Лозап
Лозап: ціна в онлайн аптеці Мед-сервіс
| Назва | Ціна |
|---|---|
| Лозап таблетки по 100 мг 30 шт. (10х3) | 80.30 грн |
| Лозап таблетки по 50 мг 90 шт. (10х9) | 120.50 грн |
| Лозап таблетки по 100 мг 90 шт. (10х9) | 211.90 грн |
| Лозап Плюс таблетки 90 шт. (10х9) | 489.70 грн |
Лозап — антигіпертензивний засіб із групи блокаторів рецепторів ангіотензину II (сартанів). Препарат знижує тиск, зменшує навантаження на серце та нирки, сприяє регресу гіпертрофії міокарда. Плюс — комбінований антигіпертензивний препарат, що містить лозартан і гідрохлоротіазид. Таке поєднання забезпечує комплексний ефект: лозартан блокує дію ангіотензину II, а гідрохлоротіазид виводить зайву рідину і солі, зменшуючи об'єм циркулюючої крові. Виробник медикаменту: Sanofi Aventis, Словаччина.
Форма випуску та склад
Лікарська форма: таблетки для прийому всередину, блістери по 30 і 90 таблеток.
Звичайна форма- активний компонент: лозартану калію — 50 або 100 мг;
- допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт, кросповідон, діоксид кремнію колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, барвник білий.
Плюс (50/12,5 мг)
- активні компоненти: лозартану калію — 50 мг, гідрохлоротіазид — 12,5 мг;
- допоміжні речовини: маніт, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, повідон, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, симетикон (емульсія), діоксид титану, хіноліновий жовтий, Понсо 4R.
Фармакологічна категорія
Прості препарати антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Код ATX C09C A01.
Фізико-хімічні властивості
Таблетки овальні, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Лозартан — представник групи препаратів, які блокують особливі рецептори ангіотензину II (АТ1). Так називається головний гормон, відповідальний за звуження судин і підвищення тиску. Крім того, він підсилює вироблення альдостерону, що затримує сіль і воду, сприяє потовщенню стінок судин і серця. Все це відіграє ключову роль у розвитку артеріальної гіпертензії та серцево-судинних ускладнень.
Прийом Лозапа блокує ці рецептори, судини розслабляються, тиск знижується, зменшується затримка рідини і солей. Це знижує навантаження на серце, допомагає регресувати гіпертрофії лівого шлуночка і захищає нирки, особливо у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
Препарат діє вибірково: він не впливає на інші гормональні рецептори та іонні канали, тому ризик побічних ефектів мінімальний. На відміну від інгібіторів АПФ, лозартан не впливає на фермент кініназу II і не викликає накопичення брадикініну. Завдяки цьому рідше розвивається сухий кашель і ангіоневротичний набряк.
Активний компонент має активний метаболіт, який утворюється в печінці і має ще більш виражену дію, ніж сам лозартан. Саме він забезпечує тривалий антигіпертензивний ефект.
Клінічно доведено, що застосування лозартану зменшує ризик інсульту, інфаркту міокарда і серцево-судинної смерті у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка, а також захищає нирки у пацієнтів з діабетом II типу.
Фармакокінетика
Після прийому всередину лозартан добре всмоктується і піддається метаболізму в печінці при першому проходженні. В організмі він перетворюється на активний метаболіт, який відповідає за основну дію препарату. Біодоступність лозартану становить близько 33 %.
Максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 1 годину, а активного метаболіту — через 3-4 години.
Лозартан і його метаболіт міцно зв'язуються з білками плазми (більше 99 %), переважно з альбуміном.
Виведення відбувається через нирки і кишечник. Період напіввиведення самого лозартану — близько 2 годин, його активного метаболіту — від 6 до 9 годин. При цьому антигіпертензивна дія зберігається протягом доби після одноразового прийому.
При легких і помірних порушеннях функції печінки концентрації лозартану і його метаболіту в плазмі вищі, ніж у здорових, тому дозу підбирають обережно. При порушеннях функції нирок фармакокінетика практично не змінюється.
Показання
Медикамент застосовують для лікування есенціальної гіпертензії у дорослих, а також у дітей і підлітків 6-18 років.
Препарат використовується при ураженні нирок у дорослих пацієнтів з гіпертензією і діабетом II типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу як частина комплексної антигіпертензивної терапії.
Призначається для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих пацієнтів у випадках, коли застосування інгібіторів АПФ неможливе через непереносимість (наприклад, кашель) або протипоказане.
Препарат знижує ризик інсульту у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, підтвердженою ЕКГ.
Лозап Плюс застосовується у пацієнтів з артеріальною гіпертензією у випадках, коли монотерапія лозартаном або гідрохлоротіазидом не забезпечує адекватного контролю тиску.
Протипоказання
Медикамент протипоказаний при наявності у пацієнта таких станів:
- гіперчутливість до лозартану або будь-якого компонента препарату;
- ІІ та ІІІ триместри вагітності;
- тяжкі порушення функції печінки;
- протипоказано одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з діабетом або зниженою функцією нирок.
Плюс:
- підвищена чутливість до похідних сульфаніламідів (наприклад, до гідрохлоротіазиду);
- анурія;
- тяжка ниркова недостатність;
- резистентна гіпокаліємія або гіперкальціємія;
- рефрактерна гіпонатріємія;
- симптоматична гіперурикемія або подагра;
- холестаз і порушення, пов'язані з непрохідністю жовчних шляхів;
- планування вагітності.
Особливості застосування
Пацієнти, які перенесли ангіоневротичний набряк, потребують пильного спостереження: набряк обличчя, губ, язика або гортані може повторитися.
Різке зниження тиску можливе при дефіциті рідини та солей. Такі стани спочатку коригують або починають з меншої дози; ті ж правила діють для дітей старше 6 років.
Електролітні порушення особливо ймовірні при порушенні функції нирок, з діабетом або без нього. У хворих на діабетичну нефропатію гіперкаліємія зустрічається частіше, тому калій і креатинін контролюють регулярно.
Комбінації з калійзберігаючими діуретиками, солезамінниками з калієм, препаратами калію і засобами з триметопримом не рекомендуються через ризик гіперкаліємії.
Подвійна блокада РААС (інгібітор АПФ + БРА або аліскірен) підвищує частоту гіпотензії, гіперкаліємії та гострої ниркової недостатності; такі схеми зазвичай не використовують, а при крайній необхідності проводять під наглядом з частим контролем АТ, електролітів і функції нирок.
ІАПФ і БРА не застосовують одночасно при діабетичній нефропатії; поєднання з аліскіреном протипоказано при цукровому діабеті та при СКФ < 60 мл/хв/1,73 м².
При порушенні функції печінки концентрації лозартану підвищуються, тому підбирають менші дози.
На тлі пригнічення РААС можливі оборотні погіршення функції нирок. Лозартан призначають з обережністю і регулярним моніторингом.
Дітям із ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м² препарат не застосовують. При будь-якій інтеркурентній ситуації, що може погіршити нирковий кровотік (лихоманка, дегідратація), функцію нирок контролюють частіше.
Надмірне зниження тиску у хворих з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярною патологією може спровокувати інфаркт або інсульт — потрібна акуратна титрація.
У пацієнтів із серцевою недостатністю можливі виражена гіпотензія та гостре погіршення функції нирок. Комбінування з β-блокаторами вимагає обережності.
При аортальному/мітральному стенозі та обструктивній ГКМП вазодилататори призначають з особливою обережністю.
Лозап Плюс
Гідрохлоротіазид може викликати симптомну гіпотензію, а також порушення водно-електролітного балансу. При ознаках дегідратації, гіпонатріємії, гіпохлоремічного алкалозу, гіпомагніємії або гіпокаліємії необхідний клініко-біохімічний контроль.
Тіазиди погіршують толерантність до глюкози і можуть маскувати прихований діабет; можливе зростання ліпідів крові.
Гіперурикемія і подагра зустрічаються частіше, проте лозартан частково компенсує підйом сечової кислоти. При печінкових захворюваннях тіазиди можуть спровокувати внутрішньопечінковий холестаз; при тяжкій печінковій недостатності препарат протипоказаний.
Тіазиди можуть знижувати рівень йоду плазми, підвищувати вільний білірубін, провокувати гіперчутливість навіть без атопії та загострювати системний червоний вовчак. Препарат містить барвник Понсо 4R, здатний викликати алергічні реакції.
Для вагітних і жінок, що годують груддю
У I триместрі застосування лозартану не рекомендується, у II–III триместрах протипоказано через токсичний вплив на плід і ризики у новонароджених (гіпотензія, ниркова недостатність, гіперкаліємія).
У період лактації застосування не рекомендується.
Для дітей
Безпека та ефективність не встановлені, тому препарат не призначається дітям віком до 6 років.
Лікарська взаємодія
Лозартан може посилювати ефект інших гіпотензивних препаратів. При поєднанні з ліками, які можуть знижувати тиск, наприклад з трициклічними антидепресантами, антипсихотичними засобами, баклофеном або аміфостином, підвищується ризик вираженої артеріальної гіпотензії.
Метаболізм медикаменту проходить в печінці через ферменти CYP2C9. Флуконазол знижує утворення активного метаболіту наполовину, а рифампіцин зменшує його концентрацію на сорок відсотків. Такі комбінації вимагають обережності. Флувастатин, будучи слабким інгібітором CYP2C9, впливу не чинить.
Лозартан не рекомендується поєднувати з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, солезамінниками з калієм, гепарином і засобами, що містять триметоприм. Це може призвести до підвищення рівня калію в крові і розвитку гіперкаліємії.
При одночасному застосуванні літію з лозартаном можливе зростання його концентрації в крові та токсичної дії. Якщо така комбінація необхідна, потрібен суворий контроль рівня літію.
Спільний прийом з НПЗЗ може зменшувати антигіпертензивний ефект лозартану, підвищувати ризик погіршення функції нирок і гіперкаліємії, особливо у літніх пацієнтів і при нестачі рідини. Важливо забезпечити адекватне надходження рідини і регулярно контролювати функцію нирок.
Тому подвійна блокада РААС допускається тільки у виняткових випадках під суворим медичним наглядом. Поєднання з аліскіреном протипоказано при цукровому діабеті та зниженій функції нирок.
Плюс
Через вміст гідрохлоротіазиду препарат вступає в додаткові взаємодії. Спільний прийом з алкоголем, барбітуратами, наркотичними засобами та деякими антидепресантами може посилювати ризик ортостатичної гіпотензії.
Тіазидні діуретики знижують толерантність до глюкози і можуть змінювати дію протидіабетичних засобів, тому потрібна корекція дози інсуліну або таблетованих препаратів.
Метформін у поєднанні з гідрохлоротіазидом слід застосовувати з обережністю через ризик лактатацидозу при порушенні функції нирок. Холестирамін і колестипол знижують всмоктування гідрохлоротіазиду в кишечнику. Глюкокортикостероїди та АКТГ посилюють втрати калію. Прессорні аміни діють слабше, а ефект недеполяризуючих міорелаксантів може посилюватися.
Комбінація з препаратами літію збільшує ризик його токсичності.
Тіазиди можуть знижувати ефективність протиподагричних засобів, підвищувати ризик гіперчутливості до алопуринолу і впливати на рівень сечової кислоти в крові.
Взаємодія з антихолінергічними засобами збільшує біодоступність гідрохлоротіазиду, а з цитостатиками підвищує ризик пригнічення кровотворення.
Великі дози саліцилатів підсилюють їх токсичність, а спільний прийом з метилдопою в рідкісних випадках викликає гемолітичну анемію. Циклоспорин підвищує ймовірність гіперурикемії та подагри. Втрата калію або магнію на тлі прийому гідрохлоротіазиду збільшує ризик аритмій при лікуванні серцевими глікозидами.
Гідрохлоротіазид здатний посилювати електролітні порушення при одночасному застосуванні з амфотерицином B, кортикостероїдами, АКТГ, проносними засобами і солодкою. Спільний прийом з бета-блокаторами або діазоксидом підвищує ризик гіперглікемії, а в комбінації з амантадином зростає ймовірність його побічних ефектів.
Вплив на швидкість психомоторної реакції
На початку лікування та при збільшенні дози можуть виникати запаморочення і сонливість. До оцінки індивідуальної реакції рекомендується обережність при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.
Спосіб застосування та режим дозування
Таблетки приймають 1 раз на добу, незалежно від їжі, запиваючи повною склянкою води.
При артеріальній гіпертензії Лозап призначають у кількості 50 мг один раз на день. Максимальний ефект зазвичай розвивається через 3-6 тижнів від початку терапії.
Якщо зниження показників тиску недостатньо, дозу збільшують до 100 мг один раз на добу.
У хворих на гіпертензію та діабет II типу з протеїнурією починають з 50 мг на день і при необхідності підвищують до 100 мг через місяць, орієнтуючись на рівні тиску.
При хронічній серцевій недостатності починають з 12,5 мг один раз на день і титрують щотижня до 25, 50, 100 і при переносимості до 150 мг на добу, під контролем стану.
Для зниження ризику інсульту у пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка зазвичай призначають 50 мг один раз на добу. При недостатньому контролі тиску додають низькі дози гідрохлоротіазиду і/або збільшують дозу лозартану до 100 мг один раз на добу.
У хворих зі зменшеним об'ємом циркулюючої крові доцільно почати з 25 мг на добу.
У пацієнтів з порушенням функції печінки розглядають менші дози.
Плюс
Комбінація лозартану та гідрохлоротіазиду не використовується як початкова терапія. Її призначають, якщо монотерапія лозартаном або гідрохлоротіазидом не забезпечує достатнього контролю тиску.
По можливості дози кожного компонента попередньо підбирають окремо. При клінічній доцільності допускається прямий перехід з монотерапії на фіксовану комбінацію.
Звичайна підтримуюча доза — одна таблетка один раз на день. При недостатньому ефекті дозу збільшують до двох таблеток один раз на день (максимальна добова доза).
Стабілізація антигіпертензивної дії зазвичай настає через 3–4 тижні.
При помірному порушенні функції нирок початкову дозу зазвичай не змінюють.
Перед початком лікування потрібно скорегувати гіповолемію та/або гіпонатріємію.
Побічні дії
Можливі з боку:
- крові та лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія;
- імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, васкуліт;
- психіки: безсоння, депресія, тривожні розлади, порушення сну;
- нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії, мігрень, непритомність, сонливість, тремор, порушення смаку;
- органів слуху і рівноваги: вертиго, шум у вухах;
- серця: болі в грудях, стенокардія, відчуття серцебиття, аритмії, інфаркт міокарда;
- дихальної системи: кашель, задишка, риніт, синусит, кровотечі з носа, інфекції верхніх дихальних шляхів;
- ШКТ: біль у животі, нудота, діарея, запор, блювання, диспепсія, сухість у роті;
- гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, панкреатит;
- шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, алопеція, еритема, фоточутливість, гіпергідроз;
- опорно-рухового апарату: м'язові спазми, міалгія, біль у спині та кінцівках, рабдоміоліз;
- нирок і сечовивідних шляхів: ниркова недостатність, інфекції сечовивідних шляхів, ніктурія, прискорене сечовипускання;
- репродуктивної системи: зниження лібідо, еректильна дисфункція.
Також можливі загальні реакції: слабкість, стомлюваність, набряки, підвищення температури, грипоподібні симптоми, загальне нездужання.
Передозування
Ймовірні прояви залежать від величини дози: артеріальна гіпотензія, тахікардія, можлива брадикардія за рахунок вагусного впливу.
Терапія — підтримуюча: стабілізація гемодинаміки, прийом активованого вугілля, корекція дегідратації та електролітів, моніторинг життєво важливих показників.
Лозартан і його активний метаболіт гемодіалізом не видаляються.
Для гідрохлоротіазиду типові наслідки втрати рідини та електролітів з ризиком аритмій, гіпотензії, слабкості, нудоти та сплутаності свідомості; він може виводитися гемодіалізом, ступінь видалення варіабельний.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці. Термін придатності — 2 роки для звичайних таблеток, 3 роки — Плюс. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Лозап можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-сервіс» у вигляді таблеток:
- по 50 мг, кількість в упаковці 30 шт. (10х3);
- по 100 мг, кількість в упаковці 30 шт. (10х3);
- по 50 мг, кількість в упаковці 90 шт. (10х9);
- Плюс, кількість в упаковці 90 шт. (10х9).
На сайті аптеки можна ознайомитися з великим каталогом сертифікованих лікарських засобів, отримати інформацію. Завдяки зручному пошуку, дуже легко зробити замовлення і оплатити необхідні товари. Також можлива швидка доставка в будь-яке місто або район України. Приємним бонусом стануть регулярні знижки та акції в онлайн-аптеці «Мед-сервіс».
Часто задавані питання
Скільки коштує Лозап?
Яка діюча речовина товару - Лозап?
Яка форма випуску препарату?
Яка країна виробник препарату "Лозап"?
Зверніть увагу, що ціни на препарати, вказані на сайті, актуальні лише при здійсненні онлайн замовлення. Ціни на медикаменти в аптеках нашої мережі можуть відрізнятися від зазначених.