Аспироза капсулы по 10 мг/100 мг 30 шт.

Спосіб застосування та дози.¶¶Рекомендована доза лікарського засобу АспіРоза® − 1 капсула на день. Лікарський засіб можна приймати в будь-який час доби під час їжі. Капсули слід запивати великою кількістю рідини; їх не слід дрібнити, розламувати або розжовувати.¶¶Комбінована фіксована доза препарату не підходить для початкової терапії.¶¶Перед переходом на фіксовану комбінацію стан пацієнта повинен контролюватися стабільними дозами монокомпонентних препаратів, які застосовуються одночасно.¶¶Дозування АспіРози® повинно бути тотожним дозам розувастатину та АСК, які застосовувались у вигляді монокомпонентних препаратів на момент переходу.¶¶Якщо з будь-яких причин потрібна корекція дози будь-якої з активних речовин комбінації (наприклад, нещодавно діагностоване захворювання, пов’язане з лікуванням, зміна стану пацієнта або взаємодія препаратів), слід повторно застосовувати окремі компоненти для встановлення дози.¶¶Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої необхідно дотримуватися і протягом лікування.¶¶Пацієнти літнього віку.¶¶Корекція дози з огляду на вік не потрібна.¶¶Пацієнти з порушенням функції нирок.¶¶Пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.¶¶Застосування АспіРози® пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок протипоказано.¶¶Пацієнти з порушеннями функції печінки.¶¶Пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.¶¶Застосування АспіРози® пацієнтам із тяжким порушенням функції або активними захворюваннями печінки протипоказане.¶¶Не спостерігалося підвищення системної експозиції розувастатину у пацієнтів із оцінкою за шкалою Чайлда-П’ю 7 або менше балів. Однак у осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокінетика»). У таких пацієнтів доцільно оцінити функцію нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування лікарського засобу пацієнтам з оцінкою більше 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю відсутній.¶¶Раса.¶¶У пацієнтів з Азії спостерігалася підвищена системна експозиція розувастатину.¶¶Генетичний поліморфізм.¶¶Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із такими типами поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу лікарського засобу АспіРоза®.¶¶Супутнє застосування.¶¶Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад, ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (зокрема рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину із певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортними білками (наприклад, циклоспорином та певними інгібіторами протеази, в тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та, у разі необхідності, тимчасово перервати терапію лікарським засобом. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із АспіРозою® уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідно відкорегувати дозу лікарського засобу АспіРоза® (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).¶¶Більш високі дози АСК зменшують позитивний ефект розувастатину, тому слід уникати додаткових доз АСК.¶¶Діт趶Безпека та ефективність застосування комбінації розувастатину/ АСК для дітей (віком до 18років) не встановлені.¶¶Не застосовувати лікарський засіб дітям (віком до 18років).¶¶Передозування.¶¶Розувастатин.¶¶На сьогоднішній день досвід лікування передозування розувастатину обмежений; специфічного лікування немає, терапія симптоматична.¶¶Потрібно контролювати функції печінки та рівні КФК. Гемодіаліз неефективний.¶¶Ацетилсаліцилова кислота.¶¶Передозування малоймовірне через низький вміст АСК у АспіРозі®. Однак інтоксикація (випадкове передозування) у зовсім маленьких дітей або терапевтичне передозування у літніх людей при помірній інтоксикації можуть проявлятися так: запаморочення, головний біль, шум у вухах та порушення слуху, сплутаність свідомості та шлунково-кишкові розлади (нудота, блювота та біль у шлунку).¶¶Тяжка інтоксикація АСК може мати загрозливий для життя характер: виникають серйозні порушення кислотно-лужної рівноваги та гіпервентиляція, які призводять до респіратоного алкалозу. Дихальний ацидоз виникає внаслідок пригнічення дихального центру, окрім цього метаболічний ацидоз виникає в результаті присутності саліцилатів у крові.¶¶Також можуть бути такі прояви як: гіпертермія, підвищене потовиділення, можливе зневоднення, неспокій, судоми, галюцинації та гіпоглікемія. Пригнічення нервової системи може призвести до коми, серцево-судинного колапсу та зупинки дихання.¶¶Симптоми хронічного отруєння саліцилатами є неспецифічними (наприклад, тиніт, головний біль, дратівливість, посилене потовиділення, гіпервентиляція) і тому можуть залишитися без уваги.¶¶Симптоми тяжкого отруєння можуть розвиватися гостро або повільно, наприклад протягом 12-24 годин після застосування. Після перорального застосування дози АСК до 150 мг/кг маси тіла можливий розвиток інтоксикації середнього ступеня, а при застосуванні дози >300мг/кг маси тіла - тяжкого ступеня.¶¶Абсорбція АСК може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення чи формуванням конкрементів у шлунку.¶¶Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі. Необхідно проводити газовий аналіз артеріальної крові (ГААК), оскільки терапія базується не на рівнях саліцилатів у крові, а на клінічних симптомах та ГААК.¶¶Терапія.¶¶Через загрозливі для життя стани внаслідок тяжкої інтоксикації слід негайно вжити усіх необхідних запобіжних заходів: негайна госпіталізація, профілактика або зниження ресорбції шляхом вживання відповідних доз активованого вугілля протягом перших 4 годин (10-кратна кількість активованого вугілля відносно маси АСК); у разі тяжкої інтоксикації - промивання шлунка або гастроскопічне видалення таблеток.¶¶Відповідний контроль та корекція електролітів. Застосування глюкози, бікарбонату натрію на ранніх стадіях для корекції ацидозу і для прискорення виведення (pH сечі >8), покращення діурезу, охолодження на фоні гіпертермії, бензодіазепін при судомах.¶¶Можливий гемодіаліз у разі тяжкої інтоксикації (виведення АСК).¶¶Описані випадки декомпенсації, що призводили до летального наслідку після інтубації. Тому, якщо можливо, інтубацію слід проводити після початку алкалінізації, мінімізувати час апное та спостерігати за підтриманням гіпервентиляції.