Аналоги Цефоктам-Дарница порошок по 1.5 г во флаконе 5 шт.

Спосіб застосування та доз趶Чутливість до цефуроксиму відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика.¶¶Перед застосуванням препарату необхідно провести шкірну пробу на підвищену чутливість до антибіотиків.¶¶Препарат вводити лише внутрішньом’язово і внутрішньовенно.¶¶Розчинники для розчинення порошку цефуроксиму: 5 % розчин глюкози для ін’єкцій, 10 % розчин глюкози для ін’єкцій, 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози з 0,9 % або 0,45 %, або 0,225 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій, розчини Рінгера, Рінгера-лактату, Хартмана, вода для ін’єкцій.¶¶Внутрішньом’язово: додати 3 мл води для ін’єкцій до 0,75 г препарату, обережно струсити флакон до утворення однорідної суспензії.¶¶Внутрішньовенно: розчинити 0,75 г препарату не менш ніж у 6 мл води для ін’єкцій, 1,5 г – у 15 мл розчинника у шприці об’ємом 20 мл, обережно струсити до повного розчинення.¶¶Для нетривалих внутрішньовенних інфузій (до 30 хвилин) 0,75 г препарату розчинити не менш ніж у 25 мл розчинника (вода для ін'єкцій, 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози), 1,5 г – у 50-100 мл розчинника.¶¶Розчинники для внутрішньовенного введення: 5 % розчин глюкози для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 10 % розчин глюкози для ін’єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій, 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій. Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку крапельниці при інфузійній терапії. Під час зберігання вже готових розчинів можуть відбутися зміни насиченості кольору.¶¶Дорослим внутрішньом’язово або внутрішньовенно призначати по 0,75 г препарату 3 рази на добу, при більш тяжких інфекціях – по 1,5 г 3 рази на добу внутрішньовенно. При необхідності інтервал між ін'єкціями може бути скорочений до 6 годин. Добова доза препарату – 3-6 г.¶¶Немовлятам і дітям призначати препарат у дозі 30-100 мг/кг на добу за 3-4 введення. Для більшості інфекцій оптимальна добова доза становить 60 мг/кг на добу.¶¶Новонародженим призначати по 30-100 мг/кг на добу за 2-3 введення. Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефоктаму в перші тижні життя може бути в 3-5 разів більшим, ніж у дорослих.¶¶При гонореї препарат призначати у дозі 1,5 г одноразово у вигляді однієї або двох ін’єкцій по 0,75 г, які вводять в обидві сідниці.¶¶При менінгіті: дорослим призначати по 3 г внутрішньовенно кожні 8 годин; немовлятам, дітям призначати 200-240 мг/кг на добу внутрішньовенно за 3-4 введення; новонародженим призначати препарат у дозі 100 мг/кг на добу внутрішньовенно. Можливе зменшення дози до 50 мг/кг на добу у разі клінічного покращання.¶¶Профілактика.¶¶Для профілактики інфекцій при абдомінальних, тазових і ортопедичних операціях препарат вводити внутрішньовенно у середній дозі 1,5 г під час наркозу. При необхідності можливі додаткові введення препарату внутрішньом’язово у дозі 0,75 г 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин.¶¶При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1,5 г внутрішньовенно, препарат вводити на стадії індукції анестезії, потім доповнити внутрішньом’язовим введенням в дозі 0,75 г 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин.¶¶При повній заміні суглоба 1,5 г препарату змішати з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру.¶¶Послідовна терапія.¶¶Пневмонія: 1,5 г Цефоктаму® 2-3 рази на день (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин з подальшим переходом на пероральні форми антибіотиків протягом 7-10 днів.¶¶Загострення хронічного бронхіту: 0,75 г препарату 2-3 рази на день (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин з подальшим переходом на пероральні форми антибіотиків протягом 5-10 днів.¶¶Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначається тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.¶¶Порушення функції нирок.¶¶Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам із порушеною функцією нирок рекомендується зменшувати дозу цефуроксиму для компенсації більш повільної екскреції препарату. Немає необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг – 1,5 г 3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/хв. Дорослим із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв) рекомендується доза 750 мг 2 рази на добу, у більш тяжких випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) – 750 мг 1 раз на добу.¶¶При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожних 2 літра діалізної рідини). Для пацієнтів, які перебувають на програмному гемодіалізі або високопоточній гемофільтрації у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 750 мг двічі на добу. Пацієнтам, які перебувають на низькопоточній гемофільтрації, потрібно дотримуватись схеми дозування як для лікування при порушеній функції нирок.¶¶Діти.¶¶Застосовувати дітям з перших днів життя.¶Передозування¶¶Передозування цефалоспоринів може призвести до розвитку симптомів подразнення головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми.¶¶Лікування. Застосування протисудомних засобів, захист дихальних шляхів, забезпечення вентиляції і перфузії, контроль і підтримка на необхідному рівні життєво важливих показників, газів і електролітів крові, гемо- і перитонеальний діаліз.¶Побічні реакції¶¶З боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми.¶¶З боку органів слуху: при лікуванні менінгіту у дітей спостерігалася втрата слуху середнього та слабкого ступеня тяжкості.¶¶З боку травного тракту: дискомфорт у травному тракті, біль у животі, нудота, блювання, діарея; описані випадки псевдомембранозного коліту.¶¶З боку гепатобіліарної системи: транзиторне підвищення активності печінкових ферментів (головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки), транзиторне підвищення рівня білірубіну, холестаз.¶¶З боку системи крові: анемія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, зниження гематокриту, зниження гемоглобіну. Цефалоспорини мають властивість абсорбуватись на поверхні мембрани червоних кров'яних клітин і взаємодіяти з антитілами, спричиняючи позитивний тест Кумбса, що може впливати на визначення групи крові та дуже рідко – гемолітичної анемії.¶¶З боку сечовидільної системи: підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, азоту сечовини крові, зменшення рівня кліренсу креатиніну.¶¶Інфекції і інвазії: при довготривалому застосуванні можливий надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад Candida.¶¶З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в тому числі шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, медикаментозна пропасниця, інтерстиціальний нефрит; вкрай рідко – анафілактичний шок; зрідка відзначаються макулопапульозні висипання, васкуліт судин шкіри, анафілаксія, ангіоневротичний набряк.¶¶З боку шкіри та підшкірної клітковини: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.¶¶Порушення у місці введення: болісні відчуття, при внутрішньовенному введенні – відчуття печіння у місці введення, тромбофлебіт.¶Термін придатності¶¶2 роки.¶Умови зберігання¶¶Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.¶¶Зберігати в недоступному для дітей місці.