Дорибакс порошок по 500 мг во флаконе 10 шт.

Рекомендовані дози i спосіб застосування наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Інфекції Доза Частота інфузій Час інфузій (години) Нозокоміальна інфекція, включаючи пневмонію, пов’язану з ШВЛ (штучною вентиляцією легень) 500 мг або 1 г* Кожні 8 годин 1 або 4 години** Ускладнена інтраабдомінальна інфекція 500 мг Кожні 8 годин 1 година Ускладнена інфекція сечового тракту, включаючи пієлонефрит 500 мг Кожні 8 годин 1 година * Слід оцінити можливість застосування 1 г два рази на добу у вигляді 4-годинної інфузії для пацієнтів з підвищеним кліренсом креатиніну (частково для пацієнтів з кліренсом креатиніну (≥ 150 мл/хв) та/або при інфекціях, спричинених неферментуючими грам-негативними патогенами (таких як Pseudomonas spp. та Acinetobacter spp.). **Базуються переважно на ФК/ФД-аналізі, 4-годинні інфузії можуть бути більш прийнятними для інфекцій з менш чутливим патогенезом (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Цей режим дозування також обґрунтований для дуже тяжких інфекцій. Тривалість лікування препаратом Дорібакс, як правило, становить 5-14 днів та визначається тяжкістю, локалізацією інфекції та клінічною відповіддю пацієнта. Тривалість лікування пацієнтів з нозокоміальною пневмонією, включаючи пневмонію, пов’язану зі штучною вентиляцією легень, становить від 10 до 14 днів та часто знаходиться у верхній частині діапазону для пацієнтів, інфікованих неферментуючим грамнегативним збудником (таким як Pseudomonas spp та Acinetobacter spp). Дорипенем застосовували до 14 днів у ході клінічних досліджень, безпека тривалішого лікування не встановлена. Після початку лікування препаратом Дорібакс внутрішньовенно можливий перехід на відповідну пероральну терапію для завершення курсу лікування після встановлення клінічного покращання. Пацієнти з нирковою недостатністю. Для пацієнтів з легким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну >50 - ≤ 80 мл/хв) дозу коригувати не потрібно. Для пацієнтів з помірним ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну від ≥ 30 до ≤ 50 мл/хв) доза Дорібаксу повинна становити 250 мг кожні 8 годин. Для пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) доза Дорібаксу має становити 250 мг кожні 12 годин. З огляду на обмежені клінічні дані та очікуване підвищення розподілу дорипенему та його метаболіту (дорипенем-М-1), Дорібакс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності. Пацієнти, які перебувають на діалізі. Рекомендації щодо дозування та застосування Дорібаксу пацієнтам, які знаходяться на тривалій нирковій замісній терапії, наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Процедура ТНЗТ Швидкість клубочкової фільтрації Доза Частота Час інфузій a,b МІК ТВВГ ≤ 30 мл/хв 250 мг кожні 12 годин 4 години ≤ 1 мг/л ТВВГДФ <5 мл/хв 250 мг кожні 12 годин 4 години ≤ 1 мг/л ТВВГДФ 5-30 мл/хв 500 мг кожні 12 годин 4 години ≤ 1 мг/л ТНЗТ – тривала ниркова замісна терапія; ТВВГ – тривала веновенозна гемофільтрація; ТВВГДФ – тривала веновенозна гемодіафільтрація; МІК – мінімальна інгібуюча концентрація. а для пацієнтів з гострою нирковою недостатністю, які перебувають на ТНЗТ, повинен становити час інфузії 4 години, оскільки у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю може збільшуватися не нирковий кліренс карбапенемів; b для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю можуть бути прийнятними 1- або 4-годинні інфузії. За даними досліджень ФК/ФД, 4-годинна інфузія може бути більш прийнятною для максимізації інтервалу між інфузіями для досягнення плазмової концентрації дорипенему рівня мінімальної інгібуючої концентрації (%Т > МІК). Рекомендації щодо дозування для збудників з МІК >1 мг/л не встановлені для пацієнтів, які знаходяться на тривалій нирковій замісній терапії через можливість кумуляції дорипенему та його метаболіту дорипенему-М-1. Слід ретельно стежити за станом пацієнтів, які знаходяться на тривалій нирковій замісній терапії через наявність обмежених клінічних даних та очікуване збільшення концентрації метаболіту дорипенем-М-1. Немає достатньої інформації для формулювання рекомендацій щодо пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Пацієнти літнього віку ( ≥ 65 років). Не потрібно коригувати дозу для пацієнтів літнього віку, за винятком випадків помірного та тяжкого ступеня ниркової недостатності. Пацієнти з печінковою недостатністю. Не потрібно коригувати дозу. Спосіб застосування. Дорібакс потрібно розчинити та потім розвести перед застосуванням у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 1 або 4 годин. Кожен флакон лише для разового використання. Приготування розчину. Приготування 500 мг розчину для інфузії. 1. Додати 10 мл стерильної води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду (фізіологічний розчин) i збовтувати до одержання суспензії. 2. Перевірити суспензію візуально на відсутність сторонніх частинок. Примітка: суспензія не використовується для інфузії. 3. Видалити суспензію за допомогою шприца та голки та додати до 100 мл фізіологічного розчину (0,9 %) або 5 % розчину глюкози i перемішати до повного розчинення. Провести інфузію розчином для введення дози 500 мг. Приготування 250 мг розчину для інфузії для пацієнтів з помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності. 1. Додати 10 мл стерильної води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду (фізіологічний розчин) i збовтати до одержання суспензії. 2. Перевірити суспензію візуально на відсутність сторонніх частинок. Примітка: суспензія не використовується для інфузії. 3. Видалити суспензію за допомогою шприца та голки та додати до 100 мл фізіологічного розчину (0,9 %) або 5 % розчину глюкози i перемішати до повного розчинення. 4. Видалити 55 мл цього розчину. Провести інфузію розчином, що залишився, для забезпечення дози 250 мг. Дорібакс розчин для інфузії від прозорого безбарвного до прозорого світло-жовтого кольору. Зміни у забарвленні у цих межах не впливають на ефективність препарату. Невикористаний розчин або відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих правил.