*Глимепирид-КВ табл. 3 мг №30

Лікарський засіб призначений для перорального прийому.¶¶Успішне лікування цукрового діабету залежить від дотримання хворим відповідного раціону харчування, регулярної фізичної активності, а також постійного контролю рівня глюкози в крові та сечі. Недотримання хворим дієти не може бути компенсоване прийманням таблеток чи застосуванням інсуліну.¶¶Дозування залежить від результатів аналізів вмісту глюкози в крові та сечі.¶¶Початкова доза становить 1 мг (½ таблетки по 2 мг) глімепіриду на добу. Якщо така доза дає змогу контролювати захворювання, її слід застосовувати для підтримуючої терапії.¶¶Якщо глікемічний контроль не є оптимальним, дозу потрібно збільшувати до 2, 3 чи 4 мг глімепіриду на добу поетапно (з інтервалами в 1–2 тижні).¶¶Доза понад 4 мг на добу дає кращі результати тільки в окремих випадках.¶¶Максимальна рекомендована доза – 6 мг лікарського засобу Глімепірид-КВ на добу.¶¶Якщо максимальна добова доза метформіну не забезпечує достатнього глікемічного контролю, можна розпочати супутню терапію глімепіридом.¶¶Дотримуючись попереднього дозування метформіну, прийом глімепіриду слід розпочати з низької дози, яку потім можна поступово підвищувати до максимальної добової дози, орієнтуючись на бажаний рівень метаболічного контролю. Комбіновану терапію потрібно проводити під пильним наглядом лікаря.¶¶Якщо максимальна добова доза препарату Глімепірид-КВ не забезпечує достатнього глікемічного контролю, за необхідності можна розпочати супутню терапію інсуліном. Дотримуючись попереднього дозування глімепіриду, лікування інсуліном слід починати з низької дози, яку потім можна підвищувати, орієнтуючись на бажаний рівень метаболічного контролю.¶¶Комбіновану терапію слід проводити під пильним наглядом лікаря.¶¶Зазвичай одна доза глімепіриду на добу є достатньою. Її рекомендується приймати незадовго до чи під час ситного сніданку або – якщо сніданку немає – незадовго перед або під час першого основного прийому їжі.¶¶Помилки в застосуванні препарату, наприклад пропуск прийому чергової дози, ніколи не можна виправляти шляхом наступного прийому вищої дози.¶¶Таблетку слід ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною.¶¶Якщо у хворого спостерігається гіпоглікемічна реакція на застосування глімепіриду в дозі 1 мг на добу, це означає, що цукровий діабет може бути контрольований тільки за допомогою дотримання дієти.¶¶Поліпшення контрольованості діабету супроводжується підвищенням чутливості до інсуліну, тому під час курсу лікування потреба в глімепіриді може зменшуватися. З метою уникнення гіпоглікемії слід поступово зменшувати дозу або взагалі перервати терапію. Необхідність у перегляді дозування також може виникнути, якщо у хворого змінюється маса тіла чи спосіб життя або діють інші чинники, які підвищують ризик гіпо- чи гіперглікемії.¶¶Перехід з пероральних гіпоглікемічних агентів на лікарський засіб Глімепірид-КВ.¶¶Зазвичай можна здійснити перехід з інших пероральних гіпоглікемічних агентів на Глімепірид-КВ. Під час такого переходу слід враховувати силу та період напіввиведення попереднього засобу. У деяких випадках, особливо якщо протидіабетичний препарат має тривалий період напіввиведення (наприклад хлорпропамід), перед початком приймання лікарського засобу Глімепірид-КВ рекомендується почекати декілька днів. Це дає змогу зменшити ризик гіпоглікемічних реакцій внаслідок адитивної дії двох агентів.¶¶Рекомендована початкова доза – 1 мг глімепіриду на добу. Як зазначалося вище, дозу можна поетапно збільшити з урахуванням реакцій на препарат.¶¶Перехід з інсуліну на лікарський засіб Глімепірид-КВ.¶¶У виняткових випадках хворим на цукровий діабет ІІ типу, які приймають інсулін, може бути показана заміна його на Глімепірид-КВ. Такий перехід слід проводити під пильним наглядом лікаря.¶¶Діти.¶¶На сьогодні відсутні доказові дані щодо застосування глімепіриду пацієнтам віком до 8 років. Існують обмежені доказові дані щодо застосування глімепіриду як монотерапії дітям віком від 8 до 17 років (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»). Наявних даних стосовно безпеки та ефективності застосування препарату дітям недостатньо, тому його не рекомендується застосовувати цій категорії пацієнтів.