Аналоги Феникс табл. 20мг №28 (14*2)

Спосіб застосування та дози¶Дозування¶¶Профілактика інсульту та системної емболії у дорослих¶¶Рекомендується призначати по 1 таблетці лікарського засобу ФЕНІКС® 20 мг 1 раз на добу, ця доза також є максимальною рекомендованою дозою.¶¶Лікування лікарським засобом ФЕНІКС® слід проводити протягом тривалого часу за умови, що користь від профілактики інсульту та системної емболії переважає ризик розвитку кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»).¶¶У випадку пропуску прийому таблетки пацієнту слід прийняти ФЕНІКС® негайно і наступного дня продовжити лікування із прийомом 1 раз на добу згідно рекомендованого дозування. Не слід приймати подвійну дозу у той самий день, щоб компенсувати пропущену таблетку.¶¶Лікування ТГВ, ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ і ТЕЛА у дорослих¶¶Протягом перших 3 тижнів для лікування гострого ТГВ і ТЕЛА ФЕНІКС® рекомендується призначати по 1 таблетці 15 мг двічі на добу, після чого – по 20 мг 1 раз на добу для тривалого лікування і профілактики рецидиву ТГВ та ТЕЛА.¶¶Короткострокову терапію (принаймні протягом 3 місяців) слід призначати пацієнтам із ТГВ чи ТЕЛА за наявності тимчасових факторів ризику (наприклад, нещодавно перенесена операція або травма). Довгострокову терапію слід призначати пацієнтам з ТГВ чи ТЕЛА, що не пов’язані з тимчасовими факторами ризику, ідіопатичним ТГВ чи ТЕЛА або наявністю рецидивів ТГВ чи ТЕЛА в анамнезі.¶¶Коли показане подовження профілактики рецидивів ТГВ або ТЕЛА (після завершення терапії ТГВ і ТЕЛА тривалістю щонайменше 6 місяців), рекомендована доза становить 10 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів з високим ризиком рецидиву ТГВ або ТЕЛА, з ускладненими супутніми захворюваннями, а також для пацієнтів, які перенесли рецидив ТГВ чи ТЕЛА на тлі застосування ривароксабану 10 мг 1 раз на добу, з метою профілактики може бути доцільним застосування лікарського засобу ФЕНІКС® 20 мг 1 раз на добу.¶¶Тривалість лікування визначається індивідуально після ретельної оцінки користі від застосування та потенційного ризику розвитку кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»).