Зокардіс

Зокардіс – рецептурний лікарський засіб, який призначений для лікування однієї з найпоширеніших кардіологічних патологій – артеріальної гіпертензії (АГ). Виробляється італійською фармацевтичною компанією «A. Менаріні Мануфактуринг Логістікс енд Сервісес С. р. Л.».

Склад і лікарська форма

Ліки надходять у продаж у вигляді таблеток для перорального вживання, покритих тонкою плівковою оболонкою. В якості фармакологічно активного компонента в них присутні 7,5 або 30 мг зофеноприлу кальцію. Доповнюють ядро допоміжні складові:

• МКЦ;
• магнію стеарат;
• моногідрат лактози;
• кроскармелоза;
• двоокис кремнію.

Готову оболонку Opadry обох дозувань формують гіпромелоза, макрогол 400 і 6000, двоокис титану.

Виробником випускається ще одна модифікація препарату – таблетки Зокардіс Плюс. На додаток до 30 мг зофеноприлу вони містять ще один активний компонент – діуретик гідрохлоротіазид у кількості 12,5 мг. Їх допоміжний склад відрізняється від стандартного засобу наявністю кукурудзяного крохмалю в ядрі і барвника жовтого оксиду заліза – в зовнішньому покритті.

Основні фізико-хімічні параметри

Таблетки 7,5 мг – округлі, двоопуклі, білого кольору.

30 мг – мають довгасту форму і біле забарвлення поверхні, двоопуклі.

Модифікація Плюс – має округлу форму. Поверхня блідо-рожевого відтінку, ядро на зламі біле. Одна з горизонтальних площин має нанесену риску.

По 14 шт. таблетки будь-якої з дозувань розфасовані в контурні упаковки з алюмінієвої фольги і напівпрозорої плівки ПВХ. Кожні 2 таких блістери разом з анотацією для споживача поміщають в коробку з картону.

Фармакотерапевтична група

Зокардіс належить до групи інгібіторів АПФ, багатокомпонентних, і в системі АТХ має код C09A A15. Комбінований засіб відноситься до інгібіторів АПФ і діуретиків, в класифікації АТХ присвоєно код C09B A15.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Зофеноприл є проліком. Фармакотерапевтичною активністю володіє його сульфгідрильний метаболіт зофеноприлат. Помітний клінічний ефект проявляється при застосуванні медикаменту від півроку і більше. Модифікація Плюс – комбінація з діуретичним засобом тіазидної групи. Їх механізми дії доповнюють один одного, а результат перевершує гіпотензивний ефект кожного окремо.

Зофеноприл знижує дію ферменту, відповідального за утворення ангіотензину II, що має судинозвужувальну дію, з його попередника ангіотензину I. Зменшення синтезу ангіотензину II пригнічує секрецію гормонів реніну та альдостерону, що сприяє зниженню показників артеріального тиску, периферичного судинного опору та навантаження на міокард при збереженні звичайної частоти скорочень серця. Посилюючи нирковий і коронарний кровотік, Зокардіс практично не впливає на мозковий кровообіг.

Гідрохлоротіазид перешкоджає реабсорбції іонів хлору і натрію, підсилює їх екскрецію, сприяє виведенню надлишків рідини з організму шляхом посилення діурезу. Сечогінна дія триває до 12 годин.

Фармакокінетика

Зофеноприл добре і повністю абсорбується в просвіті ШКТ, практично на 100% перетворюючись за участю гепатоцитів в зофеноприлат. Максимальна концентрація метаболіту в кровотоці визначається через півтори години після вживання таблетки і зберігається протягом доби. Близько 69% біотрансформованої речовини виводиться нирками, решта екскретується через кишечник.

Для гідрохлоротіазиду також характерна швидка абсорбція, з найбільшим вмістом у плазмі через 180 хвилин після прийому ліків. Діуретик не метаболізується, виводиться нирками в незміненому стані.

Показання до призначення

Зокардіс призначають:

• у разі легкого або середньотяжкого перебігу артеріальної гіпертензії;
• у складі комплексного лікування інфаркту міокарда з ознаками серцевої недостатності при стабільній гемодинаміці.

Таблетки Плюс застосовують тоді, коли немає повноцінного медикаментозного ефекту від монотерапії зофеноприлом при гіпертонічній хворобі I-II ступеня тяжкості.

Протипоказання

Медикамент замінюють на альтернативний гіпотензивний препарат, якщо у пацієнта в анамнезі:

• гіперчутливість до основних або допоміжних інгредієнтів формули, інших іАПФ або тіазидів;
• період гестації або природного вигодовування;
• вік до досягнення повноліття;
• аортальний або мітральний стеноз;
• хронічний перебіг серцевої недостатності III–IV функціонального класу;
• гіпертрофічна кардіоміопатія;
• цереброваскулярні патології;
• виражена ниркова або печінкова дисфункція;
• печінкова енцефалопатія (для ліків Плюс);
• стеноз ниркових артерій;
• недавня трансплантація нирки;
• порфірія;
• цукровий діабет;
• гіперпаратиреоз;
• подагра;
• первинний гіперальдостеронізм;
• псоріаз;
• непереносимість лактози;
• зниження ОЦК внаслідок зневоднення, блювоти або діареї, лікування діуретиками;
• проведення діалізу із застосуванням високоміцних поліакрилонітрильних мембран або ЛПНП-аферезу.

Особливості застосування

Зокардіс зазвичай використовують в умовах стаціонару або амбулаторно під ретельним медичним контролем. Існують особливості прийому препарату:

1. При ниркових або печінкових дисфункціях легкого ступеня добова доза зменшується до 15 мг (у пацієнтів на діалізі до 7,5 мг) або збільшуються інтервали між прийомами таблетки.
2. При ІХС або цереброваскулярних порушеннях препарат здатний спровокувати інфаркт або інсульт.
3. Діуретик, що міститься в модифікації Плюс, може сприяти хибнопозитивній антидопінговій пробі у спортсменів.
4. Комбінація медикаменту та алкоголю надмірно потенціює антигіпертензивний ефект.
5. Слід дотримуватися обережності в жарку погоду при виконанні фізичної роботи, оскільки зростає ризик гіпотензії внаслідок зменшення ОЦК.
6. Перед початком лікування або корекцією дози необхідний моніторинг функціонування нирок.
7. Різка відмова від вживання ліків не призводить до розвитку синдрому відміни – погіршення клінічної картини захворювання.

При вагітності та лактації

Зофеноприл фетотоксичний. Він провокує артеріальну гіпотензію, уповільнення формування черепної коробки, порушує функціонування нирок плода і викликає маловоддя у вагітної. Гідрохлоротіазид, легко проникаючи через фетоплацентарний бар'єр, негативно впливає на матковий кровотік, сприяючи появі у дитини водно-електролітних порушень, неврологічних розладів і тромбоцитопенії.

Новонароджені, матері яких під час гестації приймали Зокардіс, підлягають спостереженню з метою виявлення вищезазначених патологій та їх купірування. По можливості, при встановленні факту вагітності, жінці скасовують ліки і призначають інші, більш безпечні. Також заборонено застосовувати ліки з гідрохлоротіазидом для терапії пізніх гестозів.

У період лактації не слід приймати таблетки.

У дітей

Внаслідок недостатньої вивченості впливу на зростаючий організм фармпрепарат дітям і підліткам не призначається.

Вплив на фертильність

Фармакологи не мають даних про негативний вплив медикаменту на чоловічу або жіночу репродуктивну функцію.

Вплив на швидкість реакції

На початку курсу і в момент корекції дози необхідно утриматися від водіння автомобіля і занять діяльністю, пов'язаною з точністю координації і підвищеною уважністю. Саме в ці періоди великий ризик появи побічних явищ, в тому числі з боку органів чуття і нервової системи.

Особливості дозування і прийому

Зокардіс будь-якої модифікації приймають раз на 24 години, без прив'язки до прийому їжі. Таблетки не потрібно подрібнювати або розжовувати, для полегшення ковтання їх запивають склянкою води. Дозу лікар підбирає індивідуально, він же визначає тривалість терапії. Перед призначенням таблеток Плюс фахівець зазвичай проводить підбір кількості зофеноприлу і гідрохлоротіазиду окремо.

При гіпертонічній хворобі первинна доза становить 15 мг (2 табл. 7,5 мг або половина 30 мг). За 48-72 години до початку лікування тимчасово скасовують діуретики, якщо пацієнт приймав їх раніше. Протягом перших 4 тижнів показана щоденна тонометрія. Після закінчення 28 днів можливе підвищення дози до стандартної в 30 мг. Найвища добова кількість – 60 мг, за рекомендацією лікаря її можна розподілити на два рівноцінних прийоми.

При інфаркті міокарда Зокардіс призначають з першої доби ішемічного процесу на термін 1,5 місяця за схемою:

• в перші 2 дні – 7,5 мг кожні 12 годин;
• 3 і 4 дні – 15 мг двічі на добу;
• з 5 дня – 30 мг з 12-годинним інтервалом.

Препарат використовують з обережністю при ІМ у людей старше 75 років.

Побічні явища

Медикамент здатний викликати ряд негативних наслідків з боку різних органів і систем:

• серця і судин – гіпотензію (у ряді випадків ортостатичну), синкопе, порушення ритму;
• нервової та органів чуття – запаморочення, безсоння вночі та денну сонливість, депресивний настрій, цефалгію, стомлюваність, парестезії, зорові, слухові, вестибулярні розлади, рідко – гострий напад закритокутової глаукоми;
• травного тракту – сухість у роті, стоматит, анорексію, диспепсію, холестаз, медикаментозний гепатит або панкреатит;
• імунної – сверблячі шкірні висипання, локальний набряк Квінке, поліморфну еритему, дисфонію, фотосенсибілізацію;
• сечовидільної – протеїнурію, рідко – гострий перебіг ниркової недостатності;
• респіраторного тракту – сухий кашель, задишку (іноді змішаного типу), ринорею, а також відомо про поодинокі випадки респіраторного дистрес-синдрому у відповідь на прийом Зокардіс Плюс;
• лабораторних досліджень – підвищення ШОЕ, креатиніну, сечовини, печінкових трансаміназ, білірубіну, кальцію, еозинофілію, дефіцит іонів натрію, гемоглобіну, тромбоцитів, нейтрофілів, рідше гіпоглікемію;
• інші симптоми – артралгію, м'язові болі та судоми, лихоманку.

Передозування

Надлишок прийнятого ненавмисно або з суїцидальною метою зофеноприлу проявляється вираженою, аж до колапсу, гіпотензією, судомами, аритміями, тромбоемболічними ускладненнями, симптомами ГІМ або ГНМК. Гідрохлоротіазид додатково провокує водно-електролітні порушення внаслідок рясного сечовипускання, ниркову недостатність, спрагу, спазми литкових м'язів, гострий напад глаукоми.

Тактика медичного персоналу залежить від переважаючих симптомів і ступеня їх вираженості. Якщо Зокардіс прийнятий не пізніше 2 годин тому, ефективні промивання шлунка, сорбенти, розчин натрію сульфату всередину.

При вираженій гіпотензії потерпілого укладають на спину з низьким розміщенням голови, в несвідомому стані – в стійке бокове положення. Внутрішньовенно вводять плазмозамінники, розчин натрію хлориду. Застосовують судинозвужувальні засоби. Ефективний гемодіаліз, але без використання мембран з високою пропускною здатністю. В окремих випадках необхідна установка електрокардіостимулятора.

Умови та терміни зберігання

Препарат через серйозність клінічної картини при передозуванні зберігають за правилами списку Б, що повністю виключає випадковий доступ до нього дітей та недієздатних дорослих. Таблетки 7,5 мг підлягають зберіганню при температурі до +25℃, а 30 мг – до +30℃ протягом 3 років. Термін придатності починається з дати виготовлення.

Зокардіс доступний до продажу в онлайн-аптеці «Мед-сервіс». Відвідувач знайде на сайті сотні інших лікарських та супутніх товарів, детальну інформацію про кожен з них, отримає при необхідності консультацію співробітника аптеки та відомості про знижки на препарати, легко визначиться зі способом доставки та оплати.