Пульмікорт

Пульмікорт - це препарат, призначений для інгаляційного застосування, що належить до синтетичних кортикостероїдів із потужним місцевим протизапальним ефектом. Лікарський засіб не чинить системної дії. Випускається компанією "AstraZeneca AB", Швеція.

Склад

У всіх формах випуску препарату у формулу входить один і той самий діючий компонент - будесонід. Ця сполука характеризується вираженим позитивним впливом на дихальну систему і мінімальною кількістю побічних реакцій.

Лікарська форма

Пульмікорт має кілька форм випуску:

• небули суспензія по 0,5 мг/мл і 0,25 мг/мл;
• Турбухалер порошок у разовій дозі 100 мкг та 200 мкг.

Різноманітність дозувань зумовлює застосування медикаменту в різних клінічних ситуаціях.

Основні фізико-хімічні властивості

Кожна фармацевтична форма має свої фізико-хімічні характеристики:

• суспензія для розпилення в небулах - біла рідина, яка міститься в поліетиленовому контейнері з точно розрахованим разовим дозуванням;
• Турбухалер - пластиковий інгалятор, що містить усередині білий порошок у гранулах, які швидко розчиняються під час механічного впливу.

Порошок і суспензію призначають залежно від клінічної картини та вираженості симптомів.

Фармакотерапевтична група

Інгаляційні речовини, які використовуються в терапії обструктивних хвороб дихальних шляхів. Глюкокортикоїди.

Фармакологічні особливості

Фармакокінетика

Всмоктування

Будесонід в інгаляціях відрізняється швидкістю абсорбції. Найвища концентрація в кровоносному руслі спостерігається через 30 хвилин з моменту проведення процедури. Під час клінічних досліджень було доведено, що середня насиченість будесонідом у легенях після видиху - 25-35% від дозування. Системна доступність препарату дорівнює приблизно 38%.

Метаболізм

Зв'язування діючої речовини з білковими частинками здійснюється на 90%. Будесонід значно метаболізується вже при першому проходженні через печінку і перетворюється на речовину з низькою глюкокортикоїдною активністю. Основні метаболіти препарату: 6-батагідроксибутезонід та 16-альфагідроксипреднізолон.

Елімінація

Продукти розпаду будесоніду елімінуються через сечу в чистому або кон'югованому вигляді. У сечі визначалися тільки сліди незміненого будесоніду. Час виведення з плазми крові становить приблизно до 4 годин.

Фармакокінетика діючої речовини ліків у дітей та осіб, які страждають на недостатність нирок, недостатньо вивчена. При печінкових захворюваннях ефективність будесоніду може підвищуватися.

Фармакодинаміка

Будесонід належить до глюкокортикостероїдів із потужним зовнішнім протизапальним ефектом. Механізм впливу полягає в пригніченні синтезування простагландинів та інших речовин, що провокують запальний процес, а також в інгібуванні цитокінової імунної реакції. Пульмікорт проявляє високу терапевтичну активність через спорідненість із рецепторами до глюкокортикостероїдів, яка в 15 разів сильніша, ніж у преднізолонових препаратів.

Антизапальна дія проявляється внаслідок зняття бронхіальної обструкції на ранній та пізній стадії алергічного процесу. Будесонід блокує дію гістаміну і метахоліну в дихальній системі гіперреактивних пацієнтів. Що раніше з моменту початку нападу почати терапію препаратом Пульмікорт, то кращого ефекту слід очікувати.

За наявності хронічного обструктивного захворювання легень під час використання Пульмікорту протягом 3-6 місяців спостерігалося збільшення об'єму форсованого видиху на першій секунді. У віці від 5 років при застосуванні рекомендованого дозування системних реакцій не відзначалося. Дослідження довели, що діти, які лікуються препаратом, завжди досягають нормального зросту в дорослому віці (затримка може бути тільки протягом 1 року терапії).

Показання

Пульмікорт широко застосовують при:

• попередженні нападів бронхіальної астми, за якої було призначено терапію кортикостероїдами;
• ларингіті та трахеобронхіті для зняття нападів задухи (стенозуючий круп і обструкція в бронхах);
• хронічному обструктивному захворюванні легень помірного або тяжкого ступеня.

Позитивні результати терапії зазвичай проявляються протягом 10 днів.

Протипоказання

Препарат має невелику кількість протипоказань:

• підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів;
• цироз печінки;
• туберкульоз легенів у відкритій формі;
• у формі суспензії не можна призначати дітям до 6 місяців, а у формі порошку - до 5 років;
• суспензію в небулах не можна застосовувати особам, які керують транспортним засобом та іншими механізмами (може незначно уповільнювати реакцію);
• грибкові захворювання дихальних шляхів.

З особливим контролем слід використовувати Пульмікорт вагітним жінкам та алергікам.

Спосіб застосування та дозування

Дозування препарату залежить від основного діагнозу, індивідуальних особливостей та лікарської форми.

Суспензія для інгаляцій у небулах

Бронхіальна астма:

• діти від 6 місяців до 12 років - 0,5-1 мг двічі на добу на початку лікування, потім 0,25-0,5 мг двічі на день для підтримання ефекту;
• дорослі та діти від 12 років - 1-2 мг двічі на добу на початку лікування, потім 0,5-1 мг двічі на добу для підтримання ефекту.

Круп: рекомендується використовувати по 2 мг кожні 12 годин.

Дозу можна розділити на 2 прийоми. Тривалість терапії має становити не більше 36 годин.

Порошок для інгаляцій Пульмікорт Турбухалер

Бронхіальна астма:

• дітям 5-7 років - по 100-400 мкг на добу (можна розділити на кілька прийомів);
• дітям старше 7 років - по 100-800 мкг на добу за 2-4 інгаляції;
• дорослі - по 200-800 мкг на добу за 2-4 прийоми (у складних клінічних випадках максимальна добова доза - 1600 мкг).

Хронічне обструктивне захворювання легень: інгаляція проводиться 2 рази на день у дозуванні 400 мкг за одну процедуру.

Кратність прийому і дозування ліків підбирає лікар з урахуванням віку хворого, вираженості симптомів основного захворювання. Слід обов'язково дотримуватися призначеної дози для унеможливлення переходу хвороби в хронічну форму та запобігання виникненню ускладнень.

Особливості застосування

Пульмікорт має певні особливості, які слід враховувати перед початком терапії:

• позитивний терапевтичний ефект проявляється через 10 днів терапії, тому слід пам'ятати, що "Пульмікорт" не призначають у разі гострих нападів бронхіальної астми;
• що раніше почати лікування за сухого кашлю, то швидше відбудеться відновлення функції легень;
• під час переходу з лікування пероральними формами стероїдів на Пульмікорт може відзначатися незначне зниження системної дії та можуть проявитися побічні ефекти;
• суспензію для розпилення використовують тільки за допомогою спеціального інгалятора - небулайзера (розпилює ліки на мікрочастинки і доставляє в нижні відділи дихальної системи);
• в обов'язковому порядку слід ретельно мити небулайзер після кожного використання Пульмікорту, щоб уникнути інфікування і зберегти розчин стерильним;
• при застосуванні високих доз тривалий період часу можливий прояв системної дії (синдром Кушинга, пригнічення надниркових залоз, затримка росту, зменшення мінеральної насиченості кісток, глаукома);
• Пульмікорт чинить незначний вплив на швидкість реакції;
• рекомендується уникати сумісного призначення з Кетоконазолом, Ітраконазолом або збільшити час між прийомами препаратів.

Діти

Призначається дітям з 6 місяців у вигляді суспензії для розпилення і з 5 років у порошковій формі в чітко визначеному дозуванні. При крупі 2 мг препарату можна розводити з 0,9% розчином натрію хлориду або застосовувати в чистому вигляді.

Оскільки існує ризик затримки росту у дітей при використанні глюкокортикостероїдів, рекомендується проводити контроль росту в педіатричній практиці (якщо ріст сповільнюється, то рекомендується переглянути доцільність призначеної терапії та знизити дозу до мінімально допустимої, при якій зберігається контроль над бронхіальною астмою).

Період вагітності

Застосовувати Пульмікорт вагітним можна, якщо акушер-гінеколог вирішить, що користь від його прийому перевищує можливі ризики. Інгаляційні кортикостероїди мають більше переваг для використання вагітними (відносно безпечні за рахунок меншої вираженості системних реакцій)./p>

Період лактації

Будесонід має властивість проникати в грудне молоко, але при дотриманні терапевтичних дозувань негативний вплив на розвиток новонародженого не спостерігається.

Підтримуюча терапія медикаментом при бронхіальній астмі може призвести лише до незначної системної експозиції будесоніду у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні.

Побічні реакції

У деяких ситуаціях медикамент може викликати побічні ефекти:

• інфекції та інвазивні процеси (поширення збудника в нижні дихальні шляхи) - кандидоз порожнини рота, пневмонія у пацієнтів з ХОЗЛ;
• імунна система - висипання, кропив'янка, дерматити, набряк Квінке, анафілаксія (трапляються дуже рідко);
• гальмування функцій надниркових залоз і затримка росту у дітей та підлітків (у поодиноких випадках);
• з боку дихальної системи - кашель, захриплість голосу та дратівливі симптоми в горлі;
• тремор, погіршення зору, порушення сну;
• депресивний стан, тривожні порушення;
• м'язові спазми.

Для того щоб уникнути або звести до мінімуму побічні ефекти, слід дотримуватися кількох правил:

• полоскати порожнину рота водою після кожної інгаляційної процедури;
• умивати обличчя для виключення місцевих алергічних реакцій.

Передозування

Пульмікорт у небулах у складі містить натрію едетат у дозуванні 0,1 мг/мл, якщо вживати в кількості 1,2 мг/мл - це призведе до звуження легень. Серйозних наслідків передозування не спричиняє. Якщо відбувається регулярне порушення правил прийому препарату Пульмікорт, може розвинутися системний глюкокортикоїдний ефект (гіперкортицизм і зниження функції надниркових залоз).

Взаємодія з препаратами

Пульмікорт має низку особливостей щодо взаємодії з деякими лікарськими засобами:

1. Кетоконазол при сумісному використанні сприяє збільшенню концентрації в крові будесоніду в 6 разів, також є інгібітором CYP3A4 (потрібно застосовувати в максимально різний час).
2. Метандростенолон та естрогеноподібні речовини можуть посилювати ефекти будесоніду.
3. Пульмікорт дозволяється змішувати з 0,9% розчином натрію хлориду, тербуталіном, сальбутамолом, фенотеролом, ацетилцистеїном, натрію кромоглікатом, іпратропію бромідом. Комбінацію препаратів слід використовувати протягом 30 хвилин з моменту змішування.

Умови та термін зберігання

Пульмікорт слід зберігати в недоступному для дітей місці, подалі від потрапляння прямих сонячних променів, при температурі довкілля - не більше +30℃. Також важливо враховувати такі фактори:

• після відкриття пакета з небулами дозволено використовувати їх протягом 3 місяців;
• упаковку рекомендується залишати у вертикальному положенні;
• після відкриття і неповного використання вмісту упаковки залишок ліків потрібно утилізувати (вміст контейнера втрачає стерильність);
• порошкоподібну форму препарату Пульмікорт слід ретельно закривати ковпачком, який йде в комплекті.

Максимальний термін зберігання - 2 роки з моменту виготовлення.

Пульмікорт у різних формах випуску можна знайти на сайті "Online аптеки". У каталозі покупець зможе підібрати медикамент з необхідним дозуванням і оформити онлайн-замовлення з доставкою до найближчого відділення пошти/аптеки.