Оксилітен

Оксилітен – лікарський засіб, призначений для купірування болю і запалення при патологіях опорно-рухового апарату. Виробляється грецькою фармацевтичною компанією «Анфарм Еллас С.А.». Щоб уникнути негативних наслідків самолікування, придбати препарат можна лише за наявності рецепта від лікаря.

Лікарська форма і склад

Виготовляється у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, і порошку для приготування ін'єкційного розчину. Обидві форми випуску містять рівну кількість (20 мг) основного діючого компонента теноксикаму. Як допоміжні речовини у таблетки введені:

• стеарат магнію;
• кукурудзяний крохмаль;
• тальк;
• моногідрат лактози.

Зовнішню оболонку формує комбінація гіпромелози, двоокису титану, тальку, штучного барвника «Заліза оксид жовтий».

Ліофілізат Оксилітен, окрім теноксикаму, містить трометамол, маніт, метабісульфіт, натрію гідроксид та едетат.

Фізико-хімічні характеристики

Таблетки – округлої форми, двоопуклі, жовтувато-коричневого кольору, вкриті зовні плівковою тонкою оболонкою. Кожні 10 шт. розфасовані у блістер, який разом з інструкцією для застосування поміщають у вторинну упаковку – пачку з картону.

Ліофілізат для виготовлення парентерального розчину являє собою ущільнену порошкоподібну масу зеленувато-жовтого кольору, що міститься у скляному, герметично закупореному флаконі. У картонну коробку поміщають флакон з порошком, анотацію для споживача та скляну ампулу з розчинником (2 мл стерильної води для ін'єкцій).

Фармакотерапевтична група

Обидві лікарські форми належать до нестероїдних протизапальних і протиревматичних засобів, класу оксикамів, але в системі АТХ ліофілізат Оксілітен має код M01A C02, а таблетки – М01А С.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Активний компонент був розроблений у 1974 році та після успішних клінічних випробувань схвалений для використання в медицині в 1987-му. Для хімічної сполуки характерні знеболювальна та протизапальна дія, меншою мірою – жарознижувальна. Теноксикам ліквідує або значно зменшує інтенсивність болю, купірує ранкову скутість, повертає суглобам рухливість.

Основний механізм фармакотерапевтичної дії зумовлений неселективним блокуванням ізоферментів циклооксигеназ-1 і -2, що утворюються в патологічних вогнищах і відповідають за вироблення медіаторів запалення, зокрема простагландинів. Під впливом теноксикаму зменшуються запальні явища (набряклість, проникність капілярів, лейкоцитоз) і пов'язані з ними біль та порушення функцій органа.

Фармакокінетика

Оксилітен швидко та добре абсорбується. Максимальна концентрація діючої речовини визначається у кровотоці через 2 год. після перорального прийому та через 15 хв. – після парентерального введення. Медикамент на 99% зв'язується з альбумінами плазми. Добре проникає в синовіальну рідину, здатний долати гістогематологічні бар'єри.

В організмі проходить повну біотрансформацію. Дві третини прийнятої дози екскретується нирками у вигляді фармакологічно інертних метаболітів. Інша частина елімінується з жовчю.

Показання до призначення

Фармпрепарат прописують у разі запальних і дегенеративно-дистрофічних патологій опорно-рухового апарату:

• ревматоїдного та подагричного артриту;
• хвороби Бехтерєва;
• неспецифічного поліартриту;
• остеохондрозу;
• остеоартрозу;
• ішіасу;
• дорсалгії та ін.

Оксилітен може бути призначений у разі альгодисменореї або посттравматичного больового синдрому (удари, розтягнення, пошкодження м'язів, сухожиль, суглобових сумок).

Протипоказання

Медикамент заборонено застосовувати за наявності:

• індивідуальної гіперчутливості до теноксикаму, інших НПЗЗ, компонентів допоміжного складу ліків;
• хронічних ерозивно-виразкових патологій травної системи;
• вираженої дисфункції печінки;
• неконтрольованої артеріальної гіпертонії;
• хронічної серцевої недостатності;
• стану після аортокоронарного шунтування;
• гіперкаліємії;
• захворювань крові;
• цукрового діабету;
• порушень функціонування вестибулярного апарату;
• вагітності та періоду грудного вигодовування;
• віку менше 18 років;
• необхідності терапії варфарином, пробенецидом, діуретиками, метотрексатом, циклоспорином, саліцилатами, глюкокортикостероїдами, антибіотиками хінолонового ряду.

Особливості застосування

Оксилітен у будь-якій лікарській формі з обережністю призначають літнім пацієнтам, тому що у цієї вікової категорії частіше розвиваються побічні явища. Зазвичай особам старше 65 років рекомендують приймати половинну дозу (10 мг). Протягом місяця після завершення курсу вони перебувають під наглядом лікаря, щоб виключити відстрочену появу ознак шлунково-кишкової кровотечі.

У будь-якому віці під час лікування НПЗЗ потрібно стежити за станом травної системи і не ігнорувати симптоми, що турбують. Крім того, препарат здатний погіршувати стан у пацієнтів з артеріальною гіпертонією і хронічною недостатністю кровообігу, оскільки він затримує рідину, провокуючи набряки.

Під час вагітності та лактації

Уповільнення синтезу медіаторів запалення приносить не тільки користь. Брак простагландинів негативно позначається на розвитку плода і порушує фізіологічний перебіг пологів. У новонародженого можуть бути зафіксовані передчасне зарощення артеріальної протоки або легенева гіпертензія. У матері можливі слабкість пологової діяльності та акушерські кровотечі. Тому Оксилітен у період гестації протипоказаний.

Відомо, що основний діючий компонент у незначній кількості може виявлятися в грудному молоці. Але яким чином він впливає на новонародженого, інформації немає. З цієї причини не варто приймати ліки під час ГВ.

У дітей

У педіатрії лікарський засіб не застосовується, оскільки відсутні достовірні дані про його безпеку в дитячому віці.

Вплив на фертильність

За нестачі простагландинів запізнюється або відсутній розрив оболонки фолікула, а, отже, і овуляція. На цей побічний ефект слід зважати жінкам, які зазнають труднощів з зачаттям, або парам, які планують вагітність.

Вплив на швидкість реакції

Точної інформації про вплив медикаменту на можливість керування автотранспортом і швидкість психофізичних реакцій немає. Однак при прояві побічної симптоматики з боку нервової системи слід тимчасово відмовитися від керування автотранспортом, обслуговування рухомих механізмів та інших видів діяльності, які потребують уважності та зосередженості.

Способи застосування та дозування

Парентерально розчин Оксилітен вводять внутрішньом'язово, рідше внутрішньовенно в гострому періоді захворювання (у перші 5-7 днів). Надалі переходять на таблетовану форму медикаменту. Лише у виняткових випадках і за рекомендацією лікаря курс лікування продовжують до 14 днів. Безпосередньо перед ін'єкцією ліофілізат розводять розчинником, що додається. Вводять глибоко в м'яз повільно, один раз на добу.

Таблетки 20 мг вживають внутрішньо після їди, цілими, запиваючи достатньою (до склянки) кількістю рідини. Приймають одноразово на добу протягом 5-7, рідше 10-14 днів.

Приблизні схеми лікування при деяких захворюваннях:

• гострий поліартрит – у м'яз 40 мг у перші 2 дні захворювання, потім 20 мг протягом 5 діб;
• напад подагри – внутрішньом'язово або внутрішньовенно 20 мг протягом 2-3 діб, потім внутрішньо в аналогічному дозуванні ще 5 днів;
• ревматоїдний артрит – 2 дні парентерально вводять Оксилітен раз на добу з подальшим переходом на пероральний прийом протягом місяця;
• альгодисменорея – призначають по 1 табл. один раз на день протягом 1-2 діб;
• больовий синдром іншої етіології – показано пероральне або парентеральне застосування до купірування болю.

Побічні ефекти

Прийом препарату може спричинити скороминущі побічні симптоми з боку низки органів та їх систем:

• травний тракт – медикаментозні гастро- та ентеропатії, медикаментозний гепатит, печія, диспепсія, нудота, внутрішня кровотеча;
• нервова – головний біль, парестезії, тремор, шум у вухах, затуманення зору, депресія, психомоторне збудження;
• серце та судини – задишка, тахікардія, набряклість, тромбози;
• імунна – гіперреактивність дихальних шляхів, загострення бронхіальної астми, бронхоспазм, свербіж, кропив'янка, локальний ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок;
• кров – тромбо-, лейко- або нейтропенія, апластична анемія, еозинофілія, гіперглікемія, підвищення рівня АЛТ, АСТ;
• сечовидільна – нефротичний синдром, ниркова недостатність;
• шкіра – фотосенсибілізація, вогнищева алопеція.

При будь-яких негативних реакціях слід відмінити Оксилітен і звернутися за консультацією до лікаря.

Передозування

При випадково або навмисно прийнятій надмірній кількості препарату потерпілого турбують нудота та/або блювання, діарея, біль у животі, збудження або сонливість, слабкість, шум у вухах. При тяжкому отруєнні спостерігаються судоми, гостра печінкова або ниркова недостатність, ознаки внутрішньої кровотечі – артеріальна гіпотензія, прожилки крові в блювотних масах, чорний напіврідкий кал.

Специфічного антидоту до теноксикаму немає. Протягом першої години при пероральному шляху отруєння (якщо немає ознак кровотечі, що почалася) показані промивання шлунка, ентеросорбенти, внутрішньовенна дезінтоксикація. Спостереження медичним персоналом здійснюється як мінімум 4 години з моніторингом функціонування печінки, серцево-судинної системи і нирок. Показано симптоматичне лікування, за необхідності – оперативне.

Терміни та правила зберігання

Ліки рекомендується зберігати в оригінальному упакуванні від виробника при температурі повітря до +25℃. Тримати їх поза доступом сонячних променів, джерел тепла і вологи, дітей і домашніх улюбленців. Термін придатності – 3 роки з моменту виготовлення.

Купити Оксилітен за доступною ціною можна в онлайн-аптеці «Мед-Сервіс». У каталозі він представлений у різних лікарських формах. Покупець може попередньо ознайомитися з характеристиками і детальною інформацією про ліки, почитати відгуки інших користувачів. Замовлення оформляється в один клік і доставляється в будь-яке місто України протягом декількох днів.