- Торговое название Атенолол
- Действующее вещество Атенолол
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Монфарм, ПАО
- Страна Украина
- Условия отпуска По рецепту
- Код морион 21012
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АТЕНОЛОЛ
(ATENOLOL)
Склад:
діюча речовина: аtenolol;
1 таблетка містить атенололу 50 мг (
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, магнію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, повідон.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори ?-адренорецепторів.
Код АТС С07А В03.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Лікування артеріальної гіпертензії;
- лікування і профілактика нападів стенокардії (хронічна стабільна і нестабільна стенокардія, особливо у разі поєднання з тахікардією та артеріальною гіпертензією);
- порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові) аритмії, у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків);
- інфаркт міокарда (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного інфаркту).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших ?-адреноблокаторів;
- гостра серцева недостатність;
- кардіогенний шок;
- атріовентрикулярна блокада II і III ступенів;
- синдром слабкості синусового вузла;
- синоатріальна блокада;
- синусова брадикардія (ЧСС менше 45 за хвилину);
- артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше
- бронхіальна астма;
- метаболічний ацидоз;
- пізні стадії порушення периферичного кровообігу;
- одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);
- нелікована феохромоцитома;
- ниркова недостатність.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки ковтають не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини, перед прийомом їжі, бажано в один і той же час.
Дози препарату і тривалість лікування лікар встановлює індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.
Інфаркт міокарда: після внутрішньовенного введення, через 12 годин після ін'єкції, призначають 50 мг перорально і 100 мг ще через 12 годин.
Хронічна стабільна і нестабільна стенокардія: зазвичай призначають по 100 мг атенололу 1 раз на добу або 50 мг, які приймають за 2 рази.
Артеріальна гіпертензія: лікування, як правило, розпочинають із застосування 100 мг препарату 1 раз на добу. Деяким пацієнтам достатньо 50 мг на добу. Ефект спостерігається через 2 тижні. У разі неефективності застосовують атенолол разом із діуретиками.
Суправентрикулярні (надшлуночкові) і вентрикулярні (шлуночкові) аритмії: препарат призначають 1-2 рази на добу по 50-100 мг.
Максимальна добова доза – 200 мг.
У хворих зі значним порушенням функції нирок дози препарату залежать від рівня кліренсу креатиніну (КК): при КК 10-30 мл/хв дози знижують у 2 рази (по 50 мг на добу або через день), а при КК менше 10 мл/хв дози знижують у 4 рази порівняно зі звичайними.
Хворим, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати 50 мг препарату після кожного діалізу. Це необхідно робити в умовах стаціонару, оскільки може відбутися помітне зниження артеріального тиску.
Побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності (аж до зупинки серця), ортостатична гіпотензія, поява симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду і парестезії у кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією можливе посилення нападів.
З боку нервової системи: відчуття втоми, запаморочення, порушення сну, головний біль, посилення потовиділення, депресивні розлади, нічні жахи, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, зміни настрою, психози.
З боку органів зору: порушення зору, зменшення секреції слізних залоз, кон'юнктивіт, відчуття сухості в очах.
З боку травного тракту: нудота, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз, гепатотоксичність.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет).
З боку сечостатевої системи: порушення лібідо і потенції, імпотенція, гінекомастія, утруднення сечовипускання.
З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів – поява симптомів бронхіальної обструкції, бронхоспазм.
З боку системи кровотворення: пурпура, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: гіперемія шкіри, свербіж, шкірні висипання (загострення псоріазу), псоріазоподібні шкірні реакції, екзантема, алопеція, кропив'янка, підвищення рівня антинуклеарних антитіл, фотосенсибілізація, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк).
Інші: м'язова слабкість.
Передозування.
Симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, кардіогенний шок. У тяжких випадках – порушення свідомості і/або дихання, бронхоспазм, блювання; вкрай рідко – генералізовані судомні напади.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, ретельний нагляд за життєвими показниками. При тяжкій брадикардії – внутрішньовенне введення 0,5-2 мг атропіну, епінефрину; при низькій ефективності – тимчасове використання кардіостимулятора. При артеріальній гіпотензії за відсутності ознак набряку легень – внутрішньовенне введення плазмозамінників; при неефективності – епінефрин, допамін, добутамін, глюкагон. При бронхоспазмі – інгаляційно або парентерально ?2-адреностимулятори і/або препарати теофіліну. При генералізованих судомах – повільне внутрішньовенне введення діазепаму. Видаляється шляхом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату у період вагітності можливе лише у виключних випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Атенолол проникає у грудне молоко, тому на період лікування препаратом слід припинити годування груддю. Лікування препаратом необхідно припинити не пізніше 24-48 годин до пологів; якщо це неможливо, немовля має перебувати під ретельним наглядом протягом 24-48 годин після пологів.
Діти. Препарат не застосовувати дітям.
Особливості застосування. У хворих з ішемічною хворобою серця/артеріальною гіпертензією різке припинення прийому атенололу може спричинити синдром відміни: збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, підвищення артеріального тиску, – тому припинення прийому препарату необхідно проводити поступово.
Обережно слід призначати засіб хворим на псоріаз (захворювання може загострюватися), феохромоцитому (існує ризик артеріальної гіпертензії), гіпертиреоз (препарат може маскувати тахікардію), тяжку міастенію, хворобу Рейно та інші захворювання периферичних судин (препарат може погіршувати периферичний кровообіг і стан хворого), пацієнтам із вираженим порушенням функції нирок (можливе порушення кліренсу атенололу, ризик зниження ниркового кровотоку).
При лікуванні атенололом можливі зміни результатів деяких лабораторних досліджень: підвищення рівня ліпопротеїдів, холестерину і калію у сироватці крові, рівня катехоламінів та продуктів їх метаболізму в сечі і крові.
Хворим із порушенням функції печінки може знадобитися зниження дози атенололу.
Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з алергічними захворюваннями в анамнезі.
Хоча зв'язок між атенололом і депресією повністю не встановлений, препарат з обережністю слід застосовувати у цих хворих.
Пацієнтам літнього віку атенолол призначають у менших дозах, особливо при порушеннях функції нирок.
У випадку необхідності проведення хірургічного втручання з інгаляційним наркозом (ефір або хлороформ) хворим, які застосовують атенолол, слід припинити прийом препарату за кілька днів до операції.
На період лікування атенололом слід виключити вживання алкоголю.
Препарат застосовують з обережністю при стенокардії Принцметала, тромбоцитопенічній/нетромбоцитопенічній пурпурі в анамнезі при лікуванні ?-адреноблокаторами, тривалому голодуванні та важких фізичних навантаженнях (можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану), атріовентрикулярній блокаді І ступеня, хронічній печінковій або нирковій недостатності (потрібний постійний контроль функціонального стану печінки або нирок), псоріазі (у т.ч. в анамнезі). Під час прийому препарату у вкрай рідкісних випадках можлива маніфестація латентного цукрового діабету або погіршення стану хворих на цукровий діабет (при цукровому діабеті з коливанням рівня цукру у крові можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану). Препарат може маскувати клінічні ознаки гіпертиреозу, гіпоглікемії (особливо тахікардію і тремор).
При необхідності призначення препарату пацієнтам із бронхообструктивним синдромом можливе одночасне застосування ?2-адреноміметиків. При раптовій відміні препарату можливий розвиток синдрому відміни. Тому відміна препарату та зниження дози мають відбуватися повільно та поступово, протягом 10-14 днів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. В період лікування пацієнт повинен утримуватися від керування транспортними засобами або роботи зі складними механізмами, враховуючи, що під час лікування атенололом можливі такі побічні реакції з боку нервової системи, як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні розлади.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні атенололу та:
- протидіабетичних засобів для перорального застосування, таких як інсулін, можливе посилення або пролонгування їхньої дії;
- трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазидів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад празозину) можливе посилення гіпотензивного ефекту;
- блокаторів кальцієвих каналів (ніфедипін), крім посилення гіпотензивного ефекту, може розвинутись серцева недостатність;
- блокаторів кальцієвих каналів з негативним інотропним ефектом (верапаміл, дилтіазем) можливе посилення їхньої дії, особливо у пацієнтів із порушеннями вентрикулярної функції та/або атріовентрикулярної провідності, що підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, брадикардії. У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менш ніж через 48 годин після відміни атенололу;
- серцевих глікозидів, резерпіну, ?-метилдопи, гуанфацину та клонідину може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень;
- індометацину може знижуватися антигіпертензивний вплив атенололу;
- наркотичних засобів та антисептиків підсилюється антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна, негативна ізотропна дія обох засобів;
- периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м'язової блокади;
- еуфіліну і теофіліну можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів;
- лідокаїну можливе зменшення його виведення і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну;
- симпатоміметичних засобів (адреналін) може сприяти зниженню дії ?-адреноблокаторів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Атенолол належить до групи кардіоселективних ?1-адреноблокаторів. Препарат має антиангінальні, гіпотензивні та антиаритмічні ефекти. Зменшує автоматизм синусового вузла, частоту серцевих скорочень, сповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротність міокарда та його потребу в кисні. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах не спричиняє побічних явищ (бронхоспазм, серцева недостатність тощо), характерних для неселективних ?-адреноблокаторів.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо всмоктується приблизно 50 \% (їжа не впливає на біодоступність), в осіб літнього віку – дещо більше. Повільно всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація препарату в сироватці крові спостерігається через 2-4 години. Зв'язування з білками плазми крові незначне (6-16 \%). Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить плацентарний бар'єр. Нирками виводиться 85 \%, секретується молочними залозами. Період напіввиведення після прийому
внутрішньо становить 6-9 годин; у хворих із нирковою недостатністю цей період може бути тривалішим. У незначній мірі (менше 10 \%) підлягає біотрансформації у печінці.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з сіруватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Монфарм».
Місцезнаходження.
Україна, 19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.
Состав
Действующее вещество: атенолол;
1 таблетка содержит атенолол 50 мг (0,05 г);
Другие составляющие: крахмал картофельный, кальция стеарат, магния карбонат, целлюлоза микрокристаллическая, повидон.
Лекарственная форма
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки белого или белого с сероватым цветом, с плоской поверхностью и скошенными краями.
Фармакотерапевтическая группа
Селективные блокаторы β-адренорецепторов.
Код АТХ С07А В03.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Атенолол относится к группе кардиоселективных β1-адреноблокаторов. Лекарственное средство оказывает антиангинальные, гипотензивные и антиаритмические эффекты. Уменьшает автоматизм синусового узла, частоту сердечных сокращений (ЧСС), замедляет атриовентрикулярную проводимость, снижает сократимость миокарда и их потребность в кислороде. При применении в средних терапевтических дозах не вызывает побочных явлений (бронхоспазм, сердечная недостаточность и т. п.), характерных для неселективных β-адреноблокаторов.
Фармакокинетика
После приема внутрь всасывается примерно 50% (пища не влияет на биодоступность), у лиц пожилого возраста – несколько больше. Медленно всасывается в пищеварительном тракте. Максимальная концентрация препарата в сыворотке крови наблюдается через 2–4 часа. Связывание с белками плазмы крови незначительное (6–16%). Не проникает через гематоэнцефалический барьер, проходит плацентарный барьер. Почками выводится 85%, секретируется молочными железами. Период полувыведения после приема внутрь составляет 6–9 часов; у больных с почечной недостаточностью этот период может быть более длительным. В незначительной степени (менее 10%) подлежит биотрансформации в печени.
Показания
|
– |
лечение артериальной гипертензии; |
|
– |
лечение и профилактика приступов стенокардии (хроническая стабильная и нестабильная стенокардия, особенно при сочетании с тахикардией и артериальной гипертензией); |
|
– |
нарушение сердечного ритма (аритмия, синусовая тахикардия, профилактика наджелудочковой тахикардии, пароксизмальная суправентрикулярная тахикардия, мерцание и трепетание предсердий; вентрикулярные (желудочковые) аритмии, в том числе вызванные повышенной физической нагрузкой и симптоматикой; желудочков); |
|
– |
инфаркт миокарда (лечение и профилактика для снижения летальности и уменьшение риска повторного инфаркта). |
Противопоказания
|
– |
Повышенная чувствительность к компонентам лекарственного средства или к другим β-адреноблокаторам; |
|
– |
острая сердечная недостаточность; |
|
– |
кардиогенный шок; |
|
– |
атриовентрикулярная блокада II и III степеней; |
|
– |
синдром слабости синусового узла; |
|
– |
синоатриальная блокада; |
|
– |
синусовая брадикардия (ЧСС менее 45 ударов в минуту); |
|
– |
артериальная гипотензия (систолическое давление менее 90 мм. рт. ст.); |
|
– |
бронхиальная астма; |
|
– |
метаболический ацидоз; |
|
– |
тяжелые нарушения периферического кровообращения; |
|
– |
одновременный прием ингибиторов моноаминооксидазы (МАО) (за исключением ингибиторов МАО-Б); |
|
– |
нелеченая феохромоцитома; |
|
– |
почечная недостаточность. |
Взаимодействие с другими лекарственными препаратами и другие виды взаимодействий
При одновременном применении атенолола и:
|
– |
противодиабетических средств для перорального применения, таких как инсулин , возможно усиление или пролонгирование их действия. При этом симптомы гипогликемии (особенно тахикардия и тремор) могут маскироваться или исчезать. В этой связи необходимо осуществлять регулярный контроль сахара в крови; |
|
– |
трициклических антидепрессантов, барбитуратов, фенотиазидов, нитроглицерина, диуретиков, вазодилататоров и других антигипертензивных средств (например празозина ) возможно усиление гипотензивного эффекта; |
|
– |
блокаторов кальциевых каналов (нифедипин), кроме усиления гипотензивного эффекта, может развиться сердечная недостаточность; |
|
– |
блокаторов кальциевых каналов с отрицательным инотропным эффектом (верапамил, дилтиазем) возможно усиление их действия, особенно у пациентов с нарушениями вентрикулярной функции и/или атриовентрикулярной проводимости, что повышает риск развития артериальной гипотензии, брадикардии. В случае необходимости введения верапамила это следует делать не менее чем через 48 часов после отмены атенолола; |
|
– |
сердечных гликозидов, резерпина, -метилдопы, гуанфацина и клонидина может возникнуть значительное замедление частоты сердечных сокращений; |
|
– |
индометацин может снижаться антигипертензивное влияние атенолола; |
|
– |
наркотических средств и антисептиков усиливается антигипертензивный эффект При этом проявляется аддитивное, отрицательное изотропное действие обоих средств; |
|
– |
периферических миорелаксантов (например, суксаметоний, тубокурарин) может возникнуть усиление нервно-мышечной блокады, поэтому перед операцией, сопровождающейся наркозом, анестезиолог следует проинформировать о том, что больной принимает атенолол; |
|
– |
эуфиллина и теофиллина возможно взаимное угнетение терапевтических эффектов; |
|
– |
лидокаина возможно уменьшение его выведения и повышение риска токсического действия лидокаина; |
|
– |
симпатомиметических средств (адреналин) может снижаться действие β-адреноблокаторов; |
|
– |
нитратов, периферических вазодилататоров, ингибиторов МАО возрастает их гипотензивное действие; |
|
– |
пропафенона усиливается эффект атенолола, входящего в состав препарата; |
|
– |
препаратов, содержащих калий, ослабляется эффект последних; |
|
– |
препаратов, подавляющих центральную нервную систему, усиливается седативный эффект; |
|
– |
наркотических анальгетиков усиливается наркотический эффект, возникает опасная заторможенность; |
|
– |
антихолинэстеразных средств , ингибиторов ангиотензинпреобразовательного фермента (каптоприл, эналаприл, лизиноприл) увеличивается уровень калия в крови. |
Для больных, принимающих одновременно атенолол и клонидин , последний можно отменить только спустя несколько дней после прекращения лечения атенололом.
Атенолол усиливает антигипертензивное действие празозина , их комбинация приводит к большему снижению АД, чем при приеме только одного препарата.
При лечении атенололом не следует внутривенно применять такие блокаторы кальциевых каналов, как верапамил и дилтиазем или другие противоаритмические средства (например, дизопирамид).
Особенности применения
Если у больных при лечении другими β-адренорецепторами наблюдалось возникновение тромбоцитопенической или нетромбоцитопенической пурпуры, необходимо иметь в виду возможность возникновения этого побочного эффекта и при лечении атенололом.
Следует помнить, что при приеме атенолола в крайне редких случаях возможна манифестация латентного сахарного диабета или ухудшение состояния больных с сахарным диабетом. Иногда наблюдаются нарушения липидного обмена: при уровне остающегося в норме общего холестерина уменьшается уровень липопротеидов высокой плотности и повышается уровень триглицеридов в плазме крови.
Нельзя изменять дозировку или прекращать лечение атенололом без консультации врача. У больных с ишемической болезнью сердца/артериальной гипертензией при внезапной отмене лекарственного средства возможно развитие синдрома отмены: увеличение частоты или тяжести ангинальных приступов, повышение артериального давления, поэтому отмена препарата и снижение дозы должны происходить медленно и постепенно, в течение 10-14 дней.
В случае когда частота пульса снизится ниже 50-55 ударов в минуту в состоянии покоя и у больных появятся симптомы, связанные с брадикардией, дозу нужно снизить.
Атенолол может повысить как чувствительность к аллергенам, так и серьезность анафилактических реакций. Такие больные могут быть невосприимчивыми к обычным дозам адреналина (эпинефрина), которые используются для лечения аллергических реакций.
Так как атенолол выводится почками, больным с уровнем клиренса креатинина ниже 35 мл/мин/1,73 м 2 доза должна быть снижена.
С особой осторожностью и только под строгим врачебным наблюдением необходимо применять атенолол:
– при атриовентрикулярной блокаде I степени;
– при сахарном диабете с колебанием уровня сахара в крови (в связи с возможностью возникновения тяжелого гипогликемического состояния);
– в случае длительного голодания и тяжелых физических нагрузок (возможно возникновение тяжелых гипогликемических состояний);
– при феохромоцитоме (с предварительным назначением блокаторов α1-адренорецепторов);
– при нарушениях функции печени и/или почек (при назначении атенолола этой категории больных требуется постоянный контроль за динамикой функционального состояния печени и/или почек);
– при имеющемся псориазе или псориазе в личном или семейном анамнезе;
– больным с нарушением периферического кровообращения, включая синдром Рейно;
– больным, которые проходят десенсибилизирующую терапию или имеют тяжелые аллергические реакции в анамнезе;
– при тромбоцитопенической/нетромбоцитопенической пурпуре в анамнезе;
– при гипертиреозе (препарат может маскировать тахикардию);
– больным с миастенией гравис.
При тиреотоксикозе атенолол может замаскировать клинические признаки гипертиреоза, гипогликемии (особенно тахикардию и тремор).
β-блокаторы не рекомендуется применять при вазоспастической стенокардии (стенокардии Принцметала).
В случае необходимости проведения хирургических вмешательств терапию атенололом рекомендуется прекратить за 24 часа до хирургического вмешательства или подобрать анестезирующее средство с минимальным отрицательным инотропным действием.
При лечении атенололом возможны изменения результатов некоторых лабораторных исследований: повышение уровня липопротеидов, холестерина и калия в сыворотке крови, уровня катехоламинов и продуктов метаболизма в моче и крови.
Хотя связь между атенололом и депрессией полностью не установлена, препарат с осторожностью следует применять у таких больных.
Пациентам пожилого возраста лечение рекомендуется начинать с уменьшенных доз, особенно при нарушениях функции почек (дозу можно повысить под контролем АД и частоты сердечных сокращений). В случае выявления у таких пациентов выраженной брадикардии, гипотензии, нарушения ритма, проводимости или других осложнений необходимо снизить дозу атенолола или отменить его.
При необходимости назначения лекарственного средства пациентам с бронхообструктивным синдромом возможно одновременное применение β2-адреномиметиков.
На период лечения атенололом следует исключить употребление алкоголя.
Во всех указанных случаях врач должен тщательно взвесить соотношение польза/риск, назначая атенолол.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Атенолол проникает через плацентарный барьер и в грудное молоко. В период беременности (особенно в I триместре) атенолол можно применять только в исключительных случаях, тщательно взвесив соотношение польза/риск, поскольку до сих пор отсутствует достаточный опыт его применения беременным, особенно на ранних стадиях. Если женщины принимали атенолол, то в связи с возможностью возникновения у ребенка брадикардии, гипогликемии и угнетения лечения следует прекратить не менее чем за 24–48 часов до родов. Если это невозможно, то ребенок должен находиться под особым тщательным наблюдением в течение 24-48 часов после родов.
Атенолол экскретируется в грудное молоко, поэтому во время лечения следует прекратить кормление грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
В период лечения пациент должен воздерживаться от управления транспортными средствами или работы со сложными механизмами, учитывая, что при лечении атенололом возможны такие побочные реакции со стороны нервной системы, как головокружение, головные боли, спутанность сознания, галлюцинации, депрессивные расстройства.
Способ применения и дозы
Таблетки проглатывают не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости, перед приемом пищи, желательно в одно и то же время.
Дозы и продолжительность лечения врач устанавливает индивидуально в зависимости от полученного терапевтического эффекта.
Инфаркт миокарда: после введения, через 12 часов после инъекции, назначают 50 мг перорально и 100 мг еще через 12 часов.
Хроническая стабильная и нестабильная стенокардия обычно назначают по 100 мг атенолола 1 раз в сутки или по 50 мг 2 раза в сутки.
Артериальная гипертензия: лечение, как правило, начинают с применения 100 мг 1 раз в сутки. Некоторым пациентам достаточно 50 мг/сут. Эффект наблюдается через 2 нед. При неэффективности применяют атенолол вместе с диуретиками.
Суправентрикулярные (сверхжелудочковые) и вентрикулярные (желудочковые) аритмии: препарат назначают 1–2 раза в сутки по 50–100 мг.
Максимальная суточная дозировка – 200 мг.
Дозы для больных со значительным нарушением функции почек зависят от уровня клиренса креатинина (КК): при КК 10–30 мл/мин дозы снижают в 2 раза (по 50 мг/сут или через день), а при КК менее 10 мл/мин снижают в 4 раза по сравнению с обычными.
Больным, находящимся на гемодиализе, следует применять 50 мг после каждого диализа. Это необходимо делать в условиях стационара, поскольку может произойти заметное понижение артериального давления.
Дети.
Лекарственное средство не использовать детям.
Передозировка
Симптомы: Клиническая картина зависит от степени интоксикации и проявляется в основном нарушением со стороны кардиоваскулярной и центральной нервной систем.
Передозировка может привести к брадикардии, снижению артериального давления, сердечной недостаточности, кардиогенному шоку. В тяжелых случаях наблюдается нарушение сознания и/или дыхания, бронхоспазм, рвота; крайне редко – генерализованные судорожные приступы.
Лечение: промывание желудка, прием активированного угля, при передозировке или при состоянии, когда есть угроза снижения частоты сердечных сокращений и/или артериального давления, лечение атенололом необходимо прекратить. В отделениях интенсивной терапии следует проводить тщательный надзор за жизненными показателями и при необходимости их корректировать.
При необходимости назначать:
– атропин (0,5–2 мг внутривенно в виде болюса), эпинефрин;
– глюкагон: начальная доза 1–10 мг внутривенно (струйно), далее – 2–2,5 мг/ч в виде длительной инфузии;
– симпатомиметики в зависимости от массы тела и эффекта (допамин, добутамин, изопреналин, оксипреналин или адреналин).
Если наблюдается рефрактерность к терапии брадикардии, возможна временная электрокардиостимуляция.
При бронхоспазме назначать β2-симпатомиметики в виде аэрозоля (при недостаточности эффекта также внутривенно) или аминофиллин внутривенно.
При генерализованных судорогах – медленное внутривенное введение диазепама.
Удаляется путём гемодиализа.
Побочные реакции
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия, брадикардия, нарушение атриовентрикулярной проводимости (вплоть до остановки сердца), ортостатическая гипотензия, следствием которой может быть синкопальное состояние, перемежающаяся хромота, более выраженная у больных с синдромом Рейно, появление симптомов сердца холода и парестезии в конечностях. В отдельных случаях у больных со стенокардией возможно усиление приступов.
Со стороны нервной системы: чувство усталости, головокружение, нарушение сна, головные боли, усиление потоотделения, депрессивные расстройства, ночные ужасы, бессонница, сонливость, спутанность сознания, галлюцинации, изменения настроения, психозы.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения, уменьшение секреции слезных желез, конъюнктивит, сухость в глазах.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, запор, диарея, сухость во рту, диспепсия, нарушение уровня трансаминаз, внутрипеченочный холестаз, гепатотоксичность.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия (у больных сахарным диабетом).
Со стороны мочеполовой системы: нарушение либидо и потенции, импотенция, гинекомастия, затруднение мочеиспускания.
Со стороны дыхательной системы: у подверженных пациентов появление симптомов бронхиальной обструкции, бронхоспазм.
Со стороны системы кроветворения: пурпура, тромбоцитопения, лейкопения.
Со стороны иммунной системы: гиперемия кожи, зуд, кожная сыпь (обострение псориаза), псориазоподобные кожные реакции, экзантема, алопеция, крапивница, повышение уровня антинуклеарных антител, фотосенсибилизация, реакции гиперчувствительности (ангионевротический отек).
Другие: мышечная слабость, синдром отмены: увеличение частоты или тяжести ангинальных приступов, повышение АД.
Срок годности
2 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ° С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
По 10 таблеток в блистере; по 2 блистера в пачке из картона.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
ПАО «Монформ».
Адрес
Украина, 19100, Черкасская обл., г. Монастырище, ул. Заводская, 8.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Какое действующее вещество товара - Атенолол таблетки по 50 мг 20 шт. (10х2)?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Атенолол (Таблетки)?
Какая страна производитель препарата?
Бета блокаторы
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.