Сторінка 2 Сечогінні препарати

При хворобах сечовидільної системи або скупченні рідини в організмі пацієнтам призначаються сечогінні таблетки. Багато ліків представлені у вільному продажу, для їх придбання не потрібний рецепт. Однак варто пам'ятати про можливі негативні наслідки самолікування, тому краще купувати діуретики за призначенням лікаря.

Коли показано прийом діуретичних засобів?

Застосування сечогінних таблеток є доцільним:

1. При накопиченні в тканинах рідини, що призводить до утворення набряку. Діуретик дозволяє швидко позбутися зайвої вологи, полегшуючи роботу ниркам та серцю.
2. Для регуляції синтезу гормонів. Застійні явища в організмі порушують активність залоз внутрішньої секреції. Використання сечогінних ліків допомагає нормалізувати роботу ендокринної системи або окремих її сегментів.
3. У разі серцево-судинних хвороб. Медикаменти діуретичного ряду не лише виводять зайву рідину, усуваючи набряки, а й знижують артеріальний тиск. Це дозволяє стабілізувати загальний стан хворого та знизити навантаження на ССС.
4. Для зниження ваги. Використання сечогінних препаратів з цією метою має здійснюватися обережно та за погодженням з лікарем. Варто розуміти, що сам по собі діуретик – це не жироспалювач, а засіб, який лише видаляє надлишки рідини з організму.

Ліки з категорії сечогінних препаратів призначаються також при подагрі, нецукровому діабеті, глаукомі, нирковій недостатності, гломерулонефриті та багатьох інших патологіях. Доцільність призначення діуретичних таблеток визначається лікарем на підставі даних діагностики.

Види та особливості сечогінних таблеток

Діуретики – препарати, що мають свою класифікацію. Їх поділяють за механізмом дії та хімічним складом. Умовно їх також класифікують на дві великі групи:

1. Ренальні сечогінні – препарати, що впливають безпосередньо на ниркову активність.
2. Екстраренальні – непрямо впливають на організм. Вони здатні збільшувати вироблення урини у певний час.

У свою чергу, ренальні діуретичні засоби поділяють на:

1. Тіазиди. Характеризуються помірною діуретичною дією, «працюють» на рівні початкового відділу дистального звивистого канальця. Пригнічують активність транспортного білка, здатного переносити натрієві та хлорні іони клітини епітелію ниркових канальців, і інгібують процес всмоктування даних мінералів дистальними відділами канальців. При підвищенні рівня натрію в системі збиральних трубочок відбувається подальший його обмін на калій, який виводиться з організму з уриною.
2. Петлеві (або сольові) сечогінні засоби. Провокують рясне виділення сечі, мають сильну, але короткострокову дію. Свою назву отримали за рахунок відділу, на який вони впливають. Працюють такі ліки в товстій висхідній петлі Генлі. Механізм дії полягає в інгібуванні процесу зворотного всмоктування натрієвих та хлорних іонів. Також таблетки цієї групи впливають на іони калію, посилюючи їх виведення з організму.
3. Калійсзберігаючі засоби. Мають слабку сечогінну дію, відносяться до категорії інгібіторів натрієвих каналів. Сприяють зменшенню проникності мембран натрієвих каналів епітелію. Блокуючи їх, калійзберігаючий сечогінний препарат перешкоджає проникненню в них іонів натрію. Згодом натрій у форсованому режимі залишає організм із сечею, що ефективно використовується у боротьбі проти набряків.

За походженням діуретичні препарати бувають синтетичними та натуральними. Нині попит на таблетки природного (рослинного чи вітамінного) походження значно зріс. Це пояснюється їх доступністю, безпекою та простотою застосування.

Натуральні сечогінні препарати

В аптеці сечогінні препарати представлені не лише у вигляді пігулок для перорального прийому. Серед діуретиків можна знайти ліки, що мають цілком натуральну основу. Найбільш популярними є трав'яні збори:

1. Ромашки аптечної. Лікарська рослина усуває набряки, виводячи зайву рідину. Воно буде корисним як сечогінний засіб за наявності зайвої ваги. Додатково фітозбір має протизапальні та заспокійливі властивості.
2. Брусниці. Ця ягідна культура ефективно виводить рідину з тканин і має імунозміцнюючу дію.
3. Толокнянки. Трава прибирає набряклість, нормалізує артеріальний тиск, регулює діяльність серцево-судинної системи.
4. Шипшина. Для досягнення сечогінного ефекту потрібно заварювати стиглі плоди (сушені або свіжі) чагарника. Чай має сечогінні, потогінні, протизапальні та жарознижувальні властивості.
5. Хвоща польового. Рослина добре допомагає вивести солі та пісок з нирок та сечового міхура. Відвар або настій лікарської трави знімає запалення, тому часто застосовують при нефрологічних захворюваннях.
6. Цирконію. Його рекомендується використовувати як сечогінний при набряках і для позбавлення від кількох зайвих кілограмів.
7. Березових бруньок. Вони мають виражену діуретичну дію, а також борються із запальними хворобами сечового міхура.

Корисно знати. Трав'яні збори можуть бути представлені у формі капсул або таблеток. Вони мають моно- та багатокомпонентний склад. Приймаються по 1 таблетці або капсулі 1-2 рази на добу протягом 3-4 тижнів та допомагають вивести зайву рідину та шлаки з організму. Продаються такі сечогінні без рецепта.

Кращі сечогінні таблетки при гіпертонії

При артеріальній гіпертензії або гіпертонічній хворобі добре допомагають полегшити стан, знизити артеріальний тиск та усунути застій рідини наступні препарати:

1. Торасемід Сандоз (Німеччина). Таблетки для внутрішнього прийому, що сприяють зниженню тиску. Їх можна призначати при цукровому діабеті. 1 таблетка містить 200 мг діючої речовини.
2. Тріфас Кор (Німеччина). Аналог Торасеміда Сандоз за основним компонентом. Сечогінні пігулки по 5 мг.
3. Тріфас-20. Італійський препарат, що випускається у ампулах. Їм доцільно замінювати таблетки, якщо потрібно швидке настання діуретичного ефекту.
4. Декриз. Польські сечогінні таблетки на основі еплеренону. Містять 25 мг активного компонента.

Правила прийому

Режим дозування, кратність та особливості застосування сечогінного в таблетках визначається тільки лікарем. Ознайомитися з інформацією про ліки можна також з інструкції виробника. Лист-вкладиш є у кожній упаковці з фармакологічним засобом.

Діуретики не рекомендовані для використання з метою самолікування. Перед початком їхнього прийому важливо пройти комплексне поглиблене обстеження, уточнити та підтвердити діагноз, вивчити анамнез. Це необхідно для того, щоб переконатися, що пацієнт не матиме побічних реакцій у відповідь на прийом таблеток.

Важливо також дізнатися причину, через яку в організмі почала накопичуватися зайва рідина. Деякі таблетки із категорії сечогінних протипоказані при тяжкому перебігу серцево-судинних та ниркових захворювань. До того ж, якщо хворий страждає на цукровий діабет, йому підійде далеко не кожен медикамент.

Побічні дії

Перш ніж купити сечогінні таблетки без погодження з лікарем, варто врахувати, що вони здатні викликати:

• гіпокаліємію;
• порушення водно-сольового балансу;
• різке зниження тиску;
• нудоту;
• приступ запаморочення;
• блювоту;
• травні розлади;
• шкірні прояви алергії;
• судоми;
• сонливість;
• слабкість.

Пацієнту без медичної освіти важко самостійно регулювати дозування сечогінних таблеток, навіть використовуючи інформацію з інструкції. Лікар підбирає режим дозування з урахуванням діагнозу, тяжкості перебігу, наявності протипоказань та супутніх ускладнень хвороби. Препарат прописується кожному пацієнту індивідуально.

Купити сечогінне проти набряків та високого тиску можна в «Online Аптеці». Ціна на них варіюється в залежності від виробника та складу ліків. Однак при самолікуванні діуретиками можливі ризики пацієнт бере виключно на себе.