Фенигидин-Здоровье таблетки по 10 мг 50 шт. (10х5)
- Торговое название Фенигидин
- Действующее вещество Нифедипин
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Здоровье, ФК, ООО
- Страна Украина
- Условия отпуска По рецепту
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЕНІГІДИН-ЗДОРОВ’Я
(PHENIHYDIN-ZDOROVYE)
Склад:
діюча речовина: nifedipine;
1 таблетка містить ніфедипіну 10 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, цукор-рафінад, кальцію стеарат, полісорбат-80.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори кальцієвих каналів з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТС С08С А05.
Клінічні характеристики.
Показання. Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця: хронічна стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату/похідних дигідропіридину, кардіогенний шок, тяжкий аортальний стеноз, обструктивна форма гіпертрофічної кардіоміопатії, гострий період інфаркту міокарда, нестабільна стенокардія, тахікардія, супутній прийом рифампіцину, виражена артеріальна гіпотензія.
Спосіб застосування та дози. Дозу препарату та тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості захворювання і реакції хворого на лікування.
Залежно від клінічної картини, у кожному окремому випадку основну дозу слід вводити поступово. У пацієнтів з порушеною функцією печінки може виникнути необхідність у ретельному моніторингу її стану, а в тяжких випадках – у зниженні дози.
Для лікування ішемічної хвороби серця рекомендується приймати по 2 таблетки препарату двічі на добу (20х2 мг/добу).
Якщо необхідні вищі дози препарату, їх слід підвищувати поступово до максимальної дози — 60 мг/добу.
Для лікування гіпертензії Фенігідин-Здоров'я рекомендується приймати по 2 таблетки двічі на добу (20х2 мг/добу).
При супутньому застосуванні препарату Фенігідин-Здоров'я з інгібіторами CYP 3A4 або індукторами CYP 3A4 може виникнути необхідність у коригуванні дози ніфедипіну або у відміні ніфедипіну.
Унаслідок його вираженого антиішемічного та антигіпертензивного ефекту препарат слід відміняти поступово, особливо у разі застосування високих доз.
Таблетки слід ковтати, запиваючи невеликою кількістю рідини, незалежно від вживання їжі. Рекомендується уникати вживання грейпфрутового соку разом із застосуванням препарату.
Рекомендований інтервал між застосуванням таблеток – 12 годин (не менше 6 годин).
Побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: набряк, вазодилатація, гіпотензія, тахікардія, аритмії, припливи, гіперемія шкіри обличчя, відчуття жару, відчуття серцебиття, синкопальний стан, посилення серцевої недостатності; у деяких пацієнтів, особливо з тяжким обструктивним порушенням коронарних артерій, на початку лікування або при підвищенні дози можлива поява нападів стенокардії аж до розвитку інфаркту міокарда.
З боку дихальної системи: носова кровотеча, закладеність носа, задишка.
З боку нервової системи, органів чуття: головний біль, запаморочення, слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, вертиго, мігрень, тривожність, розлади сну, парестезія, гіпостезія, дизестезія, зміна зорового сприйняття, відчуття болю в очах, порушення зору, тремор.
З боку системи травлення: запор, нудота, диспепсія, діарея, здуття живота, сухість у роті, біль у животі, недостатність гастроезофагеального сфінктера, підвищення апетиту, при тривалому застосуванні – порушення функції печінки (підвищення рівня печінкових трансаміназ, печінковий холестаз, жовтушність), гіперплазія ясен, блювання, безоар, дисфагія, кишкова непрохідність, виразка кишечнику.
З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія (іноді з проявом пурпури).
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані), еритема, кропив’янка, свербіж, висипання, ексфоліативний дерматит, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, синдром Лайєлла.
Інші: відчуття нездужання, припухлість і почервоніння рук та ніг, м’язові судоми, набряки суглобів, артралгія, міалгія, поліурія, дизурія, еректильна дисфункція, неспецифічний біль, озноб, фотодерматит, гіперглікемія, гінекомастія (у пацієнтів літнього віку), підвищення маси тіла, екзантема.
Передозування.
Симптоми: втрата свідомості аж до розвитку коми, різке зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.
Лікування: заходи під час надання невідкладної допомоги при передозуванні у першу чергу слід спрямувати на виведення препарату з організму і відновлення стабільної гемодинаміки.
Гемодіаліз неефективний, але рекомендується проведення плазмаферезу. Брадикардію можна купірувати ?-симпатоміметиками. У разі уповільнення серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.
Гіпотензію, що виникла унаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації, можна купірувати препаратами кальцію (10-20 мл 10 \% розчину кальцію глюконату вводити внутрішньовенно повільно і повторювати при необхідності). Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків як допамін або норадреналін. Дози препаратів підбирати з урахуванням досягнутого ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату у період вагітності до 20-го тижня протипоказане. Після 20-го тижня вагітності препарат призначати тільки|лише| за життєвими показаннями, коли очікуваний|сподіваний| ефект терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. При застосуванні ніфедипіну одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату необхідний ретельний моніторинг артеріального тиску через можливість його значного зниження, що може зашкодити матері і плоду.
При необхідності застосування|вживання| препарату годування груддю слід припинити.
Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 14 років.
Особливості застосування. На початку лікування препаратом, особливо при одночасному застосуванні ?-адреноблокаторів, можливе зниження артеріального тиску і/або посилення явищ застійної серцевої недостатності. У подібних випадках, а також при призначенні препарату пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю, тяжкими порушеннями мозкового кровообігу, цукровим діабетом, порушеннями функцій печінки і нирок, гіповолемією слід уникати призначення ніфедипину у високих дозах і проводити лікування під контролем лікаря. Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, особливо за умов злоякісної артеріальної гіпотензії або гіповолемії (зменшення об’єму циркулюючої крові), оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.
Для пацієнтів літнього віку і хворих, які отримують комбіновану терапію (антигіпертензивну, антиангінальну), дози необхідно зменшити.
Ніфедипін може викликати зміни деяких біохімічних показників крові (лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), що, як правило, не супроводжується клінічними ознаками (хибно-позитивна реакція Кумбса), хоча можливий розвиток холестазу і жовтяниці.
Пацієнти з порушеною функцією печінки можуть потребувати ретельного моніторингу.
Препарат містить лактозу, що слід враховувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості лактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
При появі на тлі лікування болю за грудниною препарат слід відмінити.
Ніфедипін чутливий до світла, тому таблетки слід виймати з упаковки безпосередньо перед прийомом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На початку лікування, при зміні дозування або переході на інший препарат може виникнути тимчасова слабкість або запаморочення, які можуть вплинути на швидкість реакції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Оскільки ніфедипін метаболізується системою цитохрому Р450 3А4, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати ефект «першого проходження» або кліренс ніфедипіну. Тому не можна виключити імовірність збільшення концентрації ніфедипіну при сумісному застосуванні з макролідними антибіотиками (еритроміцин), інгібіторами ВІЛ-протеази (ритонавір тощо), азольними антимікотиками (наприклад кетоконазолом), антидепресантами (флуоксетин, нефазодон), хінупристином/дальфопристином, вальпроєвою кислотою, циметидином. При одночасному застосуванні з ?-адреноблокаторами, діуретиками, інгібіторами АПФ, антагоністами АТ-1 рецепторів, ?-адренергічними блокаторами, інгібіторами ФДЕ5, ?-метилдопою, а також з фентанілом, цизапридом, циклоспоринами відзначається взаємне посилення антигіпертензивного ефекту. Лікування ніфедипіном слід припинити за 36 годин до запланованої анестезії із застосуванням фентанілу. Фенітоїн знижує біодоступність і, відповідно, ефективність ніфедипіну; не можна виключити імовірність зниження концентрації ніфедипіну при сумісному застосуванні з карбамазепіном або фенобарбіталом. Ніфедипін підвищує у крові рівень теофіліну, може підсилювати негативну інотропну дію хінідину, послабляти виведення вінкристину з посиленням його побічних ефектів, підвищувати біодоступність цефалоспоринів, а також зменшує нирковий кліренс дигоксину та збільшує його концентрацію у плазмі крові, що потребує контролю пацієнта на наявність симптомів передозування дигоксину і, у разі необхідності, зниження дози глікозиду, враховуючи його концентрацію у плазмі. В окремих випадках при одночасному застосуванні ніфедипін викликає зниження концентрації хінідину у плазмі, а при відміні ніфедипіну можливе підвищення його концентрації, що вимагає корекції дози хінідину. Рифампіцин значно прискорює розпад ніфедипіну з послабленням його ефективності через індукцію системи цитохрому Р450 3А4 (застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином протипоказане через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі крові). Дилтіазем знижує швидкість метаболізму ніфедипіну. Сік грейпфрута підвищує рівень ніфедипіну у крові, посилюючи і подовжуючи його дію. При супутньому застосуванні дозу такролімусу можна зменшити, для чого рекомендується проводити моніторинг його концентрації у крові. Застосування ніфедипіну може спричиняти хибно підвищені спектрофотометричні значення ваніліл-мигдальної кислоти у крові, однак при визначенні за допомогою ВЕРХ такого впливу не відзначається.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Антигіпертензивний, антиангінальний засіб.
Селективний блокатор кальцієвих каналів L-типу. Пригнічує трансмембранне надходження іонів кальцію у клітини гладких м’язів кардіоміоцитів та артеріальних судин. Усуває і попереджає вазоспазм, розширює коронарні і периферичні (артеріальні) судини, знижує артеріальний тиск, у тому числі у легеневій артерії, загальний периферичний опір судин і постнавантаження на серце. Збільшує коронарний кровотік, оптимізує функцію міокарда, знижує потребу міокарда у кисні, чинить незначну негативну інотропну дію, не пригнічуючи автоматизм і провідність міокарда.
Незначною мірою гальмує агрегацію тромбоцитів, сповільнює процес атерогенезу при тривалому застосуванні, поліпшує постстенотичну циркуляцію при атеросклерозі, позитивно впливає на церебральну гемодинаміку. Знижує тонус міометрія (токолітична дія).
Початок дії настає через 20-30 хвилин після прийому препарату, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 4-6 годин.
Фармакокінетика.
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується у системний кровотік. Біодоступність становить 40-60 \% унаслідок ефекту першого проходження через печінку. Сmax у крові досягається через 30 хвилин. З білками плазми зв’язується близько 90 \% прийнятої дози. Т? становить 2-4 години. Високий ступінь зв’язування ніфедипіну з білками слід враховувати при його призначенні хворим на гіпопротеїнемії, при яких можливе значне збільшення вмісту вільної фракції препарату у крові. У незначних кількостях проходить через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри, проникає у грудне молоко. Практично повністю метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, з яких близько 80 \% виводиться нирками у вигляді метаболітів, 15 \% – через кишечник.
У пацієнтів літнього віку і при порушенні функції печінки внаслідок уповільнення метаболізму та зменшення печінкового кровотоку знижується загальний кліренс, і у 1,5 раза збільшується Т? ніфедипіну, що викликає необхідність зниження дози препарату.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки по 10 мг № 50 (10х5) у блістерах у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Місцезнаходження. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.
Состав
действующее вещество: nifedipine;
1 таблетка содержит нифедипина 10 мг;
вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактозы моногидрат, сахар-рафинад, кальция стеарат, полисорбат-80.
Лекарственная форма
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки желтого или зеленовато-желтого цвета плоскоцилиндрической формы с фаской.
Фармакологическая группа
Селективные блокаторы кальциевых каналов с преимущественным действием на сосуды. Производные дигидропиридина. Код АТХ С08С А05.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Нифедипин – действующее вещество препарата – селективный блокатор кальциевых каналов, производное дигидропиридина. Оказывает антиангинальный и антигипертензивный эффект. Тормозит поступление кальция в кардиомиоциты и клетки гладкой мускулатуры сосудов. Снижает тонус гладкой мускулатуры сосудов. Расширяет коронарные и периферические артерии, снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление и незначительно – сократимость миокарда, уменьшает постнагрузку и потребность миокарда в кислороде. Улучшает коронарное кровообращение. Не угнетает проводимость миокарда. При длительном применении нифедипин может предотвращать образование новых атеросклеротических бляшек в коронарных сосудах. В начале лечения нифедипином может возникать транзиторная рефлекторная тахикардия и увеличение сердечного выброса, не компенсирующих вазодилатацию, вызванную применением препарата. Нифедипин усиливает выведение из организма натрия и жидкости. При синдроме Рейно препарат может предотвращать спазм сосудов конечностей или ослаблять его.
Фармакокинетика.
После перорального применения нифедипин быстро и почти полностью всасывается. Биодоступность в результате пресистемного метаболизма в печени составляет 50%. Максимальная концентрация (Tmax) в плазме крови достигается через 1–3 часа после приема.
Нифедипин метаболизируется в стенке кишечника и печени через систему цитохрома Р450 ЗА4. Метаболиты не проявляют фармакологической активности. Выделяется из организма в виде метаболитов преимущественно почками и около 5-15% через кишечник с желчью. Следовые количества неизмененного вещества (менее 0,1%) обнаруживались в моче.
Период полувыведения (Т1/2) нифедипина из плазмы крови составляет 2–5 часов.
Показания
Артериальная гипертензия; ишемическая болезнь сердца: хроническая стабильная стенокардия, вазоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала)
Противопоказания
Повышенная чувствительность к нифедипину, другим производным дигидропиридина или другим компонентам препарата; кардиогенный шок; аортальный стеноз тяжелой степени; нестабильная стенокардия; острый инфаркт миокарда (в течение первых 4 недель); илеостома; колостома; применение в комбинации с рифампицином (из-за невозможности добиться эффективной концентрации нифедипина в плазме крови).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия
Нифедипин метаболизируется через систему цитохрома Р450 ЗА4, расположенную в слизистой кишечнике и печени. Поэтому препараты, ингибирующие или индуцирующие эту систему ферментов, могут изменять «первое прохождение» (после перорального применения) или клиренс нифедипина.
При одновременном применении препарата с другими лекарственными средствами возможны следующие взаимодействия:
с хинупристином/дальфопристином, циметидином, цизапридом – вследствие ингибирования цитохрома Р450 ЗА4 увеличивается концентрация нифедипина в плазме крови; при одновременном применении препаратов рекомендуется проводить мониторинг артериального давления и в случае необходимости - снижение дозы нифедипина;
со следующими ингибиторами системы цитохрома Р450 ЗА4: макролидные антибиотики, ингибиторы ВИЧ-протеазы, азольные антимикотические средства, флуоксетин, нефазодон, вальпроевая кислота – клинических исследований взаимодействия данных лекарственных средств и нифедипина не проводилось. Известно, что препараты этого класса ингибируют опосредованный цитохромом Р450 ЗА4 метаболизм нифедипина, поэтому при одновременном применении нельзя исключить увеличение концентрации последнего в плазме крови; рекомендуется проводить мониторинг артериального давления и при необходимости – снижение дозы нифедипина;
с рифампицином – вследствие индукции цитохрома Р450 ЗА4 значительно снижается биодоступность и эффективность нифедипина; одновременное применение препаратов противопоказано;
с фенитоином – вследствие индукции цитохрома Р450 ЗА4 снижается биодоступность и эффективность нифедипина; при одновременном применении препаратов рекомендуется контролировать клинический ответ на терапию нифедипином и при необходимости повысить его дозу; если произошло повышение дозы нифедипина при одновременном применении, после отмены фенитоина следует рассмотреть вопрос о соответствующем снижении дозы;
со следующими индукторами системы цитохрома Р450 ЗА4: карбамазепин, фенобарбитал – клинических исследований взаимодействия вышеупомянутых лекарственных средств и нифедипина не проводилось. Известно, что оба препарата в результате индукции цитохрома Р450 ЗА4 снижают концентрацию в плазме крови структурно подобного блокатора кальциевых каналов нимодипина, поэтому при одновременном применении с нифедипином нельзя исключить увеличение его концентрации в плазме крови;
с гипотензивными средствами (диуретиками, α- и β-адреноблокаторами, ингибиторами АПФ, антагонистами кальциевых рецепторов, антагонистами АТ-1 рецепторов, ингибиторами ФДЭ-5, метилдопой, магния сульфатом) – возможно усиление гипотензивных заболеваний; при одновременном применении нифедипина с β-адреноблокаторами требуется тщательный мониторинг пациента, поскольку известны единичные случаи обострения сердечной недостаточности;
с дигоксином – возможно снижение клиренса дигоксина и увеличение его концентрации в плазме крови; рекомендуется контролировать пациента на наличие симптомов передозировки дигоксина и при необходимости – скорректировать дозу;
с хинидином – сообщалось о снижении концентрации хинидина, а при отмене нифедипина – о резком увеличении концентрации хинидина в плазме крови; рекомендуется проводить мониторинг концентрации хинидина в плазме крови и при необходимости скорректировать его дозу; также некоторые авторы сообщали об увеличении концентрации нифедипина в плазме крови при их одновременном применении;
с такролимусом – сообщалось об увеличении концентрации такролимуса в плазме крови; рекомендуется проводить мониторинг концентрации такролимуса в плазме крови и при необходимости скорректировать его дозу.
Грейпфрутовый сок ингибирует систему цитохрома Р450 ЗА4. Употребление грейпфрутового сока при применении нифедипина приводит к повышению концентрации препарата в плазме крови и увеличению продолжительности действия нифедипина вследствие снижения метаболизма при первом прохождении или снижении клиренса. В результате может усиливаться антигипертензивное действие препарата. После регулярного употребления грейпфрутового сока этот эффект может длиться не менее 3 дней после последнего употребления сока. Ввиду этого при терапии нифедипином следует избегать употребления грейпфрутов/грейпфрутового сока.
Применение препарата может привести к получению ложно повышенных результатов при спектрофотометрическом определении концентрации ванилилминдальной кислоты в моче (однако при применении метода высокоэффективной жидкостной хроматографии этот эффект не наблюдается).
Применение препарата может привести к получению ложноположительных результатов при рентгеновском исследовании с использованием бариевого контрастного средства (например, дефекты наполнения интерпретируются как полип).
Особенности по применению
Препарат можно применять в сочетании с другими гипотензивными средствами. Но следует учитывать возможность развития постуральной гипотензии.
При одновременном применении препарата и β-адреноблокаторов рекомендуется контролировать состояние пациента, так как при этом возможно более резкое снижение артериального давления и ослабление сердечной деятельности.
Препарат не следует применять пациентам с острым приступом стабильной стенокардии.
Препарат не следует применять, если возможна связь между предварительным применением нифедипина и ишемической болью. У пациентов со стенокардией приступы могут возникать чаще, а их продолжительность и интенсивность могут увеличиваться, особенно в начале лечения.
Препарат применять с осторожностью пациентам с выраженной артериальной гипотензией (систолическое давление ниже 90 мм рт. ст.), выраженной сердечной недостаточностью, тяжелыми нарушениями мозгового кровообращения, сахарным диабетом, нарушением функции печени. Рекомендуется контролировать состояние пациента и при необходимости скорректировать дозу нифедипина.
Препарат применять с особой осторожностью пациентам, находящимся на гемодиализе, при злокачественной артериальной гипертензии или гиповолемии, поскольку расширение кровеносных сосудов может вызвать у них значительное снижение артериального давления.
Препарат применять с осторожностью пациентам, одновременно принимающим ингибиторы системы цитохрома Р450 ЗА4. Рекомендуется контролировать артериальное давление и в случае необходимости скорректировать дозу нифедипина.
Препарат применять с осторожностью пациентам с сильным сужением желудочно-кишечного тракта из-за возможности возникновения обструкционных симптомов. Описано возникновение обструкционных симптомов при отсутствии в анамнезе нарушений со стороны желудочно-кишечного тракта. Возможно возникновение безоаров, которые могут нуждаться в хирургическом вмешательстве.
Отдельные эксперименты in vitro выявили взаимосвязь между применением антагонистов кальция, в частности нифедипина, и обратимыми биохимическими изменениями сперматозоидов, ухудшающими способность последних к оплодотворению. Если попытки оплодотворения in vitro оказываются неуспешными, в отсутствие других объяснений антагонисты кальция, например нифедипин, могут рассматриваться как возможная причина этого явления.
Лекарственное средство содержит лактозу и сахар-рафинад, поэтому, если у пациента установлена непереносимость некоторых сахаров, необходимо проконсультироваться с врачом, прежде чем принимать это лекарственное средство.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Исследования на животных показали эмбриотоксичность, фетотоксичность и тератогенность препарата.
Результаты соответствующих и хорошо контролируемых исследований применения препарата беременным женщинам отсутствуют. Сообщалось о повышении частоты случаев перинатальной асфиксии, родов путем кесарева сечения, а также преждевременных родов и внутриутробной задержке роста. Совершенно не выяснено, являются ли эти сообщения следствием наличия артериальной гипертензии, ее терапии или специфического эффекта применения препарата. Имеющейся информации недостаточно, чтобы исключить серьезные побочные эффекты на плоды или новорожденных детей.
Применение нифедипина противопоказано в период беременности до 20 недели. Применение нифедипина в период беременности после 20 недели требует тщательной оценки соотношения риск/польза. Вопрос о терапии препаратом следует рассматривать только в случае отсутствия альтернативных путей лечения. При применении нифедипина одновременно с внутривенным введением сульфата магния требуется тщательный мониторинг артериального давления из-за возможности его значительного снижения, что может повредить матери и плоду.
Нифедипин проникает в грудное молоко. В период применения препарата следует прекратить кормление грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами. При применении препарата возможно побочные реакции, влияющие на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами, особенно в начале лечения или при переходе на другой препарат.
Способ применения и дозы
Препарат применять взрослым внутрь. Таблетки принимать в одно и то же время независимо от еды, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости (кроме грейпфрутового сока). Рекомендуемый интервал между применением препарата – 12 часов (но не менее 6 часов).
Доза препарата и продолжительность курса лечения определяется индивидуально с учетом степени тяжести заболевания и реакции пациента на лечение.
Артериальная гипертензия.
Препарат применять в дозе 20 мг 2 раза в день.
Ишемическая болезнь сердца.
Препарат применять в дозе 20 мг 2 раза в день. При необходимости возможно увеличение дозы нифедипина до 60 мг/сутки. Повышать дозу следует постепенно.
Пациенты, одновременно применяющие ингибиторы или индукторы цитохрома CYP 3A4. При одновременном применении с ингибиторами или индукторами цитохрома CYP 3A4 может потребоваться коррекция дозы или отмена препарата.
Препарат следует отменять постепенно, особенно при применении высоких доз.
Дети. Препарат не использовать детям.
Передозировка
Симптомы острой интоксикации: нарушение сознания вплоть до развития комы, снижение артериального давления, тахикардия/брадикардия, гипергликемия, метаболический ацидоз, гипоксия, кардиогенный шок, сопровождающийся отеком легких.
Лечение. Меры по оказанию неотложной помощи следует направить прежде всего на выведение препарата из организма и восстановление стабильной гемодинамики. После перорального применения рекомендуется полностью опорожнить желудок, при необходимости – в комбинации с промыванием желудка и тонкого кишечника. При возникновении брадикардии рекомендуется применять β-симпатомиметики. При замедлении сердечного ритма, представляющего угрозу для жизни, рекомендуется применение искусственного водителя ритма. Артериальную гипотензию, возникшую вследствие кардиогенного шока и вазодилатации, можно устранить препаратами кальция (10–20 мл 10% раствора кальция хлорида или глюконата вводить внутривенно медленно, затем повторить в случае необходимости). В результате сывороточные уровни кальция могут достичь верхнего предела нормы или быть незначительно повышенными. Если введение кальция недостаточно эффективно, целесообразно применение таких симпатомиметиков как допамин или норадреналин. Дозы этих препаратов подбирают с учетом достигнутого лечебного эффекта. К дополнительному введению жидкости следует подходить очень осторожно, поскольку при этом повышается опасность перегрузки сердца. Поскольку для нифедипина характерна высокая степень связывания с белками плазмы крови и относительно небольшой объем распределения, гемодиализ неэффективен, однако рекомендуется проведение плазмафереза.
Побочные эффекты
Со стороны крови и лимфатической системы: анемия, лейкопения, тромбоцитопения (иногда с проявлением пурпуры), агранулоцитоз.
Со стороны нервной системы и психики: головная боль, мигрень, головокружение/вертиго, тремор, пар/ди-/гипестезия, расстройства сна, сонливость, чувство тревожности.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения, боли в глазах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, сердцебиение, артериальная гипотензия, отеки, вазодилатация, гиперемия, коллапс, боль в груди (в том числе типичные приступы стенокардии), потеря сознания.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: носовое кровотечение, заложенность носа, диспноэ.
Со стороны пищеварительного тракта: тошнота, рвота, диспепсия, диарея, запор, метеоризм, дискомфорт/боль в пищеварительном тракте, абдоминальная боль, кишечная непроходимость, язва кишечника, недостаточность гастроэзофагеального сфинктера, безоар, сухость во рту, гиперплазия десен, дисфагия.
Со стороны гепатобилиарной системы: транзиторное повышение активности ферментов печени, желтуха, холестаз.
Со стороны обмена веществ и метаболизма: гипергликемия.
Со стороны мочевыделительной системы: полиурия, дизурия, у больных с почечной недостаточностью – ухудшение функции почек.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: миалгия, артралгия, мышечные судороги, отеки суставов.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: эректильная дисфункция, гинекомастия (у мужчин пожилого возраста).
Со стороны иммунной системы, кожи и подкожной клетчатки: реакции гиперчувствительности, в том числе сыпь, зуд, крапивница, аллергические отеки/ангионевротический отек, в том числе отек гортани; анафилактические/анафилактоидные реакции; эритема, фоточувствительность, пурпура, эксфолиативный дерматит, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Другие: недомогание, повышенная утомляемость, озноб, неспецифическая боль, при длительном применении возможна лихорадка.
У пациентов со злокачественной артериальной гипертензией и гиповолемией, находящихся на гемодиализе, может наблюдаться значительное снижение артериального давления вследствие вазодилатации.
Срок годности
3 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
Таблетки №10х5 в блистерах в коробке.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
Общество с ограниченной ответственностью «Фармацевтическая компания Здоровье».
Адрес
Украина, 61013, Харьковская обл., город Харьков, улица Шевченка, дом 22.
Часто задаваемые вопросы
Сколько стоит Фенигидин-Здоровье таблетки по 10 мг 50 шт. (10х5)?
Какое действующее вещество товара - Фенигидин-Здоровье таблетки по 10 мг 50 шт. (10х5)?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Фенигидин (Таблетки)?
Какая страна производитель препарата?
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.