Таблетки від герпесу на губах ➕ Мед-Сервіс

Герпесвірусна інфекція – широко поширене, надзвичайно заразне захворювання, яке важко піддається лікуванню. У світі щорічно заражаються від 16 до 800 осіб у 100 тис. населення. Інфікування вірусом герпесу сприймається як системні захворювання — герпетичні хвороби, інфекції імунної системи. Тому і розробкам нових препаратів приділяється велика увага. Таблетки від герпесу характеризуються різним складом та ефективністю.

Особливості вірусу герпесу

Перед тим, як купувати ліки проти герпесу, необхідно зрозуміти складності лікування, зумовлені інфекційним агентом. Патогенними для людини є такі типи вірусів:

простого герпесу 1 і 2 (ВПГ-1 та ВПГ-2);
вітряної віспи та оперізувального лишаю – ВПГ-3;
Епштейна-Барр - ВПГ-4;
цитомегаловірус – ВПГ-5;
лімфотропні ВПГ – 6 та 7;
ассоциированный ВПГ-8.

Серед вірусних інфекцій Герпес є лідером. У 90% населення планети виявляються ВПГ. Герпесвіруси - це одне з найдавніших сімейств великих ДНК-містящих вірусів, які поділяються на підродини: α, β та γ. Підвид залежить від типу клітин, у яких протікає процес, характеру репродукції патогену, структури його геному, молекулярно-біологічних та імунологічних особливостей.

Важливо! Складність лікування захворювання на те, що збудник розмножується всередині клітини. Тому таблетки від герпесу повинні вбивати вірус, але не ушкоджувати саму клітину.

Особливості ВГЛ:

синтез нових вірусних білків починається через 2 години після проникнення в клітину, а їх кількість досягає максимуму приблизно через 8 годин;
через 18 годин патогени виходять назовні у міжклітинну рідину, лімфу, кров та захоплюють нові частини тіла;
у вільному стані знаходяться всього 1-4 години і в цей період відрізняються найбільшою вірулентністю – здатністю заражати оточуючих, а також виділяти токсини, які отруюють організм носія інфекції;
ВПГ однієї генерації в середньому мешкає 3 доби.

При герпетичній інфекції може уражатися будь-яка ділянка шкіри та слизових оболонок. Типова локалізація ВПГ – епідерміс обличчя: коло рота, особливо кути, червона облямівка губ, крила носа. Дещо рідше уражаються шкірні покриви щік, вушних раковин, чола, повік. Нерідко спостерігаються висипання елементів на шкірі геніталій, сідниць, стегон, попереку, пальців рук. Можлива та інша локалізація.

На жаль, неможливо повністю усунути з організму людини ДНК-віруси, проте сучасна медицина має в своєму розпорядженні арсенал препаратів, що вбивають вірус герпесу і стримують поширення інфекції на 5-10 років. Чим швидше буде розпочато лікування, тим менша ймовірність переходу герпесу в рецидивну форму.

Стратегія лікування

Протигерпесні препарати, що застосовуються в лікуванні ВПГ-1 та ВПГ-2, призначені для:

усунення гострого періоду патології;
епізодичної терапії – призначаються періодично під час загострення інфекції, пацієнткам із рідкісними, клінічно невираженими загостреннями за наявності чіткого продромального періоду;
супресивна терапія – переважна у випадках досить частого рецидивування герпесу, особливо при тяжкому перебігу рецидивів.

Препарати від герпесу не тільки належать до групи противірусних засобів. У терапії також використовуються:

імуномодулятори;
вітаміни С та цинк;
протиалергічні засоби;
антисептики.

Перелічені медикаменти посилюють ефект пігулок проти герпесу.

Залежно від тяжкості перебігу та частоти рецидивів, а також з урахуванням етіопатогенетичного принципу основними видами лікування є:

етіотропна противірусна терапія (ациклічні нуклеозиди) - при кількості рецидивів 6 і більше на рік - 5-30 днів, менше 6 рецидивів на рік - 1-12 місяців;
патогенетична терапія (імуномодулятори, ІФН, вакцинація);
замісна терапія (Ig, ІФН);
симптоматична терапія (НПЗЗ, адаптогени, антиоксиданти).

Важливо! Застосування імуномодуляторів слід обмежити міжрецидивними та репаративними фазами цих персистуючих захворювань. Їх, як правило, рекомендують при середньоважких і важких формах після клінічного та лабораторно-імунологічного обстеження у дерматолога-венеролога, інфекціоніста, гінеколога, уролога та клінічного імунолога для підбору персоніфікованої індивідуальної терапії ВПГ-1 та ВПГ-2 з обов'язковим обліком імунного статусу

Коротка характеристика таблеток від герпесу

Основним компонентом, що діє, ліки від герпесу є ацикловір. У каталозі «Online аптеки» представлені такі медикаменти з ним у складі:

Герпевір 0,25 г порошок №10;
Віростат таблетки п/плен. про. 500 мг №21 КВН;
Медовір таблетки 800 мг №10;
Ацикловір-Фармак таблетки 200 мг №20;
Гевірана таб. 800мг №30 та ін.

"Золотим стандартом" лікування ВПГ є ациклічний нуклеозид першого покоління - ацикловір. Механізм його дії полягає у схожості структури речовини та дезоксигуанозину. Вірусні ферменти фосфорилюють ацикловір до ацикловіру трифосфату, який пригнічує ДНК-полімеразу та синтез геному. Він впливає на клітини організму, уражені вірусом, пригнічуючи його реплікацію.

Цікавий факт! Таблетки від герпесу з ацикловіром викликають мінімальні побічні реакції, добре переносяться – у клінічних дослідженнях їх застосовували до 10 років. Однак при високій вибірковості дії такі таблетки від герпесу мають низьку біодоступність і останнім часом спостерігається поява ацикловіррезистентних штамів.

До препаратів другого покоління належить валацикловір. У каталозі «Online аптеки» його містять наступні таблетки при герпесі:

Вальтрекс таблетки 500 мг №10;
Валавір таблетки 500 мг №10;
Вальтровір таблетки п/о 500 мг №10;
Валцик таблетки п/о 500 мг фл. №42;
Валацикловір-Гетеро таблетки п/пл. об.500 мг та ін.

Валацикловір – метаболічний попередник ацикловіру, що є його L-валіновим ефіром. На відміну від противірусного препарату першого покоління ацикловіру, у терапії герпесу таблетки з валацикловіром мають виключно високу біодоступність, що перевищує аналогічний параметр ацикловіру в 3-5 разів. Крім того, навіть при пероральному застосуванні таблеток рівень активної речовини в плазмі досягає високих значень, порівнянних з показниками, отриманими при введенні ацикловіру у вену.

Валацикловір:

не викликає дисбіозу;
сумісний із алкоголем;
не впливає на імунну та ендокринну систему;
безпечний для пацієнтів;
не має тератогенних мутагенних ефектів;
не впливає на пам’ять, увагу та швидкість реакції;
безпечний при тривалому прийомі;
поєднується з більшістю інших лікарських засобів;
покращує якість життя;
зменшує залежність пацієнта від прийому ліків, що позитивно відбивається на його емоційному статусі.

Додаткова перевага Валацикловіру – у 100 разів більша активність щодо ДНК-полімерази ВПГ порівняно з Фамцикловіром. Останній – це пероральний препарат групи пенцикловірів. Характеризується принципово іншим механізмом впливу. Усередині ураженої клітини фосфорилюється до пенцикловіру трифосфату, що пригнічує реплікацію.

Фамцикловір активний щодо деяких стійких до ацикловіру штамів вірусу Herpes simplex, що мають змінену ДНК-полімеразу. Таблетки показані для лікування штамів, стійких до інших антигерпетичних препаратів. Крім того, Фамцикловір у порівнянні з ацикловіром має велику біодоступність і значно триваліший період напіввиведення. Це допомагає зменшити кратність запровадження медикаменту. У лікуванні герпесу ці препарати мають порівнянну ефективність.

Механізм дії антигерпесвірусних ліків 1, 2 та 3 покоління пов'язаний з придушенням утворення вірусної ДНК та розмноження патогенів. Активні компоненти таблеток вступають у конкурентну боротьбу з речовинами, що беруть участь у збиранні вірусної ДНК, та блокують її відтворення.

Препарати від герпесу у формі крему, мазі, гелю немає доведеної ефективності. Тому при лікуванні шкірних симптомів рекомендується застосовувати системні засоби – таблетки, розчини для ін'єкцій. Так, наприклад, таблетки від герпесу на губах мають більшу ефективність ніж крем.