Лорнадо

Лорнадо є нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ) з групи оксикамів. Має виражені знеболюючі, протизапальні та жарознижувальні властивості. Виробляється компанією World Medicine İlaç San. ve Tic. A.Ş. (Туреччина).

Форма випуску та склад

Основною діючою речовиною медикаменту є лорноксикам. Випускається у вигляді таблеток і ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, містять:

• Активна речовина: 8 мг.
• Допоміжні компоненти: лактоза моногідрат, кукурудзяний крохмаль, повідон, кросповідон, магнію стеарат, діоксид титану, гіпромелоза, макрогол 6000.

Ліофілізат містить:

• Активна речовина: 8 мг.
• Допоміжні компоненти: манітол, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки: довгасті, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, з гравіюванням L08.

Порошок для ін'єкцій: світло-жовтого кольору. Розчинник – безбарвний прозорий розчин. Готовий (відновлений) розчин – прозорий, зеленувато-жовтого кольору, практично не містить частинок.

Фармакологічна категорія

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Оксиками. Код АТХ М01А С05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Лорноксикам інгібує активність ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), що призводить до зниження синтезу простагландинів – медіаторів запалення і болю. Це забезпечує протизапальну та аналгетичну дію медикаменту.

Лорнадо може впливати на центральні механізми больової чутливості, не пов'язане з його протизапальним ефектом. Препарат не впливає на життєво важливі показники (температуру тіла, частоту дихання, тиск і частоту серцевих скорочень).

Фармакокінетика

Активний компонент швидко всмоктується після прийому всередину і при внутрішньом'язовому введенні. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після перорального прийому. Після внутрішньом'язового введення — приблизно через 0,4 години. Абсолютна біодоступність — до 97%.

Зв'язування з білками плазми близько 99% і не залежить від концентрації препарату. Лорноксикам метаболізується в печінці. Приблизно 2/3 метаболітів виводиться через печінку, а 1/3 — нирками. Період напіввиведення становить 3-4 години.

Показання

Лікарський препарат призначають для:

• короткочасного лікування гострого болю легкого та помірного ступеня;
• симптоматичного лікування болю та запалення, викликаних остеоартритом або ревматоїдним артритом.

Протипоказання

Лікарський препарат не застосовують при:

• гіперчутливості до лорноксикаму або інших компонентів у складі;
• алергічних реакціях на ацетилсаліцилову кислоту або інші НПЗЗ в анамнезі;
• виразковій хворобі шлунка або 12-палої кишки в активній фазі;
• наявності в анамнезі рецидивуючих виразок або шлунково-кишкових кровотеч;
• печінкової, ниркової або серцевої недостатності у важкій формі;
• кровотечах в активній формі (в тому числі цереброваскулярних, шлунково-кишкових або інших);
• порушенні гемостазу;
• післяопераційному періоді при високому ризику кровотеч або неповного гемостазу;
• шлунково-кишкових кровотечах або перфораціях, пов'язаних з попереднім лікуванням за допомогою НПЗЗ;
• активних запальних захворюваннях кишечника (виразковий коліт або хвороба Крона);
• гіповолемії, гіперкаліємії або зневодненні.

Особливості застосування

Застосування Лорнадо, як і інших НПЗП, вимагає обережності у пацієнтів з ризиком розвитку шлунково-кишкових, серцево-судинних і ниркових ускладнень. Важливо призначати мінімально ефективну дозу на якомога коротший термін, необхідний для контролю симптомів.

Слід бути уважними при лікуванні пацієнтів:

• Старше 65 років, особливо при наявності супутніх захворювань, тому що у них підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч, порушення функції нирок, затримки рідини і серцево-судинних ускладнень.
• З артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю. Можлива затримка рідини, набряки та погіршення стану. НПЗЗ можуть зменшувати ефект антигіпертензивної терапії.
• З порушенням функції нирок. Активний компонент може знижувати нирковий кровотік, особливо при одночасному прийомі діуретиків, інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II. У таких хворих необхідний контроль функції нирок.
• З порушенням функції печінки — метаболізм відбувається в печінці, і порушення функції органу може підвищити концентрацію препарату в крові та посилити його токсичність.
• З захворюваннями ШКТ в анамнезі — особливо при виразковій хворобі, гастриті, кровотечах, оскільки існує високий ризик рецидиву і розвитку нових ускладнень. При появі шлунково-кишкових симптомів лікування слід припинити.
• З системним червоним вовчаком або змішаними захворюваннями сполучної тканини, оскільки існує ризик асептичного менінгіту.
• З астмою — можливе загострення захворювання і розвиток бронхоспазму.

При тривалому застосуванні необхідний регулярний контроль функції печінки, нирок, периферичної крові та артеріального тиску пацієнта.

НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекційних захворювань, таких як лихоманка, що ускладнює діагностику.

Для вагітних та жінок, що годують груддю

Застосування протипоказано в третьому триместрі. У першому та другому триместрах, а також у період лактації, медикамент слід застосовувати тільки в разі крайньої необхідності та під суворим медичним контролем.

Для дітей

Препарат не рекомендується застосовувати у дітей віком до 18 років через відсутність достатніх даних про ефективність та безпеку.

Лікарська взаємодія

Лорнадо взаємодіє з рядом лікарських засобів, тому при його застосуванні вкрай важливо враховувати можливі фармакодинамічні та фармакокінетичні наслідки цих поєднань, особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями та поліпрагмазією.

Одночасне застосування з антикоагулянтами (наприклад, варфарином) часто підсилює антикоагулянтний ефект, що може призводити до кровотеч, особливо шлунково-кишкових. При поєднаному призначенні потрібен регулярний контроль показників згортання крові.

Спільний прийом з глюкокортикостероїдами (наприклад, преднізолоном) посилює ризик пошкодження слизової оболонки ШКТ і може призвести до утворення виразок і кровотеч. Аналогічний ефект спостерігається при поєднанні з антиагрегантами, такими як ацетилсаліцилова кислота і клопідогрел.

Комбінація з іншими НПЗП збільшує ризик побічних ефектів, особливо з боку ШКТ і нирок.

Ефективність діуретиків (наприклад, фуросеміду і гідрохлоротіазиду) у поєднанні з Лорнадо може знижуватися, також посилюється нефротоксичність, особливо у пацієнтів з зневодненням. Це вимагає контролю функції нирок і водно-сольового балансу, особливо у літніх людей.

Одночасне застосування з інгібіторами АПФ (наприклад, еналаприлом) або антагоністами рецепторів ангіотензину II (наприклад, лозартаном) підвищує ризик погіршення функції нирок, особливо при вже зниженій нирковій перфузії. Це може призвести до гострої ниркової недостатності, тому необхідно регулярно контролювати рівень креатиніну і стан водного балансу.

Циклоспорин і такролімус, що застосовуються при трансплантаціях, при поєднанні з лорноксикамом можуть викликати додаткову нефротоксичність. Тому при такій комбінації слід суворо контролювати функції нирок.

Літій може накопичуватися в крові при тривалому прийомі медикаменту, тому що НПЗЗ знижують його ниркову екскрецію. Це може призвести до токсичності літію: нудоти, тремору, сплутаності свідомості. Рекомендується моніторинг рівня літію в крові.

Метотрексат, особливо у високих дозах, при поєднанні з лорноксикамом може викликати збільшення його токсичності — пригнічення кровотворення і ураження ШКТ. Тому таке поєднання повинно призначатися з обережністю і під суворим контролем.

Слід враховувати, що лорноксикам може послаблювати дію антигіпертензивних препаратів, включаючи бета-блокатори, інгібітори АПФ і діуретики, за рахунок затримки рідини і натрію в організмі.

Необхідно уникати поєднання з алкоголем, оскільки це значно збільшує ризик ураження шлунка і печінки. У пацієнтів, які приймають препарати для лікування цукрового діабету, можливі зміни чутливості до інсуліну і гіпоглікемічних препаратів, тому потрібен контроль рівня глюкози.

Для ін'єкційної форми (ліофілізат для розчину) необхідно суворо стежити за взаємодією з іншими препаратами, що вводяться парентерально: розчин не повинен змішуватися в одному шприці з іншими активними речовинами, якщо їх сумісність не підтверджена.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

Медикамент може викликати запаморочення і сонливість, тому під час лікування слід утриматися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами, що вимагають підвищеної уваги.

Спосіб застосування і режим дозування

Таблетки Лорнадо

Необхідно приймати, запиваючи достатньою кількістю води, не розжовуючи. Підбір дозування здійснюється індивідуально залежно від клінічної відповіді пацієнта і переносимості препарату.

При больовому синдромі препарат призначають у дозі від 8 до 16 мг на добу, розділяючи на 2-3 прийоми. Максимально допустима добова доза — 16 мг.

При остеоартриті та ревматоїдному артриті стартова доза зазвичай становить 12 мг на добу, також у 2-3 прийоми. Підтримуюче лікування не повинно перевищувати 16 мг на добу.

У хворих з легкою або помірною нирковою недостатністю рекомендується не перевищувати добову дозу в 12 мг, розподіляючи її на 2-3 прийоми. При виражених порушеннях функції нирок препарат протипоказаний.

У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю також максимально допустима доза становить 12 мг на добу, розділена на кілька прийомів. При тяжких порушеннях функції печінки медикамент не застосовується.

Ліофілізат для ін'єкцій

Використовується в якості стартової терапії, особливо у випадках, коли потрібне швидке знеболення або неможливий пероральний прийом. Застосування ін'єкційного розчину дозволяє швидше досягти терапевтичного ефекту. Як і при інших формах, важливо використовувати мінімальну ефективну дозу в найкоротший термін, щоб знизити ризик розвитку небажаних реакцій.

Перед введенням порошок необхідно розчинити в 2 мл стерильної води для ін'єкцій, дотримуючись правил асептики. Отриманий розчин повинен бути прозорим, без сторонніх включень, і використовуватися негайно після приготування. Залишки розчину утилізуються.

Рекомендована доза становить 8 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно. При необхідності можливе додаткове введення 8 мг через 12 годин, але добова доза не повинна перевищувати 16 мг.

Вводити внутрішньовенно слід не менше ніж за 15 секунд, внутрішньом'язово — за 5 секунд. Для внутрішньом'язової ін'єкції краще використовувати довгу голку для глибокого введення препарату.

Побічні дії

При лікуванні за допомогою Лорнадо найчастіше спостерігаються реакції з боку ШКТ: диспепсія, нудота, блювання, болі в животі, діарея або запор. При тривалому застосуванні можливий розвиток гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, а також шлунково-кишкові кровотечі.

З боку печінки можливе транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), в рідкісних випадках — розвиток гепатиту. Нервова система може реагувати на лікування головним болем, запамороченням, порушенням сну, тривожністю або сонливістю.

Гематологічні порушення включають тромбоцитопенію, лейкопенію і, вкрай рідко, агранулоцитоз. З боку серцево-судинної системи можливі підвищення тиску, набряки, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Нирки також можуть страждати — спостерігаються підвищення креатиніну, затримка рідини, в рідкісних випадках — інтерстиціальний нефрит і гостра ниркова недостатність.

Алергічні реакції варіюються від шкірного висипу, свербіння і кропив'янки до важких, таких як ангіоневротичний набряк або анафілаксія (особливо при парентеральному введенні).

Парентеральна форма (ін'єкції) може викликати місцеві реакції — біль, ущільнення, почервоніння в місці введення.

Передозування

При перевищенні рекомендованих доз можливі виражені побічні ефекти, особливо з боку ШКТ (блювання, сильний біль у животі, кровотечі), центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення), а також пригнічення дихання, артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок.

Специфічного антидоту не існує. При передозуванні лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючою. На ранніх етапах можливе промивання шлунка, призначення активованого вугілля, контроль електролітного балансу і функцій життєво важливих органів. Гемодіаліз малозначущий через високий ступінь зв'язування лорноксикаму з білками плазми.

Особливо обережним слід бути при передозуванні ін'єкційної форми, оскільки розвиток токсичних реакцій може відбуватися швидше.

Умови зберігання

Таблетки і порошок для приготування розчину для ін'єкцій потрібно зберігати при температурі не вище 25 °C в сухому, захищеному від світла місці. Готовий розчин слід використовувати негайно; невикористаний — утилізувати. Термін придатності порошку і таблеток — 5 років.

Лорнадо можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-Сервіс» у вигляді:

• таблеток по 8 мг, 10 шт. в упаковці;
• порошку по 8 мг, 3 шт. + рідина по 2 мл в ампулах.

До уваги покупців представлений великий каталог сертифікованих ліків, можливість отримання інформації про них, простий пошук, замовлення та оплата обраних товарів. Приємним бонусом стануть регулярні знижки та швидка доставка в будь-яке місто України.