Страница 2 Мовифлекс Декс раствор для инъекций 25 мг/мл в ампулах по 2 мл 6 шт.

Спосіб застосування та дози¶Розчин для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення.¶¶Для мінімізації побічних реакцій слід застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду (див. розділ «Особливості застосування»).¶¶Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8-12 годин. При необхідності повторну дозу вводити через 6 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Лікарський засіб призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, якщо це можливо. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості лікарський засіб можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.¶¶Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза лікарського засобу, а саме: максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.¶¶Порушення з боку печінки. Для пацієнтів із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда–П’ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки (10–15 балів за шкалою Чайлда–П’ю) лікарський засіб протипоказаний.¶¶Порушення з боку нирок. Пацієнтам із порушеннями функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <59 мл/хв) лікарський засіб протипоказаний.¶¶Діти та підлітки. Лікарський засіб не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо безпеки та ефективності його застосування.¶¶Спосіб застосування.¶¶Внутрішньом’язове введення. Розчин для ін’єкцій слід повільно вводити глибоко у м’язи.¶¶Внутрішньовенна інфузія. Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози або розчину Рінгер лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити повільно протягом 10–30 хвилин.¶¶Лікарський засіб, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, сумісний із такими лікарськими засобами як допамін, гепарин, гідроксизин, лідокаїн, морфін, петидин та теофілін.¶¶Лікарський засіб не можна змішувати у розчині для інфузій із прометазином та пентазоцином.¶¶Внутрішньовенна ін’єкція (болюсне введення). При необхідності вміст однієї ампули (2 мл розчину для ін’єкцій) вводити внутрішньовенно повільно протягом не менше 15 секунд.¶¶Лікарський засіб можна змішувати у малих об’ємах (наприклад у шприці) з розчинами для ін’єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.¶¶Лікарський засіб не можна змішувати у малих об’ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється осад.¶¶Лікарський засіб можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.¶¶При внутрішньом’язовому або внутрішньовенному ін’єкційному застосуванні лікарський засіб слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули.¶¶При зберіганні розведених розчинів лікарського засобу у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.¶¶Лікарський засіб призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізувати. Перед введенням лікарського засобу необхідно впевнитися, що розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.¶¶Діти.¶¶Лікарський засіб не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.