Тенорік

Тенорік – комбінований антигіпертензивний препарат, що містить β-блокатор атенолол і тіазидний діуретик хлорталідон. Використовується в лікуванні артеріальної гіпертензії, коли монотерапія із застосуванням одного засобу виявилася недостатньо ефективною. Виробник: Ipca Laboratories Limited (Індія).

Форма випуску та склад

Препарат випускається у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 50 мг і 100 мг активної речовини.

1 таблетка містить атенолол (50 мг) і хлорталідон (12,5 мг) або атенолол (100 мг) і хлорталідон (25 мг).

Додаткові складові: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, повідон, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид, олія мінеральна, поліетилен.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. З одного боку нанесена розподільна риска.

Фармакологічна категорія

Селективні блокатори β-адренорецепторів у поєднанні з діуретиками.

Код АТХ С07С В03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тенорік поєднує дві активні речовини, які ефективно знижують тиск.

Атенолол — селективний β₁‑блокатор, що діє переважно на рецептори серця. Він не має додаткової симпатоміметичної або мембраностабілізуючої активності, просто уповільнює серцевий ритм і зменшує силу та об'єм кожного удару. Після прийому таблетка починає діяти через 2-4 години, а ефект зберігається майже добу.

Друга складова, хлорталідон, належить до тіазидоподібних діуретиків. Він виводить з організму надлишкову сіль і воду, що теж допомагає знизити об'єм циркулюючої крові і, як наслідок, артеріальний тиск. Хлорталідон починає діяти приблизно через 2 години, досягає максимуму через 2-6 годин і продовжує знижувати тиск протягом 1-3 діб.

Фармакокінетика

Після прийому таблетки близько половини дози атенололу всмоктується в кишечнику, при цьому їжа на цей процес практично не впливає. Пік концентрації в крові спостерігається через 2-4 години. Атенолол практично повністю (до 90%) виводиться нирками в незміненому вигляді. Напіввиведення займає 6-9 годин.

Хлорталідон швидко зв'язується з білками крові приблизно на 90%. Виводиться як через нирки, так і через кишечник. Його напіввиведення набагато довше — від 24 до 55 годин. У літніх пацієнтів або при порушенні функції нирок час виведення збільшується.

Показання

Препарат призначають при артеріальній гіпертензії, коли потрібно одночасно уповільнити роботу серця і знизити об'єм крові.

Протипоказання

Протипоказанням до застосування Теноріка є:

• серйозна брадикардія або блокада серцевої провідності;
• виражена низька частота серцевих скорочень і дуже низький тиск;
• гостра або декомпенсована серцева недостатність;
• важкі порушення кровообігу, ниркова або печінкова недостатність;
• метаболічний ацидоз або зневоднення з анурією;
• неконтрольована феохромоцитома;
• глибоке порушення електролітного балансу (низький калій або натрій, високий кальцій);
• непереносимість компонентів препарату;
• бронхіальна астма або обструктивні хвороби легень;
• одночасний прийом літію або верапамілу.

У цих випадках ліки можуть викликати погіршення стану і серйозні ускладнення. Тому перед початком терапії важливо обов'язково обговорити з лікарем всі наявні хронічні захворювання і прийом інших препаратів.

Особливості застосування

Пацієнтам з бронхообструктивними захворюваннями β-блокатори зазвичай не рекомендують через ризик бронхоспазму. Однак у випадках, коли інших антигіпертензивних засобів недостатньо, Тенорік призначають у мінімальних дозах і під суворим контролем лікаря. При вираженій серцевій недостатності, особливо якщо пацієнт раніше отримував серцеві глікозиди, ліки застосовують дуже обережно: при перших ознаках погіршення функції серця, лікування слід припинити.

У хворих з порушенням функції нирок або печінки дозу атенололу коригують і регулярно контролюють показники органної функції. При прогресуючому порушенні роботи нирок або печінки медикамент скасовують.

Оскільки різке скасування β-блокаторів при ішемічній хворобі серця може викликати напади стенокардії і навіть інфаркт міокарда, препарат потрібно скасовувати поступово, під наглядом фахівця.

Перед виконанням досліджень функції паращитовидних залоз лікарський засіб рекомендується тимчасово скасувати, оскільки тіазидоподібний компонент може спотворити результати аналізів на вміст кальцію.

Для попередження водно-електролітних порушень особливо важливо періодично перевіряти рівень натрію, калію і хлору в сироватці крові. Це особливо важливо робити у літніх пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди або страждають від кишкових розладів з частою втратою рідини.

У людей з відомою алергією на тіазиди можливі реакції гіперчутливості та загострення супутніх аутоімунних захворювань.

Для вагітних і жінок, що годують груддю

Тенорік протипоказаний в період вагітності та лактації через ризик для плода і новонародженого.

Для дітей

Для даної категорії пацієнтів медпрепарат не призначають.

Лікарська взаємодія

Лікарський засіб підсилює дію інших препаратів для зниження тиску. Якщо пацієнт приймає його разом з резерпіном або іншими катехоламінами, може розвинутися сильне падіння тиску і уповільнення серцебиття, запаморочення і навіть непритомність.

При одночасному прийомі з «дигідропіридиновими» блокаторами кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипіном) зростає ризик різкого зниження тиску і погіршення роботи серця. Особливо це небезпечно у пацієнтів з уже існуючою серцевою недостатністю.

Препарати наперстянки (серцеві глікозиди) разом з Теноріком додатково уповільнюють серцевий ритм і погіршують провідність між передсердями і шлуночками. Також може посилитися нестача калію, тому важливо регулярно перевіряти рівень електролітів і, при необхідності, коригувати дієту або приймати спеціальні добавки.

Медикамент підсилює гіпотензивний ефект гідралазину і празозину, при цьому тиск падає сильніше, ніж при прийомі одного із засобів.

Атенолол у складі медикаменту може приховати симптоми низького рівня цукру в крові, тому при одночасному прийомі інсуліну або цукрознижуючих таблеток потрібно частіше перевіряти глюкозу.

У поєднанні з резерпіном, метилдопою, клонідином або верапамілом збільшується ризик брадикардії (дуже повільного серцебиття).

Потрібно з великою обережністю поєднувати ліки з «повільними» блокаторами кальцієвих каналів (верапамілом, дилтіаземом). Це може викликати важку брадикардію, блокаду серця і серцеву недостатність. Інфузії цих препаратів внутрішньовенно не можна робити протягом 48 годин після відміни Теноріку.

Ліки підсилюють дію більшості гіпотензивних засобів (АПФ-інгібіторів, діуретиків, трициклічних антидепресантів, барбітуратів, нітратів та ін.), а також алкоголю — тиск може впасти занадто сильно.

При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе зниження виведення літію з організму, тому потрібно контролювати його рівень у крові.

Нестероїдні протизапальні (ібупрофен, індометацин) та естрогени зменшують дію атенололу. Циметидин уповільнює виведення атенололу, підвищуючи його концентрацію в крові, а хінолони — навпаки, збільшують його засвоєння.

Інгаляційні анестетики (галотан, метоксифлуран) можуть сильно пригнічувати роботу серця і викликати виражене падіння тиску, тому при плановому наркозі Тенорік скасовують за 48 годин або підбирають інший анестетик.

Діуретик хлорталідон у складі медикаменту знижує нирковий кліренс літію і одночасно прийом з кортикостероїдами, амфотерицином або фуросемідом підсилює виведення калію.

Відмова від куріння може підвищити рівень атенололу в крові, а алкоголь додатково підсилює ефект препарату.

З пропафеноном посилюється дія атенололу, з нікотином — зростає його концентрація, з МАО-інгібіторами — посилюється діуретичний ефект, з холестираміном — слабкіше діє хлорталідон.

Препарати, що містять калій, нейтралізують його втрату, а седативні засоби підсилюють сонливість і уповільнюють реакції.

Прийом Теноріка з наркотичними анальгетиками підвищує ризик надмірного гальмування і пригнічення дихання.

Антихолінестеразні засоби та інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл та ін.) можуть збільшити рівень калію в крові.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

Серед побічних ефектів можуть бути запаморочення і сонливість, тому під час прийому препарату не рекомендується сідати за кермо і займатися видами діяльності, що вимагають швидкої психомоторної реакції.

Спосіб застосування та режим дозування

Таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи водою, бажано перед їжею і в один і той же час доби.

Дозу і тривалість лікування лікар підбирає індивідуально, орієнтуючись на отриманий терапевтичний ефект.

Медпрепарат не призначений для початкової терапії артеріальної гіпертензії і призначається тим пацієнтам, у яких монотерапія виявилася неефективною.

Зазвичай лікування починають з однієї таблетки дозування 50 мг атенололу/12,5 мг хлорталідону 1 раз на добу. При недостатньому ефекті дозування підвищують до однієї таблетки 100 мг/25 мг на добу. Більшості пацієнтів вистачає прийому 100 мг атенололу і 25 мг хлорталідону раз на день, щоб контролювати стабільний тиск. Якщо при подальшому збільшенні дози додаткове зниження АТ не настає або виражено слабо, до терапії може бути додано інший антигіпертензивний засіб.

Літнім пацієнтам зазвичай потрібна нижча стартова доза атенололу — її визначає лікар. При значному порушенні функції нирок дозу кожного компонента коригують і застосовують з обережністю.

Побічні дії

Можуть виникати з боку:

• Серцево-судинної системи: брадикардія, відчуття холоду в кінцівках, порушення атріовентрикулярної провідності, посилення симптомів серцевої недостатності, відчуття сильного серцебиття, посилення нападів стенокардії, артеріальна гіпотонія з переміжною кульгавістю, некротизуючий васкуліт, синдром слабкості синусового вузла, вовчакова еритема, аритмії.
• Системи крові: пурпура, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, апластична анемія, нейтропенія, панцитопенія, погіршення перебігу діабету.
• Психіки: зміни настрою, нічні кошмари, сплутаність і втрата свідомості, збудження, агресивність, психози, дезорієнтація, галюцинації, депресія, порушення сну, зниження концентрації уваги.
• Нервової системи: запаморочення, головний біль, млявість, летаргія, сонливість, судоми м'язів, слабкість, короткочасна втрата пам'яті.
• Органів зору: сухість очей, кон'юнктивіт, погіршення зору.
• Дихальної системи: бронхоспазм (у схильних до обструкції пацієнтів), задишка, кашель, стридор.
• Травної системи: диспепсія, нудота, блювання, запор, діарея, сухість у роті, анорексія, подразнення шлунка, спазми, тромбоз брижових артерій, ішемічний коліт, болі в животі.
• Гепатобіліарної системи: гепатотоксичність, внутрішньопечінковий холестаз, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, панкреатит, підвищення печінкових ферментів.
• Ендокринної системи: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з діабетом на тлі гіпоглікемічної терапії.
• Шкіри: свербіж, алопеція, псоріазоподібні висипання, загострення псоріазу, шкірні висипання, еритема, фотосенсибілізація, пурпура, кропив'янка, некротизуючий васкуліт, синдром Лайєлла.
• Сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
• Імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку та ангіоневротичний набряк.
• Репродуктивної системи: імпотенція, хвороба Пейроні.

Відзначаються алергічні реакції: лихоманка з болем і запаленням горла, ангіоневротичний набряк. Також можливі стомлюваність, м'язова слабкість, загальна слабкість, м'язові спазми, подагра, посилене потовиділення, алопеція.

Передозування

При передозуванні у пацієнта можуть розвинутися виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада, гостра серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотонія, утруднене дихання, різні аритмії, втрата свідомості, гіпоглікемія, бронхоспазм, судоми, посилена сонливість, запаморочення, нудота, ознаки гіповолемії та порушення електролітного балансу, що може супроводжуватися серцевими аритміями та м'язовими спазмами.

Лікування передозування включає негайне скасування препарату і підтримку життєво важливих функцій організму. Проводять промивання шлунка, призначають сорбенти і, при необхідності, вводять атропін (1-2 мг внутрішньовенно) для корекції брадикардії або встановлюють штучний водій ритму. Також важливо відновити водно-електролітний баланс — при артеріальній гіпотонії вводять плазму або плазмозамінники, а при вираженому діурезі додатково вливають рідини та електроліти. Бронхоспазм купірують бронходилататорами.

Умови зберігання

Зберігати при температурі до 25 °C у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Тенорік можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-Сервіс» у вигляді таблеток по 50 мг і 100 мг, 28 шт. (14х2) в упаковці.

До уваги покупців представлений великий каталог сертифікованих ліків, можливість отримання інформації про них, простий пошук, замовлення та оплата обраних товарів. Приємним бонусом стануть регулярні знижки та швидка доставка в будь-яке місто України.