Аміаку

Українськими фармацевтичними підприємствами («Віола», ДКП «Фармацевтична фабрика») випускається розчин аміаку (нашатирний спирт) – безрецептурний лікарський засіб для зовнішнього та інгаляційного застосування.

Склад і форма випуску

Основною діючою речовиною є аміак водний концентрований у кількості 10 г на кожні 100 мл готового розчину. Допоміжний інгредієнт – спеціально підготовлена вода, яка сприяє рівномірному розподілу препарату по шкірі або його парів – по слизовій оболонці носа.

Фізико-хімічні характеристики

Розчин являє собою безбарвну і прозору рідину, летючу, з різким задушливим запахом. Для нього характерна лужна реакція (pH 11–12). Фармпідприємство «Віола» розфасовує у флакони з помаранчевого скла ємністю 40, 100 або 200 мл. На бічній поверхні кожного флакона наклеєна паперова етикетка з короткою інформацією про використання. Горлечко закупорює щільна поліетиленова пробка, зверху флакон закриває нагвинчувана кришка.

ДКП «Фармацевтична фабрика» розливає лікарський засіб аналогічно, але використовує флакони коричневого скла ємністю 100 мл.

Фармакотерапевтична група

Медикамент відноситься до групи ліків, що впливають на органи респіраторного тракту. Код, згідно з системою АТХ, R07A B.

Фармакологічна дія

Фармакодинаміка

Нашатирний спирт вперше отримали середньовічні алхіміки, пропускаючи газоподібний аміак через воду. «Друге народження» відбулося в 1775 році, коли швед К. Шееле нагрів нітрат калію в колбі з водою. Але точна формула була описана лише через десятиліття.

Це неорганічна сполука, молекула якої містить 1 атом азоту і 3 – водню. Нашатирний спирт, по суті, 10-відсотковий розчин гідроксиду амонію. Це нестабільна, легко летюча рідина, що має відволікаючий і подразнюючий вплив на дихальний центр довгастого мозку, що здійснюється через рецептори верхніх дихальних шляхів.

Завдяки високій летючості пари лікарського засобу швидко потрапляють в порожнину носа, що обумовлює негайний медикаментозний ефект. Подразнення слизової оболонки призводить до реагування рецепторів в ній, а, отже, і рефлекторного збудження дихального і судинорухового центрів. Як підсумок, частішають дихання і серцебиття, звужується просвіт судин, підвищується артеріальний тиск.

Місцеве застосування засноване на тому, що розчин аміаку – це луг, що дозволяє нейтралізувати органічні кислоти, що містяться в слині комах і провокують нестерпний свербіж.

Фармакокінетика

Пари нашатирного спирту легко випаровуються з поверхні шкіри і слизової оболонки носа, не всмоктуючись в кров. Оскільки засіб не має системної абсорбції, подальша його фармакокінетика не вивчалася.

Показання до призначення

Ліки допустимо застосовувати лише в таких випадках:

• для збудження дихання і виведення з непритомного стану, спровокованого стресом або задухою;
• зовнішньо у вигляді примочок при вираженому шкірному свербінні після комариних укусів.

Протипоказання

Препарат не використовують при наявності у пацієнта індивідуальної гіперчутливості до основної речовини. Зовнішнє застосування заборонено при будь-яких шкірних дефектах в місці передбачуваного нанесення (розчухи, рани, опіки, дерматологічні або онкологічні захворювання).

Специфіка застосування

Розчин аміаку застосовують тільки в добре провітрюваних приміщеннях. Неприпустимий тривалий більше 30 секунд контакт речовини зі шкірою, так як проявляється припікаюча дія з виникненням набряклості, гіперемії і болючості.

Прийом всередину призводить до хімічного опіку стравоходу і шлунка, який небезпечніший за ураження кислотою. Остання коагулює слизові, і опіки мають поверхневий характер, хоча і великі за площею. Луги ж проникають глибоко в тканини, вражаючи кілька шарів органу.

Не можна застосовувати медикамент при втраті свідомості в результаті алкогольного сп'яніння. По-перше, мозок не здатний адекватно реагувати на зовнішні подразники. По-друге, зростає ризик опіку слизових або спазму дихальної мускулатури.

Не можна використовувати нашатирний спирт при закритих черепно-мозкових травмах (наприклад, при струсі мозку). Повернення свідомості потерпілого формує хибне уявлення про наявність і тяжкість травми. А без надання своєчасної допомоги стан може швидко погіршитися, аж до летального результату. До того ж, після вдихання подразнюючої речовини виникає сильне скорочення м'язів дихальних шляхів, що потенційно посилює внутрішньочерепний тиск. Це призводить до посилення мозкових проблем і ризику важких неврологічних порушень у майбутньому.

При вагітності та лактації

Хоча розчин аміаку не здатний проникати в кровотік, в грудне молоко, долати фетоплацентарний бар'єр, застосовувати його можна лише тоді, коли баланс «користь для матері – шкода для плода» істотно схиляється до першого.

У дітей

Медичні працівники не рекомендують застосовувати препарат для пацієнтів молодше трьох років.

Вплив на фертильність

Фармакологами не виявлено негативного впливу ліків на чоловічу або жіночу здатність до зачаття.

Вплив на швидкість реакції

Препарат не впливає на швидкість природних психофізіологічних реакцій, тому немає заборони на водіння автомобіля, обслуговування травмонебезпечної техніки, діяльність, пов'язану зі швидкістю реагування.

Способи застосування та дозування

Існують два методи використання медикаменту:

1. Інгаляційний. Для виведення з непритомного стану шматок вати або марлі не рясно змочують препаратом і підносять до носа пацієнта на відстані 10-15 см. Людина повинна відчувати запах, але не вдихати велику кількість парів. Якщо приблизно через 20 секунд свідомість не повернеться, слід перевірити наявність пульсу і дихання, приступити до виконання комплексу серцево-легеневої реанімації. Якщо людина прийшла до тями, її саджають, дають води, контролюють ЧДД, ЧСС і АТ.
2. Зовнішній. Розчин аміаку застосовується в якості примочок. Тривалість перебування засобу на шкірі не повинна перевищувати 30 секунд. Для запобігання опіку бажано змішувати гідроксид амонію з ланоліном в рівних пропорціях.

Побічна дія

Даний фармпрепарат може стати причиною гострих алергічних і анафілактичних реакцій. У високих дозах при інгаляційному використанні здатний спровокувати рефлекторну зупинку дихання.

Передозування

Надмірне вдихання аналептика призводить до артеріальної гіпертензії, тахікардії. Висока концентрація парів може викликати хімічний опік слизової носоглотки, кон'юнктиви очей. При помилковому вживанні засобу всередину розвивається картина опіку травного тракту – кашель, нежить, набряк гортані, задишка, спастичні болі в животі, блювота з аміачним запахом, судоми, галюцинації, втрата свідомості.

Без своєчасної допомоги можливий летальний результат. Для дорослої людини смертельними є близько 15 мл розчину аміаку. Невідкладні заходи:

1. При попаданні в очі – промивання теплою проточною водою 2–3 рази по 15 хвилин з 10-хвилинним інтервалом.
2. Подразнення слизової носа і глотки – зрошення 0,5% розчином лимонної кислоти.
3. Випадкове проковтування – дати прохолодну воду або 0,5% розчин лимонної або 1% оцтової кислоти. Прикласти холод на живіт, дати спазмолітики, провести симптоматичне лікування, можлива госпіталізація в стаціонар.

Термін і правила зберігання

Засіб зберігають у темному місці, де температура не піднімається вище +25℃. Нашатирний спирт, через його летючість, не варто тримати разом, навіть в одній аптечці, з йодом і хлорвмісними речовинами, щоб уникнути небажаної хімічної взаємодії. Неприпустимо залишати його у вільному доступі для дітей та недієздатних дорослих. Термін придатності ліків відрізняється залежно від виробника: ФК «Віола» – 2 роки, ДКП «Фармацевтична фабрика» – 3 роки з моменту виготовлення.

Розчин аміаку обох виробників можна придбати в онлайн-аптеці «Мед-сервіс». Купівля на сайті має безліч плюсів – ширший, ніж у роздріб, асортимент, нижчі за рахунок особливостей логістики ціни, можливість брати участь в акціях і використовувати промокоди, постійна доступність сайту, зручність оплати і швидка доставка в будь-яке місто України.