Фламидез таблетки 30 шт. (10х3)

Фламідез, п / пол. обол. №30.Композиція¶діючі речовини : парацетамол, диклофенак калію, серратіопептидаза;¶¶1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить: парацетамолу 500 мг, диклофенаку калію 50 мг, серратіопептидази у вигляді гранул з кишковорозчинним покриттям, що містять 15 мг серратіопептидази, еквівалентно ферментної активності 30 00 на 1 таблетку;¶¶допоміжні речовини : целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; повідон (К-30); лактоза, моногідрат; гіпромелозу; поліетиленгліколі (PEG 6000); титану діоксид (Е 171); тальк; полісорбати (80); тартразин (Е 102); опадрай білий 58901 (гіпромелоза; лактоза, моногідрат; титану діоксид (E 171); поліетиленгліколь; тальк);¶¶допоміжні речовини гранул серратіопептидази : натрію кроскармелозу, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна.¶¶Лікарська форма¶Пігулки, покриті плівковою оболонкою.¶¶Основні фізико-хімічні властивості: жовтого кольору овальні двоопуклі, з насічкою з одного боку таблетки, вкриті плівковою оболонкою.¶¶Фармакологічна група¶Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.¶¶Код ATH M01A V55.¶¶Фармакологічні властивості¶Фармакодинаміка.¶¶Парацетамол діє як знеболюючий та жарознижувальний засіб. Аналгетична та жарознижувальна дія парацетамолу пов'язана з впливом препарату на центр терморегуляції в гіпоталамусі та здатністю інгібувати синтез простагландинів.¶¶Диклофенак калію має протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну, протиревматичну, антиагрегаційну дію. Інгібує циклооксигеназу, внаслідок чого блокуються реакції арахідонового каскаду та порушується синтез простагландинів ПГЕ2, ПГЕ2а, тромбоксану А2, простацикліну, лейкотрієнів та викиду лізосомальних ферментів; пригнічує агрегацію тромбоцитів; in vitro - призводить до уповільнення біосинтезу протеоглікану в хрящах, концентраціях, відповідних тим, що спостерігаються у людини.¶¶Серратіопептидаза є протеолітичним ферментом, виділеним із непатогенної кишкової бактерії Serratia E15. Вона має фібринолітичну, протизапальну та протинабрякову дію. Крім зменшення запального процесу серратіопептидаза послаблює біль унаслідок блокування вивільнення больових амінів із запалених тканин.¶¶Серратіопептидаза зв'язується у співвідношенні 1:1 з альфа-макроглобуліном крові, який маскує її антигенність, але зберігає її ферментативну активність. Вона повільно переходить в ексудат у місці запалення, і поступово її рівень у крові знижується. За допомогою гідролізу брадикініну, гістаміну та серотоніну серратіопептидаза безпосередньо зменшує дилатацію капілярів та контролює їх проникність. Серратіопептидаза блокує інгібітори плазміну, таким чином сприяючи фібринолітичній активності плазміну. Отже, Фламідез можна застосовувати при всіх патологічних станах, що супроводжуються набряком.¶¶Фармакокінетика.¶¶Парацетамол після прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується із травного тракту, максимальна концентрація у плазмі досягається через 10-60 хв. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 10%. Метаболізується у печінці переважно у фармакологічно активні метаболіти – глюкуронід (60-80 %) та сульфат парацетамолу (20-30 %). Менше 4% метаболізується шляхом окислення з утворенням цистеїну та меркаптопурової кислоти (за участю цитохрому Р450). Період напіввиведення становить приблизно 2-2,5 години. Виводиться із сечею, переважно у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді виводиться близько 5%. Метаболізм парацетамолу при печінковій недостатності не змінюється.¶¶Диклофенак калію після вживання швидко всмоктується, їжа може уповільнювати швидкість всмоктування, не впливаючи на її повноту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години. Біодоступність – 50 %; інтенсивно піддається пресистемній елімінації. Зв'язок із білками плазми крові – 99 %. Добре проникає у тканини та синовіальну рідину, де його концентрація зростає повільніше, через 4 години досягає більш високих значень, ніж у плазмі крові. Приблизно 35% виводиться як метаболітів з калом; близько 65% метаболізується у печінці та виводиться нирками у вигляді неактивних похідних (у незміненому вигляді виводиться менше 1%). Період напіввиведення – близько 2 годин; синовіальної рідини – 3 – 6 годин; при дотриманні інтервалу, що рекомендується, між прийомами диклофенак калію не кумулює.¶¶Серратіопептидаза проникає крізь стінку шлунка у незміненому вигляді та абсорбується у кишечнику. У незначній кількості визначається сечі.¶¶Показання¶Гострий біль (міозит, міалгія, головний, зубний, корінцевий синдром), при ревматичному ураженні м'яких тканин, ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті, остеоартрозі, спондилоартриті, гострих нападах подагри, первинній дисменореїті, аднексіті.¶¶Протипоказання¶Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.¶Ангіоневротичний набряк.¶Протипоказано пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) виникають напади бронхіальної астми (аспіринова астма), кропив'янка або гострий риніт.¶Застійна серцева недостатність (NYHA II-IV).¶Ішемічна хвороба серця у пацієнтів із стенокардією, перенесеним інфарктом міокарда.¶Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди минучих ішемічних атак.¶Захворювання периферичних артерій.¶Лікування періопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).¶Високий ризик розвитку післяопераційних кровотеч, порушень зсідання крові, порушень гемостазу, гемопоетичних порушень або цереброваскулярних кровотеч.¶Кровотеча або перфорація у шлунково-кишковому тракті в анамнезі, пов'язана з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).¶Активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивна виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізодів встановленої виразки або кровотечі).¶Запальні захворювання кишок (хвороба Крона або виразковий коліт).¶Тяжка печінкова недостатність.¶Тяжка ниркова недостатність.¶Захворювання крові.¶Лейкопенія.¶Виражена анемія.¶Вроджена гіпербілірубінемія.¶Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.¶Алкоголізм.¶Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії¶Диклофенак.¶¶Алкоголь: не можна одночасно застосовувати препарат Фламідез з алкоголем.¶¶Літій: препарат може підвищити концентрацію літію у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня літію у сироватці.¶¶Фенітоїн: при одночасному застосуванні з диклофенаком рекомендується проводити моніторинг концентрації у плазмі крові фенітоїну у зв'язку з можливим збільшенням впливу фенітоїну.¶¶Серцеві глікозиди: одночасне застосування серцевих глікозидів та НПЗЗ може погіршити серцеву недостатність, знизити швидкість клубочкової фільтрації та підвищити рівні глікозидів у плазмі крові.¶¶Дігоксин: препарат може підвищити концентрацію дигоксину у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня дигоксину у сироватці крові.¶¶Діуретики та антигіпертензивні засоби: як і інші НПЗЗ, супутнє застосування препарату Фламідез з діуретиками або антигіпертензивними засобами (наприклад бета-блокаторами, інгібіторами АПФ) можуть призвести до зниження їх антигіпертензивної дії. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг ниркової функції після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок збільшення ризику нефротоксичності. Супутнє лікування з препаратами калію може бути пов'язане із збільшенням рівнів калію у сироватці крові, що потребує знаходження хворих під постійним контролем.¶¶Інші НПЗЗ та кортикостероїди: супутнє застосування препарату Фламідез ® та інших системних НПЗЗ чи кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту. Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими НПЗЗ, у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2.¶¶Антикоагулянти та антитромботичні засоби: регулярне одночасне та тривале застосування препарату з антикоагулянтами, особливо з варфарином та іншими кумаринами та антитромбоцитарними лікарськими засобами, може призвести до підвищення ризику кровотеч. Періодичне застосування не має значного ефекту. Серратіопептидаза при одночасному застосуванні посилює дію антикоагулянтів, тому у разі такого поєднання лікарських засобів рекомендується ретельне та регулярне спостереження за пацієнтом.¶¶Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): супутнє введення системних НПЗЗ та СІЗЗЗ підвищує ризик кровотечі в травному тракті.¶¶Потужні інгібітори CYP2C9 : обережність рекомендується при сумісному призначенні диклофенаку з потужними інгібіторами CYP2C9 (наприклад, вориконазолом), що може призвести до значного збільшення максимальної концентрації у плазмі та експозиції диклофенаку внаслідок пригнічення його метаболізму.¶¶Антидіабетичні препарати: препарат можна застосовувати разом з пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх ефективність, проте відомі окремі випадки як з гіпоглікемічним, так і гіперглікемічним впливом, коли потрібна була зміна дозування антидіабетичних засобів під час лікування Фламідезом . Потрібен моніторинг рівнів глюкози в крові як запобіжний засіб під час супутньої терапії.¶¶Колестипол та холестирамін. Одночасне застосування препарату Фламідез і колестиполу або холестираміну зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30% та 60% відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом за кілька годин.¶¶Препарати, що стимулюють ферменти, метаболізуючі лікарські засоби. Препарати, що стимулюють ферменти, наприклад рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, барбітурати, звіробій ( Hypericum perforatum ) теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку в плазмі крові.¶¶Метотрексат: при введенні НПЗЗ менш ніж за 24 години до або менше ніж через 24 години після лікування метотрексатом рекомендується бути обережним, оскільки можуть зростати концентрації метотрексату в крові і може збільшуватися токсичність цієї речовини.¶¶Препарати, що викликають гіперкаліємію: супутнє лікування калійзберігаючими діуретиками , циклоспорином , такролімусом або триметопримом може бути пов'язане зі збільшенням рівнів калію в сироватці крові, тому контроль стану пацієнтів слід проводити частіше.¶¶Циклоспорин та такролімус: НПЗЗ можуть збільшувати нефротоксичність циклоспорину через вплив синтезу простагландинів нирок. У зв'язку з цим його слід застосовувати у нижчих дозах, ніж у хворих, які циклоспорин не одержують. Такий ризик виникає і під час лікування такролімусом.¶¶Антибіотики хінолінового ряду: існують окремі дані щодо судом, які можуть бути результатом супутнього застосування хінолонів та НПЗЗ.¶¶Міфепристон: НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8–12 днів після застосування міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть зменшити його ефект.¶¶Парацетамол.¶¶Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін) , що стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки : можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти.¶¶Барбітурати: зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.¶¶Препарати, що стимулюють ферменти, метаболізуючі лікарські засоби. Препарати, що стимулюють ферменти, наприклад рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, барбітурати, звіробій ( Hypericum perforatum ) можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти.¶¶При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.¶¶Ізоніазид: одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом збільшує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.¶¶Метоклопрамід і домперидон : можуть збільшувати швидкість всмоктування парацетамолу.¶¶Діуретики: парацетамол знижує ефективність діуретиків.¶¶Похідні кумарину (варфарин): при тривалому застосуванні парацетамолу підвищується ризик розвитку кровотеч. Прийом разових доз не має значного ефекту.¶¶Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високою аніонною щілиною, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).¶¶Особливості застосування¶Не перевищувати зазначених доз.¶¶Лікарський засіб містить парацетамол, тому не слід приймати його разом з іншими препаратами, що містять парацетамол та застосовувані, наприклад, для зниження температури, лікування болю, симптомів грипу та застуди чи безсоння. Одночасне застосування разом з іншими препаратами, які містять парацетамол, може призвести до передозування. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність, що може призвести до необхідності пересадки печінки або мати летальний наслідок.¶¶Зафіксовано випадки порушення функції печінки/печінкової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону, наприклад, при серйозному виснаженні організму, анорексії, низькому індексі маси тіла, хронічному алкоголізмі або сепсисі.¶¶У пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону під час прийому парацетамолу підвищується ризик метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря з появою цих симптомів.¶¶Рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном через підвищений ризик метаболічного ацидозу з високою аніонною щілиною, особливо у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, у разі недоїдання та за наявності інших причин дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголь) при застосуванні максимальних добових доз парацетамолу. Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнта, включаючи вимірювання рівня 5-оксопроліну в сечі.¶¶Слід уникати одночасного застосування препарату Фламідез з системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через можливість розвитку додаткових побічних ефектів.¶¶НПЗЗ збільшують ризик серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть бути летальними, у зв'язку з чим препарат не рекомендується для лікування післяопераційного болю та під час операції аортокоронарного шунтування.¶¶Призначати диклофенак пацієнтам із значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, артеріальна гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) та тривалий час, пов'язане з деяким збільшенням ризику розвитку тромботичних артеріальних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).¶¶Слід ретельно оцінювати співвідношення ризик-користування перед призначенням Фламідезу пацієнтам з клінічно підтвердженою ішемічною хворобою серця, цереброваскулярними розладами, облітеруючими захворюваннями периферичних артерій або значними факторами ризику (наприклад, гіпертензія, гіперглікемія, цукровий діабет, куріння).¶¶Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендується. Якщо необхідно, застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користування лише у дозуванні не більше 100 мг/добу. Подібну оцінку слід провести перед початком тривалого лікування пацієнтів із факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет та куріння).¶¶Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідне проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини.¶¶Пацієнти повинні бути поінформовані про можливість виникнення серйозних ускладнень (болі грудей, задишка, слабкість, порушення мови), які можуть виникнути у будь-який час. У цьому випадку слід негайно звернутися до лікаря.¶¶Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку зростають зі збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосувати протягом більш короткого періоду та найнижчої ефективної дози. Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповіді на терапію.¶¶Слід бути обережними, застосовуючи препарат пацієнтам з печінковою порфірією.¶¶З обережністю слід призначати при захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту в анамнезі, диспептичних проявах, після хірургічних втручань, пацієнтам похилого віку, бронхіальній астмі, застійній серцевій недостатності. За наявності алергічних реакцій в анамнезі призначати лише у невідкладних випадках.¶¶При застосуванні всіх НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки шлунково-кишкових кровотеч (блювання, мелена), утворення виразки або перфорації, які можуть бути летальними та спостерігатися у будь-який час у процесі лікування, як із запобіжними симптомами, так і без них, а також за наявності в анамнезі серйозних явищ із боку шлунково-кишкового тракту. Ці явища зазвичай мають серйозніші наслідки у пацієнтів похилого віку. Якщо у пацієнтів, які отримують диклофенак, спостерігаються шлунково-кишкові кровотечі або утворення виразки, застосування препарату слід припинити.¶¶Пацієнти із системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини мають підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.¶¶Дуже рідко у зв'язку із застосуванням НПЗЗ виникали серйозні реакції з боку шкіри, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик виникнення таких реакцій у пацієнтів існує на початку курсу лікування, здебільшого ці реакції з'являються протягом першого місяця лікування. Застосування препарату слід припинити при першій появі висипу на шкірі, уражень слизових оболонок або інших ознак гіперчутливості.¶¶Як і при застосуванні інших НПЗЗ, навіть після першого прийому можуть виникнути алергічні реакції, у тому числі анафілактичні/анафілактоїдні.¶¶Як і інші НПЗЗ, Фламідез може маскувати симптоми інфекції. Якщо симптоми основного захворювання не зникають, слід звернутися до лікаря.¶¶При тривалому застосуванні слід контролювати показники периферичної крові та функціонального стану печінки.¶¶Загальні застереження¶¶Слід уникати застосування препарату з системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, через відсутність будь-якої синергічної користі та можливість розвитку додаткових побічних ефектів.¶¶Через ризик виникнення тромботичних кардіоваскулярних та цереброваскулярних ускладнень; гастроінтестинальну виразку, кровотечу або перфорацію слід застосовувати найменші ефективні дози препарату в найкоротші терміни.¶¶Пацієнтам, які приймають анальгетики щодня при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.¶¶Слід бути обережними при призначенні препарату особам похилого віку. Зокрема, для людей похилого віку та пацієнтів із низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози.¶¶Препарат містить лактозу, якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.¶¶Реакції гіперчутливості можуть також прогресувати до синдрому Коуніса, серйозної алергічної реакції, яка може спричинити інфаркт міокарда. Симптоми таких реакцій можуть включати біль у грудях, що виникає у поєднанні з алергічною реакцією на диклофенак.¶¶Бронхіальна астма в анамнезі¶¶Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак та інші НПЗЗ можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.¶¶У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, набряк слизової оболонки носа (тобто назальні поліпи), хронічні обструктивні захворювання легень або хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо пов'язаних з алергічними симптомами, подібними до ринітів) частіше за інших виникають. схожі на загострення астми (які також пов'язані з переносимістю аналгетиків/анальгетичної астми), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим рекомендовано спеціальні запобіжні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих на алергію на інші речовини, наприклад, зі шкірними реакціями, свербінням або кропив'янкою.¶¶Вплив на шлунково-кишковий тракт¶¶Як і при застосуванні інших НПЗЗ, при призначенні препарату пацієнтам із симптомами, що свідчать про порушення з боку травного тракту (ЖКТ) або з анамнезом, що передбачають наявність виразки шлунка чи кишечника, кровотечі чи перфорації, обов'язкове медичне спостереження та особлива обережність. Ризик виникнення кровотечі в шлунково-кишковому тракті збільшується з підвищенням дози і у хворих з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, і у людей похилого віку.¶¶Щоб зменшити ризик токсичної дії на ШКТ у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації, і у людей похилого віку лікування починають та підтримують низькими ефективними дозами.¶¶Для таких пацієнтів, а також хворих, які вимагають супутнього застосування лікарських засобів, що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших лікарських засобів, що підвищують ризик небажаної дії на ШКТ, слід розглянути питання про застосування комбінованої терапії із застосуванням захисних засобів (наприклад, інгібіторів протонного) насосу)¶¶Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо похилого віку, повинні повідомляти про будь-які незвичайні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі у шлунково-кишковому тракті).¶¶Застереження також необхідне при лікуванні хворих, які отримують супутні ліки, що підвищують ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти, антитромботичні засоби або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.¶¶Застосування НПЗЗ, включаючи диклофенак, пов'язане з підвищеним ризиком виникнення неспроможності шлунково-кишкового анастомозу. Рекомендується пильне спостереження та обережність при застосуванні диклофенаку після оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті.¶¶Вплив на печінку¶¶Ретельне медичне спостереження потрібне у разі, коли Фламідез ® призначають пацієнтам із ураженою функцією печінки, оскільки їх стан може загостритись.¶¶Як і при застосуванні інших НПЗЗ, рівень одного та більше печінкових ензимів може підвищуватися. Під час тривалого лікування препаратом призначається регулярний нагляд за функціями печінки як запобіжні засоби. Якщо порушення функції печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висип) – застосування препарату слід припинити. Перебіг захворювань, як-от гепатити, може проходити без продромальних симптомів.¶¶У хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу.¶¶Вплив на нирк趶Вплив НПЗЗ на нирки призводить до затримки рідини та набряку та/або артеріальної гіпертензії. Тому диклофенак слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями серця або іншими станами, при яких схильність до затримки рідини. З обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які одночасно застосовують діуретики або інгібітори АПФ або мають підвищений ризик розвитку гіповолемії. Оскільки при лікуванні НПЗЗ повідомлялося про затримку рідини та набряку, особливу увагу слід приділити хворим з порушенням функції серця або нирок (у т. ч. з функціональною нирковою недостатністю на тлі гіповолемії, нефротичним синдромом, вовчаковою нефропатією та декомпенсованим цирозом печінки); , хворим похилого віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з якоїсь причини, наприклад, до або після серйозного хірургічного втручання. У разі рекомендується моніторинг функції нирок. Припинення терапії зазвичай призводить до повернення в стан, що передував лікуванню.¶¶Вплив на гематологічні показник趶При тривалому застосуванні препарату, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, рекомендується моніторинг показників крові.¶¶Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту крові глюкози та сечової кислоти.¶¶Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно доглядати хворих з порушеннями гемостазу.¶¶Застосування у період вагітності або годування груддю.¶¶Лікарський засіб не використовують.¶¶Застосування лікарського засобу Фламідез з 20-го тижня вагітності може викликати олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це порушення може виникнути невдовзі після початку лікування та зазвичай оборотне після припинення лікування.¶¶Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів викликають:¶¶ризики для плоду:¶¶серцево-легенева токсичність (з передчасним звуженням/закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);¶порушення функції нирок (див. вище);¶ризики для жінки в кінці вагітності та новонародженого:¶¶подовження часу кровотечі, антиагрегаційний ефект, який може виникати навіть при дуже низьких дозах;¶пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки чи подовження пологів.¶Отже, Фламідез протипоказаний протягом вагітності.¶¶Фертильність у жінок.¶¶Застосування препарату може призвести до порушення фертильності у жінок і не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. Якщо жінка зазнає труднощів із зачаттям або проходить обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну препарату.¶¶Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.¶¶Препарат Фламідез може уповільнювати психомоторні реакції, тому слід утриматися від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами під час застосування препарату.¶¶Спосіб застосування та дози¶Якщо встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.¶¶Препарат слід застосовувати у найнижчих ефективних дозах протягом короткого періоду часу з огляду на завдання лікування у кожного окремого пацієнта.¶¶Дозу визначає лікар для кожного пацієнта індивідуально, залежно від віку, характеру та перебігу захворювання, переносимості та лікувальної ефективності препарату.¶¶Препарат приймають внутрішньо після їди, запиваючи невеликою кількістю рідини (200 мл).¶¶Дорослим: 1 таблетка 2-3 рази на день залежно від тяжкості перебігу хвороби.¶¶Дітям віком від 14 років : 1 таблетка 1-2 рази на добу.¶¶Максимальна добова доза – 3 таблетки.¶¶Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від динаміки симптомів і становить не більше 5-7 днів.¶¶Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.¶¶Передозування¶Поразка печінки можлива у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробою або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне зловживання алкоголем, глутатіонова кахесія, розлади уражень або артеріальних захворювань;¶¶Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Поразка печінки може бути явною через 12–48 годин після передозування.¶¶Передозування парацетамолу при одноразовому застосуванні може спричинити оборотний або незворотний некроз клітин печінки, що може призводити до порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу, гепатоцелюлярної недостатності, енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок. Вважається, що підвищена кількість метаболіту парацетамолу (який зазвичай нейтралізується дією глутатіону при застосуванні звичайних доз парацетамолу) необоротно зв'язується з тканинами печінки.¶¶Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може виявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією та розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Водночас спостерігається підвищення рівнів печінкових трансаміназ (AST, ALT), лактатдегідрогенази та білірубіну, а також рівня протромбіну, який відбувається через 12–48 годин після прийому.¶¶При передозуванні також можуть спостерігатися: артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, шлунково-кишкові кровотечі, дзвін у вухах, серцева аритмія та панкреатит.¶¶При тривалому застосуванні великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутися апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи – запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).¶¶У разі передозування диклофенаком можуть виникати артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, ниркова недостатність, діарея, шлунково-кишкові кровотечі, запаморочення, дзвін у вухах.¶¶При передозуванні потрібна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити до лікарні, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування або ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірну дозу парацетамолу було прийнято в межах 1 години. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (раніші концентрації не достовірні). Лікування N-ацетилцистеїном можна застосовувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн згідно з встановленим переліком доз. За відсутності блювоти можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.¶¶Підтримувальні заходи та симптоматичне лікування необхідні для усунення таких ускладнень, як гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, гастроінтестинальні порушення та пригнічення дихання.¶¶Форсований діурез, діаліз або гемоперфузія не можуть гарантувати виведення нестероїдних протизапальних засобів внаслідок їх високого зв'язування з протеїнами плазми та інтенсивним метаболізмом.¶¶Побічні ефекти¶З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію (особливо для хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази)), агранулоцитоз, панцитопенія, сульфгемоглобінем ).¶¶З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж шкіри, висипання на шкірі та слизових оболонках, анафілактичні/анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію та анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).¶¶Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, порушення сну, інсомнія, нічні кошмари, дратівливість, занепокоєння, почуття страху, психічні розлади, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації.¶¶З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, порушення мозкового кровообігу, порушення чутливості¶¶З боку органів зору: розлади зору, розмивання зору, диплопія, неврит зорового нерва.¶¶З боку органів слуху та лабіринту вуха: вертиго; дзвін у вухах, порушення слуху.¶¶З боку серцево-судинної системи: посилення серцебиття, тахікардія, біль у серці, задишка, серцева недостатність, інфаркт міокарда, синдром Коуніса.¶¶Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульту), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та при тривалому застосуванні.¶¶Судинні розлади: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.¶¶З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: астма (включаючи задишку), бронхоспазм (особливо у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти), біль у грудях, пневмоніт, виділення мокротиння з домішками крові, гостра еозинофільна пневмонія.¶¶З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль в епігастрії, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка або (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит, глосит, розлади з боку стравоходу, діафрагмоподібні стриктури кишечника, панкреатит.¶¶З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ, гепатиту, жовтяниці, порушення функції печінки; миттєвий гепатит, гепатонекроз (при прийомі високих доз), печінкова недостатність.¶¶З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання (зазвичай генералізовані висипання, еритематозні, висипання на слизових оболонках), кропив'янка, відчуття сверблячки, бульозні висипання, ексфоліативний дерматит, екзема, еритема, ексудативна мультиформна пур алсона, епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).¶¶З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.¶¶З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (до гіпоглікемічної коми).¶¶Порушення з боку репродуктивної системи: імпотенція.¶¶Загальні порушення: затримка рідини, набряк, загальна слабкість, підвищена втома, посилене потовиділення, синці, кровотечі.¶¶Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дозволяє проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про всі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутність ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf. dec. gov. ua¶¶Термін придатності¶2,5 роки.¶¶Умови зберігання¶Зберігати в оригінальній упаковці, недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.¶¶Упаковка¶По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3, або 10 блістерів у картонній пачці.¶¶Категорія відпустки¶За рецептом.¶¶Виробник¶Евертоджен Лайф Саєнсіз Лімітед /¶¶Evertogen Life Sciences Limited.¶¶Saga Lifesaensiz Limited /¶¶Saga Lifesciences Limited.