Артоксан

Артоксан – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ) з групи оксикамів. Має потужний знеболювальний, протизапальний і жарознижувальний ефекти. Діюча речовина (теноксикам) ефективно купірує біль і запалення при захворюваннях опорно-рухового апарату. Виробник: World Medicine, Туреччина. Препарат відпускається строго за рецептом.

Форма випуску та склад

Препарат випускається у двох лікарських формах:

1. Таблетки – призначені для тривалого застосування при хронічних захворюваннях суглобів і хребта.
2. Розчин для ін'єкцій (ліофілізат) – використовується в разі гострого больового синдрому, коли потрібна швидка і сильна знеболювальна дія.

Таблетки

Активний компонент: теноксикам, вміст в 1 таблетці – 20 мг.

Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, стеарат магнію, повідон, натрію карбоксиметилцелюлоза, діоксид кремнію.

Розчин для ін'єкцій

Активний компонент: теноксикам, в одній ампулі з порошком міститься в кількості 20 мг.

Допоміжні речовини: динатрію едетат, натрію гідроксид, манітол.

Розчинник: вода для ін'єкцій (в окремій ампулі) об'ємом 2 мл.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки – круглі, жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.

Ліофілізат – порошок світло-жовтого кольору, після розчинення утворюється прозора рідина жовтуватого відтінку.

Фармакологічна категорія

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Оксиками.

Код ATX M01A C02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Теноксикам, діюча речовина препарату Артоксан, належить до групи оксикамів і є нестероїдним протизапальним засобом з вираженою аналгетичною, протизапальною та жарознижувальною діями.

Основний механізм його роботи пов'язаний з інгібуванням ферментів циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) і зниженням вироблення простагландинів – медіаторів запалення і болю. Завдяки цьому зменшується проникність судин, знижується активність лізосомальних ферментів, пригнічується вивільнення цитокінів, що призводить до зменшення набряку та гіперемії в зоні запалення.

Аналгезуючий ефект реалізується за рахунок пригнічення синтезу медіаторів болю і впливу на больові рецептори, що знижує їхню чутливість.

Теноксикам також має жарознижувальний ефект, оскільки впливає на центр терморегуляції в гіпоталамусі, сприяючи зниженню температури тіла. Препарат чинить і антиагрегантну дію, зменшує агрегацію тромбоцитів і знижує ризик тромбоутворення.

Фармакокінетика

Після перорального прийому лікарський засіб швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через дві години.

При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному введенні пікова концентрація Артоксану фіксується вже через 15-30 хвилин. Завдяки високій ліпофільності теноксикам повністю всмоктується і має практично 100% біодоступність. В організмі речовина зв'язується з білками плазми крові на 99%, забезпечуючи пролонговану дію.

Теноксикам легко проникає в синовіальну рідину, що робить його особливо ефективним при лікуванні захворювань суглобів. Метаболізм відбувається в печінці. Виведення відбувається переважно нирками (близько 66%), решта екскретується з жовчю. Період напіввиведення становить від 60 до 75 годин, що дає змогу застосовувати препарат один раз на добу.

Показання

Медпрепарат у формі таблеток призначають при:

• хронічних запальних захворюваннях опорно-рухового апарату (остеоартриті, ревматоїдному артриті, анкілозивному спондиліті);
• болях у спині;
• люмбаго;
• ішіасі;
• подагричному артриті (поза загостренням).

У разі неможливості перорального застосування, Артоксан також доступний у формі внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення.

Розчин для ін'єкцій використовують для купірування гострого больового синдрому, що виникає під час загострення подагри, післяопераційних болів, гострого запалення суглобів і хребта, а також травм, включно з вивихами, розтягненнями, забоями і переломами.

Протипоказання

Препарат протипоказаний у разі:

• підвищеної чутливості до будь-яких компонентів у складі;
• виразкової хвороби шлунка або 12-палої кишки;
• шлунково-кишкових кровотечах;
• запальних захворюваннях кишечнику (хворобі Крона, виразковому коліті);
• бронхоспазмі, кропив'янці або інших симптомах алергії (астма, риніт), що виникли після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• нирковій та/або печінковій недостатності;
• серцевої недостатності;
• лікуванні післяопераційного болю, спричиненого коронарним шунтуванням.

Особливості застосування

Пацієнтам з захворюваннями ШКТ, особливо якщо в анамнезі є виразкова хвороба, гастрит або схильність до шлункових кровотеч, Артоксан слід призначати з обережністю. Це пов'язано зі здатністю ліків провокувати ушкодження слизової оболонки шлунка і кишківника. У людей з хронічною нирковою недостатністю або іншими патологіями нирок теноксикам призводить до зниження клубочкової фільтрації, що сприяє накопиченню метаболітів в організмі. Це особливо небезпечно при тривалому застосуванні, оскільки підвищується ризик нефротоксичності.

У пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями препарат може підвищувати АТ, а також збільшувати ризик тромботичних ускладнень. Тому його слід призначати з обережністю при гіпертонічній хворобі, хронічній серцевій недостатності та захворюваннях, пов'язаних з підвищеною схильністю до тромбозів.

Для вагітних і жінок, які годують груддю

Під час вагітності застосування Артоксану протипоказано, особливо в третьому триместрі, оскільки він може спричиняти передчасне закриття артеріальної протоки у плода і порушення ниркової функції.

У період лактації також не рекомендується використання медикаменту, оскільки відсутні дані про його безпеку для новонародженого.

Для дітей

Не застосовується для цієї категорії пацієнтів.

Лікарська взаємодія

Артоксан може взаємодіяти з різними лікарськими препаратами, посилюючи або послаблюючи їхню дію, а також підвищуючи ризик розвитку побічних ефектів.

Сумісне застосування з антикоагулянтами (варфарином, гепарином, ривароксабаном, апіксабаном, дабігатраном) збільшує ризик кровотеч через пригнічення агрегації тромбоцитів і пригнічення синтезу факторів згортання крові. За необхідності такої комбінації потрібен регулярний контроль показників згортання крові (МНВ, протромбінового індексу).

Одночасний прийом з тромболітиками (стрептокіназою, альтеплазою, урокіназою) підвищує ризик спонтанних кровотеч, включаючи шлунково-кишкові та внутрішньочерепні.

При поєднанні з антиагрегантами (клопідогрелем, ацетилсаліциловою кислотою, тиклопідином) зростає ймовірність кровотеч, особливо у пацієнтів з виразковими ураженнями ШКТ.

Комбінація з іншими НПЗЗ (ібупрофеном, диклофенаком, мелоксикамом, німесулідом) посилює ризик виразкової хвороби шлунка, шлунково-кишкових кровотеч та уражень нирок.

Сумісний прийом з кортикостероїдами (преднізолоном, дексаметазоном, метилпреднізолоном) підвищує вірогідність ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка та кишківника.

При одночасному застосуванні медикаменту з діуретиками (фуросемідом, гідрохлоротіазидом, спіронолактоном) можливе зниження ефективності сечогінних препаратів, затримка рідини та підвищення АТ.

Інгібітори ангіотензин-перетворювального ферменту (еналаприл, лізиноприл, периндоприл) та антагоністи рецепторів ангіотензину II (лозартан, валсартан, телмісартан) можуть втрачати свою гіпотензивну ефективність при сумісному прийомі з Артоксаном. Також підвищується ймовірність порушення функції нирок.

Сумісне застосування з препаратами літію (літію карбонат, літію оротат) може спричинити накопичення останніх у крові та призвести до токсичного впливу на нервову систему і нирки.

При поєднанні з метотрексатом можливе підвищення його токсичності за рахунок зниження ниркового кліренсу, що збільшує ризик ураження кісткового мозку, печінки та ШКТ.

Комбінація з циклоспорином посилює нефротоксичну дію, що потребує регулярного моніторингу функції нирок.

Одночасне застосування з оральними протидіабетичними засобами (метформіном, глібенкламідом, гліклазидом, ситагліптином) може спричиняти коливання рівня глюкози в крові, тому потрібен контроль глікемії.

Медикамент може знижувати ефективність бета-блокаторів (метопрололу, бісопрололу, карведилолу, атенололу), що призводить до недостатнього контролю АТ.

Лікарський засіб може послаблювати дію внутрішньоматкових контрацептивів та гормональних контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові методи захисту.

Сумісне застосування з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (флуоксетином, пароксетином, сертраліном, есциталопрамом) збільшує ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Комбінація з серцевими глікозидами (дигоксином, строфантином) підвищує їхню концентрацію в крові, що збільшує ймовірність кардіотоксичної дії.

При внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні взаємодія з препаратами, що чинять нефротоксичну дію (аміноглікозиди, платиновмісні хіміопрепарати, ванкоміцин), може посилити ризик ураження нирок, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.

При поєднанні таблетованої форми препарату з антацидами та інгібіторами протонної помпи (омепразолом, пантопразолом, рабепразолом) можливе зниження всмоктування Артоксану, що може послаблювати його терапевтичний ефект. Рекомендується дотримуватися інтервалу між прийомом медикаментів.

Одночасне застосування таблеток з протигрибковими засобами з групи азолів (флуконазолом, кетоконазолом, ітраконазолом) може впливати на метаболізм лорноксикаму, сповільнюючи його виведення та збільшуючи ризик побічних ефектів.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

При появі побічних ефектів (вертиго, сонливості, порушень зору) варто відмовитися від керування автомобілем і роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та режим дозування

Таблетки

Дозування 20 мг один раз на добу, незалежно від прийому їжі. Тривалість терапії залежить від виду захворювання і визначається лікарем індивідуально, але небажано, щоб вона перевищувала 7 діб. Тільки у виняткових випадках терапію допустимо продовжити до 14 днів.

Препарат рекомендується призначати в мінімальному ефективному дозуванні, а приймати тільки протягом нетривалого періоду часу. Особливо це стосується пацієнтів літнього віку.

Розчин для ін'єкцій

Вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 20 мг один раз на добу. Перед застосуванням вміст флакона потрібно розчинити у 2 мл води для ін'єкцій, яка входить до комплекту.

Тривалість курсу становить від 5 до 7 днів, після чого пацієнта переводять на таблетовану форму для подальшого лікування.

Побічні дії

Під час прийому Артоксану можливі шлунково-кишкові розлади, включно з нудотою, болем у животі, диспепсією, діареєю, гастритом, а в поодиноких випадках – виразковими ураженнями слизової оболонки шлунка і кишківника з ризиком кровотечі.

З боку серцево-судинної системи можливе підвищення тиску, набряки, тахікардія. У деяких випадках спостерігаються запаморочення, сонливість, головний біль, нервозність, порушення сну. Можливі алергічні реакції у вигляді висипу, свербежу, кропив'янки, ангіоневротичного набряку.

Передозування

Передозування препаратом може призвести до виражених порушень з боку шлунково-кишкового тракту, включно з кровотечами, нудотою, блюванням, сильним болем у животі. Також можливі ураження нирок, розвиток ниркової недостатності, порушення роботи печінки. У важких випадках можуть спостерігатися судоми та пригнічення дихання.

Лікування симптоматичне, включає промивання шлунка, призначення ентеросорбентів, контроль функції нирок і печінки, інфузійну терапію. У тяжких випадках показаний гемодіаліз.

Умови зберігання

Термін придатності препарату у формі таблеток і розчину для ін'єкцій можна зберігати 3 роки, розчинник – 5 років. Зберігати за температури до 25°С.

В онлайн-аптеці «Мед-Сервіс» можна купити Артоксан у різних формах випуску:

• таблетки по 20 мг, 10 шт. в упаковці;
• розчин для ін'єкцій 20 мл, у флаконі 3 шт. + розчинник 3 шт.

У каталозі представлений великий вибір лікарських і косметичних засобів. Якщо уважно вивчити їхні картки, всі товари сертифіковані, з хорошим терміном придатності. З плюсів замовлення онлайн також можна вказати простоту подачі заявки та оплати, швидкість збирання посилки і доставки на вказану покупцем адресу, наявність регулярних акцій і знижок.