Налбуфин раствор для инъекций 10 мг/мл в шприцах по 1 мл 1 шт.

Налбуфін призначають для внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення.¶¶Дозу необхідно розраховувати відповідно до інтенсивності болю, фізичного стану пацієнта та враховувати взаємодію з іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами. Зазвичай при больовому синдромі вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово від 0,15 до 0,3 мг/кг маси тіла пацієнта; разову дозу препарату вводять за необхідності кожні 3–6 годин.¶¶Максимальна разова доза для дорослих – 0,3 мг/кг маси тіла; максимальна добова доза – 2,4 мг/кг маси тіла.¶¶При інфаркті міокарда часто буває достатньо 20 мг препарату, які вводять повільно у вену, проте може бути необхідним збільшення дози до 30 мг. При відсутності чіткої позитивної динаміки больового синдрому – 20 мг повторно, через 30 хв.¶¶При застосуванні Налбуфіну як допоміжного засобу для анестезії необхідні вищі дози, ніж для знеболення.¶¶Для премедикації: 100–200 мкг/кг маси тіла. При проведенні внутрішньовенного наркозу: для введення в наркоз – 0,3–1 мг/кг за період 10–15 хв, для підтримання наркозу – 250–500 мкг/кг внутрішньовенно повільно кожні 30 хв.¶¶При знеболюванні під час пологів препарат слід застосовувати у дозі 20 мг внутрішньом’язово.¶¶З обережністю призначають препарат пацієнтам літнього віку, при загальному виснаженні, недостатній функції дихання. У такому разі слід розпочинати застосування з мінімально ефективних доз у зв’язку з більш частим виникненням побічних реакцій.¶¶Діти.¶¶Не застосовують.