*Цефорт пор. д/р-ра д/ин. 1г флак. №10

Дозування¶¶Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.¶¶Нижче наведені загальнорекомендовані дози. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу із рекомендованих доз.¶¶Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг).¶¶Таблиця 2¶¶Доза цефтриаксону*¶¶Частота введення**¶¶Показання¶¶1–2 㶶1 раз на добу¶¶Негоспітальна пневмонія¶¶Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень¶¶Внутрішньочеревні інфекції¶¶Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)¶¶2 㶶1 раз на добу¶¶Госпітальна пневмонія¶¶Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин¶¶Інфекції кісток і суглобів¶¶2–4 㶶1 раз на добу¶¶Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася гарячка і є підозра на бактеріальну інфекцію¶¶Бактеріальний ендокардит¶¶Бактеріальний менінгіт¶¶* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.¶¶** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).¶¶Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), що потребують особливих схем дозування¶¶Гострий середній отит¶¶Може бути застосована одноразова внутрішньом’язова доза 1–2 г препарату.¶¶Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану пацієнта або неефективності попередньої терапії, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 1–2 г на добу протягом 3 днів.¶¶Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання¶¶2 г одноразово перед операцією.¶¶Гонорея¶¶Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.¶¶Сифіліс¶¶Загальнорекомендованими дозами є 500 мг – 1 г 1 раз на добу зі збільшенням дози до 2 г 1 раз на добу протягом 10–14 днів при нейросифілісі. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.¶¶Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))¶¶По 2 г 1 раз на добу протягом 14–21 днів. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.¶¶Діт趶Новонароджені, немовлята та діти віком від 15 днів до 12 років (< 50 кг)¶¶Дітям з масою тіла < 50 кг, слід застосувати звичайні дози для дорослих.¶¶Доза цефтриаксону*¶¶Частота введення**¶¶Показання¶¶50–80 мг/к㶶1 раз на добу¶¶Внутрішньочеревні інфекції¶¶Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)¶¶Негоспітальна пневмонія¶¶Госпітальна пневмонія¶¶50–100 мг/к㶶(максимальна – 4 г)¶¶1 раз на добу¶¶Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин¶¶Інфекції кісток і суглобів¶¶Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася гарячка і є підозра на бактеріальну інфекцію¶¶80–100 мг/к㶶(максимальна – 4 г)¶¶1 раз на добу¶¶Бактеріальний менінгіт¶¶100 мг/к㶶(максимальна – 4 г)¶¶1 раз на добу¶¶Бактеріальний ендокардит¶¶* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.¶¶** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).¶¶Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком від 15 днів до 12 років (<50 кг), що потребують особливих схем дозування¶¶Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання¶¶50–80 мг/кг одноразово перед операцією.¶¶Сифіліс¶¶Загальнорекомендованими дозами для дітей є 75–100 мг/кг (максимальна – 4 г) 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.¶¶Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))¶¶50–80 мг/кг 1 раз на добу протягом 14–21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.¶¶Гострий середній отит¶¶Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція Цефорту у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану дитини або неефективності попередньої терапії цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом’язовому введенні в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.¶¶Новонароджені віком 0–14 днів¶¶Цефорт протипоказаний для застосування недоношеним дітям з віком до 41 тижня із урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік+вік після народження).¶¶Таблиця 3¶¶Доза цефтриаксону*¶¶Частота введення¶¶Показання¶¶20–50 мг/к㶶1 раз на добу¶¶Внутрішньочеревні інфекції¶¶Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин¶¶Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)¶¶Негоспітальна пневмонія¶¶Госпітальна пневмонія¶¶Інфекції кісток і суглобів¶¶Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася гарячка та є підозра на бактеріальну інфекцію¶¶50 мг/к㶶1 раз на добу¶¶Бактеріальний менінгіт¶¶Бактеріальний ендокардит¶¶* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої із рекомендованих доз.¶¶Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.¶¶Показання у новонароджених віком 0–14 днів, які потребують особливих схем дозування¶¶Гострий середній отит¶¶Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом’язова ін’єкція цефтриаксону у дозі 50 мг/кг.¶¶Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання¶¶20–50 мг/кг одноразово перед операцією.¶¶Сифіліс¶¶Загальнорекомендованою дозою є 50 мг/кг 1 раз на добу протягом 10–14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.¶¶Тривалість лікування¶¶Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48–72 годин після зникнення гарячки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.¶¶Пацієнти літнього віку¶¶Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.¶¶Пацієнти з печінковою недостатністю¶¶Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю за умови, що функція нирок не порушена.¶¶Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).¶¶Пацієнти з нирковою недостатністю¶¶Пацієнтам з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція печінки не порушена. Лише в разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не має перевищувати 2 г.¶¶Пацієнтам, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.¶¶Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і ниро궶При одночасному тяжкому порушенні функцій нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.¶¶Спосіб введення¶¶Внутрішньом’язове введення¶¶Цефтриаксон можна вводити шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції. Внутрішньом’язову ін’єкцію слід робити у центр відносно великого м’яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.¶¶Якщо лідокаїн застосовувати як розчинник, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Для отримання детальної інформації рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.¶¶Внутрішньовенне введення¶¶Цефтриаксон можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції тривалістю більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом’язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.¶¶Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤ 28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальційвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).¶¶Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також можливе при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій, в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).¶¶При перед-операційній профілактиці інфекційних ділянок хірургічного втручання цефтріаксон слід вводити за 30-90 хвилин до операції.¶¶Рекомендовані концентрації розчинів:¶¶концентрація для внутрішньовенної ін'єкції: 100 мг/мл,¶¶концентрація для внутрішньовенної інфузії: 50 мг/мл.¶¶Приготування розчинів для ін’єкцій та інфузій:¶¶рекомендується використання свіжоприготованих розчинів.¶¶Цефорт не слід змішувати в одному шприці з будь-яким препаратом, окрім 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду (лише для внутрішньом’язових ін'єкцій).¶¶Інфузійну лінію слід промивати після кожного введення.¶¶Приготування розчинів для введення:¶¶Цефорт 1 г, порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій¶¶Для внутрішньовенної ін’єкції 1 г Цефорту розчинити у 10 мл води для ін'єкцій. Ін'єкцію слід вводити протягом 5 хвилин безпосередньо у вену або через трубку внутрішньовенної інфузії.¶¶Для внутрішньом'язового введення 1 г Цефорту розчинити у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Розчин слід вводити шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції. Дози, що перевищують 1 г, слід розділити та вводити на більш ніж одну ділянку.¶¶Об'єм витіснення 1 г Цефорту становить 0,71 мл у воді для ін'єкцій та 1 % у розчині лідокаїну гідрохлориду. При додаванні 10 мл води для ін’єкцій кінцева концентрація відновленого розчину становить 93,37 мг/мл. При додаванні 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду кінцева концентрація відновленого розчину становить 237,53 мг/мл.¶¶Цефорт 2 г, порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій¶¶Для внутрішньовенної ін'єкції 2 г Цефорту розчинити у 40 мл розчинників, що не містять кальцій: 0,9% хлорид натрію; натрію хлорид 0,45 % + глюкоза 2,5 %, глюкоза 5 %, глюкоза 10%; декстран 6 % в глюкозі 5 % і гідроксиетил крохмаль від 6 до 10 %.¶¶Ін’єкцію слід вводити не менше 30 хв хвилин. У новонароджених час інфузії повинен становити не менше 60 хвилин, щоб зменшити потенційний ризик білірубінової енцефалопатії.¶¶Діти.¶¶Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».