться к врачу.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Препарат противопоказан в период беременности или кормления грудью. При необходимости применение препарата кормление грудью следует прекратить.
Данные относительно парацетамола:
Стандартных исследований с использованием принятых в настоящее время стандартов оценки репродуктивной и онтогенетической токсичности нет.
Большое количество данных о беременных не указывает ни на мальформативную, ни на фето/неонатальную токсичность. Эпидемиологические исследования развития нервной системы у детей, подвергавшихся внутриутробному влиянию парацетамола, не дают убедительных результатов.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
Поскольку препарат может привести к сонливости, при его применении не рекомендуется управлять автомобилем и другими сложными механизмами.
Способ применения и дозы
Препарат следует принимать, растворив содержимое 1 пакетика в 1 стакане кипяченой горячей воды (не кипятка), принимать горячим.
Дети от 12 лет: по 1 пакетику 2 раза в сутки.
Взрослые: по 1 пакетику 3-4 раза в день.
Максимальный срок лечения – 5 дней.
Дети.
Препарат противопоказан детям до 12 лет.
Передозировка
При передозировке парацетамола в первые 24 часа появляются бледность кожи, тошнота, рвота, боль в животе. При приеме больших доз могут наблюдаться нарушение ориентации, возбуждение, головокружение, нарушение сна, сердечная аритмия и панкреатит. При передозировке необходима скорая медицинская помощь. Пациента следует немедленно доставить в больницу, даже если отсутствуют ранние симптомы передозировки. Симптомы могут быть ограничены тошнотой и рвотой или могут не отражать тяжести передозировки или риска поражения органов. Следует рассмотреть лечение активированным углем, если чрезмерная доза парацетамола была принята в пределах
1 час. Концентрацию парацетамола в плазме крови следует измерять через 4 часа или позже после приема (более ранние концентрации не достоверны). При отсутствии рвоты можно применять метионин перорально как подходящую альтернативу в отдаленных районах вне больницы. В редких случаях сообщалось об острой почечной недостаточности с некрозом канальцев, что проявляется болью в пояснице, гематурией, протеинурией; нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит).
У пациентов с факторами риска (длительное лечение карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином, зверобоем или другими лекарственными средствами, индуцирующими ферменты печени; регулярное употребление чрезмерных количеств этанола; ) применение 5 г или более парацетамола может привести к поражению печени.
Применение взрослым 10 г или более парацетамола, особенно с алкоголем и более
150 мг/кг массы тела детям может привести к гепатоцеллюлярному некрозу с развитием энцефалопатии, печеночной комы и летальному исходу. Первые клинические признаки гепатонекроза могут появиться через 12-48 часов после передозировки. Возникают нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При продолжительном применении высоких доз возможны апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения.
При передозировке аскорбиновой кислоты возникают тошнота, рвота, вздутие и боль в животе, зуд, кожная сыпь, повышенная возбудимость. Дозы свыше 3 г могут вызвать временную осмотическую диарею и желудочно-кишечные расстройства, нарушение обмена цинка, меди, дистрофию миокарда, глюкозурию, кристаллурию, оксалатурию, нефролитиаз.
При передозировке фенирамина малеата возникают атропиноподобные симптомы: мидриаз, фотофобия, сухость кожи и слизистых, гипертермия, атония кишечника. Угнетение центральной нервной системы приводит к нарушению работы дыхательной и сердечно-сосудистой систем (брадикардии, артериальной гипотензии, коллапса).
При передозировке фенилэфрина шидрохлорида возникают гипергидроз, психомоторное возбуждение или угнетение центральной нервной системы, головная боль, головокружение,
Сонливость, нарушение сознания, аритмии, тремор, гиперрефлексия, судороги, тошнота, рвота, раздражительность, беспокойство, артериальная гипертензия.
Лечение : симптоматическая терапия. В течение 6 часов после передозировки необходимо провести промывание желудка, а в течение первых 8 часов перорально применить метионин или внутривенно цистеамин или N-ацетилцистеин.
Побочные реакции
Со стороны кожи: сыпь, зуд, дерматит, крапивница, мультиформная экссудативная эритема, экзема, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.
Со стороны иммунной системы : анафилаксия, анафилактический шок, реакции гиперчувствительности, включая сыпь на слизистых, генерализованную сыпь, эритематозный, ангионевротический отек, ощущение жара.
Со стороны нервной системы : головная боль, головокружение, тремор, психомоторное возбуждение, нарушение ориентации, беспокойство, нервная возбужденность, ощущение страха, раздражительность, нарушение сна, бессонница, сонливость, спутанность сознания, галлюцинации, депрессивные состояния, парестезность, шум в ушах, в отдельных случаях – запятая, судороги, дискинезия, изменения поведения.
Со стороны дыхательной системы : бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВС.
Со стороны органов зрения : боль и чувство жжения в глазах, нарушение зрения и аккомодации, нечеткость зрения, мидриаз, повышение внутриглазного давления, сухость глаз, светобоязнь, острая закрытоугольная глаукома.
Со стороны пищеварительной системы : раздражение слизистой пищеварительного тракта, тошнота, рвота, изжога, сухость во рту, дискомфорт и боль в эпигастральном участке, запор, диарея, метеоризм, анорексия, афты, гиперсаливация, геморрагии.
Со стороны гепатобилиарной системы : нарушение функции печени, гипертрансаминаземия, как правило, без желтухи, гепатонекроз (при применении высоких доз).
Со стороны эндокринной системы : гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы, повреждение инсулярного аппарата поджелудочной железы (гипергликемия, глюкозурия) и нарушение синтеза гликогена вплоть до появления сахарного диабета.
Со стороны крови и лимфатической системы : анемия, в т. ч. гемолитическая, сульфгемоглобинемия и метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боль в области сердца), тромбоцитопения, кровоподтеки, кровотечения, тромбоцитоз, гиперпротромбинемия, нейтрофи.
Со стороны почек и мочевыводящей системы : нефротоксичность, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз, дизурия, задержка мочи и затруднение мочеиспускания, кристаллурия, образование уратных, цистиновых и/или оксалатных конкрементов в почках и мочевыводящих путях, почечная недостаточность.
Со стороны сердечно-сосудистой системы : артериальная гипертензия, тахикардия, брадикардия, аритмия, одышка, боль в сердце, усиленное сердцебиение, дистрофия миокарда.
Со стороны обмена веществ : нарушение обмена цинка, меди.
Срок годности
2 года.
Условия хранения
Хранить при температуре не выше 25 ºC в оригинальной упаковке и недоступном для детей месте.
Упаковка
По 6 г в пакетике. По 10 пакетиков в картонной коробке.
Категория отпуска
Без рецепта.
Производитель
ИксЭль Лабораториес Пвт. Лтд./XL Laboratories Pvt. Ltd.
Местонахождение производителя и его адрес места ведения деятельности.
Е-1223, Фазе-И, Экстн. (Гхатал), РИИКО Индастриал Ареа, Бхивади, Дист. Алвар (Раджестан), Индия/ E-1223, Phase-I, Extn. (Ghatal), RIICO Industrial Area, Bhiwadi, Dist. Alwar (Raj.), Индия.
Заявитель
Мили Хелскере Лимитед /Mili Healthcare Limited.
Местонахождение заявителя.
Фаирфакс Хаус 15, Фалвуд Плейс, Лондон, WC1V 6AY, Великобритания/
Fairfax House 15, Фульвуд Плаза, Лондон, WC1V 6AY, Большой Britain.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Сколько стоит Милистан горячий чай со вкусом лимона порошок по 6 г в пакетиках 10 шт.?
Какое действующее вещество товара - Милистан горячий чай со вкусом лимона порошок по 6 г в пакетиках 10 шт.?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Милистан (Дозированные порошки)?
Какая страна производитель препарата?
Жаропонижающие препараты
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.