Атенолол-Здоровье таблетки по 50 мг 20 шт. (10х2)
- Торговое название Атенолол
- Действующее вещество Атенолол
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Здоровье, ФК, ООО
- Страна Украина
- Условия отпуска По рецепту
- Код морион 43650
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АТЕНОЛОЛ-ЗДОРОВ’Я
(ATENOLOL-ZDOROVYE)
Склад:
діюча речовина: atenolol;
1 таблетка містить атенололу 50 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію карбонат легкий, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кальцію стеарат, тальк, натрію кроскармелоза.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори ?-адренорецепторів. Код АТС С07А В03.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Лікування артеріальної гіпертензії;
- лікування і профілактика нападів стенокардії (хронічна стабільна і нестабільна стенокардія, особливо у разі поєднання з тахікардією та артеріальною гіпертензією);
- порушення серцевого ритму (аритмія, синусова тахікардія, профілактика надшлуночкової тахікардії, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, мерехтіння і тріпотіння передсердь; вентрикулярні (шлуночкові аритмії), у тому числі спричинені підвищеним фізичним навантаженням, прийомом симпатоміметичних засобів; профілактика шлуночкової тахікардії і мерехтіння шлуночків);
- інфаркт міокарда (лікування і профілактика для зниження летальності і зменшення ризику повторного інфаркту).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату або до інших ?-адреноблокаторів;
- гостра серцева недостатність;
- кардіогенний шок;
- атріовентрикулярна блокада II і III ступенів;
- синдром слабкості синусового вузла;
- синоатріальна блокада;
- синусова брадикардія (ЧСС менше 45 за хвилину);
- артеріальна гіпотензія (систолічний тиск менше
- бронхіальна астма;
- метаболічний ацидоз;
- пізні стадії порушення периферичного кровообігу;
- одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);
- нелікована феохромоцитома;
- ниркова недостатність.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки ковтають не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю рідини, перед прийомом їжі, бажано в один і той же час.
Дози препарату і тривалість лікування лікар встановлює індивідуально залежно від отриманого терапевтичного ефекту.
Інфаркт міокарда: після внутрішньовенного введення, через 12 годин після ін'єкції призначають 50 мг перорально і 100 мг ще через 12 годин.
Хронічна стабільна і нестабільна стенокардія: зазвичай призначають по 100 мг атенололу 1 раз на добу або 50 мг, які приймають за 2 рази.
Артеріальна гіпертензія: лікування, як правило, розпочинають із застосування 100 мг препарату 1 раз на добу. Деяким пацієнтам достатньо 50 мг на добу. Ефект спостерігається через 2 тижні. У разі неефективності застосовують атенолол разом із діуретиками.
Суправентрикулярні (надшлуночкові) і вентрикулярні (шлуночкові) аритмії: препарат призначають 1-2 рази на добу по 50-100 мг.
Максимальна добова доза — 200 мг.
У хворих зі значним порушенням функції нирок дози препарату залежать від рівня кліренсу креатиніну (КК): при КК 10-30 мл/хв дози знижують у 2 рази (по 50 мг на день або через день), а при КК менше 10 мл/хв дози знижують у 4 рази порівняно зі звичайними.
Хворим, які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати 50 мг препарату після кожного діалізу. Це необхідно робити в умовах стаціонару, оскільки може відбутися помітне зниження артеріального тиску.
Побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності (аж до зупинки серця), ортостатична гіпотензія, поява симптомів серцевої недостатності, відчуття холоду і парестезії у кінцівках. В окремих випадках у хворих зі стенокардією не можна виключити посилення нападів.
З боку нервової системи: відчуття втоми, запаморочення, порушення сну, головний біль, посилення потовиділення, депресивні розлади, нічні жахи, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, зміни настрою, психози.
З боку органів зору: порушення зору, зменшення секреції слізних залоз, кон’юнктивіт, відчуття сухості в очах.
З боку травного тракту: нудота, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, порушення рівня трансаміназ, внутрішньопечінковий холестаз, гепатотоксичність.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет).
З боку сечостатевої системи: порушення лібідо і потенції, імпотенція, гінекомастія, утруднення сечовипускання.
З боку дихальної системи: у схильних пацієнтів – поява симптомів бронхіальної обструкції, бронхоспазм.
З боку системи кровотворення: пурпура, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: гіперемія шкіри, свербіж, шкірні висипання (загострення псоріазу), псоріазоподібні шкірні реакції, екзантема, алопеція, кропив'янка, підвищення рівня антинуклеарних антитіл, фотосенсибілізація, реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк).
Інші: м'язова слабкість.
Передозування.
Симптоми: брадикардія, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, кардіогенний шок.
У тяжких випадках — порушення свідомості і/або дихання, бронхоспазм, блювання; вкрай рідко — генералізовані судомні напади.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, ретельний нагляд за життєвими показниками. При тяжкій брадикардії – внутрішньовенне введення 0,5-2 мг атропіну, епінефрину; при низькій ефективності – тимчасове використання кардіостимулятора. При артеріальній гіпотензії у випадку відсутності ознак набряку легень – внутрішньовенне введення плазмозамінників; при неефективності – епінефрин, допамін, добутамін, глюкагон. При бронхоспазмі – інгаляційно або
парентерально b2-адреностимулятори і/або препарати теофіліну. При генералізованих судомах — повільне внутрішньовенне введення діазепаму.
Видаляється шляхом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату у період вагітності можливе тільки у тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Лікування препаратом необхідно припинити не пізніше 24-48 годин до пологів; якщо це неможливо, немовля має перебувати під ретельним наглядом протягом 24-48 годин після пологів. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити, оскільки атенолол проникає у грудне молоко.
Діти. Не застосовують (ефективність і безпека застосування препарату дітям не встановлені).
Особливості застосування.
Препарат застосовують з обережністю при міастенії, порушенні периферичного кровообігу (включаючи синдром Рейно), стенокардії Принцметала, тромбоцитопенічній/нетромбоцитопенічній пурпурі в анамнезі при лікуванні ?-адреноблокаторами, тривалому голодуванні та важких фізичних навантаженнях (можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану), атріовентрикулярній блокаді І ступеня, хронічній печінковій або нирковій недостатності (потрібний постійний контроль функціонального стану печінки або нирок), псоріазі (у т.ч. в анамнезі), при знаходженні на десенсибілізуючій терапії або алергічних захворюваннях в анамнезі, пацієнтам літнього віку (лікування рекомендується розпочинати зі зменшених доз, поступово підвищуючи дозу під контролем АТ і ЧСС; у разі виявлення у таких пацієнтів вираженої брадикардії, артеріальної гіпотензії, порушення ритму, провідності або інших ускладнень необхідно зменшити дозу препарату або відмінити його).
Під час прийому препарату у вкрай рідкісних випадках можлива маніфестація латентного цукрового діабету або погіршення стану хворих на цукровий діабет (при цукровому діабеті з коливанням рівня цукру у крові можливе виникнення тяжкого гіпоглікемічного стану). Іноді спостерігаються порушення ліпідного обміну: при рівні загального холестерину, що залишається у нормі, зменшується рівень ліпопротеїдів високої щільності і підвищується рівень тригліцеридів у плазмі крові.
Препарат може маскувати клінічні ознаки гіпертиреозу, гіпоглікемії (особливо тахікардію і тремор).
При необхідності призначення препарату пацієнтам із бронхообструктивним синдромом можливе одночасне застосування ?2-адреноміметиків.
Не можна змінювати дозування або припиняти лікування препаратом без консультації лікаря. Профілактика синдрому відміни – поступове зниження дози протягом 10-14 днів.
При припиненні комбінованого застосування атенололу і клонідину прийом клонідину продовжують ще кілька днів після відміни атенололу.
При необхідності проведення інгаляційного наркозу прийом препарату припиняють за 24 години до проведення наркозу або підбирають засіб для наркозу з мінімальною негативною інотропною дією.
При лікуванні препаратом не слід застосовувати внутрішньовенно блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) або інші протиаритмічні засоби (наприклад, дизопірамід). Виняток становлять хворі, які перебувають на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
На початку лікування, при підвищенні дозування і розвитку побічних реакцій може зменшуватися швидкість реакції, тому слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з точними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні атенололу та:
– протидіабетичних засобів для перорального застосування, таких як інсулін, можливе посилення або пролонгування їхньої дії;
– трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазидів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад, празозину) можливе посилення гіпотензивного ефекту;
– блокаторів кальцієвих каналів (ніфедипін), крім посилення гіпотензивного ефекту, може розвинутись серцева недостатність;
– блокаторів кальцієвих каналів з негативним інотропним ефектом (верапаміл, дилтіазем) можливе посилення їхньої дії, особливо у пацієнтів з порушеннями вентрикулярної функції та/або атріовентрикулярної провідності, що підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, брадикардії. У разі необхідності внутрішньовенного введення верапамілу це слід робити не менш ніж через 48 годин після відміни атенололу;
– серцевих глікозидів, резерпіну, ?-метилдопи, гуанфацину та клонідину може виникнути значне уповільнення частоти серцевих скорочень;
– індометацину може знижуватися антигіпертензивний вплив атенололу;
– наркотичних засобів та антисептиків підсилюється антигіпертензивний ефект. При цьому проявляється адитивна, негативна ізотропна дія обох засобів;
– периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може виникнути посилення нервово-м'язової блокади;
– еуфіліну і теофіліну можливе взаємне пригнічення терапевтичних ефектів;
– лідокаїну можливе зменшення його виведення і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну;
– симпатоміметичних засобів (адреналін) може сприяти зниженню дії ?-адреноблокаторів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кардіоселективний блокатор ?-адренорецепторів. Має антиангінальний, антигіпертензивний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу у кисні. Має негативну хроно-, дромо-, батмо- та ізотропну дії.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо у травному тракті всмоктується 50-60 \% атенололу. Максимальна концентрація у плазмі крові (2 мкг/мл) спостерігається через 2-4 години. Період напіввиведення становить 6-7 годин.
Менше 5 \% атенололу зв'язується з білками плазми крові. Атенолол – гідрофільний засіб, погано проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр та проникає у грудне молоко. Атенолол незначною мірою (менше 10 \%) метаболізується у печінці. Більша частина атенололу (85 \%) виводиться з сечею у незмінному стані.
Період напіввиведення у хворих з нирковою недостатністю може бути тривалішим.
Видаляється при гемодіалізі.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ?С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки по 50 мг № 20 (10?2), № 20 (20?1) у блістерах у коробці; № 10, № 20 у блістерах.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Місцезнаходження.
Україна,
Состав
Действующее вещество: 1 таблетка содержит атенолола 50 мг;
Другие составляющие: крахмал картофельный, магния карбонат легкий, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, кальция стеарат, тальк, натрия кроскармелоза.
Лекарственная форма
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки белого или белого с кремовым цветом, плоскоцилиндрической формы с фаской.
Фармакотерапевтическая группа
Селективные блокаторы β-адренорецепторов. Код АТХ С07А В03.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Кардиоселективный блокатор β-адренорецепторов. Обладает антиангинальным, антигипертензивным и антиаритмическим эффектами. Не обладает внутренней симпатомиметической и мембраностабилизирующей активностью. Уменьшает автоматизм синусового узла, замедляет атриовентрикулярную проводимость, снижает сократимость миокарда и их потребность в кислороде. Обладает отрицательным хроно-, дромо-, батмо- и изотропным действием.
Фармакокинетика
После приема внутрь в пищеварительном тракте всасывается 50-60% атенолола. Максимальная концентрация в плазме крови (2 мкг/мл) наблюдается через 2-4 часа. Период полувыведения составляет 6-7 часов.
Менее 5% атенолола связывается с белками плазмы. Атенолол – гидрофильный препарат, плохо проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьер и проникает в грудное молоко. Атенолол незначительно (менее 10%) метаболизируется в печени. Большая часть атенолола (85%) выводится с мочой в неизменном состоянии.
Период полувыведения у больных с почечной недостаточностью может быть более длительным.
Удаляется при гемодиализе.
Показания
- лечение артериальной гипертензии;
- лечение и профилактика приступов стенокардии (хроническая стабильная и нестабильная стенокардия, особенно при сочетании с тахикардией и артериальной гипертензией);
- нарушение сердечного ритма (аритмия, синусовая тахикардия, профилактика наджелудочковой тахикардии, пароксизмальная суправентрикулярная тахикардия, мерцание и трепетание предсердий; вентрикулярные (желудочковые аритмии), в том числе вызванные повышенной физической нагрузкой и профилактикой;
– инфаркт миокарда (лечение и профилактика для снижения летальности и уменьшения риска повторного инфаркта).
Противопоказания
· повышенная чувствительность к компонентам препарата или к другим β-адреноблокаторам;
· острая сердечная недостаточность;
· кардиогенный шок;
· атриовентрикулярная блокада II и III степеней;
· синдром слабости синусового узла;
· синоатриальная блокада;
· синусовая брадикардия (ЧСС менее 45 в минуту);
· артериальная гипотензия (систолическое давление менее 90 мм. рт. ст.);
· бронхиальная астма;
· метаболический ацидоз;
· поздние стадии нарушения периферического кровообращения;
· одновременный прием ингибиторов МАО (за исключением ингибиторов МАО-В);
· нелеченая феохромоцитома;
· почечная недостаточность.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий.
При одновременном применении атенолола и:
· противодиабетических средств для перорального применения, таких как инсулин, возможно усиление или пролонгирование их действия. При этом симптомы гипогликемии (особенно тахикардия и тремор) могут маскироваться или исчезать. В этой связи необходимо осуществлять регулярный контроль сахара в крови;
· трициклических антидепрессантов, барбитуратов, фенотиазидов, нитроглицерина, диуретиков, вазодилататоров и других антигипертензивных средств (например, празозина ) возможно усиление гипотензивного эффекта;
· блокаторов кальциевых каналов (нифедипин ), кроме усиления гипотензивного эффекта, может развиться сердечная недостаточность;
· блокаторов кальциевых каналов с отрицательным инотропным эффектом (верапамил, дилтиазем ) возможно усиление их действия, особенно у пациентов с нарушениями вентрикулярной функции и/или атриовентрикулярной проводимости, что повышает риск развития артериальной гипотензии, брадикардии. В случае необходимости введения верапамила это следует делать не менее чем через 48 часов после отмены атенолола;
· сердечных гликозидов, резерпина, α-метилдопы, гуанфацина и клонидина может возникнуть значительное замедление частоты сердечных сокращений;
· индометацин может снижаться антигипертензивное влияние атенолола;
· наркотических средств и антисептиков усиливается антигипертензивный эффект. При этом проявляется аддитивное, отрицательное инотропное действие обоих средств;
· периферических миорелаксантов (например, суксаметоний, тубокурарин ) может возникнуть усиление нервно-мышечной блокады, поэтому перед операцией, сопровождающейся наркозом, анестезиологу следует проинформировать о том, что больной принимает атенолол;
· эуфиллина и теофиллина возможно взаимное угнетение терапевтических эффектов;
· лидокаина возможно уменьшение его выведения и повышение риска токсического действия лидокаина;
· симпатомиметических средств (адреналин ) может способствовать снижению действия β-адреноблокаторов;
· нитратов, периферических вазодилататоров, ингибиторов МАО возрастает их гипотензивное действие;
· пропафенона приводит к усилению эффекта атенолола, входящего в состав препарата;
· препаратов, содержащих калий приводит к ослаблению эффекта последних;
· препаратов, угнетающих центральную нервную систему, приводит к усилению седативного эффекта;
· наркотических анальгетиков приводит к усилению наркотического эффекта, опасной заторможенности;
· антихолинэстеразных средств , ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (каптоприл, эналаприл, лизиноприл) приводит к увеличению уровня калия в крови.
У больных, принимающих одновременно атенолол и клонидин , последний можно отменить только через несколько дней после прекращения лечения атенололом.
Атенолол усиливает антигипертензивное действие празозина , их комбинация приводит к большему снижению АД, чем при приеме только одного препарата.
При лечении атенололом не следует применять внутривенно блокаторы кальциевых каналов как верапамил и дилтиазем или другие противоаритмические средства (например, дизопирамид).
Особенности применения
Исключение составляют больные, которые находятся в лечении в отделениях интенсивной терапии.
Во всех указанных случаях врач должен тщательно взвесить соотношение польза/риск, назначая атенолол.
Если у больных при лечении другими -блокаторами наблюдалось возникновение тромбоцитопенической или нетромбоцитопенической пурпуры, необходимо иметь в виду возможность возникновения этого побочного эффекта и при лечении атенололом.
Следует помнить, что при приеме атенолола в крайне редких случаях возможна манифестация латентного сахарного диабета или ухудшение состояния больных с сахарным диабетом. Иногда наблюдаются нарушения липидного обмена: при уровне общего холестерина, который остается в норме, уменьшается уровень липопротеидов высокой плотности и повышается уровень триглицеридов в плазме крови.
Нельзя изменять дозировку или прекращать лечение атенололом без консультации врача. При внезапной отмене препарата возможно развитие синдрома отмены. Поэтому отмена препарата и снижение дозы должны происходить медленно и постепенно.
С особой осторожностью и только под строгим врачебным наблюдением необходимо назначать атенолол:
– при атриовентрикулярной блокаде I степени;
– при сахарном диабете с колебанием уровня сахара в крови (в связи с возможностью возникновения тяжелого гипогликемического состояния;
– в случае длительного голодания и тяжелых физических нагрузок (возможно возникновение тяжелых гипогликемических состояний);
– при феохромоцитоме (с предварительным назначением блокаторов α1 -адренорецепторов);
– при нарушениях функции печени и/или почек (при назначении атенолола данной категории
Больных требуется постоянный контроль за динамикой функционального состояния печени и/или почек);
– при имеющемся псориазе или псориазе в личном или семейном анамнезе;
– больным с нарушением периферического кровообращения, включая синдром Рейно;
– больным, находящимся на десенсибилизирующей терапии или с тяжелыми аллергическими реакциями в анамнезе.
При тиреотоксикозе атенолол может замаскировать клинические признаки гипертиреоза.
β-Блокаторы не рекомендуется применять при вазоспастической стенокардии (стенокардии Принцметала).
Атенолол следует с осторожностью назначать больным с миастенией гравис.
В случае необходимости проведения хирургических вмешательств терапию атенололом рекомендуется прекратить за 24 часа до хирургического вмешательства или подобрать анестезирующее средство с минимальным отрицательным инотропным действием.
При тиреотоксикозе атенолол может замаскировать симптомы гипогликемии, в частности, тахикардии.
При лечении атенололом возможны изменения результатов некоторых лабораторных исследований: повышение уровня калия в сыворотке крови, уровня катехоламинов и продуктов метаболизма в моче и крови. Хотя связь между атенололом и депрессией полностью не установлена, препарат с осторожностью следует применять этим больным.
Пациентам пожилого возраста лечение рекомендуется начинать с уменьшенных доз (дозу можно увеличить под контролем АД и частоты сердечных сокращений). В случае выявления у таких пациентов выраженной брадикардии, гипотензии, нарушения ритма, проводимости или других осложнений необходимо снизить дозу атенолола или отменить его.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Атенолол проникает через плацентарный барьер и грудное молоко. В период беременности (особенно в I триместре) атенолол можно применять только по строгим показаниям с учетом тщательно взвешенного соотношения польза/риск, поскольку до сих пор отсутствует достаточный опыт его применения беременным, особенно на ранних стадиях. Если женщины принимали атенолол, то в связи с возможностью возникновения у ребенка брадикардии, гипогликемии и угнетения лечения следует прекратить не менее чем за 24-48 часов до родов. Если это невозможно, то ребенок должен находиться под особым тщательным наблюдением в течение 24-48 часов после родов.
Атенолол экскретируется в грудное молоко, поэтому во время лечения следует прекратить кормление грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
В отдельных случаях в начале лечения, повышении дозировки, замене препарата, а также при взаимодействии с алкоголем может быть снижена скорость реакции при управлении автомобилем или работе с другими механизмами.
Способ применения и дозы
Таблетки проглатывать не разжевывая и запивая небольшим количеством жидкости, перед приемом пищи, желательно в одно и то же время.
Дозы и продолжительность лечения врач устанавливает индивидуально в зависимости от полученного терапевтического эффекта.
Инфаркт миокарда: после введения, через 12 часов после инъекции назначать 50 мг перорально и 100 мг еще через 12 часов.
Хроническая стабильная и нестабильная стенокардия: обычно назначать по 100 мг атенолола 1 раз в сутки или 50 мг, принимать за 2 раза.
Артериальная гипертензия: лечение, как правило, начинать с применения 100 мг 1 раз в сутки. Некоторым пациентам достаточно 50 мг/сут. Эффект наблюдается через 2 нед. При неэффективности применять атенолол вместе с диуретиками.
Суправентрикулярные (сверхжелудочковые) и вентрикулярные (желудочковые) аритмии: препарат назначать 1-2 раза в сутки по 50-100 мг.
Максимальная суточная дозировка – 200 мг.
У больных со значительным нарушением функции почек дозы препарата зависят от уровня клиренса креатинина (КК): при КК 10-30 мл/мин дозы снижают в 2 раза (по 50 мг/сут или через день), а при КК менее 10 мл/мин дозы снижать в 4 раза по сравнению с обычными.
Больным, находящимся на гемодиализе, следует применять 50 мг после каждого диализа. Это необходимо делать в условиях стационара, поскольку может произойти заметное понижение артериального давления.
Дети. Препарат не использовать детям.
Передозировка
Симптомы: Клиническая картина зависит от степени интоксикации и проявляется в основном нарушением со стороны кардиоваскулярной и центральной нервной систем.
Передозировка может привести к артериальной гипотензии, брадикардии, сердечной недостаточности и кардиогенному шоку. В тяжелых случаях наблюдаются нарушения дыхания, бронхоспазм, рвота, нарушение сознания; крайне редко – генерализованные судорожные приступы.
Лечение:В случае передозировки или при состоянии, когда есть угроза снижения частоты сердечных сокращений и/или АД, лечение атенололом необходимо прекратить. В отделениях интенсивной терапии следует проводить тщательное наблюдение за жизненными параметрами и при необходимости их корректировать.
При необходимости назначать:
– атропин (0,5-2 мг внутривенно в виде болюса);
- глюкагон: начальная доза 1-10 мг внутривенно (струйно), в последствии - 2-2,5 мг/ч в виде длительной инфузии;
– симпатомиметики в зависимости от массы тела и эффекта (допамин, добутамин, изопреналин, оксипреналин или адреналин).
Если наблюдается рефрактерность к терапии брадикардии, возможна временная электрокардиостимуляция.
При бронхоспазме назначать 2-симпатомиметики в виде аэрозоля (при недостаточности эффекта также внутривенно) или аминофиллин внутривенно.
При генерализованных судорогах назначать медленное внутривенное введение диазепама.
Удаляется путём гемодиализа.
Побочные реакции
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия, брадикардия, нарушение атриовентрикулярной проводимости (вплоть до остановки сердца), ортостатическая гипотензия, появление симптомов сердечной недостаточности, ощущение холода и парестезии в конечностях. В отдельных случаях у больных со стенокардией нельзя исключить усиление приступов.
Со стороны центральной нервной системы: чувство усталости, головокружение, нарушение сна, головные боли, усиление потоотделения, депрессивные расстройства, ночные ужасы, бессонница, сонливость, спутанность сознания, галлюцинации, изменения настроения, психозы.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения, уменьшение секреции слезных желез, конъюнктивит, сухость в глазах.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, запор, диарея, сухость во рту, диспепсия, нарушение уровня трансаминаз, внутрипеченочный холестаз, гепатотоксичность.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия (у больных сахарным диабетом).
Со стороны мочеполовой системы: нарушение либидо и потенции, импотенция, гинекомастия, затруднение мочеиспускания.
Со стороны дыхательной системы: у подверженных пациентов появление симптомов бронхиальной обструкции, бронхоспазм.
Со стороны системы кроветворения: пурпура, тромбоцитопения.
Со стороны иммунной системы: гиперемия кожи, зуд, кожная сыпь (обострение псориаза), псориазообразные кожные реакции, экзантема, алопеция, крапивница, повышение уровня антинуклеарных антител, фотосенсибилизация, уртикарная сыпь, реакции гиперчувствительности (анги.
Другие:Мышечная слабость, сухость во рту, синдром отмены.
Срок годности
2 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
Таблетки по 50 мг №20 (10×2) в блистерах в коробке; №10 в блистерах.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
Общество с ограниченной ответственностью «Фармацевтическая компания Здоровье».
Адрес
Украина, 61013, Харьковская обл., город Харьков, улица Шевченко, дом 22.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Сколько стоит Атенолол-Здоровье таблетки по 50 мг 20 шт. (10х2)?
Какое действующее вещество товара - Атенолол-Здоровье таблетки по 50 мг 20 шт. (10х2)?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Атенолол (Таблетки)?
Какая страна производитель препарата?
Бета блокаторы
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.