Ливел капсулы по 200 мг 50 шт. (10х5)

Терапію має проводити лікар, який має досвід лікування хворих на гепатит С.¶¶Лівел® необхідно застосовувати у комбінації або з пегінтерфероном альфа-2b, або з інтерфероном альфа-2b (схема лікування двома препаратами), або – дорослим пацієнтам з хронічним гепатитом С (генотип 1) – у комбінації з боцепревіром і пегінтерфероном альфа-2b (схема лікування трьома препаратами).¶¶При призначенні комбінованої терапії слід керуватися також інструкціями для медичного застосування боцепревіру, пегінтерферону альфа-2b або інтерферону альфа-2b.¶¶Дозування.¶¶Доза препарату Лівел® залежить від маси тіла пацієнта. Лівел®, капсули, приймають внутрішньо, з їжею, щоденно, за 2 прийоми (вранці та ввечері).¶¶Дорослі пацієнти.¶¶Доза препарату Лівел® залежить від маси тіла пацієнта (див. таблицю 1).¶¶Лівел® необхідно застосовувати у комбінації або з пегінтерфероном альфа-2b (1,5 мкг/кг/тиждень), або з інтерфероном альфа-2b (3 млн МО 3 рази на тиждень). Режим комбінованої терапії визначають індивідуально, з урахуванням очікуваної ефективності та безпеки обраної комбінації.¶¶Таблиця 1. Доза препарату Лівел® (залежно від маси тіла) для пацієнтів із моноінфекцією вірусом гепатиту С або коінфекцією вірусом гепатиту С і ВІЛ, а також незалежно від генотипу.¶¶Маса тіла пацієнта (кг)¶¶Добова доза препарату Ліве뮶¶Кількість капсул по 200 м㶶< 65¶¶800 м㶶4 (2 вранці, 2 ввечері)¶¶65-80¶¶1000 м㶶5 (2 вранці, 3 ввечері)¶¶81-105¶¶1200 м㶶6 (3 вранці, 3 ввечері)¶¶> 105¶¶1400 м㶶7 (3 вранці, 4 ввечері)¶¶Тривалість терапії у пацієнтів, які раніше не отримували лікування.¶¶Схема лікування трьома препаратами.¶¶Слід ознайомитися з інструкціями для медичного застосування боцепревіру і пегінтерферону альфа-2b.¶¶Схема лікування двома препаратами (з пегінтерфероном альфа-2b).¶¶Прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді. У пацієнтів, інфікованих вірусом гепатиту С генотипу 1, у яких не відбувалося зменшення РНК-ВГС до рівня, нижче рівня визначення, або у яких не досягалася адекватна вірусологічна відповідь після 4 або 12 тижнів лікування, вірогідність розвитку стійкої вірусологічної відповіді є дуже низькою, тому таким пацієнтам рекомендується припинити це лікування.¶¶Генотип 1¶¶Пацієнтам, у яких досягнута відсутність РНК вірусу гепатиту С через 12 тижнів лікування, терапію слід продовжувати наступні 9 місяців (у цілому 48 тижнів).¶¶Для пацієнтів, у яких через 12 тижнів лікування рівень РНК-ВГС зменшився на ≥ 2 log порівняно з початковим періодом, потрібно провести повторну оцінку на 24 тижні лікування і якщо рівень РНК-ВГС буде нижчим рівня визначення, необхідно провести повний курс лікування (тобто загалом 48 тижнів). Проте якщо через 24 тижні лікування рівень РНК-ВГС буде все ще перевищувати рівень визначення, необхідно припинити лікування.¶¶Для підгрупи пацієнтів з інфекцією генотипу 1 та низьким вірусним навантаженням (< 600000 МО/мл), у яких через 4 тижні лікування не виявляється РНК-ВГС і через 24 тижні лікування результат аналізу на виявлення РНК-ВГС залишається негативним, лікування можна або припинити після цих 24 тижнів, або продовжити протягом ще 24 тижнів (тобто загальна тривалість лікування – 48 тижнів). Але при 24-тижневій загальній тривалості лікування може збільшуватися ризик рецидиву порівняно із 48-тижневою тривалістю лікування.¶¶Генотип 2 або 3. Рекомендована тривалість лікування становить 24 тижні для всіх пацієнтів, крім пацієнтів із супутньою ВІЛ-інфекцією, лікування яких потрібно проводити протягом 48 тижнів.¶¶Генотип 4. Вважається, що пацієнти, інфіковані вірусом генотипу 4, важче піддаються лікуванню; проте обмежені клінічні дані виявили схожість у лікуванні цих пацієнтів і пацієнтів із генотипом 1.¶¶Тривалість терапії у пацієнтів, коінфікованих вірусом гепатиту С і ВІЛ, які раніше не отримували лікування.¶¶Схема лікування двома препаратами. Для пацієнтів із супутньою ВІЛ-інфекцією рекомендована тривалість лікування препаратом Лівел® у дозі, залежній від маси тіла (див. таблицю 1), становить 48 тижнів незалежно від генотипу.¶¶Прогнозування розвитку або відсутності відповіді у пацієнтів із коінфекцією вірусу гепатиту С і ВІЛ, які раніше не отримували лікування.¶¶Рання вірусологічна відповідь на 12-му тижні лікування (зниження вірусологічного навантаження на 2 log або рівень РНК-ВГС нижче рівня визначення) є прогностичним фактором щодо розвитку стійкої вірусологічної відповіді. У групі негативного прогнозу (пацієнти, які не продемонстрували ранню вірусологічну відповідь) 99 % пацієнтів (67 пацієнтів зі 68) не отримали стійкої вірусологічної відповіді при застосуванні комбінованої терапії рибавірином із пегінтерфероном альфа-2b. У групі позитивного прогнозу (пацієнти, які продемонстрували ранню вірусологічну відповідь) 50 % пацієнтів (52 пацієнти зі 104) отримали стійку вірусологічну відповідь при застосуванні комбінованої терапії.¶¶Тривалість лікування при повторному лікуванні.¶¶Схема лікування трьома препаратами. Слід ознайомитися з інструкціями для медичного застосування боцепревіру і пегінтерферону альфа-2b.¶¶Схема лікування двома препаратами (з пегінтерфероном альфа-2b).¶¶Прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді. Усім пацієнтам незалежно від генотипу вірусу, у яких через 12 тижнів лікування відбулося зменшення РНК-ВГС до рівня, нижче рівня визначення, необхідно провести 48-тижневий курс лікування. При проведенні повторного лікування у пацієнтів, у яких через 12 тижнів лікування відсутня вірусологічна відповідь (тобто величина РНК-ВГС не зменшилася до рівня нижче рівня визначення), ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді через 48 тижнів лікування є дуже низькою.¶¶Для пацієнтів із вірусом генотипу 1, у яких відсутня реакція на лікування, доцільність повторного лікування тривалістю понад 48 тижні не вивчали при проведенні комбінованої терапії за допомогою пегільованого інтерферону альфа-2b та рибавірину.¶¶Застосування препарату Лівел® (капсули) у комбінації з інтерфероном альфа-2b (тільки у схемі лікування двома препаратами).¶¶Тривалість терапії при застосуванні інтерферону альфа-2b.¶¶На підставі результатів клінічних досліджень рекомендована тривалість лікування становить не менше 6 місяців. Під час клінічних досліджень, у яких лікування тривало протягом 1 року, у пацієнтів, у яких не досягалася вірусологічна відповідь після 6 місяців лікування (РНК вірусу гепатиту С нижче рівня виявлення), ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді (РНК вірусу гепатиту С нижче рівня виявлення упродовж 6 місяців після закінчення курсу терапії) була дуже низькою.¶¶Генотип 1. Для пацієнтів, у яких після 6 місяців лікування не виявляється РНК-ВГС, необхідно продовжувати лікування протягом наступних 6 місяців (тобто загалом протягом 1 року).¶¶Будь-який інший генотип. Для пацієнтів, у яких після 6 місяців лікування не виявляється РНК-ВГС, рішення про продовження лікування до 1 року базується на інших прогностичних факторах (наприклад вік пацієнта > 40 років, чоловіча стать, мостоподібний фіброз печінки).¶¶Діти (схема лікування двома препаратами).¶¶Примітка: пацієнтам, маса тіла яких менше 47 кг, або тим, хто не може ковтати капсули, призначають рибавірин 40 мг/мл у вигляді розчину для внутрішнього застосування.¶¶Дозу препарату Лівел® для дітей і підлітків визначають за масою тіла, а дозу пегінтерферону альфа-2b та інтерферону альфа-2b визначають за площею поверхні тіла.¶¶Дозування для дітей при комбінованому лікуванні з пегінтерфероном альфа-2b.¶¶Лівел® у дозі 15 мг/кг на добу рекомендується застосовувати у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b для підшкірного введення у дозі 60 мкг/м2 на тиждень (таблиця 2).¶¶Дозування для дітей при комбінованому лікуванні з інтерфероном альфа-2b.¶¶У клінічних дослідженнях, проведених для цієї групи пацієнтів, рибавірин та інтерферон альфа-2b застосовували відповідно у дозах 15 мг/кг на добу та 3 млн МО/м2 3 рази на тиждень (таблиця 2).¶¶Таблиця 2. Доза препарату Лівел® для дітей і підлітків залежно від маси тіла при його застосуванні у комбінації з інтерфероном альфа-2b або пегінтерфероном альфа-2b¶¶Маса тіла пацієнта (кг)¶¶Добова доза препарату Ліве뮶¶Кількість капсул по 200 м㶶47-49¶¶600 м㶶3 (1 вранці, 2 ввечері)¶¶50-65¶¶800 м㶶4 (2 вранці, 2 ввечері)¶¶> 65¶¶Відповідає дозуванню для дорослих (таблиця 1)¶¶Тривалість лікування дітей та підлітків.¶¶Генотип 1. Рекомендована тривалість лікування становить 1 рік. На підставі екстраполяції клінічних даних, отриманих у педіатрії при комбінованому лікуванні стандартним інтерфероном (достовірність негативного прогнозу становить 96 % для інтерферону альфа-2b у комбінації з рибавірином), у пацієнтів, у яких не виникла вірусологічна відповідь через 12 тижнів лікування, навряд чи пізніше виникне стійка вірусологічна відповідь. Тому дітям і підліткам, яким проводиться лікування інтерфероном альфа-2b (пегільованим або непегільованим) у комбінації з препаратом Лівел®, рекомендується відмінити таке лікування, якщо через 12 тижнів лікування рівні РНК вірусу гепатиту С понижені на < 2 log10 порівняно з початковим показником або якщо через 24 тижні лікування все ще виявляється РНК-ВГС.¶¶Генотип 2 або 3. Рекомендована тривалість лікування становить 24 тижні.¶¶Генотип 4. У клінічному дослідженні лікування пегінтерфероном альфа-2b у комбінації з рибавірином проводили тільки 5 дітям та підліткам із вірусом генотипу 4. Рекомендована тривалість лікування становить 1 рік. Дітям і підліткам, яким проводиться лікування пегінтерфероном альфа-2b у комбінації з препаратом Лівел®, рекомендується відмінити таке лікування, якщо через 12 тижнів лікування рівень РНК-ВГС зменшився на < 2log10 порівняно з початковим показником або якщо через 24 тижні лікування все ще виявляється РНК-ВГС.¶¶Модифікація дози для всіх пацієнтів.¶¶Комбінована терапія.¶¶При виникненні тяжкої форми побічних реакцій або патологічних відхилень у лабораторних показниках під час проведення комбінованої терапії препаратом Лівел® і пегінтерфероном альфа-2b або інтерфероном альфа-2b чи препаратом Лівел®, пегінтерфероном альфа-2b і боцепревіром слід модифікувати дозу (як вказано у таблиці 3) до зникнення побічних реакцій. Зниження дози боцепревіру не рекомендоване. Вказівки щодо модифікації доз були розроблені в ході клінічних досліджень (див. таблицю 3). Оскільки дотримання схеми лікування може бути важливим для результату терапії, доза має бути збережена максимально близькою до рекомендованої стандартної дози. Не можна виключити потенційну негативну дію зниження дози рибавірину на результати ефективності.¶¶Таблиця 3. Рекомендації щодо корекції дози залежно від лабораторних параметрів¶¶Лабораторні¶¶параметр趶Зниження добової дози тільки препарату Лівел® (див. примітку 1), якщо:¶¶Зниження дози тільки пегінтерферону альфа-2b або інтерферону альфа-2b (див. примітку 2), якщо:¶¶Припинення комбінованого лікування у разі виявлення зазначеної нижче величини: **¶¶Гемоглобін¶¶< 10 г/д붶-¶¶< 8, 5 г/д붶Дорослі: вміст гемоглобіну у пацієнтів із захворюванням серця в анамнезі, при стабільному перебігу¶¶Діти: не стосується (див. «Особливості застосування»)¶¶Вміст гемоглобіну зменшився на ³ 2 г/дл протягом будь-яких 4 тижнів під час лікування (постійне застосування зниженої дози)¶¶< 12 г/дл через 4 тижні лікування після зниження доз趶ʳлькість лейкоцитів¶¶-¶¶< 1,5 × 109/붶< 1,0 × 109/붶ʳлькість нейтрофілів¶¶-¶¶< 0,75 × 109/붶< 0,5 × 109/붶ʳлькість тромбоцитів¶¶-¶¶< 50 × 109/л (дорослі)¶¶< 70 × 109/л (діти та підлітки)¶¶< 25 × 109/л (дорослі)¶¶< 50 × 109/л (діти та підлітки)¶¶Вміст прямого білірубіну¶¶-¶¶-¶¶2,5 × ВМН*¶¶Вміст непрямого білірубіну¶¶> 5 мг/д붶-¶¶> 4 мг/дл (дорослі)¶¶> 5 мг/д붶(більше 4 тижнів) (діти та підлітки, яким проводиться лікування інтерфероном альфа-2b) аб> 4 мг/дл (більше 4 тижнів) (діти та підлітки, яким проводиться лікування пегінтерфероно춶альфа-2b)¶¶Вміст креатиніну у сироватці крові¶¶-¶¶-¶¶> 2,0 мг/д붶Кліренс креатиніну¶¶-¶¶-¶¶Припинення застосування ЛІВЕЛ®, якщо кліренс креатиніну < 50 мл/хⶶАЛТ/АСТ¶¶-¶¶-¶¶2 × значення початковогрівня та > 10 × ВМН**¶¶* ВМН – верхня межа норми.¶¶** Слід керуватися інструкціями для медичного застосування для пегінтерферону альфа-2b або інтерферону альфа-2b щодо рекомендацій стосовно зміни дози та припинення застосування інтерферону альфа-2b та пегільованого інтерферону альфа-2b.¶¶Примітка 1. Для дорослих пацієнтів перший раз дозу Лівел® зменшують на 200 мг на добу (за винятком пацієнтів, які приймають дозу 1400 мг, для них дозу необхідно зменшити на 400 мг на добу). При необхідності дозу слід зменшити ще на 200 мг на добу. Пацієнти, яким зменшили дозу Лівел® до 600 мг на добу, мають приймати 1 капсулу 200 мг вранці та 2 капсули по 200 мг ввечері.¶¶Для дітей та підлітків, яким проводиться лікування препаратом Лівел® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b, перший раз дозу препарату Лівел® зменшують до 12 мг/кг на добу, а другий раз – до 8 мг/кг на добу. Для дітей та підлітків, яким проводиться лікування препаратом Лівел® у комбінації з інтерфероном альфа-2b, дозу Лівел® зменшують до 7,5 мг/кг на добу.¶¶Примітка 2. Для дорослих пацієнтів, яким проводиться лікування препаратом Лівел® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b, перший раз дозу пегінтерферону альфа-2b зменшують до 1 мкг/кг на тиждень. При необхідності дозу пегінтерферону альфа-2b зменшують до 0,5 мкг/кг на тиждень.¶¶Для дітей та підлітків, яким проводиться лікування препаратом Лівел® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b, перший раз дозу пегінтерферону альфа-2b зменшують до 40 мкг/м2 на тиждень, а другий раз дозу пегінтерферону альфа-2b зменшують до 20 мкг/м2 на тиждень.¶¶Для дорослих пацієнтів, а також для дітей і підлітків, яким проводиться лікування препаратом Лівел® у комбінації з інтерфероном альфа-2b, дозу інтерферону альфа-2b зменшують вдвічі.¶¶Окремі групи пацієнтів.¶¶Застосування при порушенні функції нирок. У зв’язку зі зниженням видимого кліренсу креатиніну у пацієнтів із порушенням функції нирок фармакокінетика рибавірину у таких пацієнтів змінюється. Тому рекомендовано оцінювати функцію нирок у всіх пацієнтів до початку терапії препаратом Лівел®. Пацієнтам із кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв не слід лікуватися препаратом Лівел®. Пацієнтам із порушенням ниркової функції слід проводити ретельний огляд щодо розвитку анемії. Якщо концентрація креатиніну у сироватці крові збільшиться до > 2,0 мг/дл (таблиця 3), необхідно припинити застосування Лівел® та пегінтерферону альфа-2b або інтерферону альфа-2b.¶¶Застосування при порушенні функції печінки. Фармакокінетичного впливу рибавірину на функцію печінки не виявлено. Тому для пацієнтів із порушенням функції печінки модифікація дози препарату Лівел® не потрібна. Застосування рибавірину протипоказано при тяжкій дисфункції печінки або при декомпенсованому цирозі печінки.¶¶Застосування пацієнтам літнього віку (³ 65 років). Явної залежності фармакокінетики рибавірину від віку немає. Однак, як і у молодших пацієнтів, рекомендовано оцінювати функцію нирок до початку терапії препаратом Лівел®.¶¶Застосування пацієнтам віком до 18 років. Лівел® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2b або інтерфероном альфа-2b призначають дітям віком від 3 років та підліткам. Вибір схеми лікування залежить від індивідуальних характеристик пацієнта. Безпеку та ефективність препарату Лівел® у комбінації з іншими формами інтерферону (тобто крім альфа-2b) для цієї категорії пацієнтів не оцінювали.¶¶Застосування пацієнтам із супутньою ВІЛ-інфекцією. У пацієнтів, які отримують терапію нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази у комплексі з комбінацією рибавірину з пегінтерфероном альфа-2b або інтерфероном альфа-2b, може зростати ризик мітохондріальної токсичності, лактоацидозу та печінкової недостатності. При призначенні такої терапії слід також керуватися інструкцією для медичного застосування відповідних антиретровірусних препаратів.¶¶Діти.¶¶Ріст і розвиток (діти і підлітки).¶¶Упродовж курсу комбінованого лікування інтерфероном (стандартним і пегільованим)/рибавірином тривалістю 48 тижнів у пацієнтів віком від 3 до 17 років часто спостерігалися зниження маси тіла і уповільнення росту. Наявні дані за тривалий період відносно лікування дітей комбінацією пегільованого інтерферону/рибавірину також свідчать про істотне уповільнення росту. У третини пацієнтів спостерігалося зниження процентиля росту, що відповідає віку на > 15 процентиля чере綶5 років після завершення терапії.¶¶Наявні дані за триваліший період лікування дітей комбінацією стандартного інтерферону/рибавірину також свідчать про істотне уповільнення росту (зниження процентиля росту на >15 порівняно з початковим показником) у п’ятої частини дітей, навіть якщо лікування завершилося більше 5 років тому, у більшості з яких у дорослому віці зберігався дефіцит показника росту > 15 процентиля через 10 – 12 років після закінчення лікування.¶¶Індивідуальна оцінка користі/ризику у дітей.¶¶Очікувану користь при лікуванні слід ретельно зіставити з даними з безпеки, отриманими у клінічних дослідженнях за участю дітей і підлітків.¶¶Важливо враховувати, що комбінована терапія індукує затримку росту, що призводить до пониженого показника зросту у деяких пацієнтів.¶Ризик слід зіставити з такими характеристиками захворювання у дитини, як ознаки прогресування захворювання (особливо фіброз), супутні захворювання, які можуть негативно впливати на прогресування захворювання (наприклад супутня ВІЛ-інфекція), а також із прогностичними чинниками відносно вірусологічної відповіді (генотип вірусу гепатиту С і вірусне навантаження).¶Якщо можливо, лікування дитини слід проводити після пубертатного стрибка росту, щоб понизити ризик затримки росту. Хоча дані обмежені, не спостерігалося ознак віддалених наслідків відносно статевого дозрівання протягом 5 років подальшого спостереження.¶¶Додатковий моніторинг функції щитовидної залози у дітей і підлітків.¶¶Приблизно у 12–21 % дітей, які отримували лікування препаратом ЛІВЕЛ® та інтерфероном альфа- 2b (пегільованим і непегільованим), спостерігалося підвищення рівня ТТГ. Приблизно у 4% пацієнтів спостерігалося транзиторне зниження рівня гормону (нижче нижньої межі норми). Перед початком застосування інтерферону альфа-2b слід визначити рівні ТТГ. При виявленні будь-якої патології з боку щитовидної залози провести стандартне лікування. Якщо рівень ТТГ вдається підтримувати медикаментозною терапією на нормальному рівні, можна почати лікування інтерфероном альфа-2b (пегільованим і непегільованим). Спостерігалося порушення функції щитовидної залози в ході лікування препаратом Лівел® і інтерфероном альфа-2b, а також препаратом Лівел® і пегінтерфероном альфа-2b. При виявленні патології з боку щитовидної залози слід визначити тиреоїдний статус і провести відповідне лікування. У дітей і підлітків слід контролювати функцію щитовидної залози кожні 3 місяці (зокрема визначати рівень ТТГ).