Отзывы покупателей о Биотум порошок по 1 г во флаконе 1 шт.

Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.¶¶Рекомендовано перед застосуванням препарату зробити шкірну пробу на переносимість.¶¶Дорослі¶¶Добова доза становить від 1 г до 6 г за 2-3 застосування шляхом внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції.¶¶Інфекції сечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг-1 г кожні 12 годин.¶¶Більшість інфекцій: 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.¶¶Дуже тяжкі інфекції, особливо у хворих на імунодефіцит, включаючи хворих на нейтропенію: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 годин.¶¶Муковісцидоз у поєднанні із синьогнійною інфекцією легенів: від 100 до 150 мг/кг на добу за 3 застосування.¶¶Загалом лікування препаратом слід продовжувати ще 2 дні після зникнення проявів інфекції, однак у разі тяжких інфекцій лікування може бути тривалим.¶¶Застосування дози до 9 г на добу дорослим з нормальною функцією нирок не спричиняло будь-яких ускладнень.¶¶При застосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровій залозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводити у момент видалення катетера. Немовлята і діти віком від 2 місяців¶¶30-100 мг/кг на добу за 2-3 прийоми. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом або хворим на менінгіт, рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (максимально 6 г на добу) за 3 прийоми.¶¶Новонароджені (0-2 місяці)¶¶25-60 мг/кг/добу у вигляді 2 ін’єкцій. У новонароджених період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові може бути у 3-4 рази більший, ніж у дорослих.¶¶Хворі літнього віку¶¶Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів віком від 80 років. Тривалість лікування визначається індивідуально.¶¶Дозування при порушеній функції ниро궶Цефтазидим виводиться нирками у незміненому вигляді. Тому для пацієнтів з порушенням функції нирок доза повинна бути зменшена.¶¶Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.¶¶Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності¶¶Кліренс¶креатиніну, мл/хв Прибл. рівень¶креатиніну в сироватці, мкмоль/л (мг/дл) Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г Частота дозування (год)¶> 50 <150¶(<1,7) Звичайна доза¶50-31 150-200¶(1,7-2,3) 1 12¶30-16 200-350¶(2,3-4,0) 1 24¶15-6 350-500¶(4,0-5,6) 0,5 24¶< 5 > 500¶(> 5,6) 0,5 48¶Для пацієнтів з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50 % або відповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму в сироватці крові, який не повинен перевищувати 40 мг/л.¶¶У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або до маси тіла.¶¶Гемодіаліз¶¶Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки під час гемодіалізу становить від 3 до 5 годин.¶¶Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, яка рекомендується у таблиці, наведеній вище.¶¶Перитонеальний діаліз¶¶Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.¶¶Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (зазвичай від 125 до 250 мг на 2 л діалізної рідини).¶¶Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високошвидкісна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або за кілька прийомів. Для гемофільтрації з низькою швидкістю слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.¶¶Для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.¶¶Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація¶¶Резидуальна функція нирок (кліренс креатині ну, мл/хв) Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)*¶5 16,7 33,3 50¶0 250 250 500 500¶5 250 250 500 500¶10 250 500 500 750¶15 250 500 500 750¶20 500 500 500 750¶* Підтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.¶¶Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз¶¶Резидуальна¶функція нирок¶(кліренс креатиніну, мл/хв) Підтримуюча доза (мг) залежно від швидкості ультрафільтрації (мл/хв)*¶1 л/год 2 л/год¶Швидкість ультрафільтрації (л/год) Швидкість ультрафільтрації (л/год)¶0,5 1 2 0,5 1 2¶0 500 500 500 500 500 750¶5 500 500 750 500 500 750¶10 500 500 750 500 750 1000¶15 500 750 750 750 750 1000¶20 750 750 1000 750 750 1000¶* Підтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.¶¶Спосіб застосування¶¶Біотум слід вводити шляхом внутрішньовенної ін’єкції або інфузії або глибоко у м’яз. Місця, рекомендовані для внутрішньовенного введення: верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза або латеральна сторона стегна. Розчин Біотум можна вводити безпосередньо у вену або систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує розчини парентерально.¶¶Стандартним рекомендованим способом введення є внутрішньовенні періодичні ін’єкції або внутрішньовенна безперервна інфузія. Внутрішньом’язовий шлях введення слід розглядати тільки тоді, коли внутрішньовенне введення неможливе або менш придатне для пацієнта.¶¶Доза залежить від важкості, сприйнятливості, локалізації і типу інфекції, а також віку і функції нирок пацієнта.¶¶Інструкція щодо підготовки лікарського продукту до застосування і видалення його залишків.¶¶Тиск у флаконах різної величини препарату Біотум менший, ніж атмосферний тиск. При розчиненні порошку тиск збільшується у результаті утворення вуглекислого газу. Слід знехтувати прояву малих пухирців вуглекислого газу, які знаходяться у приготовленому розчині.¶¶Інструкція, яка стосується приготування лікарського препарату до застосування¶¶Слід ознайомитися з таблицею, яка вказує на отриману концентрацію при додаванні певних об‘ємів, коли необхідні часткові дози.¶¶Доза, що вводиться Необхідна кількість розчинника (мл) Приблизна концентрація (мг/мл)¶250 мг Внутрішньом’язова ін'єкція¶Внутрішньовенна ін'єкція 1¶2,5 210¶90¶500 мг Внутрішньовенна ін'єкція Внутрішньом’язова ін'єкція 1,5¶5 260¶90¶1 г Внутрішньовенна ін'єкція Внутрішньом’язова ін'єкція¶Внутрішньовенна інфузія 3¶10¶50* 260¶90¶20¶2 г Внутрішньовенна ін'єкція:¶Внутрішньовенна інфузія 10¶50* 170¶40¶* Додавати слід двоетапним способом.¶¶Колір розчину варіює від світло-жовтого до бурштинового, залежно від концентрації, виду та умов зберігання розчинника. Якщо виконані рекомендації, зміна кольору розчину не має згубного впливу на ефективність препарату. Для приготування розчинів для внутрішньовенних інфузій з концентрацією цефтазидиму від 1 мг/мл до 40 мг/мл застосовувати:¶¶9 мг/мл (0,9 %), розчин натрію хлориду для ін'єкцій;¶М/6 розчин натрію лактату для ін'єкцій;¶складний розчин натрію лактату для ін'єкцій (розчин Хартмана);¶5 % розчин глюкози для ін'єкцій;¶0,225 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для ін'єкцій;¶0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для ін'єкцій;¶0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для ін'єкцій;¶0,18 % розчин натрію хлориду з 4 % розчином глюкози для ін'єкцій;¶10 % розчин глюкози для ін'єкцій;¶10 % розчин декстрину 40 у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій;¶10 % розчин декстрину 40 у 5 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій;¶6 % розчин декстрину 70 у 0,9 % розчині натрію хлориду;¶6 % розчин декстрину 70 у 5 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій.¶Цефтазидим у концентраціях у межах 0,05 мг і 0,25 мг/мл відповідає розчину для перитонеального діалізу (лактатному).¶¶Цефтазидим для внутрішньом’язового введення ін'єкцій можна розчиняти у 0,5 % або 1 % лідокаїну гідрохлориду. У цьому випадку необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.¶¶Розчин 500 мг цефтазидиму у 1,5 л води для ін'єкцій можна додавати у розчин метронідазолу (500 мг у 100 мл) і при цьому обидва препарати зберігають свою активність.¶¶Приготування розчину для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:¶¶cлід пробити голкою пробку і ввести у флакон певний об’єм розчинника. Понижений тиск у флаконі полегшує введення розчинника. Вивільнити голку зі шприцем з флакона;¶вміст струшувати до розчинення: виділяється вуглекислий газ і протягом 1-2 хвилин утворюється прозорий розчин;¶повернути флакон догори дном. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути в розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не зважати.¶Розчин можна вводити безпосередньо у вену або систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує розчини парентерально. Цефтазидим сумісний з відомими внутрішньовенними розчинами.¶¶Приготування розчину для внутрішньовенних інфузій цефтазидиму у стандартному флаконі (установка на зразок mini-bag або бюретка).¶¶Приготувати, використовуючи 50 мл (для флаконів 1 г або 2 г) розчинника, який додається у два етапи, як це описано нижче:¶¶пробити голкою пробку і ввести 10 мл розчинника у флакон 1 г або 2 г;¶вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину;¶не вводити іншу голку для видалення повітря, поки порошок не розчиниться. Потім ввести іншу голку у пробку для зменшення тиску у флаконі;¶зібрати розчин у контейнері (система mini bag або burette), отримуючи об’єм не менш ніж 50 мл і вводити через внутрішньовенну інфузію протягом 15-30 хвилин.¶Примітка. З метою збереження стерильності препарату не слід вводити іншу голку у пробку флакона для видалення повітря до моменту повного розчинення препарату. Невикористаний препарат або його залишки слід видалити відповідно до місцевих правил.¶¶Діти.¶¶Препарат можна застосовувати для лікування дітей, включаючи новонароджених. Безпека та ефективність застосування Біотуму у вигляді безперервної інфузії для дітей не встановлені. Кліренс креатиніну у дітей слід скоригувати відповідно до маси тіла.