Тонорма

Тонорма — комбінований антигіпертензивний засіб, що застосовується при артеріальній гіпертензії, коли монотерапія неефективна. Індивідуально відпускається тільки за призначенням лікаря.

Форма випуску та склад

Препарат випускається у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг і 30 шт. в упаковці.

1 таблетка містить: 100 мг атенололу, 25 мг хлорталідону, 10 мг ніфедипіну.

Допоміжні речовини: магнію карбонат, крохмаль картопляний, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, поліетиленгліколь, діоксид титану, барвник (жовтий захід FCF).

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки круглі, вкриті оболонкою, жовто-оранжевого кольору, з двоопуклою поверхнею і рискою. На поверхні допускаються вкраплення білого кольору.

Фармакологічна категорія

Селективні β1-адреноблокатори в комбінації з іншими гіпотензивними засобами.

Код АТХ C07F В03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тонорма — комбінований засіб від підвищеного тиску. У складі три компоненти: атенолол, ніфедипін і хлорталідон.

Атенолол вибірково блокує β1-рецептори в серці: уповільнює пульс, знижує силу і обсяг серцевих скорочень, зменшує потребу міокарда в кисні. За рахунок цього падає тиск, зменшуються напади стенокардії і ризик аритмій.

Хлорталідон — довготривалий тіазидоподібний діуретик. Він виводить з організму натрій і хлор (а разом з ними воду), збільшує втрату калію і магнію, але затримує кальцій і сечову кислоту. Тиск знижується через зменшення об'єму крові і загального опору судин при тривалому прийомі.

Ніфедипін — антагоніст кальцію. Він «закриває» повільні кальцієві канали в клітинах міокарда і судин, розслабляє гладку мускулатуру артерій, розширює коронарні судини, запобігає їх спазму і зменшує постнавантаження.

Завдяки прийому медикаменту зменшується споживання кисню серцем і знижується низький артеріальний тиск. При тривалому прийомі уповільнює формування атеросклеротичних бляшок.

Фармакокінетика

Атенолол після прийому всередину всмоктується приблизно наполовину, прийом їжі істотно не впливає. З білками плазми зв'язується менше ніж на 5%, об'єм розподілу — близько 0,7 л/кг. Проходить через плаценту і в грудне молоко, але майже не потрапляє в мозок. Період напіввиведення 6-9 годин, при проблемах з нирками збільшується; діє до 24 годин, 85% виводиться нирками в незміненому вигляді.

Ніфедипін всмоктується швидко, максимум у крові відзначається через 30 хвилин. Період напіввиведення до 4 годин. До 80% активного компонента виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, близько 15% — з калом.

Хлорталідон теж добре всмоктується, з білками плазми зв'язується слабше. Діурез починається через 2-4 години і триває добу і довше (іноді до 3 діб). Активна речовина виводиться приблизно на 25% з сечею і на 75% з каловими масами. Тривала дія пов'язана з повільним нирковим виведенням.

Показання

Тонорма призначають при артеріальній гіпертензії, коли лікування одним або двома компонентами недостатньо.

Протипоказання

Протипоказанням до застосування ліків є:

• підвищена чутливість до будь-якого компонента в складі;
• інфаркт міокарда і перший місяць після нього;
• нестабільна стенокардія;
• гостра серцева недостатність;
• синдром слабкості синусового вузла;
• синусова брадикардія;
• атріовентрикулярна блокада II і III ступеня;
• синоатріальна блокада;
• клінічно значущий аортальний стеноз;
• артеріальна гіпотензія;
• кардіогенний шок;
• порушення периферичного кровообігу;
• астма, бронхообструктивний синдром;
• метаболічний ацидоз;
• феохромоцитома;
• ілеостома, колостома;
• порфірія;
• подагра;
• тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, анурія;
• прекома, пов'язана з хворобою Аддісона;
• гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія;
• інтоксикація серцевими глікозидами;
• одночасний прийом препаратів літію, інгібіторів МАО, рифампіцину;
• запальні захворювання кишечника, хвороба Крона;
• прийом верапамілу протягом останніх 48 годин.

Особливості застосування

Лікування із застосуванням ТОнорма має проходити під контролем лікаря. Особливо обережно його призначають при захворюваннях печінки і нирок, AV-блокаді I ступеня, серцевій недостатності, порушенні периферичного кровотоку, стенокардії Принцметала, дисбалансі електролітів, емфіземі, псоріазі, депресії, захворюваннях ШКТ, діабеті/гіпоглікемії та у літніх людей.

Препарат уповільнює пульс, тому якщо ЧСС у пацієнта падає занадто сильно, дозу коригують. Будь-яке погіршення при хронічній серцевій недостатності — привід негайно припинити лікування. При ІХС відміну виконують поступово (7-10 днів), інакше можливий «синдром відміни» з нападами стенокардії і навіть інфарктом. При гострому нападі стенокардії препарат протипоказаний.

Важливо регулярно контролювати тиск, оскільки на тлі інших антигіпертензивних засобів можлива постуральна гіпотензія. При злоякісній гіпертензії, гіповолемії, гемодіалізі падіння АТ може бути різким. Препарат не призначають при тяжкій гіпотонії та декомпенсованій серцевій недостатності. Спільний прийом з верапамілом/диліаземом небезпечний брадикардією і AV-блокадою.

При нирковій/печінковій недостатності регулярно контролюють функції органів і креатинін. При погіршенні показників препарат скасовують. Невеликий зсув води та електролітів у пацієнтів із захворюваннями печінки може спровокувати печінкову кому.

β-блокатори маскують тахікардію, пітливість, тому діабетикам контролюють глюкозу. Потреба в інсуліні може змінюватися. Хлорталідон здатний викликати гіперурикемію/подагру. При тиреотоксикозі препарат може приховувати симптоми, тому різке скасування небезпечне. Тіазиди затримують кальцій, перед тестами функції паращитовидних залоз препарат скасовують.

Перед загальною анестезією препарат зазвичай припиняють за 48 годин або підбирають анестетик з мінімальною негативною інотропією.

При бронхообструктивних захворюваннях Тонорма не застосовують, але при крайній необхідності дають мінімальні дози з готовністю використовувати β₂‑агоністи.

Електроліти (Na, K, Cl) і креатинін перевіряють регулярно, особливо у літніх, при блювоті/діареї, на тлі дигоксину або незбалансованої дієти. Гіпокаліємію, яка частіше виникає при посиленому діурезі, цирозі, прийомі ГКС/АКТГ, коригують калієм або продуктами з високим його вмістом.

Обережність потрібна при важких алергіях і на тлі десенсибілізуючої терапії. При виражених стриктурах ШКТ можливі безоари, при ілеостомі препарат протипоказаний. Нелікована феохромоцитома — жорстке протипоказання (спочатку призначають α-блокатори).

Для вагітних та жінок, що годують груддю

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності та лактації через ризик для плода та новонародженого.

Для дітей

Не застосовується в педіатричній практиці.

Лікарська взаємодія

При одночасному прийомі Тонорма з іншими препаратами можливе:

• Різке падіння тиску і уповільнення пульсу. Це можливо при поєднанні з антиаритміками, верапамілом/диліаземом та іншими «повільними» БКК, β-блокаторами, резерпіном, метилдопою, клонідином, гідралазином, празозином, ніфедипіном. Верапаміл і дилтіазем не можна вводити в/в протягом 48 годин після відміни β-блокатора.
• Небезпеки під час наркозу. Інгаляційні анестетики (галотан, метоксифлуран) підсилюють пригнічення серця і гіпотонію. При плановій операції препарат краще відмінити за пару днів або вибрати інший наркоз. Фентаніл теж може різко знизити тиск, ніфедипін припиняють мінімум за 36 годин до такої анестезії.
• Ризик аритмій і дефіциту калію з серцевими глікозидами. Атенолол і «наперстянка» уповільнюють провідність і можуть викликати тахі-/брадикардію. Важливий контроль калію та ЕКГ, особливо при бідній калієм дієті та проблемах ШКТ.
• Ослаблення дії атенололу. НПЗЗ (ібупрофен, індометацин), естрогени, амінофілін/теофілін, адреноміметики зменшують антигіпертензивний ефект.
• Зміна рівня ніфедипіну. Інгібітори CYP3A4 (макроліди, азоли, інгібітори протеази ВІЛ, флуоксетин, нефазодон, циметидин та ін.) підвищують його концентрацію та ефект; індуктори (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, рифампіцин) — знижують.
• Літій і діуретики. Хлорталідон зменшує виведення літію — ризик токсичності. ГКС, амфотерицин, фуросемід підсилюють втрату калію.
• Коливання цукру. Інсулін і пероральні цукрознижувальні на тлі лікування за допомогою Тенорика діють сильніше, тому потрібен контроль глюкози.
• У крові підвищуються концентрації дигоксину, лідокаїну, такролімусу, цефалоспоринів, також змінюється ефект хінідину, пропафенону.

Сульфат магнію + ніфедипін може викликати важку нейром'язову блокаду, а антикоагулянти кумаринового ряду — подовження ПВ, антидеполяризуючі міорелаксанти діють сильніше, седативні — підсилюють сонливість.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем або при роботі зі складними механізмами. У разі виникнення запаморочення рекомендується утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та режим дозування

Тонорма приймають внутрішньо під час або відразу після їжі, не розжовуючи, бажано в один і той же час.

Дозу і тривалість лікування визначає лікар. Найчастіше призначається 1-2 таблетки на добу.

Побічні дії

Можуть виникати з боку:

• органів зору: сухість очей, кон'юнктивіт, минуща сліпота, ішемія сітківки;
• органів слуху і рівноваги: шум у вухах, запаморочення, порушення координації;
• дихальної системи: кашель, задишка, носові кровотечі;
• ШКТ: нудота, біль у животі, запор/діарея, печія, сухість у роті, метеоризм, блювання;
• печінки та підшлункової залози: підвищення ферментів, холестаз, гепатит, жовтяниця, панкреатит;
• нирок і сечовивідних шляхів: поліурія, дизурія, гематурія, інтерстиціальний нефрит;
• обміну речовин: гіпо-/гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози, гіперурикемія, подагра, електролітні зрушення;
• нервової системи: головний біль, тремор, парестезії, непритомність, сонливість, короткочасна втрата пам'яті;
• психіки: безсоння або сонливість, тривога, депресія, галюцинації, сплутаність, агресія, психози;
• серця: брадикардія/тахікардія, аритмії, AV-блокада, погіршення серцевої недостатності, стенокардія, припливи, набряки;
• судин: ортостатична гіпотензія, посилення кульгавості при синдромі Рейно, васкуліти;
• крові та лімфи: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, пурпура, анемії;
• імунної системи: алергічні та анафілактоїдні реакції, набряк Квінке;
• шкіри: свербіж, висипання, кропив'янка, фоточутливість, алопеція, псоріазоподібні реакції, синдроми Лайєлла/Стівенса-Джонсона;
• опорно-рухового апарату: м'язова слабкість/судоми, артралгія, міалгія, набряки суглобів;
• репродуктивної системи: зниження лібідо, еректильна дисфункція, імпотенція, гінекомастія, хвороба Пейроні;

У лабораторних показників можуть відзначатися: підвищення трансаміназ, білірубіну, холестерину, тригліцеридів, ANA. Також можливі слабкість, стомлюваність, озноб, лихоманка з болем у горлі, підвищене потовиділення.

Передозування

Виявляється сонливістю, запамороченням, нудотою, різким падінням тиску, тахі- або брадикардією, серцевою недостатністю аж до кардіогенного шоку; можливі бронхоспазм, порушення дихання і свідомості (до коми), судоми, важкі електролітні зрушення і аритмії.

Для лікування необхідно негайно припинити прийом, госпіталізація (ОІТАР), контроль ЕКГ, дихання, цукру, електролітів, діурезу. Промивання шлунка, сорбенти. Важливо підтримувати водно-електролітний баланс. Гемодіаліз неефективний (для ніфедипіну), можливий плазмаферез.

Умови зберігання

Зберігати при температурі до 25 °C в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки. Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Тонорма можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-Сервіс» у вигляді таблеток по 50 мг і 100 мг, 28 шт. (14х2) в упаковці.

До уваги покупців представлений великий каталог сертифікованих ліків, можливість отримання інформації про них, простий пошук, замовлення та оплата обраних товарів. Приємним бонусом стануть регулярні знижки та швидка доставка в будь-яке місто України.