Линотор таблетки по 20 мг 28 шт. (14х2)

Лізиноприл рекомендується застосовувати перорально 1 раз на добу, приблизно в один і той самий час. Прийом їжі не впливає на абсорбцію лізиноприлу. Дозу потрібно визначати індивідуально відповідно до реакції пацієнта та артеріального тиску.¶¶Артеріальна гіпертензія¶¶Лізиноприл можна застосовувати як монотерапію та у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами.¶¶Початкова дозබДля пацієнтів з артеріальною гіпертензією рекомендована початкова доза становить 10 мг. Пацієнти з дуже активною РААС (зокрема з реноваскулярною гіпертензією, підвищеним виведенням солі з організму та/або зниженим об’ємом міжклітинної рідини, серцевою недостатністю або тяжкою формою артеріальної гіпертензії) можуть відчути надмірне зниження артеріального тиску після прийому початкової дози. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 2,5–5 мг, початок лікування має проходити під безпосереднім наглядом лікаря. Зменшення початкової дози рекомендується також у разі ниркової недостатності (див. нижче таблицю 1).¶¶Підтримуюча дозබЗвичайна рекомендована підтримуюча доза становить 20 мг одноразово на добу. Якщо призначення цієї дози не дає достатнього терапевтичного ефекту протягом 2–4 тижнів, її можна збільшити. Максимальна добова доза, яку застосовували у клінічних випробуваннях, становила 80 мг на добу.¶¶Пацієнти, які приймають діуретичні препарат趶Симптоматична артеріальна гіпотензія може виникнути після початку лікування лізиноприлом. Це імовірніше для пацієнтів, які приймають діуретики під час лікування лізиноприлом. Тому таким пацієнтам рекомендується приймати препарат з обережністю через імовірність підвищеного виведення солі з організму та/або зниження об’єму міжклітинної рідини. Якщо є така можливість, необхідно припинити лікування діуретиками за 2–3 дні до початку терапії лізиноприлом. Для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які не можуть припинити лікування діуретиками, терапію лізиноприлом слід розпочинати з дози 5 мг. Необхідно перевіряти функцію нирок та рівень калію у сироватці крові. Наступні дози лізиноприлу необхідно підбирати відповідно до реакції артеріального тиску. У разі потреби терапію діуретиками можна поновити.¶¶Підбір дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю¶¶Дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю має базуватися на кліренсі креатиніну, як показано нижче у таблиці 1.¶¶Таблиця 1. Підбір дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю.¶¶Кліренс креатиніну (мл/хв)¶¶Початкова доза (мг/добу)¶¶<10 мл/хв (включаючи пацієнтів на діалізі)¶¶2,5 мг*¶¶10–30 мл/хⶶ2,5–5 м㶶31–80 мл/хⶶ5–10 м㶶* – дозування та/або частоту прийому необхідно розраховувати, виходячи з показників реакції артеріального тиску.¶¶Дозу можна поступово збільшувати, поки артеріальний тиск не нормалізується, або до досягнення максимальної дози у 40 мг на добу.¶¶Застосування дітям з артеріальною гіпертензією віком 6 –16 років.¶¶Рекомендована початкова доза – 2,5 мг 1 раз на добу для пацієнтів з масою тіла від 20 до < 50 кг та 5 мг 1 раз на добу для пацієнтів з масою тіла ≥ 50 кг. Дозування слід коригувати індивідуально до максимальної дози 20 мг на добу для пацієнтів з масою тіла від 20 до < 50 кг та 40 мг – для пацієнтів з масою тіла ≥ 50 кг. Дози вище 0,61 мг/кг (або понад 40 мг) не досліджували у пацієнтів педіатричної групи.¶¶Дітям зі зниженою функцією нирок слід застосовувати меншу початкову дозу або збільшити інтервал дозування.¶¶Серцева недостатність¶¶Пацієнтам із симптоматичною серцевою недостатністю слід приймати лізиноприл у якості допоміжної терапії до діуретиків та, у разі необхідності, препаратів наперстянки або бета-блокаторів. Терапію лізиноприлом можна розпочинати з дозування 2,5 мг 1 раз на добу, прийом препарату необхідно здійснювати під наглядом лікаря, щоб виявити початковий ефект препарату на артеріальний тиск.¶¶Дозування лізиноприлу необхідно підвищувати:¶¶збільшуючи дозу не більше ніж на 10 мг, при цьому інтервали між підвищенням дози мають становити не менше 2 тижнів;¶до найвищої дози, яку переносить пацієнт, максимум до 35 мг 1 раз на добу.¶Підбір дозування має базуватися на клінічній реакції кожного окремого пацієнта. Пацієнтам, які мають високий ризик симптоматичної гіпотензії, наприклад, пацієнтам з підвищеним рівнем виведення солі з організму з або без гіпонатріємії, пацієнтам з гіповолемією або пацієнтам, які проходили інтенсивну терапію діуретиками, слід покращити свій стан, якщо це можливо, до початку терапії лізиноприлом. Необхідно перевіряти функцію нирок та рівень калію у сироватці крові.¶¶Гострий інфаркт міокардබЗалежно від обставин пацієнт має отримувати стандартну рекомендовану терапію, таку як лікування тромболітиками, аспірином та бета-блокаторами. Разом з лізиноприлом можна застосовувати нітрогліцерин внутрішньовенно або трансдермально.¶¶Початкова доза (перші 3 дні після перенесеного інфаркту міокарда)¶¶Лікування лізиноприлом можна розпочати у перші 24 години після появи перших симптомів. Лікування не слід розпочинати, якщо показник систолічного артеріального тиску нижче 100 мм рт. ст. Початкова доза лізиноприлу становить 5 мг перорально, потім 5 мг через 24 години, 10 мг через 48 годин та надалі 10 мг 1 раз на добу. Пацієнтам із низьким систолічним тиском, що не перевищує 120 мм рт. ст., на початку терапії або під час терапії у перші 3 дні після інфаркту лікування слід розпочинати з нижчої дози – 2,5 мг.¶¶У разі ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) початкову дозу лізиноприлу необхідно підбирати відповідно до показників кліренсу креатиніну пацієнта (див. таблицю 1).¶¶Підтримуюча дозබРекомендована підтримуюча доза становить 10 мг 1 раз на добу. У разі виникнення артеріальної гіпотензії (систолічний тиск нижче або дорівнює 100 мм рт. ст.) може бути призначена добова підтримуюча доза 5 мг, у разі необхідності, зазначену дозу можна зменшити до 2,5 мг. Якщо після прийому лізиноприлу спостерігається пролонгована артеріальна гіпотензія (систолічний тиск залишається меншим за 90 мм рт. ст. протягом більше 1 години), необхідно відмінити терапію препаратом. Рекомендується терапія протягом 6 тижнів, потім необхідно провести повторну оцінку стану пацієнта. Пацієнтам із симптомами серцевої недостатності необхідно і надалі продовжувати лікування лізиноприлом.¶¶Ускладнення з боку нирок у хворих на цукровий діабет¶¶Для хворих на цукровий діабет ІІ типу з артеріальною гіпертензією та початковою стадією нефропатії доза лізиноприлу становить 10 мг 1 раз на добу, яка, у разі необхідності, може бути збільшена до 20 мг 1 раз на добу для досягнення стійкого діастолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст.¶¶У разі ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 80 мл/хв) початкову дозу лізиноприлу необхідно підбирати відповідно до показників кліренсу креатиніну пацієнта (див. таблицю 1).¶¶Пацієнти літнього віку¶¶У клінічних випробуваннях не було виявлено змін у ефективності або безпеці препарату, пов’язаних з віком. Однак при досягненні віку, що асоціюється зі зниженням ниркової функції, початкову дозу лізиноприлу необхідно підбирати відповідно до вказівок, наведених у таблиці 1. Після цього дозу потрібно підбирати відповідно до реакції артеріального тиску.¶¶Застосування у пацієнтів із пересадженою ниркою¶¶Немає досвіду застосування лізиноприлу для лікування пацієнтів із нещодавно пересадженою ниркою. Тому лікування лізиноприлом не рекомендується.¶¶Діти.¶¶Лізиноприл можна застосовувати дітям з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 16 років.¶¶Існує обмежений досвід щодо безпеки та ефективності застосування препарату дітям з артеріальною гіпертензією віком до 6 років і немає досвіду застосування лізиноприлу за іншими показаннями. Тому не рекомендується застосовувати лізиноприл дітям за іншими показаннями, ніж артеріальна гіпертензія.¶¶Також лізиноприл не рекомендується застосовувати дітям у віці до 6 років або дітям з тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м2).