Леркамен

Леркамен — оригінальний блокатор «повільних» кальцієвих каналів (лерканідипін, клас дигідропіридинів), використовується для терапії артеріальної гіпертензії. Виробник — Berlin-Chemie AG (Італія/Німеччина). Відпускається за рецептом лікаря.

Форма випуску та склад

Препарат випускається у вигляді таблеток.

Звичайні (лерканідипіну гідрохлорид)

Активна речовина: лерканідипіну гідрохлорид у кількості 10 і 20 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, МКЦ, натрію крохмальгліколят (тип A), повідон K 30, магнію стеарат.

АПФ (лерканідипіну гідрохлорид + еналаприлу малеат)

• 10/10: лерканідипіну гідрохлорид 10 мг + еналаприлу малеат 10 мг.
• 10/20: лерканідипіну гідрохлорид 10 мг + еналаприлу малеат 20 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, МКЦ, натрію крохмальгліколят (тип A), повідон K-30, натрію гідрокарбонат, магнію стеарат.

Фармакологічна категорія

Селективні антагоністи кальцію з основною дією на судини. Похідні дигідропіридину.

Код АТХ С08С А13.

Фізико-хімічні властивості

Таблетки 10 мг: від блідо- до світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою.

20 мг: червонувато-рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою; злам світло-жовтий. Таблетку можна ділити.

Леркамен АПФ 10/10: білі, круглі, двоопуклі.

АПФ 10/20: жовті, круглі, двоопуклі.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Таблетки 10 і 20 мг

Лерканідипін належить до дигідропіридинових антагоністів кальцію. Він блокує «повільні» кальцієві канали в мембранах клітин гладкої мускулатури судин і кардіоміоцитів, тому іонів кальцію в клітини надходить менше. Судинна стінка розслабляється, загальний периферичний опір знижується, тиск падає.

Незважаючи на те, що в плазмі крові лерканідипін тримається недовго, дія у нього тривала. Завдяки судинній селективності препарат практично не пригнічує скоротливість міокарда і рідко викликає рефлекторну тахікардію. Вазодилатація розвивається плавно, що додатково зменшує ризик раптової ортостатичної гіпотензії.

Збільшення дози підсилює ступінь і тривалість зниження тиску, зберігаючи ключові переваги класу — плавний старт, тривала 24-годинна дія і мінімальний вплив на скоротливість міокарда.

Дозу 20 мг застосовують, коли відповіді на 10 мг недостатньо, вона забезпечує додаткове зниження як систолічного, так і діастолічного тиску.

АПФ 10/10

Лерканідипін розширює периферичні артерії за рахунок блокади кальцієвих каналів і зменшує загальний судинний опір. Еналаприл після всмоктування перетворюється в активний метаболіт еналаприлат, який інгібує ангіотензин-перетворюючий фермент. В результаті розширюються судини, зменшується затримка натрію і води.

Препарат знижує тиск у положенні лежачи та стоячи без істотного збільшення частоти пульсу. Ефект починається приблизно через годину, досягає максимуму через 4–6 годин і зберігається не менше доби при стандартних дозах.

АПФ 10/20

Частка впливу ренін-ангіотензин-альдостеронової системи вища за рахунок подвоєної дози еналаприлу. Це виправдано у пацієнтів, які не досягли цілей на еналаприлі 20 мг у монотерапії та потребують приєднання вазодилататора периферичної дії.

Фармакокінетика

Таблетки 10 і 20 мг

Після прийому всередину ерканідипін всмоктується повністю. Пік концентрації в крові досягається приблизно через 1,5–3 години. Для дози 10 мг середня максимальна концентрація близько 3,30 нг/мл.

Через виражений ефект «першого проходження» через печінку абсолютна біодоступність невисока і суттєво залежить від їжі: жирна їжа може збільшити її приблизно в чотири рази. Тому ліки приймають до їжі, щоб уникнути різкого зростання експозиції.

З плазми препарат швидко переходить в тканини і органи. Більше 98% речовини пов'язано з білками крові, через що при тяжких порушеннях функції печінки або нирок (коли білків менше) частка «вільного» препарату може збільшуватися.

Виведення відбувається в основному через біотрансформацію. Термінальний період напіввиведення — приблизно 8–10 годин, антигіпертензивний ефект тримається близько доби.

У літніх людей та при легких/помірних порушеннях функції печінки або нирок профіль порівнянний зі звичайним. При тяжкій нирковій недостатності та на гемодіалізі концентрації вищі приблизно на 70%.

АПФ 10/10

При спільному застосуванні лерканідипіну та еналаприлу яскраво вираженого фармакокінетичного взаємозв'язку не виявлено: один компонент не змінює всмоктування, розподіл і виведення іншого.

Після прийому всередину еналаприлу малеат швидко всмоктується; максимум у сироватці спостерігається приблизно через 1 годину. Близько 60% дози абсорбується. Їжа на цей процес істотно не впливає. У печінці еналаприл швидко і практично повністю перетворюється в активний метаболіт еналаприлат, пік якого виникає приблизно через 4 години.

Ефективний період напіввиведення еналаприлату при багаторазовому прийомі — близько 11 годин; рівноважні концентрації досягаються до 4-го дня терапії. Зв'язування з білками при терапевтично значущих рівнях не перевищує 60%. Виведення відбувається головним чином нирками.

Повне всмоктування лерканідипіну з Tmax 1,5–3 години, низька абсолютна біодоступність і сильна залежність від жирної їжі, високий ступінь зв'язування з білками, метаболізм через CYP3A4 до неактивних метаболітів і 24-годинна антигіпертензивна дія при термінальному t½ 8–10 годин.

АПФ 10/20

Збільшення дози еналаприлу до 20 мг підвищує рівні еналаприлату і тривалість його дії, але характер процесів не змінюється: швидке всмоктування еналаприлу, перетворення в еналаприлат, ниркове виведення і залежність експозиції від функції нирок.

Клінічно важливі наслідки — більш виражене і стабільне 24-годинне пригнічення АПФ при тих же правилах застосування і тих же обмеженнях у пацієнтів з ХНП.

Показання

10 мг і 20 мг

Медикамент використовують при есенціальній артеріальній гіпертензії легкого або помірного ступеня.

АПФ 10/10 і 10/20

Лікування есенціальної гіпертензії у пацієнтів, у яких АТ недостатньо контролюється: на монотерапії лерканідипіном 10 мг — застосовують АПФ 10/10; на монотерапії еналаприлом 20 мг — застосовують АПФ 10/20.

Протипоказання

Леркамен протипоказаний при наявності у пацієнта таких станів:

• гіперчутливість до будь-якого компонента в складі;
• обструкція вивідного тракту лівого шлуночка;
• нелікована застійна серцева недостатність;
• нестабільна стенокардія або перенесений інфаркт міокарда протягом останнього місяця;
• тяжка печінкова або ниркова недостатність, у тому числі у пацієнтів на діалізі.

Протипоказано сумісне застосування з: потужними інгібіторами CYP3A4; циклоспорином; грейпфрутом/грейпфрутовим соком.

Особливості застосування

10 мг і 20 мг (лерканідипін)

За відсутності кардіостимулятора застосовувати з обережністю, оскільки існує ризик уповільнення ритму.

Пацієнтам з дисфункцією лівого шлуночка фармпрепарат призначають обережно і під контролем.

Лерканідипін у хворих на ІХС застосовують обережно. Можливі болі за грудиною або стенокардія; у пацієнтів з уже наявним стенокардією епізоди можуть стати частішими/тривалішими/сильнішими.

При легких-помірних порушеннях роботи нирок або печінки починати рекомендується з 10 мг/добу; питання про підвищення до 20 мг вирішують обережно під контролем АТ і переносимості. При помірному порушенні функції печінки гіпотензивний ефект може посилитися — можлива корекція дози.

Фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин та ін. можуть знижувати концентрацію лерканідипіну і послаблювати ефект, тому важливо частіше контролювати АТ.

АПФ 10/10 і 10/20 (лерканідипін + еналаприл)

Починати лікування і зміни доз Леркамена слід проводити під наглядом, особливо у пацієнтів з ХСН, ІХС або цереброваскулярною хворобою. При вираженій гіпотензії — положення лежачи, при необхідності в/в фізіологічний розчин; після стабілізації терапію можна продовжити.

При легких–помірних порушеннях функції нирок — обов'язковий контроль креатиніну та калію.

У хворих з порушенням функції печінки ефект ерканідипіну може посилюватися. При появі жовтяниці або значному зростанні печінкових ферментів ІАПФ скасовують і призначають лікування.

Ризик ангіоотеку підвищують рацекодотрил, інгібітори mTOR (сиролімус, еверолімус, темсіролімус), вілдагліптин — обережність.

На тлі ІАПФ описані рідкісні загрозливі для життя анафілактоїдні реакції; запобігають тимчасовою відміною ІАПФ до процедур.

У перші тижні спільного прийому ІАПФ з інсуліном/ПССП у діабетиків можлива гіпоглікемія — контролювати глюкозу.

На тлі ІАПФ при великих втручаннях можлива гіпотензія через блокаду утворення ангіотензину II; коригується збільшенням об'єму рідини.

Поєднання ІАПФ з БРА/аліскіреном підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії та погіршення функції нирок; рутинно не рекомендується. Якщо вкрай необхідно — тільки у фахівця з частим контролем показників. Пацієнтам з діабетичною нефропатією поєднання ІАПФ+БРА не показано.

Алкоголь підсилює гіпотензію, тому під час лікування важливо дотримуватися тверезості.

Комбінація містить лактозу (протипоказана при рідкісних порушеннях обміну галактози/лактазної недостатності).

Для вагітних і жінок, що годують груддю

Застосування Леркамена протипоказано.

Для дітей

Даних щодо ефективності та безпеки немає, тому застосування медикаменту у даної групи пацієнтів не рекомендується.

Лікарська взаємодія

10 мг і 20 мг (лерканідипін)

Одночасне застосування протипоказано з:

• Сильними інгібіторами CYP3A4: різко підвищують експозицію лерканідипіну. На кетоконазолі показано: AUC в 15 разів, Cmax (S-енантіомер) в 8 разів.
• Циклоспорином: разом — Cmax лерканідипіну вище в 3 рази, AUC циклоспорину — на 21%; навіть при прийомі циклоспорину через 3 години після лерканідипіну AUC циклоспорину — на 27%.

Одночасне застосування не рекомендується з:

• Індукторами CYP3A4 (фенітоїном, фенобарбіталом, карбамазепіном, рифампіцином): можуть знизити ефект. Важливий контроль АТ частіше, ніж зазвичай.
• Алкоголь: підсилює судинорозширювальний/гіпотензивний ефект.

АПФ 10/10 і 10/20 (лерканідипін + еналаприл)

Для комбінації діють всі взаємодії лерканідипіну, зазначені вище, додатково враховуються взаємодії, характерні для еналаприлу (ІАПФ).

Будь-які антигіпертензивні засоби (діуретики, β-/α-блокатори та ін.), нітрати, інші вазодилататори можуть спровокувати додаткове зниження АТ.

Ключові взаємодії, пов'язані з еналаприлом (ІАПФ)

• Ризик ангіоневротичного набряку: сакубітрил/валсартан — протипоказані; при переході дотримуватися інтервалу ≥36 годин. Рацекодотрил, інгібітори mTOR, вілдагліптин — підвищують ризик ангіоневротичного набряку, важливо уникати або спостерігати особливо уважно.
• Подвійна блокада РААС: поєднання ІАПФ з БРА або з аліскіреном підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії, погіршення функції нирок; рутинно не рекомендується.
• Калій-зберігаючі діуретики, препарати калію/сольові замінники, а також триметоприм/котримоксазол можуть спровокувати ризик гіперкаліємії. Тому бажано уникати; при необхідності — частий контроль калію. Спільно з циклоспорином або гепарином також можлива гіперкаліємія, важливо контролювати калій.
• Діуретики: висока попередня доза може спровокувати ризик «першої дози» гіпотензії; рекомендується починати з більш низької дози ІАПФ.
• ТЦА/антипсихотики/анестетики/опіоїди: можуть посилити гіпотензію.
• НПЗП: послаблюють антигіпертензивний ефект ІАПФ; у комбінації ІАПФ+НПЗП можливе підвищення рівня калію та погіршення функції нирок.
• Симпатоміметики: можуть послаблювати антигіпертензивний ефект ІАПФ.
• Антидіабетичні засоби: можлива гіпоглікемія в перші тижні спільної терапії, при ХБП необхідний контроль глюкози.
• Алкоголь: підсилює гіпотензію.
• АСК, тромболітики, β-блокатори: поєднання допустиме.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

У період лікування Леркаменом слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і виконанні роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування і режим дозування

10 мг і 20 мг (лерканідипін)

Приймати рекомендується вранці, мінімум за 15 хвилин до сніданку, запиваючи водою.

Стартову дозу: 10 мг 1 раз на добу. Якщо контроль АТ недостатній і переносимість хороша, через 1-2 тижні можна підвищити до 20 мг 1 раз на добу.

Максимальний антигіпертензивний ефект може проявитися через 2 тижні після початку/зміни дози.

При неповному контролі АТ допустимо додавати: β-блокатор (напр., атенолол), діуретик (гідрохлоротіазид) або інгібітор АПФ.

АПФ 10/10 і 10/20 (лерканідипін + еналаприл)

Коли переходити на комбінацію:

• 10/10: якщо АТ недостатньо контролюється на монотерапії ерканідипіном 10 мг (альтернатива — підвищити ерканідипін до 20 мг).
• 10/20: якщо АТ недостатньо контролюється на монотерапії еналаприлом 20 мг.

Допустима пряма заміна монотерапії на фіксовану комбінацію, якщо це клінічно обґрунтовано. Починати терапію гіпертензії відразу з комбінації не слід.

Приймати по 1 таблетці 1 раз на добу вранці, мінімум за 15 хвилин до їди, запиваючи водою.

Побічні дії

Під час лікування Леркаменом можливі реакції з боку:

• Нервової системи: запаморочення, сонливість, непритомність.
• Серця: тахікардія, серцебиття, епізоди стенокардії або посилення вже наявної стенокардії; в поодиноких випадках — інфаркт міокарда.
• Судин: припливи, артеріальна гіпотензія.
• ШКТ: диспепсія, нудота, біль в епігастрії, блювання, діарея; гіпертрофія ясен; помутніння перитонеального діалізату.
• Печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових трансаміназ.
• Шкіри та підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
• Опорно-рухового апарату: міалгія.
• Нирок і сечовивідних шляхів: поліурія, поллакіурія.

Також можливі загальні реакції: периферичні набряки, астенія, стомлюваність, біль у грудях.

Передозування

Таблетки 10 і 20

Симптоми

• Виражена периферична вазодилатація з артеріальною гіпотензією.
• Рефлекторна тахікардія, серцебиття, запаморочення, головний біль.
• При дуже високих дозах — втрата судинної селективності: можливі брадикардія та негативний інотропний ефект.

Тактика допомоги

• Активна кардіоваскулярна підтримка: контроль дихання і кровообігу, горизонтальне положення з піднятими ногами, оцінка ОЦК і діурезу.
• З урахуванням тривалої дії препарату — спостереження ≥ 24 годин.
• Гемодіаліз неефективний.
• При підозрі на отруєння середнього/важкого ступеня — спостереження/лікування в ОІТАР/реанімації.

АПФ 10/10 і 10/20

Передозування еналаприлом

Симптоми: сильна гіпотензія на тлі блокади РААС, можливі ступор, гостра судинна недостатність, електролітні порушення, гостра ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія/серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривога, кашель.

Лікування

• В/в 0,9% NaCl, при гіпотензії — горизонтальне положення.
• За показаннями — ангіотензин II в/в та/або катехоламіни.
• Якщо звернення раннє: видалити препарат з ШКТ (індукція блювоти/промивання шлунка/активоване вугілля/сульфат натрію).
• Еналаприлат видаляється гемодіалізом.
• При стійкій брадикардії — кардіостимуляція.
• Постійний контроль АТ, ЧСС, дихання, електролітів, креатиніну.

Передозування ерканідипіном (у складі комбінації)

Симптоми: виражена гіпотензія, рефлекторна тахікардія, запаморочення, головний біль, серцебиття; при дуже високих дозах — брадикардія, негативний інотропний ефект.

Лікування

• Підтримка кровообігу і дихання, положення лежачи з піднятими ногами, контроль ОЦК/діурезу.
• Через тривалу дію — моніторинг ≥ 24 годин.
• Діаліз неефективний (високе зв'язування з білками).
• При очікуваній інтоксикації середнього/важкого ступеня — спостереження в умовах інтенсивної терапії.

Умови зберігання

Термін придатності звичайних таблеток — 3 роки, АПФ — 2 роки. Зберігати їх потрібно при температурі до 25°C в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Леркамен можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-сервіс» у вигляді таблеток:

• звичайних по 10 мг 28 шт. (14х2) і 60 шт (15х4) в упаковці;
• звичайних по 20 мг 28 шт. (14х2) і 60 шт (15х4) в упаковці;
• АПФ 10/10 28 шт. (14х2) в упаковці;
• АФП 10/20 28 шт. (14х2) в упаковці.

На сайті аптеки можна ознайомитися з великим каталогом сертифікованих лікарських засобів, отримати інформацію. Завдяки зручному пошуку, дуже легко зробити замовлення і оплатити необхідні товари. Також можлива швидка доставка в будь-яке місто або район України. Приємним бонусом стануть регулярні знижки та акції в онлайн-аптеці «Мед-сервіс».