Аналоги *Нопаин-Н р-р д/ин. 10 мг/мл 2мл амп. №5 Фармасел

"Важливі вказівки щодо дозування та способу застосування¶¶Лікарський засіб повинні вводити тільки медичні працівники, що пройшли спеціальний курс із застосування внутрішньовенних анестетиків та тактики управління респіраторними ефектами сильнодіючих опіоїдів. Необхідна наявність у швидкій доступності налоксону, відповідного реанімаційного та інтубаційного обладнання, а також кисню.¶¶Дозування для кожного пацієнта має бути індивідуальне, з урахуванням серйозності больового синдрому, реакції пацієнта на препарат, попереднього досвіду знеболювального лікування і факторів ризику залежності, зловживання та неправильного застосування.¶¶Потрібно уважно стежити за пацієнтами на предмет пригнічення дихання, особливо протягом перших 24–72 годин після початку терапії та після збільшення дози препарату, і відповідним чином коригувати дозування.¶¶Перед введенням препарату слід перевірити ампули візуально щодо наявності твердих часток та забарвлення розчину.¶¶Початкова дозබЗвичайна рекомендована доза для дорослих становить 10 мг на 70 кг тіла, що вводиться підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно; якщо потрібно, цю дозу можна вводити кожні 3–6 годин. Дозу слід коригувати відповідно до ступеня тяжкості болю, фізичного стану пацієнта та одночасного застосування інших лікарських засобів (див. розділ «Особливості застосування»). Для пацієнтів, у яких відсутня толерантність до налбуфіну гідрохлориду, максимальна рекомендована разова доза становить 20 мг, а максимальна загальна добова доза —160 мг.¶¶Застосування лікарського засобу Нопаін-Н як додаткового препарату для збалансованого наркозу вимагає застосування більших доз, ніж рекомендується для знеболення. Індукційні дози налбуфіну гідрохлориду становлять від 0,3 мг/кг до 3 мг/кг внутрішньовенно, які треба вводити протягом 10–15 хвилин, а підтримувальні дози — 0,25–0,5 мг/кг у вигляді одноразового внутрішньовенного введення за необхідності. Застосування налбуфіну гідрохлориду може супроводжуватися пригніченням дихання, яке можна усунути за допомогою антагоніста опіоїдів налоксону гідрохлориду.¶¶Поступове підвищення дози та підтримувальна терапія¶¶Поступове підвищення дози налбуфіну гідрохлорид проводять індивідуально до досягнення дози, яка забезпечує адекватну аналгезію та мінімізує побічні реакції. Необхідно постійно контролювати стан пацієнтів, які отримують налбуфіну гідрохлорид, з метою оцінки інтенсивності болю та відносної частоти побічних реакцій, а також з метою моніторингу розвитку залежності, зловживання або неправильного застосування. Важливе часте спілкування між лікарем, іншими медичними співробітниками, пацієнтом та особою, яка здійснює догляд, в період зміни потреби у дозі аналгетика, включаючи початкове титрування.¶¶Якщо після стабілізації дози інтенсивність болю збільшується, необхідно визначити джерело болю, перш ніж збільшувати дозу налбуфіну гідрохлориду. Якщо спостерігаються несприятливі побічні реакції, повʼязані з опіоїдами, потрібно розглянути можливість зниження дози. Необхідно відкоригувати дозування з метою отримання відповідного співвідношення між лікуванням болю і побічними ефектами, пов’язаними з опіоїдами.¶¶Припинення прийому лікарського засобу Нопаін-Н¶¶Коли пацієнт, який регулярно приймав налбуфіну гідрохлорид і має фізичну залежність, більше не потребує терапії налбуфіну гідрохлоридом, рекомендується поступово зменшувати дозу препарату на 25–50 % кожні 2–4 дні, при цьому ретельно спостерігаючи за станом пацієнта щодо ознак та симптомів абстиненції. Якщо у пацієнта з’являються ці ознаки або симптоми, необхідно спочатку збільшити дозу до попереднього рівня, а потім поступово зменшувати її шляхом збільшення інтервалу між введеннями або шляхом зменшення величини дози, або і те й інше. Не слід різко припиняти застосування налбуфіну гідрохлориду фізично залежним пацієнтам (див. розділ «Особливості застосування»).¶¶Діти. Безпека та ефективність у педіатричних пацієнтів (віком до 18 років) не встановлені."¶