Моксогама

Моксогамма – препарат, активна речовина якого вже понад 20 років застосовується для лікування артеріальної гіпертонії, що поєднується з серцевою недостатністю, ІХС та метаболічними порушеннями (надмірною вагою, цукровим діабетом). Виробляється фармацевтичною компанією «Artesan Pharma GmbH & Co. KG» (Німеччина) і відпускається з аптек за наявності рецепта лікаря.

Склад і форма випуску

Препарат надходить у продаж у вигляді таблеток із зовнішнім плівковим покриттям. Основним діючим компонентом є моксонідин (дозування 200, 300, 400 мкг). Ядро доповнюють допоміжні складові:

• повідон;
• кросповідон;
• стеарат магнію;
• лактоза.

Оболонку Opadry формує комбінація макроголу 400, двоокису титану, гіпромелози та штучного барвника «Оксид заліза червоний».

Фізико-хімічні параметри

Таблетки Моксогамма 0,2, 0,3 і 0,4 мг зовні ідентичні – округлі, злегка двоопуклі, без рисок, майже білі на зламі. Розрізнити їх можна лише за забарвленням покриття, яке представляє собою градацію рожевого (від світлого у 200 мкг, помірного у дозуванні 300 мкг і темного відтінку – у 400 мкг). Кожні 10 таблеток розфасовані в блістери з полімерної плівки і алюмінієвої фольги. По 3 контурні чарункові упаковки разом з листком-вкладишем поміщають в коробку з картону.

Фармакотерапевтична група

Ліки відносяться до антигіпертензивних препаратів, антиадренергічних медикаментів центральної дії, агоністів імідазолінових рецепторів. У системі хвороб АТХ присвоєно код C02A C05.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Моксонідин – хімічна сполука, що належить до III покоління симпатолітиків центральної дії, високоселективних щодо імідазолінових рецепторів. Використовується в терапії легкої та помірно вираженої артеріальної гіпертонії з супутніми порушеннями обміну речовин. Моксогамма здатна виводити з організму надлишки натрію, захищати органи-мішені (нирки та міокард). Показана тоді, коли не дають медикаментозного ефекту діуретики, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію.

Антигіпертензивний механізм дії моксонідину полягає у впливі на центральні ланки регуляції артеріального тиску, а саме на симпатичну нервову систему (СНС). Патогенез таких захворювань, як гіпертонічна хвороба, хронічна ішемія міокарда, серцева недостатність, атеросклероз тісно пов'язаний з гіперактивністю симпатичної іннервації.

Контроль за СНС здійснюють розташовані в довгастому мозку імідазолінові рецептори. Стимуляція їх ліками призводить до зменшення ЧСС і нормалізації тиску – як у спокої, так і при фізичному навантаженні. Додатковий гіпотензивний ефект обумовлений стимуляцією ідентичних рецепторів, що знаходяться в нирках (зниження реабсорбції рідини і натрію) і надниркових залозах (перешкоджання вивільненню стресових гормонів катехоламінів).

Фармакокінетика

Після прийому Моксогамма практично в повному обсязі (на 90%) абсорбується з ШКТ. Їжа в просвіті шлунка на процес всмоктування не впливає. Найбільша концентрація активного компонента в кровоносному руслі визначається через 0,5-3 години. Речовина всього на 7% зв'язується з альбумінами плазми. Демонструє хорошу проникність через гістогематологічні бар'єри і екскрецію в грудне молоко.

Ступінь біотрансформації низький, метаболізується всього 20% ліків. Практично повністю виводиться нирками протягом 24 годин (70% в незміненому вигляді). Моксонідин не викликає звикання, при різкому припиненні лікування відсутній синдром відміни.

Показання

Медикамент виписують в якості моно- або комплексної терапії артеріальної гіпертонії з наявністю супутньої ішемічної патології або метаболічних порушень.

Протипоказання

Моксогамма заборонена при наявності у пацієнта:

• індивідуальної гіперчутливості до моксонідину або допоміжних інгредієнтів формули;
• періодів гестації або годування груддю;
• дитячого та підліткового віку;
• дисфункції синусового вузла;
• синоатріальної або АВ-блокади;
• вираженої ниркової, серцевої або печінкової недостатності;
• кількості скорочень серця менше 50 ударів на хвилину;
• нестабільної стенокардії;
• важких алергічних реакцій в минулому, в тому числі ангіоневротичного набряку;
• непереносимості фруктози, галактози, дефіциту лактази.

Потрібна обережність при призначенні ліків у постінфарктному періоді, у пацієнтів на гемодіалізі, при епілепсії, хворобі Паркінсона, депресивному розладі психіки, облітеруючих захворюваннях нижніх кінцівок, цереброваскулярних патологіях, глаукомі.

Специфіка застосування

Під час терапії препаратом Моксогамма обов'язкові регулярні тонометрія, підрахунок ЧСС і електрокардіографія. Одночасно з ним протипоказано приймати інгібітори МАО і алкогольні напої. Хоча для медикаменту не характерний синдром відміни, завершувати лікування слід поступово, зводячи дозу до нуля протягом 2 тижнів.

Під час вагітності та лактації

Під час гестації лікарський засіб призначають тільки за життєвими показаннями. Достовірних досліджень про вплив препарату на плід і новонароджену дитину не проводилося, тому ліки під забороною при вагітності та грудному вигодовуванні.

У дітей

У педіатрії препарат не використовується, оскільки його шкода та ефективність у людей молодше 18 років не доведені.

Вплив на фертильність

Фармакологи не мають даних про негативний вплив фармпрепарату на чоловічу або жіночу репродуктивну функцію.

Вплив на швидкість реакції

Оскільки є відомості про побічні явища з боку нервової системи (сонливість, запаморочення), що розвиваються у частини пацієнтів, слід тимчасово утриматися від керування автомобілем, обслуговування травмонебезпечних механізмів, роботи на висоті без страховки.

Режим прийому та дозування

Таблетки Моксогамма вживають внутрішньо, незалежно від часу прийому їжі, бажано вранці. Ковтають і запивають рідиною, не розжовуючи і не подрібнюючи їх. Початкова доза становить 0,2 мг (200 мкг) раз на добу. При недостатній ефективності її збільшують до 0,4 мг. Кратність прийому залишається колишньою або дозування ділиться порівну на ранок і вечір. Максимально допустимими є 0,6 мг/добу. Ліки не забороняється комбінувати з іншими призначеними лікарем гіпотензивними засобами.

Побічна дія

Негативні наслідки лікування медикаментом підрозділяються за частотою їх виникнення у пацієнтів:

1. Дуже часто – спостерігаються головний біль, сонливість, розсіяність, сухість слизової оболонки рота.
2. Часто – з'являються гіпотензія (у ряді випадків ортостатична), зниження концентрації уваги, тривожність, парестезії і похолодання кінцівок, нудота, диспепсія, запор.
3. Рідко – турбують анорексія, шкірні алергічні реакції, сухість і печіння кон'юнктиви, затримка сечовипускання, зниження потенції.
4. Дуже рідко – фіксують лікарський гепатит, холестаз, периферичні набряки, болючість привушних залоз.

Моксогамма, як правило, викликає негативні симптоми легкого або середньотяжкого ступеня вираженості, які зникають після завершення курсу. Якщо побічна симптоматика посилюється, потрібно скасувати препарат і проконсультуватися з лікарем.

Передозування

При перевищенні стандартних доз розвивається інтоксикація моксонідином із загальними (блювання, біль в епігастрії), неврологічними (цефалгія, седативний ефект, запаморочення) і кардіологічними (дефіцит пульсу і артеріального тиску) симптомами.

Пацієнту потрібна медична допомога – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів, проносних засобів, введення ідазоксану як антидоту, купірування брадикардії, гіпотонії, абдомінального та головного болю. Може знадобитися лікування та спостереження в стаціонарних умовах.

Умови та терміни зберігання

Препарат повинен знаходитися у фабричній упаковці при температурі до +25℃. Важливо помістити його в сухе, затемнене місце, недоступне дітям і недієздатним дорослим. Термін придатності таблеток 0,2 мг – 24 місяці, 0,3 і 0,4 мг – 36 місяців з моменту виробництва.

Моксогамма у всіх дозуваннях за доступною ціною є на сайті онлайн-аптеки «Мед-сервіс». До уваги відвідувача надається великий каталог оригінальних лікарських і косметичних товарів. Додатковими бонусами стануть вартість нижче роздрібної, можливість замовлення рецептурних препаратів (потрібно прикріпити скан рецепта), швидке складання і відправка посилки, наявність кур'єрської доставки.