Цефуроксим

Цефуроксим – антибактеріальний лікарський препарат, що застосовується практично у всіх сферах медицини. Відрізняється широким спектром антимікробного впливу. Виробляється вітчизняними та зарубіжними фармацевтичними компаніями. Відпускається за лікарським рецептом.

Склад і лікарська форма

Випускається у формі порошку для приготування розчину для ін'єкційного введення і таблеток для перорального вживання. Вони містять однойменну активну речовину у вигляді натрієвої солі. В 1 флаконі з ліофілізатом її 750 мг або 1,5 г, у таблетках – 250 мг або 500 мг.

Допоміжними речовинами таблетованої форми виступають:

• коповідон;
• натрію лаурилсульфат;
• стеарат магнію;
• безводний колоїдний діоксид кремнію;
• мікрокристалічна целюлоза;
• маніт;
• тальк;
• кроскармелоза натрію.

Фізико-хімічні параметри

Ліофілізат Цефуроксим – порошок білого або майже білого кольору з ледь відчутним специфічним запахом та однорідною сипучою текстурою. По одному флакону разом з інструкцією для застосування запаковано в картонну пачку.

Таблетки Сандоз по 250 мг і 500 мг – мають довгасту форму і двоопуклу поверхню, на якій присутня риска з обох боків. Колір варіюється від білого до світло-жовтого. В одному блістері з ПВХ по 7 шт. По 2 блістери одночасно з аркушем-вкладишем для споживача вміщено в картонну коробку.

Фармакотерапевтична група

Належить до групи антибіотиків для системного застосування, цефалоспоринів 2 покоління. Код у системі АТХ – J01D C02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат має бактеріостатичну дію, пригнічуючи продукцію клітинних оболонок патогенних мікроорганізмів. Ефективний щодо багатьох грам(+) і грам(-) бактерій, серед яких:

• золотисті стафілококи;
• піогенні стрептококи;
• гемофільна паличка;
• стрептококи групи В;
• диплококи;
• пневмококи;
• стрептокок віріданс;
• цитробактер (за винятком окремих представників);
• ентеробактерії (за винятком окремих видів);
• кишкові палички;
• клебсієла пневмонії;
• протей (за винятком окремих видів).

Цефуроксим призначають у терапії захворювань, спричинених пептострептококами, пропіоновокислими бактеріями, анаеробними паличками та ін., якщо це доцільно. Перед застосуванням проводять лабораторне дослідження на чутливість виявлених мікроорганізмів до активної речовини.

Фармакокінетика

Після ін'єкційного введення ліки швидко розподіляються з током крові по тканинах і рідинах організму. При пероральному прийомі абсорбується у травному тракті. Піддається процесу гідролізу на слизовій кишківника і після потрапляє в системний кровотік. Найвища біодоступність спостерігається під час приймання таблеток після їди. На цей показник у розчину, що вводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово, вживання їжі не впливає.

Виводиться переважно нирками. Концентрація у крові може знижуватися при проведенні діалізу.

Показання

Цефуроксим показаний пацієнтам з інфекційними захворюваннями, спричиненими чутливими до антибіотика мікроорганізмами. Призначається при бактеріальних ураженнях:

• нижніх дихальних шляхів (у терапії гострого бронхіту, пневмонії, легеневого абсцесу, інфікованих бронхоектазів тощо);
• ЛОР-органів – у разі тонзиліту, синуситу, фарингіту;
• сечовидільної системи – у разі гострого або хронічного пієлонефриту, циститу, асимптоматичної бактеріурії;
• м'яких тканин – під час діагностування інфікованих ран і виразок, целюліту тощо;
• кістково-суглобових тканин – у разі септичних артритів або остеомієлітів;
• статевих шляхів – зокрема, у разі гонореї, особливо в осіб, які мають непереносимість пеніцилінів або протипоказання до їх призначення.

Ліки застосовують в акушерській та гінекологічній практиці у жінок, які страждають від тазових інфекцій. Також у терапії септицемії та менінгітів.

Ліофілізат Цефуроксим можна використовувати в профілактичних цілях, наприклад, як превентивний захід перед хірургічними втручаннями на органах черевної порожнини, грудної клітини, таза, на серці та опорно-руховому апараті.

Таблетки теж підходять у разі вищеописаних станів, а також у разі середнього гнійного отиту, циститу, хвороби Лайма на ранньому етапі розвитку та неускладнених уражень шкіри або м'яких тканин.

Здебільшого монотерапія антибіотиком дає позитивний результат, але в окремих випадках може знадобитися комплексне лікування разом з метронідазолом або аміноглікозидами.

Протипоказання

Медикамент протипоказаний пацієнтам, які мають індивідуальну непереносимість фармакологічно активної речовини або антибіотиків цефалоспоринового ряду, і людям з гіперчутливістю до бета-лактамних протимікробних засобів.

Лікарська взаємодія

За необхідності Цефуроксим можна комбінувати з метронідазолом або аміноглікозидними антибіотиками.

Таблетки не рекомендується поєднувати з ліками, що знижують кислотність шлункового соку, оскільки вони зменшують біодоступність абсорбційні властивості цефалоспорину.

Заборонено одночасний прийом з гормональними контрацептивами – спричиняє зниження реабсорбції естрогенів та ефективності комбінованих КОК.

Також не можна застосовувати спільно з пробенецидом, пероральними антикоагулянтами, алкоголем.

З особливою обережністю призначати високі дози антибіотика при одночасному лікуванні пацієнта петльовими діуретиками або іншими потенційно нефротоксичними ліками.

Особливості застосування

Під час курсу можуть відзначатися реакції гіперчутливості негайного або відкладеного типу. Деякі з них здатні проявлятися у важкій формі та навіть призводити до летального результату. Щоб уникнути потенційних ризиків, слід негайно повідомляти лікаря про будь-які погіршення стану або виникнення небажаних симптомів на тлі терапії.

Цефуроксим вимагає точного дотримання термінів прийому. Пролонгований курс підвищує ризик резистентності патогенних мікроорганізмів до цефалоспорину.

Через антибактеріальну терапію можливе приєднання вторинної грибкової інфекції з подальшим розвитком мікозів і кандидозів.

Пацієнтам похилого віку зазвичай корекція дози не потрібна.

Особам, які мають порушення ниркових функцій, необхідно зменшити дозу антибіотика через особливості та шляхи його виведення.

Вагітність та лактація

Слід уникати призначення медикаменту жінкам у період вагітності та грудного вигодовування. Під час гестації він може застосовуватися, якщо користь для здоров'я матері перевищує потенційні ризики для плода.

На період лікування антибіотиком лактація може бути припинена.

У дітей

Ін'єкції в педіатрії показані з народження, таблетки – з 3 місяців.

Здатність впливати на швидкість психомоторних реакцій

За відсутності побічних ефектів, що зачіпають ЦНС, Цефуроксим не спричиняє порушень психомоторних реакцій під час керування автотранспортом або складними механізмами, висотних робіт та інших потенційно небезпечних видів діяльності.

Фертильність

Негативний вплив препарату на фертильність у чоловіків і жінок не зафіксовано.

Спосіб застосування та дози

Розчин для ін'єкцій

Ліофілізат в ампулах застосовувати тільки для приготування ін'єкційних розчинів. Готові ліки використовувати шляхом внутрішньом'язової або внутрішньовенної ін'єкції.

У гострій фазі хвороби, а також за тяжкого її перебігу, доцільним є саме парентеральне введення. Після зниження інтенсивності симптомів патології хворого можна перевести на пероральну форму.

Для розчинення порошку використовують різні розчинники:

• глюкозу для ін'єкцій у концентрації 5% або 10%;
• натрію хлорид 0,9%;
• поєднання 5% глюкози з 0,9% або 0,45% чи 0,225% р-ном натрію хлориду;
• очищену воду;
• р-н Рінгера або Рінгера-лактату;
• р-н Хартмана.

Для внутрішньом'язового введення у флакон з порошком Цефуроксим 0,75 г додати 3 мл розчинника і ретельно струшувати до повного розчинення.

Для внутрішньовенного введення до 0,75 г ліофілізату додати 6 мл розчинника, до 1,5 г – не менше 15 мл, використовуючи шприц на 20 мл. Збовтати суміш до утворення повністю однорідної рідини без грудочок і домішок.

Якщо передбачається нетривала внутрішньовенна інфузія, 0,75 г порошку з'єднують з 25 мл розчинника. Якщо призначена доза 1,5 г, розводять 50-100 мл очищеної води або іншого розчинника. Процедура в цьому разі триває до півгодини.

Стандартне дозування для дорослих при в/м або в/в введенні становить 0,75 г тричі на день. При тяжкому або ускладненому перебігу інфекційних процесів призначають по 1,5 г тричі на добу внутрішньовенно. Максимальна добова доза – 3-6 г. Також терапія може проводитися з застосуванням 750 мг або 1,5 г антибіотика вранці та ввечері парентерально з подальшим переведенням хворого на пероральну форму.

Цефуроксим у педіатрії вимагає чіткого розрахунку дозування, виходячи з маси тіла – 30-100 мг/кг. Отриману загальну кількість ділять на 3-4 рази. У терапії більшості інфекцій застосовують по 60 мг/кг на добу.

Новонародженим призначають по 30-100 мг антибіотика на 1 кг ваги, що вводяться за 2-3 рази.

Варіювання дозувань залежить від діагнозу, ступеня тяжкості захворювання, цілей застосування (лікування або профілактика) та інших критеріїв. Тривалість курсу встановлюється індивідуально.

Таблетки Сандоз

Стандартна тривалість лікування таблетками становить 7 днів. У середньому, курс триває від 5 до 10 діб. Кратність прийому і дозування для дорослих і дітей з вагою від 40 кг:

• гострі інфекційні ураження ЛОР-органів (горла, носа), а також цистит, пієлонефрит і неускладнені ураження шкіри та м'яких тканин – 250 мг двічі на день;
• гострий середній отит і загострення хронічного бронхіту – 500 мг 2 рази/добу;
• хвороба Лайма – 500 мг двічі на день протягом 2-х тижнів, загальна тривалість лікування може займати від 10 діб до 3 тижнів.

Дітям, які мають вагу до 40 кг, дозування таблеток Цефуроксим розраховують з урахуванням ваги і діагнозу:

1. Інфекції носа і горла – 10 мг на 1 кг ваги 2 рази/день. (не більше 125 мг).
2. Отит або серйозні інфекції у малюків з 2 років – 15 мг/кг за 2 рази (250 мг вранці і ввечері максимум).
3. Цистит, пієлонефрит та ураження шкіри або м'яких тканин без ускладнень – 15 мг/кг на 2 прийоми (максимум 250 мг двічі на добу). Такого ж режиму дозування дотримуватися і при лікуванні хвороби Лайма. У разі бореліозу та пієлонефриту терапія триває 10-21 або 10-14 днів відповідно.

На поверхні таблеток з дозуванням 250 мг є риска. Воно дає змогу зручно та безпечно ділити її на дві рівні дози по 125 мг.

Побічні дії

Найчастішими побічними реакціями під час лікування антибіотиком є кандидози статевих органів або слизових оболонок, дисбактеріоз кишечнику, здуття, блювота, нудота і біль у шлунку. Не виключений розвиток шкірних алергічних реакцій у вигляді висипу, еритеми, дерматиту, кропив'янки та тріщин або набряків локального характеру.

Часто Цефуроксим спричиняє головний біль, запаморочення та транзиторні зміни з боку лабораторних показників печінки та крові. У пацієнтів з гіперчутливістю до активної речовини або бета-лактамних антибактеріальних засобів можуть виникати ангіоневротичний набряк, анафілаксія або тяжкі реакції з боку шкіри та підшкірної клітковини.

При будь-яких негативних проявах необхідно відмінити ліки та звернутися до лікаря.

Передозування

У разі передозування у пацієнтів можуть спостерігатися розлади травлення, блювання, нудота. У деяких випадках виникають тяжкі порушення у вигляді коми, судом, енцефалопатії. Для зниження концентрації сполуки в крові доцільно проводити діаліз.

Умови зберігання

Зберігати препарат необхідно в оригінальній упаковці за температури повітря не вище +25°С. Тримати його в сухому, недоступному для дітей і захищеному від вологи та сонячних променів місці. Термін придатності таблетованої форми – 36 міс., ліофілізату – 24 міс.

Цефуроксим можна замовити в онлайн-аптеці «Мед-Сервіс» за доступною ціною і зі швидкою доставкою по Україні. У каталозі він представлений у вигляді таблеток і порошку для приготування розчину від різних українських і зарубіжних виробників:

• Дарниця;
• Сандоз;
• Лекхім;
• БХФЗ.

При оформленні замовлення слід враховувати, що засіб є рецептурним. Доставка здійснюється протягом кількох днів у відділення аптеки, Нової пошти або з кур'єром.