Дигоксин

Дигоксин — препарат із групи серцевих глікозидів. Призначений для терапії серцевої недостатності та деяких видів аритмій. Відпускається за рецептом. Вітчизняні виробники: Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, Здоров'я, ФК, ТОВ, Дослідний завод «ДНЦЛС».

Форма випуску та склад

Препарат випускається у двох формах. Активний компонент: дигоксин.

Таблетки по 0,25 мг (Борщагівський завод)

• Активна речовина в 1 шт: 0,25 мг.
• Додаткові компоненти: целюлоза мікрокристалічна, моногідрат лактози, крохмаль, кальцію стеарат.

Здоров'я таблетки по 0,25 мг і 0,1 мг (Здоров'я)

• Активна речовина в 1 шт.: 0,25 мг або 0,1 мг.
• Додаткові компоненти: рафінований цукор, крохмаль, моногідрат глюкози, мінеральне масло, тальк, стеарат кальцію.

Розчин для ін'єкцій 0,025% в ампулах по 1 мл (виробник: Дослідний завод «ДНЦЛС», ТОВ, Україна)

• Активна речовина в 1 мл: 0,25 мг/мл.
• Додаткові компоненти: гліцерин, етанол (96%), натрій фосфорнокислий безводний, кислота лимонна, вода для ін'єкцій.

Фармакологічна категорія

Кардіологічні препарати. Серцеві глікозиди. Глікозиди наперстянки. Дигоксин.

Код АТХ С01А А05.

Фізико-хімічні властивості

Таблетки по 0,25 мг (Борщагівський ХФЗ): білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, з рискою на одному боці.

Таблетки по 0,25 мг і 0,1 мг (Здоров'я): білого кольору, круглої форми з плоскою поверхнею, з рискою на одному боці.

Розчин для ін'єкцій 0,025%: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат, що отримується з листя наперстянки шерстистої, є високо ліпофільним кардіальним глікозидом з помірною тривалістю ефекту. Після прийому забезпечує позитивний інотропний ефект. Це відбувається завдяки формуванню комплексу з Na+-K+-АТФазою, а також порушенню перенесення іонів натрію і калію через мембрани клітин міокарда. В результаті посилюється трансмембранний перенос іонів кальцію і їх вивільнення всередині кардіоміоцитів, що призводить до підвищення активності міофібрил.

Препарат гальмує атріовентрикулярну провідність, збільшує ефективний рефрактерний період і зменшує частоту серцебиття. В основному це відбувається за рахунок посилення парасимпатичного тонусу і ослаблення симпатичного впливу вегетативної нервової системи.

Фармакокінетика

Засіб у таблетованій формі швидко і практично повністю всмоктується в травному тракті. Терапевтичний рівень активного компонента в плазмі крові формується через 1 годину, а пікова концентрація — через 1,5 години після вживання. Ефект триває від 30 хвилин до 2 годин. Прийом одночасно з їжею уповільнює процес всмоктування, але не впливає на ступінь абсорбції.

Частково метаболізується в печінці. У мінімальному обсязі проходить через плацентарний бар'єр і потрапляє в молоко матері.

Період напіввиведення в середньому дорівнює 58 годинам і варіюється залежно від віку пацієнта та його загального самопочуття (у молодих — 36 годин, у літніх — 68 годин), подовжується при порушеннях функції нирок. У разі анурії може досягати до декількох днів. Від 50 до 70 % речовини елімінується з організму нирками в незміненій формі.

При внутрішньовенному застосуванні засіб зв'язується з білками плазми крові на 30-35 %, піддається мінімальній біотрансформації в печінці, виводиться в основному через нирки з сечею, а невелика частина — з фекаліями. Може потрапляти в грудне молоко. Специфічний кардіотонічний ефект проявляється через 5-10 хвилин, пік дії досягається через 1-5 годин. Повне виведення препарату з організму відбувається за 36 годин.

Показання

Медпрепарат застосовують при:

• застійній серцевій недостатності;
• мерехтінні та тріпотінні передсердь (для регулювання частоти серцевих скорочень);
• суправентрикулярній пароксизмальній тахікардії.

Протипоказання

Препарат не застосовують при наявності у пацієнта таких станів:

• гіперчутливість до будь-якого з компонентів у складі;
• ендокардити;
• міокардит;
• констриктивний перикардит;
• синдром Адамса-Стокса-Морганьї;
• діагностована раніше інтоксикація препаратами наперстянки;
• шлуночкова тахікардія;
• атріовентрикулярна блокада II-III ступеня;
• виражена брадикардія;
• гіперкальціємія;
• гіпокаліємія;
• аневризма грудного відділу аорти;
• WPW синдром;
• гострий період інфаркту міокарда;
• аритмії в анамнезі, викликані глікозидною інтоксикацією;
• гіпертрофічний субаортальний стеноз;
• нестабільна стенокардія;
• тампонада серця.

Для таблеток додатково: гіпертрофічний субаортальний та ізольований мітральний стеноз.

Особливості застосування

Під час лікування пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря. При тривалій терапії оптимальну індивідуальну дозу препарату підбирають протягом 7-10 днів.

У випадках, коли в попередні два тижні пацієнт приймав інші серцеві глікозиди, рекомендується починати лікування з менших доз. При необхідності застосування строфантину його призначають не раніше, ніж через 24 години після відміни дигоксину.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам:

• Літнього віку – тенденція до зниження функції нирок і низької м'язової маси впливає на фармакокінетику дигоксину. Існує підвищений ризик розвитку побічних реакцій, кумулятивного ефекту і ймовірність передозування.
• Ослабленим, з порушенням функції нирок, з імплантованим кардіостимулятором. У них токсичні ефекти можуть розвинутися при застосуванні доз, які зазвичай добре переносяться іншими пацієнтами. Порушення функції нирок є найбільш поширеною причиною розвитку глікозидної інтоксикації.
• З супутньою фібриляцією передсердь і серцевою недостатністю.
• З захворюваннями щитоподібної залози. Початкова та підтримуюча дозировка препарату повинні бути знижені. При гіпертиреозі доза може бути збільшена. При лікуванні тиреотоксикозу слід знижувати дозировку при переході хвороби в контрольований стан.
• З синдромом короткої кишки або з синдромом мальабсорбції. Через порушення всмоктування можуть бути потрібні вищі дози препарату.
• З тяжкими респіраторними захворюваннями. Можлива підвищена чутливість міокарда до глікозидів наперстянки.
• З ураженнями серцево-судинної системи при хворобі бері-бері. Можлива неадекватна реакція, якщо одночасно не лікувати основний дефіцит тіаміну.

При гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії, гіпернатріємії, гіпотиреозі, гіпоксії, «легеневому» серці підвищується ризик виникнення дигіталісної інтоксикації, аритмій.

При порушенні електролітного балансу необхідна його корекція. Таким хворим слід уникати застосування медпрепарату у високих разових дозах.

У пацієнтів, які отримують діуретики та інгібітори АПФ, або тільки діуретики, відміна Дигоксину може призвести до клінічного погіршення.

У період лікування слід регулярно проводити контроль ЕКГ, функції нирок, концентрації електролітів (калію, кальцію, магнію) в сироватці крові.

Під час лікування слід обмежити вживання їжі, яка важко перетравлюється, і продуктів, що містять пектини.

Таблетована форма препарату містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати препарат.

Застосування розчину для ін'єкцій протипоказано хворим, які перебувають на програмному гемодіалізі (за 7 днів з діалізатом виводиться 2% від введеної дози препарату).

У 1 мл препарату міститься 311 мг етанолу, тому він шкідливий для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні вагітним і жінкам, що годують груддю, дітям, пацієнтам із захворюваннями печінки та хворим на епілепсію.

Для вагітних і жінок, що годують груддю

Інформація про можливість тератогенної дії дигоксину відсутня. Слід враховувати, що дигоксин проникає через плаценту і його кліренс у період вагітності подовжується. У період вагітності препарат можна застосовувати під контролем лікаря тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Дигоксин проникає в грудне молоко в кількості, яка не впливає негативно на дитину (концентрація дигоксину в грудному молоці становить 0,6-0,9% від концентрації в плазмі крові матері). При застосуванні дигоксину жінкам, які годують груддю, слід контролювати частоту серцевих скорочень у дитини.

Для дітей

Таблетовану форму допустимо використовувати для дітей старше 2 років, розчин для ін'єкцій - з народження.

Лікарська взаємодія

Дигоксин є субстратом для P-глікопротеїну, препарати, що індукують або інгібують його, впливають на фармакокінетику дигоксину, змінюючи абсорбцію в ШКТ і нирковий кліренс, що призводить до змін концентрації в крові.

Фармакокінетичні взаємодії: препарати, що підвищують концентрацію препарату:

• більше 50% (аміодарон, хінідин, верапаміл та ін.), рекомендується знижувати дозу на 30-50% з моніторингом;
• менше 50% (карведилол, дилтіазем), на 15-30%;
• з невизначеною величиною (антибіотики, НПЗП, ІПП), вимірювати концентрації та коригувати дозу;
• знижують (антациди, холестирамін, рифампіцин), збільшити дозу на 20-40% при необхідності.

Фармакодинамічні взаємодії:

• діуретики, амфотерицин, солі літію, кортикостероїди - викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію/гіперкальціємію, підвищуючи кардіотоксичність і ризик аритмій, коригувати електроліти;
• препарати калію - зменшують небажані ефекти;
• препарати кальцію (в/в) - підсилюють токсичність, не рекомендувати;
• вітамін D - підвищує токсичність через гіперкальціємію;
• дофетилід - збільшує ризик torsades de pointes;
• морацизин - викликає AV-блокаду;
• адреноміметики, трициклічні антидепресанти, резерпін - підвищують ризик аритмій;
• міорелаксанти - викликають гіпотензію, брадикардію, AV-блокаду;
• бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів - підвищують ризик проаритмії та блокади серця;
• інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II - можуть викликати гіперкаліємію або підвищити рівень дигоксину;
• фенітоїн (в/в) - не застосовувати через ризик зупинки серця;
• колхіцин - підвищує ризик міопатії;
• мефлохін - може викликати брадикардію;
• аміназин і фенотіазини - зменшують дію глікозидів;
• антихолінестеразні - підсилюють брадикардію;
• натрію аденозинтрифосфат - не застосовувати у великих дозах через ризики для ССС;
• кислоти етилендіамінтетраоцтової солі - знижують ефективність і токсичність;
• наркотичні анальгетики (фентаніл) - викликають гіпотензію;
• напроксен - підвищує концентрацію, посилює СН і знижує функцію нирок;
• парацетамол - може зменшити виведення нирками;
• гормони щитоподібної залози - може знадобитися збільшення дози при гіпотиреозі.

Рекомендації: моніторинг концентрацій, корекція доз, уникнення небезпечних комбінацій для запобігання токсичності та аритмій.

Вплив на швидкість психомоторної реакції

Не впливає, однак, з огляду на можливі побічні ефекти нервової системи, пацієнтам під час лікування рекомендується утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкості психічних і рухових реакцій.

Спосіб застосування та режим дозування

Дози встановлюються індивідуально лікарем, з урахуванням швидкої або повільної дигіталізації, віку, маси тіла та стану пацієнта.

Для дорослих і дітей від 10 років при швидкій дигіталізації початкова доза 0,5-1 мг, потім по 0,25-0,75 мг кожні 6 годин протягом 2-3 днів. Підтримуюча доза 0,125-0,5 мг/добу за 1-2 прийоми.

Максимальна добова доза для дорослих — 1,5 мг.

Для повільної дигіталізації відразу підтримуюча доза 0,125-0,5 мг/добу, насичення через 1 тиждень.

Для дітей від 2 років при швидкій дигіталізації 0,03-0,06 мг/кг/добу, для повільної — 1/4 від швидкої. Доза насичення вводиться частинами (половина спочатку, решта з інтервалами 4-8 годин, з оцінкою відповіді). Максимальна добова доза насичення для дітей — 0,75-1,5 мг, підтримуюча — 0,125-0,5 мг. При дозі 0,125 мг використовувати препарат з такою можливістю.

У пацієнтів з нирковою недостатністю дози знижувати, оскільки виведення відбувається через нирки. У літніх людей ретельно підбирати дози через зниження функції нирок і м'язової маси, щоб уникнути токсичності і передозування.

Для таблеток

Ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, між прийомами їжі.

Для розчину для ін'єкцій

Вводиться внутрішньовенно: дорослим 0,25-0,5 мг (1-2 мл 0,025% розчину), повільно в 10 мл 5% глюкози або 0,9% NaCl; 1-2 рази/добу перші дні, потім 1 раз/добу 4-5 днів, після — на per os.

Для крапельного: 1-2 мл в 100 мл розчинника (20-40 крапель/хв).

Для дітей дози за віком (мг/кг): недоношеним новонародженим 0,02-0,03; доношеним 0,03-0,04; 1 місяць-2 роки 0,04-0,06; 2-10 років 0,03-0,04; від 10 років 0,03.

У літніх людей визначати кліренс креатиніну; при <50 мл/хв знижувати підтримуючу дозу на 30-50%.

Побічні дії

Можливі з боку:

• системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;
• імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, гіперемію, висип, кропив'янку, набряк Квінке;
• психічних порушень: дезорієнтація, сплутаність свідомості, амнезія, депресія, гострий психоз, марення, зорові та слухові галюцинації, судоми;
• нервової системи: головний біль, невралгія, підвищена втомлюваність, слабкість;
• органів зору: нечіткість зору, світлобоязнь, ефект ореолу;
• серцево-судинної системи: порушення ритму і провідності, виникнення або посилення серцевої недостатності;
• травного тракту: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, порушення вісцерального кровообігу, ішемія та некроз кишечника.

Передозування

Симптоми:

• з боку серцево-судинної системи: аритмії, включаючи брадикардію, AV-блокаду, шлуночкові тахікардії або екстрасистолію, фібриляцію шлуночків;
• з боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея;
• з боку ЦНС і органів чуття: головний біль, підвищена втомлюваність, запаморочення.

Найбільш небезпечними симптомами є порушення ритму через ризик летального результату при розвитку шлуночкових аритмій або серцевої блокади з асистолією.

Терапія симптоматична. При гіпокаліємії (за відсутності повної блокади серця) вводити препарати калію; при повній блокаді — електрокардіостимуляцію. При аритміях — лідокаїн, прокаїнамід, фенітоїн, пропранолол. При життєзагрожуючому передозуванні — введення фрагментів овечих антитіл, що зв'язують дигоксин. Діаліз і обмінне переливання крові малоефективні.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°C в оригінальній упаковці, захищеній від світла і вологи, в недоступному для дітей місці. Термін придатності — 5 років (для таблеток), 2 роки (для розчину для ін'єкцій).

Дигоксин можна придбати на сайті онлайн-аптеки «Мед-сервіс» у вигляді:

• таблеток по 500 мг, 60 шт. (10х6) в упаковці;
• розчину для ін'єкцій 100 мг/мл в ампулах по 5 мл, 10 шт. в упаковці.

На сайті представлений зручний каталог з ліками, які мають сертифікати відповідності нормам МОЗ України. Завдяки зручному пошуку можна швидко підібрати, оформити замовлення і розрахуватися за необхідні препарати. Ми виконуємо доставку по всій Україні. Регулярні акції та знижки в онлайн-аптеці «Мед-сервіс» зроблять покупки більш вигідними.