Амитриптилина г/х таблетки по 25 мг 50 шт. - Здоровье Народу
- Торговое название Амитриптилин
- Действующее вещество Амитриптилин
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Здоровье, ФК, ООО
- Страна Украина
- Условия отпуска По рецепту
- Код морион 85639
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АМІТРИПТИЛІН
Склад:
діюча речовина: amitriptylinе;
1 таблетка містить амітриптиліну гідрохлорид у перерахуванні на амітриптилін – 25,0 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат; цукор; крохмаль кукурудзяний; желатин; тальк; кальцію стеарат; понсо 4 R (Е 124); поліетиленгліколь 6000; опадрай II white, що містить: титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, полівініловий спирт.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, світло-рожевого кольору. На поперечному розрізі видно два шари, внутрішній шар злегка жовтуватого кольору.
Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Неселективні інгібітори зворотного захоплення моноамінів. Код АТХ N06А А09.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амітриптилін – це трициклічний антидепресант. Амітриптилін є третинним аміном, посідає центральне місце серед трициклічних антидепресантів, оскільки він приблизно однаково активний in vivo як інгібітор захоплення серотоніну і норадреналіну пресинаптичними нервовими закінченнями. Основний метаболіт сполуки нортриптилін є відносно сильнішим інгібітором захоплення норадреналіну, однак також блокує і захоплення серотоніну. Амітриптилін має досить сильні антихолінергічні, антигістамінергічні і седативні властивості і потенціює також ефекти катехоламінів.
Пригнічення фази сну зі швидким рухом очей (ШРО) вважається ознакою антидепресантної активності. Трициклічні антидепресанти, так само як і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та ІМАО, пригнічують фазу ШРО та посилюють глибокий повільно-хвильовий сон.
Амітриптилін підвищує патологічно знижений рівень настрою.
Завдяки своїй седативній дії амітриптилін має особливе значення у терапії при депресіях, що супроводжуються тривогою, збудженням, занепокоєнням і порушеннями сну. Антидепресивний ефект, зазвичай, розвивається через 2-4 тижні терапії, седативний ефект при цьому не знижується.
Аналгетичний ефект препарату не пов'язаний з антидепресантним, оскільки аналгезія настає у значно більш ранні терміни, ніж будь-які зміни настрою, і нерідко у результаті прийому значно меншої дози, ніж це потрібно для забезпечення зміни настрою.
Можливо ефективно лікувати нічний енурез.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Пероральний прийом препарату в таблетках зумовлює досягнення максимального рівня у сироватці крові приблизно через 4 години (tmax = 3,89 ± 1,87 години; діапазон
1,03-7,98 години). Після перорального прийому 50 мг середня величина Cmax=30,95±9,61 нг/мл, діапазон 10,85-45,70 нг/мл (111,57±34,64 нмоль/л; діапазон 39,06-164,52 нмоль/л). Середня величина абсолютної пероральної біодоступності становить 53 \% (Fabs=0,527±0,123; діапазон 0,219-0,756).
Розподіл. Зв’язування з протеїнами плазми крові становить приблизно 95 \%. Амітриптилін і його основний метаболіт – нортриптилін – проникають крізь плацентарний бар’єр.
Біотрансформація. Метаболізм амітриптиліну відбувається переважно шляхом деметилювання (CYP2C19, CYP3A) та гідроксилювання (CYP2D6) з наступною кон’югацією з глюкуроновою кислотою. При цьому метаболізм характеризується генетично зумовленим поліморфізмом. Основним активним метаболітом є вторинний амін нортриптилін. Нортриптилін являє собою більш потужний інгібітор захоплення норадреналіну, ніж серотоніну, водночас як амітриптилін однаковою мірою успішно пригнічує захоплення обох нейромедіаторів. Подальші метаболіти (цис- і транс-10-гідроксіамітриптилін, а також цис- і транс-10-гідроксинортриптилін) характеризуються профілем, ідентичним такому у нортриптиліну, при значно меншій силі дії. Деметилнортриптилін та амітриптилін-N-оксид присутні у плазмі крові лише в незначних кількостях, причому останній з них цілком позбавлений активності. Усі метаболіти мають меншу антихолінергічну активність порівняно з амітриптиліном і нортриптиліном. У плазмі домінує в кількісному відношенні загальний вміст 10-гідроксинортриптиліну, однак більшість метаболітів містяться у кон’югованому стані.
Елімінація. Час напіввиведення (t??) для амітриптиліну після перорального прийому становить приблизно 25 годин (24,65±6,31 години, діапазон 16,49-40,36 години). Середня величина системного кліренсу (Cls) становить 39,24±10,18 л/г, діапазон 24,53-53,73 л/г.
Екскреція відбувається переважно із сечею. Виведення амітриптиліну у незмінному стані нирками є незначним (приблизно 2 \%).
У матерів, які годують немовлят груддю, амітриптилін і нортриптилін проникають у невеликих кількостях у грудне молоко. Співвідношення концентрації у молоці і сироватці крові у жінок становить 1:2. Розрахункова добова кількість (амітриптилін + нортриптилін), що надходить немовляті, становить приблизно 2 \% дози амітриптиліну матері, віднесеної з масою тіла дитини (у мг/кг).
Стабільні сумарні рівні вмісту амітриптиліну та нортриптиліну у плазмі крові досягаються у більшості пацієнтів протягом 1 тижня. У такому стані рівень у плазмі крові представлений протягом доби приблизно рівною мірою амітриптиліном і нортриптиліном під час лікування з використанням звичайних таблеток препарату 3 рази на добу.
У пацієнтів літнього віку встановлений триваліший період напіввиведення внаслідок менш інтенсивного метаболізму.
Ураження печінки певного ступеня тяжкості здатне обмежити печінкове поглинання, що зумовлює більш високий вміст препарату у плазмі крові.
Ниркова недостатність не впливає на кінетику препарату.
Поліморфізм. Метаболізм препарату залежить від генетичного поліморфізму (ізоензимів CYP2D6 і CYP2C19).
Фармакокінетичний/фармакодинамічний зв’язок. Терапевтична концентрація у плазмі крові при великих депресивних розладах становить 100-250 нг/мл (?370-925 нмоль/л) (разом для амітриптиліну і нортриптиліну). Рівні понад 300-400 нг/мл пов’язані з підвищеним ризиком порушення провідності серця у вигляді подовження комплексу QRS або ж AV-блокади.
Клінічні характеристики.
Показання.
Тяжка депресія, особливо з характерними ознаками тривоги, збудження та розладів сну.
Депресивні стани у хворих на шизофренію в комбінації з нейролептиком для попередження загострення галюцинацій і параноїдної манії.
Хронічний больовий синдром.
Нічний енурез за умови відсутності органічної патології.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до амітриптиліну або до будь-якого зі складових препарату.
Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму серця, а також недостатність коронарних артерій.
Одночасне лікування із застосуванням ІМАО (інгібіторів моноаміноксидази) протипоказане (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування амітриптиліну та інгібіторів МАО може зумовити розвиток серотонінового синдрому (поєднання симптомів, що, можливо, включає тривожне збудження, сплутаність, тремор, міоклонус і гіпертермію).
Лікування із застосуванням амітриптиліну можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому необоротних неселективних ІМАО, а також не менш ніж через 1 добу після припинення застосування препаратів оборотної дії моклобеміду і селегіліну.
Лікування із застосуванням ІМАО можна розпочинати через 14 діб після припинення прийому амітриптиліну.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Фармакодинамічні взаємодії
Протипоказані комбінації
Інгібітори МАО (неселективні, а також селективні А [моклобемід] і В [селегілін]) – ризик «серотонінового синдрому» (див. розділ «Протипоказання»).
Небажані комбінації
Симпатоміметичні засоби: амітриптилін здатний потенціювати кардіоваскулярні ефекти адреналіну, ефедрину, ізопреналіну, норадреналіну, фенілефрину і фенілпропаноламіну.
Блокатори адренергічних нейронів: трициклічні антидепресанти можуть перешкоджати антигіпертензивним ефектам гуанетидину, бетанідину, резерпіну, клонідину і метилдопи. Рекомендується переглянути усю схему антигіпертензивної терапії під час лікування з використанням трициклічних антидепресантів.
Антихолінергічні засоби: трициклічні антидепресанти здатні потенціювати ефекти таких лікарських засобів стосовно ока, центральної нервової системи, кишечнику і сечового міхура; слід уникати одночасного з ними застосування через підвищений ризик паралітичної кишкової непрохідності, гіперпірексії.
Лікарські засоби, що спричиняють подовження інтервалу QT електрокардіограми, в тому числі протиаритмічні препарати (хінідин), антигістамінні (астемізол та терфенадін), деякі антипсихотичні ліки (зокрема, пімозид та сертиндол), цизаприд, галофантрин та соталол можуть збільшувати ймовірність шлуночкових аритмій у разі прийому разом з трициклічними антидепресантами.
Протигрибкові засоби, такі як флуконазол і тербінафін, зумовлюють збільшення концентрації у сироватці крові трициклічних антидепресантів і вираженості супутньої токсичності. Траплялися випадки непритомності та аритмії типу torsade de pointes.
Комбінації, що вимагають особливої обережності
Депресанти ЦНС: амітриптилін може посилювати седативні ефекти алкоголю, барбітуратів та інших засобів пригнічення ЦНС.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших медикаментозних засобів на фармакокінетику трициклічних антидепресантів
Трициклічні антидепресанти, включаючи амітриптилін, метаболізуються ізоензимом CYP2D6 цитохрому Р450 печінки. CYP2D6 характеризується поліморфізмом у популяції і його активність може пригнічуватися багатьма психотропними, а також іншими лікарськими засобами, як, наприклад, нейролептиками, інгібіторами зворотного захоплення серотоніну за винятком циталопраму (який є дуже слабким інгібітором ізоензиму), блокаторами ?-адренорецепторів, а також протиаритмічними засобами. Також беруть участь у метаболізмі амітриптиліну ізоензими CYP2C19 і CYP3A.
Барбітурати, так само як і інші стимулятори ензимів, наприклад, рифампіцин та карбамазепін, можуть посилювати метаболізм і тим самим зумовлювати зниження вмісту трициклічних антидепресантів у плазмі крові і зменшення антидепресантного ефекту.
Циметидин і метилфенідат, а також препарати блокаторів кальцієвих каналів підвищують рівні трициклічних сполук у плазмі крові і відповідну токсичність.
Трициклічні антидепресанти і нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного; це може призвести до зниження судомного порога і появи судом. Може бути необхідною корекція доз зазначених лікарських засобів.
Такі протигрибкові засоби, як флуконазол і тербінафін, збільшували сироваткові рівні амітриптиліну і нортриптиліну. У присутності етанолу вільні плазмові концентрації амітриптиліну і концентрації нортриптиліну були збільшені.
Особливості застосування.
Амітриптилін не слід призначати одночасно з ІМАО (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
При застосуванні високих доз препарату зростає імовірність розвитку порушень ритму серця і тяжкої артеріальної гіпотензії. Розвиток таких станів можливий також при застосуванні звичайних доз у хворих із уже наявними захворюваннями серця.
Амітриптилін слід призначати з обережністю хворим із судомними розладами, затримкою сечі, гіпертрофією передміхурової залози, гіпертиреозом, при наявності параноїдних симптомів, а також тяжких захворювань печінки або серцево-судинної системи.
Депресія пов’язана з підвищеним ризиком суїциду. Такий ризик може існувати аж до досягнення стійкої ремісії і виникати спонтанно протягом курсу терапії. Оскільки поліпшення може не відбутися протягом перших кількох тижнів лікування або довше, пацієнти повинні бути під пильним контролем, поки таке поліпшення не відбувається. Із загального клінічного досвіду відомо, що ризик самогубства може посилюватися на початкових етапах одужання. Пацієнти з анамнезом суїцидальних подій або значним ступенем суїцидальних думок до початку лікування, як відомо, схильні до більшого ризику суїциду або спроб суїциду, і повинні отримувати ретельний моніторинг під час лікування. Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних випробувань антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів порівняно з плацебо у пацієнтів віком до 25 років. Уважний нагляд за пацієнтами і, зокрема за тими, які мають високий ризик, повинен супроводжувати лікарську терапію, особливо на початку лікування та після зміни дози. Пацієнти (і піклувальники) повинні бути попереджені про необхідність моніторингу щодо будь-якого клінічного погіршення, суїцидальної поведінки, думок і незвичайних змін у поведінці та звернення за медичною допомогою, якщо ці симптоми присутні.
Особлива увага потрібна у разі призначення амітриптиліну хворим на гіпертиреоз або ж тим, хто приймає препарати тиреоїдних гормонів, оскільки можливий розвиток аритмій серця.
Хворі літнього віку особливо схильні до розвитку постуральної гіпотензії під час лікування амітриптиліном.
У хворих, які страждають на маніакально-депресивні розлади, можливий перехід захворювання до маніакальної фази; з моменту початку маніакальної фази захворювання пацієнта необхідно припинити терапію амітриптиліном.
При застосуванні амітриптиліну з приводу депресивного компонента шизофренії можливе посилення психотичних симптомів. Амітриптилін слід призначати у комбінації з нейролептиками.
У пацієнтів з рідкісним станом малої глибини і вузького кута передньої камери ока можливе провокування нападів гострої глаукоми внаслідок дилатації зіниці.
Застосування анестетиків на фоні терапії три-/тетрациклічними антидепресантами може збільшувати ризик аритмій і артеріальної гіпотензії. Якщо є можливість, необхідно припинити застосування амітриптиліну за кілька діб до хірургічного втручання. При неминучості невідкладного оперативного втручання обов'язковим є інформування анестезіолога про лікування амітриптиліном.
Як і інші психотропні засоби, амітриптилін здатний змінювати чутливість організму до інсуліну і глюкози, що потребує корекції протидіабетичної терапії у хворих на цукровий діабет; крім того, депресивне захворювання, власне, може проявлятися змінами балансу глюкози в організмі пацієнта.
Повідомляється про випадки гіперпірексії на фоні застосування трициклічних антидепресантів у разі призначення одночасно з антихолінергічними або нейролептичними лікарськими засобами, особливо при спекотній погоді.
Раптове припинення терапії після тривалого лікування здатне спричинити симптоми відміни у вигляді головного болю, нездужання, безсоння і дратівливості. Такі симптоми не є ознаками медикаментозної залежності.
Амітриптилін слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають СІЗЗС.
Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Амітриптилін не слід призначати у період вагітності, якщо тільки очікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода. Призначення високих доз трициклічних антидепресантів протягом ІІІ триместру вагітності може спричинити нейроповедінкові порушення у новонароджених. У новонароджених, згідно з повідомленнями, встановлено лише випадки сонливості як результат впливу амітриптиліну та затримки сечі як результат впливу нортриптиліну (метаболіт амітриптиліну), якщо препарат був призначений вагітним жінкам до пологів.
Препарат проникає у грудне молоко в низьких концентраціях, тому його вплив на немовля при застосуванні терапевтичних доз є малоймовірним. Отримувана дитиною доза становить приблизно 2 \% від дози матері, віднесеної до маси дитини (у мг/кг). За умови клінічної необхідності протягом терапії амітриптиліном годування груддю можна продовжувати, але рекомендується спостереження за немовлям, особливо у перші 4 тижні після народження.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Амітриптилін є седативним лікарським засобом. У пацієнта, який отримує психотропний препарат, можна очікувати порушення загальної уваги і здатності до зосередження, що зумовлює небезпеку та заборону керувати автомобілем і працювати з механічним устаткуванням.
Спосіб застосування та дози.
Депресія.
Лікування слід розпочинати із застосування низьких доз і поступовим їх підвищенням при ретельному спостереженні клінічного ефекту і ознак чутливості до лікарського засобу. Дози понад 150 мг на добу (до 225 мг на добу, а інколи – до 300 мг на добу) слід застосовувати в умовах стаціонару.
Дорослі: спочатку 25 мг 3 рази на добу з поступовим підвищенням за необхідності на 25 мг кожного другого дня до 150 мг на добу (зрідка до 225-300 мг на добу в умовах стаціонару).
Підтримуюча доза відповідає оптимальній терапевтичній.
Пацієнти віком від 65 років: лікування слід розпочинати з приблизно половинної величини рекомендованої дози з поступовим підвищенням за необхідності кожного другого дня до
100-150 мг на добу. Додаткову дозу зазвичай слід призначати ввечері. Підтримуюча доза відповідає оптимальній терапевтичній.
Тривалість терапії. Антидепресантний ефект зазвичай розвивається протягом 2-4 тижнів. Лікування антидепресантами має симптоматичний характер і тому його слід проводити протягом відповідного проміжку часу, зазвичай до 6 місяців після одужання з метою профілактики рецидиву. У хворих на рецидивуючу (уніполярну) депресію підтримуюча терапія може бути необхідною протягом кількох років для запобігання новим епізодам.
Хронічний больовий синдром.
Дорослі. Спочатку 25 мг увечері. Дозу можна поступово збільшити відповідно до ефекту терапії до максимальної 100 мг увечері.
Для хворих літнього віку лікування слід розпочинати приблизно з половинної величини рекомендованої дози.
Нічний енурез.
Діти віком 7-12 років – 25 мг, від 12 років – 50 мг за ?-1 годину до сну.
Тривалість терапії – не більше 3 місяців.
Порушення функцій нирок: пацієнтам із порушенням функцій нирок амітриптилін можна призначати у звичайних дозах.
Порушення функцій печінки: рекомендується обережний підбір дози і, якщо можливо, визначення вмісту препарату у сироватці крові.
Метод застосування: збільшення дози зазвичай здійснюють за рахунок прийому препарату у вечірній час або перед сном. При підтримуючій терапії загальну добову дозу можна приймати одноразово переважно перед сном. Таблетки слід ковтати, запиваючи водою.
Припинення лікування: у разі припинення лікування слід протягом кількох тижнів поступово зменшувати дозу препарату.
Діти.
Амітриптилін не рекомендується для лікування депресії у дітей та підлітків через недостатність даних щодо безпеки та ефективності. Лікування амітриптиліном пов’язують із ризиком кардіоваскулярних побічних явищ у всіх вікових групах.
Амітриптилін можна застосовувати дітям віком від 7 років для лікування нічного енурезу за умови відсутності органічної патології (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Передозування.
Симптоми: симптоматика може з’явитися поволі і замасковано, однак часом різко та раптово. У перші часи спостерігається сонливість або ж збудження та галюцинації. Антихолінергічні симптоми представлені мідріазом, тахікардією, затримкою сечі, сухістю слизових оболонок та пригніченням моторики кишечнику. Можливі судоми, пропасниця, раптовий розвиток пригнічення центральної нервової системи. Зниження свідомості прогресує до стану коми із пригніченням дихальної функції.
Кардіальні симптоми: аритмії (вентрикулярні тахіаритмії, тріпотіння-мерехтіння, фібриляція шлуночків). На ЕКГ типово виявляється подовжений інтервал PR, розширення комплексу QRS, подовження QT, розширення або інверсія зубця Т, депресія сегмента ST, а також різного ступеня серцеві блокади аж до зупинки серця. Розширення комплексу QRS зазвичай чітко корелює із тяжкістю токсичності після гострого перевищення дози. Розвивається серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок. Наростає метаболічний ацидоз, гіпокаліємія. Після пробудження знову можливі сплутаність свідомості, тривожне збудження, галюцинації та атаксія.
Лікування: госпіталізація (у відділення інтенсивної терапії). Лікування носить симптоматичний і підтримуючий характер. Показані зондове випорожнення шлунка і лаваж, навіть у пізній термін після перорального прийому, а також препарати активованого вугілля. Обов’язковим є ретельний моніторинг стану навіть за умов очевидно нетяжкого випадку. Оцінюють стан свідомості, характер пульсу, величину артеріального тиску та функцію дихання; через невеликі проміжки часу слід проводити визначення вмісту електролітів і газів крові. Прохідність дихальних шляхів забезпечувати при необхідності шляхом інтубації. Загалом рекомендується проведення лікування із застосуванням примусової вентиляції легенів для запобігання можливій зупинці дихання. Безперервний ЕКГ-моніторинг слід проводити протягом 3-5 діб. При розширенні інтервалу QRS, серцевій недостатності та шлуночкових аритміях може бути ефективним зсув рН крові у лужний бік (призначення розчину бікарбонату або проведення гіпервентиляції) зі швидким введенням гіпертонічного розчину натрію хлориду (100-200 ммоль Na+). При шлуночкових аритміях можливе застосування традиційних протиаритмічних засобів, як, наприклад, 50-100 мг лідокаїну
(1-1,5 мг/кг) внутрішньовенно з подальшою інфузією зі швидкістю 1-3 мг/хв.
За необхідності застосовувати кардіоверсію та дефібриляцію. Циркуляторну недостатність корегувати за допомогою плазмозамінників, а у тяжких випадках – шляхом інфузії добутаміну (спочатку зі швидкістю 2-3 мкг/кг/хв) зі збільшенням дози залежно від ефекту. Збудження та судоми можуть бути припинені за допомогою призначення діазепаму.
Чутливість до перевищення дози є значною мірою індивідуальною. Діти при цьому особливою мірою схильні до розвитку явищ кардіотоксичності та судом.
У дорослих дози понад 500 мг можуть спричинити інтоксикації середнього і тяжкого ступеня, дози ж незначно менші за 1000 мг були летальними.
Побічні реакції.
Амітриптилін здатний спричинити побічні ефекти, аналогічні тим, що виникають при прийомі інших трициклічних антидепресантів. Деякі з побічних ефектів, наведених нижче (головний біль, тремор, порушення концентрації уваги, запор і зниження лібідо), можуть також бути симптомами депресії і зазвичай слабшають по мірі поліпшення депресивного стану.
З боку системи крові та лімфатичної системи: пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія.
З боку метаболізму: знижений апетит.
З боку психіки: стан сплутаності свідомості, зниження лібідо, гіпоманія, манія, тривожний стан, безсоння, страшні сновидіння, делірій (у пацієнтів літнього віку), галюцинації (у хворих на шизофренію), суїцидальні думки або поведінка*.
З боку нервової системи: сонливість, тремор, запаморочення, головний біль, розлади уваги, дисгевзія, парестезії, атаксія, судоми.
З боку органів зору: розлади акомодації, мідріаз, збільшення внутрішньоочного тиску.
З боку органів слуху і вестибулярного апарату: шум у вухах.
З боку кардіологічної системи: посилене серцебиття, тахікардія, атріовентрикулярні блокади, блокади ніжок провідної системи, порушення показників електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS), аритмія.
З боку судин: ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпертензія.
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, запор, нудота, діарея, блювання, набряк язика, збільшення слинних залоз, паралітична кишкова непрохідність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця, порушення показників функціонального стану печінки, підвищення активності лужної фосфатази крові і трансаміназ.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз, висипання, уртикарії, набряк обличчя, алопеція, реакції фотосенсибілізації.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: еректильна дисфункція, гінекомастія.
Загальні розлади: втома, пірексія.
Інші прояви: збільшення маси тіла, зменшення маси тіла.
* Про випадки суїцидальних думок або поведінки повідомлялося протягом лікування або одразу після припинення лікування амітриптиліном (див. розділ «Особливості застосування»).
Епідеміологічні дослідження, в основному проведені у пацієнтів віком від 50 років, показали підвищений ризик переломів кісток у пацієнтів, які отримують СІЗЗС і ТЦА. Механізм розвитку цього ризику невідомий.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 25 таблеток у банках; по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 61057, м. Харкiв, вул. Воробйова, 8.
Состав
Действующее вещество amitriptylinе;
1 таблетка содержит амитриптилина 25 мг;
Другие составляющие лактоза, моногидрат; сахар; крахмал кукурузный; желатин; тальк; кальция стеарат; опадрай II white, содержащий титана диоксид (Е-171), тальк, полиэтиленгликоль, поливиниловый спирт; понсо 4R (Е-124); полиэтиленгликоль 6000
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Основные физико-химические свойства таблетки, покрытые оболочкой светло-розового цвета На поперечном разрезе видны два слоя, внутренний слой слегка желтоватого цвета
Фармакотерапевтическая группа
Антидепрессанты Неселективные ингибиторы обратного захвата моноаминов Код АТХ N06А А09
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Амитриптилин представляет собой трициклический антидепрессант и анальгетик Его антихолинергические свойства предотвращают повторное усвоение и, следовательно, инактивацию норадреналина и серотонина на нервных рецепторах, что потенцирует действие норадреналина и серотонина в мозге В этом состоит действие амитриптилина
Механизм действия также включает блокировку ионных каналов натрия, калия и N-метил-D-аспартата (NMDA) на уровне центрального и спинного мозга Действие норадреналина, блокирование каналов натрия и NMDA – это механизмы, участвующие в угнетении невропатической боли, профилактике хронической головной боли напряжения и профилактике мигрени Обезболивающий эффект амитриптилина не связан с его антидепрессивными свойствами
Трициклические антидепрессанты имеют разной степени сродство с мускариновыми и гистаминовыми H1-рецепторами
Антидепрессивный и анальгетический эффекты обычно проявляются через 2–4 недели терапии, седативный эффект при этом не снижается
Фармакокинетика
Абсорбция
Пероральный прием препарата в таблетках обуславливает достижение максимального уровня в сыворотке крови примерно через 4 ч (tmax = 3,89 ± 1,87 ч; диапазон 1,93-7,98 ч) После приема внутрь 50 мг средняя величина Cmax = 30,95 ± 9,61 нг/мл, диапазон 10,85–45,70 нг/мл (111,57 ± 34,64 нмоль/л; диапазон 39,06–164, 52 нмоль/л) Средняя величина абсолютной пероральной биодоступности составляет 53% (Fabs = 0,527 ± 0,123; диапазон 0,219-0,756)
Деление
Кажущийся объем распределения (Vd) β, оцененный после внутривенного введения, составляет 1221 ± 280 л; диапазон 769-1702 л (16 ± 3 л/кг)
Связывание с протеинами плазмы крови составляет примерно 95% Амитриптилин и его основной метаболит – нортриптилин – проникают через плацентарный барьер
У кормящих грудью женщин амитриптилин и нортриптилин проникают в небольших количествах в грудное молоко Соотношение концентрации в грудном молоке и сыворотке крови у женщин составляет 1 1 Расчетное суточное количество (амитриптилин + нортриптилин), получаемое младенцем, составляет примерно 2% материнской дозы амитриптилина, перечисленной на массу тела ребенка (в мг/кг)
Биотрансформация
In vitro метаболизм амитриптилина происходит преимущественно путем деметилирования (CYP2C19, CYP3A) и гидроксилирования (CYP2D6) с последующей конъюгацией с глюкуроновой кислотой При этом метаболизм характеризуется генетически обусловленным полиморфизмом Основным активным метаболитом является вторичный амин нортриптилин Нортриптилин представляет собой более мощный ингибитор захвата норадреналина, чем серотонина, тогда как амитриптилин в равной степени успешно угнетает захват обоих нейромедиаторов Другие метаболиты (цис- и транс-10-гидроксиамитриптилин, а также цис- и транс-10-гидрокси-синортриптилин) характеризуются профилем, идентичным таковому у нортриптилина, при значительно меньшей силе действия Деметилнортриптилин и амитриптилин-N-оксид присутствуют в плазме крови только в незначительных количествах, причем последний полностью лишен активности Все метаболиты имеют меньшую антихолинергическую активность по сравнению с амитриптилином и нортриптилином В плазме доминирует в количественном отношении общее содержание 10-гидроксинортриптилина, однако большинство метаболитов содержатся в конъюгированном состоянии
Элиминация
Период полувыведения (t½β) амитриптилина после перорального приема составляет примерно 25 ч (24,65 ± 6,31 ч, диапазон 16,49–40,36 ч) Средняя величина системного клиренса (Cls) составляет 39,24±10,18 л/г, диапазон 24,53–53,73 л/г
Экскреция происходит преимущественно с мочой Выведение амитриптилина в неизмененном состоянии почками незначительно (приблизительно 2%)
Стабильные суммарные уровни содержания амитриптилина и нортриптилина в плазме крови достигаются у большинства пациентов в течение 1 недели В таком состоянии уровень в плазме крови представлен в течение суток примерно в равной степени амитриптилином и нортриптилином во время лечения с использованием обычных таблеток препарата 3 раза в сутки
Пациенты пожилого возраста
У пациентов пожилого возраста установлен более длительный период полувыведения и снижение орального (Clo) клиренса вследствие менее интенсивного метаболизма
Снижение функции печени
Нарушение функции печени может уменьшить печеночную экстракцию, что приводит к более высокому содержанию препарата в плазме крови Следует с осторожностью назначать препараты пациентам с печеночной недостаточностью
Снижение функции почек
Почечная недостаточность не влияет на кинетику препарата
Полиморфизм
Метаболизм препарата зависит от генетического полиморфизма (изоэнзимы CYP2D6 и CYP2C19)
Фармакокинетическая/фармакодинамическая связь
Терапевтическая концентрация в плазме крови при больших депрессивных расстройствах составляет 80–200 нг/мл (280–700 нмоль/л) (итого для амитриптилина и нортриптилина) Уровни более 300–400 нг/мл связаны с повышенным риском нарушения проводимости сердца в виде удлинения комплекса QRS или атриовентрикулярной блокады
Показания
Большое депрессивное расстройство
Нейропатическая боль
Профилактика хронической головной боли напряжения
Профилактика мигрени
Ночной энурез у детей от 11 лет при отсутствии органической патологии (см раздел «Способ применения и дозы»)
Противопоказания
Гиперчувствительность к активному веществу или любому из вспомогательных веществ лекарственного средства
Недавно перенесен инфаркт миокарда
Любого рода блокады или нарушения ритма сердца, а также недостаточность коронарных артерий
Одновременное лечение с применением ингибиторов моноаминооксидазы (ИМАО) противопоказано (см раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий») Одновременное применение амитриптилина и ИМАО может вызвать развитие серотонинового синдрома (сочетание симптомов, которое может включать тревожное возбуждение, спутанность сознания, тремор, миоклонус и гипертермию) Лечение с применением амитриптилина можно начинать через 14 суток после прекращения приема необратимых неселективных ИМАО и не менее чем через 1 сутки после прекращения применения препаратов обратимого действия моклобемида и селегилина Лечение с применением ИМАО можно начинать через 14 суток после прекращения приема амитриптилина
Тяжелые заболевания печени
Детский возраст до 11 лет
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий
Фармакодинамические взаимодействия
Противопоказаны комбинации
ИМАО (неселективные, а также селективные А [моклобемид] и В [селегилин]) риск серотонинового синдрома (см Противопоказания)
Нежелательные композиции
Симпатомиметические средства амитриптилин способен потенцировать кардиоваскулярные эффекты адреналина, эфедрина, изопреналина, норадреналина, фенилэфрина и фенилпропаноламина (содержащихся, например, в составе анестетиков местного и общего действия и назальных конге)
Блокаторы адренергических нейронов трициклические антидепрессанты могут препятствовать антигипертензивным эффектам антигипертензивных средств центрального действия, таких как гуанетидин, бетанидин, резерпин, клонидин и метилдопа Рекомендуется просмотреть всю схему антигипертензивной терапии при лечении с использованием трициклических антидепрессантов
Антихолинергические средства трициклические антидепрессанты способны потенцировать эффекты таких лекарственных средств по отношению к глазам, центральной нервной системе (ЦНС), кишечнику и мочевому пузырю; следует избегать одновременного с ними применения из-за повышенного риска паралитической кишечной непроходимости, гиперпирексии и т д
Лекарственные средства, вызывающие удлинение интервала QT электрокардиограммы, в том числе противоаритмические препараты (хинидин), антигистаминные (астемизол и терфенадин), некоторые антипсихотические лекарства (в частности, пимозид и сертиндол), цизаприд, галофантрин вместе с трициклическими антидепрессантами Требует осторожности одновременное применение амитриптилина и метадона из-за возможного дополнительного действия на интервал QT и повышенного риска серьезных сердечно-сосудистых событий
Осторожность также рекомендуется при одновременном применении амитриптилина и диуретиков, вызывающих гипокалиемию (например, фуросемид)
Тиоридазин следует избегать одновременного применения амитриптилина и тиоридазина (субстрат CYP2D6) из-за ингибирования метаболизма тиоридазина и, как следствие, повышенного риска сердечных побочных эффектов
Трамадол одновременное применение трамадола (субстрат CYP2D6) и трициклических антидепрессантов (ТЦА), таких как амитриптилин, увеличивает риск судорожных приступов и серотонинового синдрома Кроме того, эта комбинация может ингибировать метаболизм трамадола к активному метаболиту и тем самым увеличить концентрацию трамадола, что потенциально влечет за собой токсичность опиоида
Противогрибковые средства, такие как флуконазол и тербинафин, приводят к увеличению концентрации в сыворотке крови трициклических антидепрессантов и выраженности сопутствующей токсичности Бывали случаи обморока и аритмии типа torsade de pointes
Комбинации, требующие особой осторожности
Депрессанты ЦНС амитриптилин может усугублять седативные эффекты алкоголя, барбитуратов и других средств подавления ЦНС
Фармакокинетические взаимодействия
Воздействие других медикаментозных средств на фармакокинетику амитриптилина
Трициклические антидепрессанты (ТЦА), включая амитриптилин, сначала метаболизируются изоэнзимами CYP2D6 и CYP2С19 цитохрома Р450 печени, которые характеризуются полиморфизмом в популяции Также участвуют в метаболизме амитриптилина изоэнзимы CYP1А2 и CYP3A4 и CYP2С9
Ингибиторы CYP2D6 активность изоэнзима CYP2D6 может ингибироваться многими лекарственными средствами, например нейролептиками, ингибиторами обратного захвата серотонина, блокаторами β-адренорецепторов, а также противоаритмическими средствами Примерами сильных ингибиторов CYP2D6 являются бупропион, флуоксетин, пароксетин и хинидин Эти препараты могут привести к существенному уменьшению обмена веществ и значительному повышению концентрации ТЦА в плазме Следует контролировать уровень концентрации ТЦА в плазме в случае их совместного введения с другим препаратом, являющимся сильным ингибитором CYP2D6 Необходимо скорректировать дозу амитриптилина Рекомендуется соблюдать осторожность при одновременном применении амитриптилина с дулоксетином, умеренным ингибитором CYP2D6
Другие ингибиторы цитохрома P450 циметидин и метилфенидат, а также препараты блокаторов кальциевых каналов (например, дилтиазем и верапамил) могут повышать уровни трициклических антидепрессантов в плазме крови и соответствующую токсичность Такие противогрибковые средства как флуконазол (ингибитор CYP2C9) и тербинафин (ингибитор CYP2D6) увеличивали сывороточные уровни амитриптилина и нортриптилина
Изоферменты CYP3A4 и CYP1A2 метаболизируют амитриптилин в меньшей степени Однако флувоксамин (сильный ингибитор CYP1A2) увеличивает концентрацию амитриптилина в плазме крови, и такой комбинации следует избегать Клинически значимые взаимодействия можно ожидать при одновременном применении амитриптилина и сильных ингибиторов CYP3A4, таких как кетоконазол, итраконазол и ритонавир
Трициклические антидепрессанты и нейролептики взаимно угнетают метаболизм друг друга; это может привести к снижению судорожного порога и появлению судорог Может потребоваться коррекция доз указанных лекарственных средств
Индукторы цитохрома P450 пероральные контрацептивы, рифампицин, фенитоин, барбитураты, карбамазепин и препараты зверобоя (Hypericum perforatum ) могут усиливать метаболизм и тем самым обусловливать снижение содержания трициклических антидепрессантов в плазме крови и уменьшение антидепрессантов
В присутствии этанола свободные плазменные концентрации амитриптилина и концентрации нортриптилина были увеличены
Концентрацию амитриптилина в плазме крови можно увеличить с помощью вальпроата натрия и вальпромида Поэтому рекомендуется клинический мониторинг
Особенности применения
При применении высоких доз лекарственного средства растет вероятность развития нарушений ритма сердца и тяжелой артериальной гипотензии Развитие таких состояний возможно также при применении обычных доз у больных с уже имеющимися заболеваниями сердца
Удлинение интервала QT
Сообщается о случаях удлинения интервала QT и аритмии в послеоперационный период С осторожностью применять пациентам со значительной брадикардией, пациентам с декомпенсированной сердечной недостаточностью или пациентам, одновременно принимающим препараты, удлиняющие интервал QT Электролитические расстройства (гипокалиемия, гиперкалиемия, гипомагниемия) являются факторами, повышающими проаритмический риск
Применение анестетиков на фоне терапии три-/тетрациклическими антидепрессантами может повышать риск аритмий и артериальной гипотензии Если есть возможность, необходимо прекратить применение амитриптилина в течение нескольких суток до хирургического вмешательства При неизбежности неотложного оперативного вмешательства обязательно информирование анестезиолога о лечении амитриптилином
Особое внимание нужно в случае назначения амитриптилина больным гипертиреозом или тем, кто принимает препараты тиреоидных гормонов, поскольку возможно развитие аритмий сердца
Больные пожилого возраста особенно склонны к развитию постуральной гипотензии при лечении амитриптилином
Лекарственное средство следует назначать с осторожностью больным с судорожными расстройствами, задержкой мочи, гипертрофией предстательной железы, гипертиреозом, при наличии параноидных симптомов, тяжелых заболеваний печени или сердечно-сосудистой системы, пилоростенозом и паралитическим илеусом
У пациентов с редким состоянием малой глубины и узкого угла передней камеры глаза возможно провоцирование приступов острой глаукомы вследствие дилатации зрачка
Депрессия связана с повышенным риском появления суицидальных мыслей, самоповреждения, суицида (и связанных с ним явлений) Такой риск может существовать вплоть до достижения устойчивой ремиссии Поскольку улучшение может не произойти в течение первых нескольких недель лечения или дольше, пациенты должны быть под контролем, пока такое улучшение не происходит Из общего клинического опыта известно, что риск самоубийства может усиливаться на начальных этапах выздоровления Пациенты, в анамнезе которых суицидальные явления или выраженные в значительной степени суицидальные мысли, более склонны к суициду или попыткам суицида и должны находиться под тщательным наблюдением во время лечения Метаанализ плацебо-контролируемых клинических испытаний антидепрессантов с участием взрослых пациентов с психическими расстройствами показал повышенный риск суицидального поведения при применении антидепрессантов по сравнению с плацебо у пациентов младше 25 лет Внимательное наблюдение за пациентами и, в частности, с высоким риском суицидального поведения, должно сопровождаться терапией препаратом, особенно в начале лечения и после изменения дозы Пациентов и их попечителей следует предупредить о необходимости мониторинга какого-либо клинического ухудшения, суицидального поведения, мыслей и необычных изменений в поведении и о необходимости обращения за медицинской помощью, если эти симптомы присутствуют
У больных, страдающих маниакально-депрессивными расстройствами, возможен переход заболевания к маниакальной фазе; с момента начала маниакальной фазы заболевания необходимо прекратить терапию амитриптилином
Как и другие психотропные средства, амитриптилин способен изменять чувствительность организма к инсулину и глюкозе, что требует коррекции противодиабетической терапии у больных сахарным диабетом; кроме того, депрессивное заболевание, по сути, может проявляться изменениями баланса глюкозы в организме пациента
Сообщается о случаях гиперпирексии на фоне применения трициклических антидепрессантов при назначении одновременно с антихолинергическими или нейролептическими лекарственными средствами, особенно при жаркой погоде
Внезапное прекращение терапии после длительного лечения способно вызвать симптомы отмены в виде головной боли, недомогания, бессонницы и раздражительности Такие симптомы не являются признаками медикаментозной зависимости
Амитриптилин следует с осторожностью применять пациентам, принимающим селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОС)
Ночной энурез
ЭКГ следует провести до начала терапии амитриптилином, чтобы исключить синдром удлинения интервала QT
Амитриптилин, применяемый при энурезе, не должен сочетаться с антихолинергическим препаратом
Суицидальные мысли и поведение могут развиваться во время раннего лечения антидепрессантами других расстройств, кроме депрессии Поэтому следует соблюдать те же меры предосторожности при лечении как больных депрессией, так и больных энурезом
Дети
Долгосрочные данные по безопасности роста, полового созревания, когнитивного и поведенческого развития детей и подростков отсутствуют
Если у пациента установлена непереносимость некоторых сахаров, следует проконсультироваться с врачом, прежде чем принимать это лекарственное средство
Лекарственное средство содержит понсо 4R (Е-124), которое может вызвать аллергические реакции
Применение в период беременности и кормлении грудью
Беременность
Данные по применению амитриптилина во время беременности ограничены
Исследования на животных показали репродуктивную токсичность
Амитриптилин не рекомендуется назначать в период беременности, если это не крайне необходимо Применение возможно только после тщательного изучения соотношения риска/пользы Во время длительного приема и после применения на последних неделях беременности могут возникать симптомы абстиненции у новорожденных, которые могут сопровождаться раздражительностью, гипертонией, тремором, нерегулярным дыханием, расстройством питья, громким плачем и, возможно, антихолинергическими симптомами (содержание мочи, запор)
Кормление грудью
Амитриптилин и его метаболиты выделяются в грудное молоко (0,6–1% дозы матери)
Риск для новорожденных не может быть исключен Решение о прекращении кормления грудью или прекращении/воздержании от лечения амитриптилином должно быть принято с учетом пользы грудного вскармливания для ребенка и преимущества лечения для женщины
Фертильность
Амитриптилин снижал частоту наступления беременности у крыс
Нет данных о влиянии амитриптилина на фертильность человека
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
Амитриптилин является седативным лекарственным средством У пациента, получающего психотропный препарат, можно ожидать нарушения общего внимания и сосредоточенной способности, что обуславливает запрет на управление автомобилем и работу с другими механизмами Эти побочные эффекты могут быть усилены при одновременном употреблении алкоголя
Способ применения и дозы
Лекарственное средство принимают перорально Таблетки следует проглатывать, запивая водой
Большое депрессивное расстройство
Лечение следует начинать с применения низких доз с постепенным повышением при тщательном наблюдении клинического эффекта и признаков чувствительности к лекарственному средству
Взрослые
Сначала 25 мг 2 раза в день (50 мг в день) При необходимости дозу можно повысить на 25 мг каждый второй день до 150 мг в сутки, разделяя на два приема
Поддерживающая доза соответствует самой низкой эффективной дозе
Пациенты от 65 лет и пациенты с кардиоваскулярными заболеваниями
Сначала 25 мг/сут
Суточную дозу можно повысить до 100–150 мг/сут, разделив на два приема в зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости Дозы свыше 100 мг следует применять с осторожностью Поддерживающая доза соответствует самой низкой эффективной дозе
Дети
Не следует применять амитриптилин для лечения большого депрессивного расстройства у детей и подростков (до 18 лет), поскольку безопасность и эффективность применения лекарственного средства в этой возрастной категории пациентов не установлены
Продолжительность лечения
Антидепрессантный эффект обычно развивается в течение 2–4 нед Лечение антидепрессантами носит симптоматический характер и должно проводиться в течение соответствующего промежутка времени, обычно до 6 месяцев после выздоровления с целью профилактики рецидива Для больных рецидивирующей (униполярной) депрессией поддерживающая терапия может быть необходимой в течение нескольких лет для предотвращения новых эпизодов
Нейропатические боли, профилактическое лечение хронической головной боли напряжения и профилактическое лечение мигрени у взрослых
Дозу титруют индивидуально для каждого пациента, чтобы обеспечить адекватную аналгезию и переносимость побочных реакций на лекарственное средство Обычно наименьшую эффективную дозу следует применять в кратчайшие сроки, необходимые для лечения симптомов
Взрослые
Рекомендуемые дозы - 25-75 мг/сут, вечером Дозы свыше 100 мг следует применять с осторожностью
Начальная дозировка составляет 25 мг, которую принимают вечером Дозу можно увеличивать на 25 мг каждые 3–7 дней при нормальной переносимости
Дозу можно принимать один раз в день или разделить на два приема Разовая доза выше 75 мг не рекомендуется
Пациенты от 65 лет и пациенты с кардиоваскулярными заболеваниями
Рекомендуемая начальная доза – 25 мг вечером
Дозы свыше 75 мг следует применять с осторожностью
Дозу можно увеличить в зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости
Дети
Не следует применять амитриптилин для лечения нейропатических болей, профилактического лечения хронической головной боли напряжения и мигрени детям и подросткам (до 18 лет), поскольку безопасность и эффективность применения лекарственного средства в этой возрастной категории пациентов не установлены
Продолжительность лечения
Нейропатическая боль
Лечение симптоматическое, поэтому следует продолжать в течение соответствующего периода У многих больных терапия может занять несколько лет Рекомендуется регулярный контроль необходимости продолжения лечения
Профилактическое лечение хронической головной боли напряжения и профилактическое лечение мигрени у взрослых
Лечение следует продолжать в течение определенного периода Рекомендуется регулярный контроль необходимости продолжения лечения
Ночной энурез
Дети
Дети от 11 лет – 25–50 мг в сутки Дозу следует увеличивать постепенно
Лекарственное средство принимают за 1–1,5 часа до сна
До начала терапии амитриптилином для исключения синдрома удлинения интервала QT необходимо произвести ЭКГ
Продолжительность лечения
Максимальный период лечения не должен превышать 3 месяца
Если необходим повторный курс лечения амитриптилином, медицинское освидетельствование следует проводить каждые 3 месяца
При прекращении лечения дозу амитриптилина следует снижать постепенно
Нарушение функций почек
Пациентам с нарушением функций почек лекарственное средство может назначаться в обычных дозах
Нарушение функций печени
Рекомендуется осторожный подбор дозы и, по возможности, определение содержания препарата в сыворотке крови
Ингибиторы цитохрома P450 CYP2D6
В зависимости от индивидуальной реакции пациента можно рассмотреть вопрос о снижении дозы амитриптилина при одновременном применении сильного ингибитора CYP2D6 (например, бупропиона, хинидина, флуоксетина, пароксетина)
Медленные метаболизаторы CYP2D6 или CYP2C19
Пациенты с медленным метаболизмом CYP2D6 или CYP2C19 могут иметь повышенную концентрацию в плазме крови амитриптилина и его активного метаболита нортриптилина Возможно снижение на 50% рекомендуемой начальной дозы
Прекращение лечения
В случае прекращения лечения следует несколько недель постепенно снижать дозу препарата
Дети
Лечение ночного энуреза у детей от 11 лет возможно при отсутствии органической патологии, включая spina bifida , и сопутствующих заболеваний и в случае отсутствия ответа на немедикаментозное и медикаментозное лечение, в частности спазмолитическими препаратами и препаратами вазопрессина Это лекарственное средство должно назначать только врач, имеющий опыт лечения стойкого энуреза
Передозировка
Симптомы
Антихолинергические симптомы представлены мидриазом, тахикардией, задержкой мочи, сухостью слизистых и угнетением моторики кишечника Возможны судороги, лихорадка, внезапное развитие угнетения ЦНС Снижение сознания прогрессирует в состояние комы с угнетением дыхательной функции
Кардиальные симптомы аритмии (вентрикулярные тахиаритмии, трепетание-мерцание, фибрилляция желудочков) На ЭКГ типично проявляется удлиненный интервал PR, расширение комплекса QRS, удлинение QT, расширение или инверсия зубца Т, депрессия сегмента ST, а также разной степени сердечные блокады вплоть до остановки сердца Расширение комплекса QRS обычно верно коррелирует с тяжестью токсичности после острого превышения дозы Развивается сердечная недостаточность, артериальная гипотензия, кардиогенный шок Нарастает метаболический ацидоз, гипокалиемия, гипонатриемия Постмаркетинговые исследования и литература содержат сведения о случаях демаскирования синдрома Бругада и модели ЭКГ Бругада при передозировке амитриптилина
Прием взрослым дозы 750 мг и более может привести к серьезной токсичности
Эффекты передозировки усиливаются при одновременном приеме с алкоголем и другими психотропными веществами Существует значительное индивидуальное отличие в ответе на передозировку
Передозировка у детей может иметь серьезные последствия Дети особенно чувствительны к развитию комы, кардиотоксичности, угнетению дыхания, судорогам, гипонатриемии, вялости, синусовой тахикардии, сонливости, тошноте, рвоте и гипергликемии
После пробуждения снова возможны спутанность сознания, тревожное возбуждение, галлюцинация и атаксия
Лечение
Пациентов следует госпитализировать (в отделение интенсивной терапии) и проводить тщательный мониторинг состояния, даже если случай явно не тяжелый Лечение носит симптоматический и поддерживающий характер
Требуется комплекс мероприятий по оценке и восстановлению в кратчайшие сроки функций дыхательной и сердечно-сосудистой систем Проходимость дыхательных путей обеспечивать при необходимости путём интубации Рекомендуется проведение лечения с применением принудительной вентиляции легких для предотвращения возможной остановки дыхания
Провести проверку уровня мочевины, электролитов, содержания CO2 и O2 в артериальной крови и ЭКГ Мониторинг ЭКГ следует проводить в течение 3–5 дней Промыть желудок, если пациент получил потенциально смертельную дозу в течение последнего часа Назначить 50 г активированного угля в течение часа после передозировки
Лечение нижеследующих нарушений назначать в зависимости от конкретной ситуации
- расширение интервала QRS, сердечная недостаточность и желудочковые аритмии;
- циркуляторная недостаточность;
- гипотензия;
- гипертермия;
- судороги;
– метаболический ацидоз
Беспокойство и судороги можно лечить диазепамом
Поскольку передозировка часто умышленная, во время периода ремиссии пациенты могут попытаться совершить самоубийство другим способом Известно о случаях с летальным исходом от преднамеренной или непреднамеренной передозировки лекарственных средств этого класса
Побочные реакции
Амитриптилин способен вызвать побочные эффекты, аналогичные возникающим при приеме других трициклических антидепрессантов Некоторые из побочных эффектов, приведенных ниже (головная боль, тремор, нарушение концентрации внимания, запор и снижение либидо), могут также являться симптомами депрессии и обычно ослабевают по мере улучшения депрессивного состояния
Побочные реакции ниже, классифицируются по частоте очень частые (> 1/10); частые (> 1/100, 1/1000, 1/10000, (
|
Системы органов за MedDRA |
Частота |
Проявления |
|
Со стороны крови и лимфатической системы |
Редкие |
Угнетение костного мозга, агранулоцитоз, лейкопения, эозинофилия, тромбоцитопения |
|
Со стороны метаболизма |
Редкие |
Сниженный аппетит |
|
Частота неизвестна |
Анорексия, повышение или снижение уровня сахара в крови |
|
|
Со стороны психики |
Очень часты |
Агрессивность |
|
Части |
Состояние спутанности сознания, снижение либидо, ажитация |
|
|
Нечасто |
Гипомания, мания, тревожное состояние, бессонница, страшные сновидения |
|
|
Редкие |
Делирий (у пациентов пожилого возраста), галлюцинации, суицидальные мысли или поведение* |
|
|
Частота неизвестна |
Паранойя |
|
|
Со стороны нервной системы |
Очень часты |
Сонливость, тремор, головокружение, головная боль, дряблость, расстройства речи (дизартрия) |
|
Части |
Расстройства внимания, дисгевзия, парестезии, атаксия |
|
|
Нечастые |
Судороги |
|
|
Очень редки |
Акатизия, полинейропатия |
|
|
Частота неизвестна |
Экстрапирамидное расстройство |
|
|
Со стороны органов зрения |
Очень часты |
Расстройства аккомодации |
|
Части |
Мидриаз |
|
|
Очень редки |
Острый приступ глаукомы |
|
|
Частота неизвестна |
Ксерофтальмия |
|
|
Со стороны органов слуха и вестибулярного аппарата |
Нечастые |
Шум в ушах |
|
Со стороны сердечно-сосудистой системы |
Очень часты |
Усиленное сердцебиение, тахикардия |
|
Части |
Атриовентрикулярные блокады, блокады ножек пучка Гиса |
|
|
Нечастые |
Состояние коллапса, усиление сердечной недостаточности |
|
|
Редкие |
Аритмия |
|
|
Очень редки |
Кардиомиопатия, torsades de pointes |
|
|
Частота неизвестна |
Миокардит, вызванный гиперчувствительностью к лекарственным средствам |
|
|
Со стороны сосудов |
Очень часты |
Ортостатическая гипотензия |
|
Нечастые |
Артериальная гипертензия |
|
|
Частота неизвестна |
Гипертермия |
|
|
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения |
Очень часты |
Заложенность носа |
|
Очень редки |
Аллергические воспаления легочных альвеол и легочной ткани (альвеолит, синдром Леффлера) |
|
|
Со стороны желудочно-кишечного тракта |
Очень часты |
Сухость во рту, запор, тошнота |
|
Нечастые |
Диарея, рвота, отек языка |
|
|
Редкие |
Увеличение слюнных желез, паралитическая кишечная непроходимость |
|
|
Со стороны печени и желчевыводящих путей |
Нечастые |
Печеночная недостаточность (например, холестатическая болезнь печени) |
|
Редкие |
Желтуха |
|
|
Частота неизвестна |
Гепатит |
|
|
Со стороны кожи и подкожной клетчатки |
Очень часты |
Гипергидроз |
|
Нечастые |
Высыпания, уртикарии, отек лица |
|
|
Редкие |
Алопеция, реакции фотосенсибилизации |
|
|
Со стороны почек и мочевыводящих путей |
Части |
Нарушение мочеиспускания |
|
Нечастые |
Задержка мочи |
|
|
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез |
Части |
Эректильная дисфункция |
|
Нечастые |
Галакторея |
|
|
Редкие |
Гинекомастия |
|
|
Общие расстройства |
Части |
Усталость, чувство жажды |
|
Редкие |
Пирексия |
|
|
Другие проявления |
Очень часты |
Увеличение массы тела |
|
Части |
Аномальная кардиограмма, интервал QT на кардиограмме удлинен, комплекс QRS на кардиограмме удлинен, гипонатриемия |
|
|
Нечастые |
Увеличение интраокулярного давления |
|
|
Редкие |
Уменьшение массы тела Дисфункция печени, повышение щелочной фосфатазы в крови, повышение уровня трансаминаз |
* О случаях суицидальных мыслей или поведения сообщалось в течение лечения или сразу после прекращения лечения амитриптилином (см раздел «Особенности применения»)
Эпидемиологические исследования, в основном проведенные при участии пациентов в возрасте от 50 лет, показали повышенный риск переломов костей у пациентов, получающих СИОС и трициклические антидепрессанты Механизм развития этого риска неизвестен
Отчет о подозреваемой побочной реакции
Важно сообщать о подозреваемых побочных реакциях после государственной регистрации лекарственного средства Это позволяет проводить мониторинг пользы и риска применения лекарственного средства
Срок годности
4 года
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C
Хранить в недоступном для детей месте
Упаковка
Таблетки №25 в банках или контейнерах; №10 в блистерах; №10×5 в блистерах в коробке
Категория отпуска
По рецепту
Производитель
Общество с ограниченной ответственностью «Опытный завод «ГНЦЛС»
Общество с ограниченной ответственностью «Фармацевтическая компания Здоровье»
Адрес
Украина, 61057, Харьковская обл, город Харьков, улица Воробьева, дом 8
(Общество с ограниченной ответственностью «Опытный завод «ГНЦЛС»)
Украина, 61013, Харьковская обл, город Харьков, улица Шевченко, дом 22
(Общество с ограниченной ответственностью «Фармацевтическая компания «Здоровье»)
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Сколько стоит Амитриптилина г/х таблетки по 25 мг 50 шт. - Здоровье Народу?
Какое действующее вещество товара - Амитриптилина г/х таблетки по 25 мг 50 шт. - Здоровье Народу?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Амитриптилин (Таблетки)?
Какая страна производитель препарата?
Препараты для лечения невроза
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.