Аналоги Міртастадін таблетки по 30 мг 20 шт. (10х2)

Таблетки слід приймати перорально, ковтати не розжовуючи, запивати рідиною.¶¶Період напіввиведення міртазапіну становить 20–40 годин, тому його можна застосовувати 1 раз на добу. Бажано застосовувати лікарський засіб одноразово на ніч перед сном. Добову дозу препарату можна також розподілити на 2 прийоми (вранці та ввечері; більшу дозу слід приймати на ніч).¶¶Дорослі. Ефективна добова доза зазвичай становить від 15 до 45 мг; початкова доза 15 або 30 мг. Міртазапін починає проявляти ефект загалом після 1–2 тижнів лікування. Лікування адекватною дозою має викликати позитивну відповідь протягом 2–4 тижнів. При недостатній відповіді дозу можна збільшити. Якщо протягом наступних 2–4 тижнів ефекту не спостерігається, препарат необхідно відмінити.¶¶Пацієнти літнього віку. Рекомендована доза така ж сама, як і для дорослих. З метою досягнення задовільного та безпечного результату збільшення дози для пацієнтів літнього віку здійснюють під суворим наглядом лікаря.¶¶Ниркова недостатність. Кліренс міртазапіну може зменшуватись у пацієнтів із нирковою недостатністю помірного або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 40 мл/хв). Призначаючи препарат цій категорії пацієнтів, слід контролювати кліренс креатиніну.¶¶Печінкова недостатність. Кліренс міртазапіну може зменшуватись у пацієнтів з печінковою недостатністю. Цей факт слід брати до уваги, призначаючи препарат цій категорії пацієнтів, особливо з печінковою недостатністю тяжкого ступеня, оскільки такі пацієнти не досліджувались. Призначати препарат, починаючи з найменшої дози та контролюючи кліренс міртазапіну, особливо у разі підвищення дози.¶¶Пацієнтів з депресією слід лікувати протягом достатнього періоду, щонайменше 6 місяців, до повного зникнення клінічних симптомів. Щоб запобігти виникненню ефекту «відміни», застосування препарату припиняють поступово.¶¶Діти.¶¶Міртастадін не застосовувати для лікування дітей.¶¶Поведінка, пов’язана з суїцидом (спроби самогубства та суїцидальні думки), і ворожість (переважно агресія, опозиційна поведінка та гнів) найчастіше спостерігались у клінічних дослідженнях серед дітей і підлітків, яких лікували антидепресантами, у порівнянні з дітьми підлітками, яких лікували плацебо.¶¶Окрім того, дані з довготривалої безпеки для дітей та підлітків стосовно росту, статевого дозрівання, когнітивного та поведінкового розвитку відсутні.