Айдринк порошок со вкусом лимона по 4.8 г в саше 10 шт.
- Торговое название Айдринк
- Действующее вещество Парацетамол, Фенилэфрин
- Лекарственная форма Дозированные порошки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Производитель Фармак, АО
- Страна Украина
- Условия отпуска Без рецепта
- Код морион 324938
- Особенности АЙДРІНК® (IDRINK) ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу Склад лікарського засобу діючі речовини: 1 саше містить парацетамолу у перерахуванні на 100\% суху речовину 650 мг (0,650 г), фенілефрину гідрохлориду у перерахуванні на 100\% суху речовину 10 мг (0,010 г); допоміжні речовини: порошок зі смаком лимону — цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, куркумин (Е 100), смакова добавка «Лимон-лайм»; порошок зі смаком чорної смородини — цукроза (цукор подрібнений (пудра)), фруктоза, кислота лимонна безводна, аспартам, натрію цитрат дигідрат, сахарин натрію, ароматизатор «Чорна смородина», антоціанін (Е 163). Лікарська форма Порошок для орального розчину. Основні фізико-хімічні властивості: порошок зі смаком лимону — порошкоподібна маса світло-жовтого кольору без сторонніх механічних включень; порошок зі смаком чорної смородини — порошкоподібна маса світлого сіро-фіолетового кольору з темними вкрапленнями без сторонніх механічних включень. Фармакотерапевтична група Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Механізм дії парацетамолу пояснюється пригніченням синтезу простагландинів у центральній нервовій системі; парацетамол також діє на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Фенілефрин — симпатоміметик. Його дія пов'язана, у першу чергу, з прямою стимуляцією адренорецепторів та частково — з непрямим ефектом, що забезпечується шляхом вивільнення норадреналіну. Фенілефрин знижує набряк слизової оболонки носа, полегшує дихання. Спричиняє звуження артеріол, підвищує загальний периферичний опір судин і артеріальний тиск. Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо парацетамол швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30–60 хв. При застосуванні в терапевтичних дозах період напіввиведення становить 1–4 години. Парацетамол метаболізується у печінці, в основному за допомогою реакції кон'югації. Залежно від концентрації у плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гідроксилюванню. Основний шлях виведення — із сечею (90–100\% протягом 24 годин): у вигляді кон'югатів глюкуронідів (60\%), сульфатів (35\%) або цистеїну (3\%). Фенілефрину гідрохлорид всмоктується у шлунково-кишковому тракті з непостійною швидкістю, метаболізується моноаміноксидазою у кишечнику та печінці. Після перорального прийому пік концентрації у плазмі крові настає через 1–2 години. Середня тривалість напіввиведення — 2–3 години. Виводиться з сечею у формі сульфаткон'югату. Клінічні характеристики Показання Симптоматичне лікування гострих респіраторних інфекцій і грипу, що супроводжуються головним болем, болем у м'язах і суглобах, болем у горлі, підвищенням температури тіла, закладеністю носа. Протипоказання Гіперчутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату. Тяжкі порушення функції печінки та нирок; вроджена гіпербілірубінемія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, рідкісні спадкові форми непереносимості фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності цукрози-ізомальтози. Алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт. Стани підвищеного збудження, порушення сну. Тяжка артеріальна гіпертензія, органічні захворювання серцево-судинної системи (у тому числі атеросклероз); декомпенсована серцева недостатність; порушення серцевої провідності; схильність до спазму судин; ішемічна хвороба серця. Закритокутова глаукома. Гострий панкреатит. Гіпертрофія передміхурової залози. Тяжкі форми цукрового діабету. Епілепсія. Гіпертиреоз. Препарат протипоказаний пацієнтам, які застосовують трициклічні антидепресанти або бета-блокатори або приймали протягом двох останніх тижнів інгібітори моноаміноксидази. Не застосовувати хворим на фенілкетонурію. Не рекомендується застосовувати хворим з підвищеною швидкістю згортання крові та схильністю до тромбоутворення. Не застосовувати разом з лікарськими засобами, що пригнічують або підвищують апетит, та амфетаміноподібними психостимуляторами. Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік до 12 років. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, метилдопою протипоказане через можливе виникнення вираженої артеріальної гіпертензії, тахікардії, гіпертермії, порушення функції життєво важливих органів, що може призвести до летального наслідку. Препарат посилює ефекти седативних та протиепілептичних препаратів, етанолу та етаноловмісних препаратів. При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами ефективність останніх може зменшуватися. При одночасному застосуванні з деякими снодійними, протиепілептичними препаратами, барбітуратами, рифампіцином, етанолом нетоксичні дози парацетамолу можуть спричинити ушкодження печінки. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу. При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимідином можливий розвиток нейтропенії. При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу. Парацетамол потенціює дію непрямих антикоагулянтів. Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися холестираміном. Взаємодія фенілефрину з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) — підвищує ризик виникнення кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами — призводить до порушення серцебиття або до інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик виникнення побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику виникнення гіпертензії та інших побічних реакцій з боку серцево-судинної системи. Не рекомендовано призначати препарат хворим, які застосовують інгібітори моноаміноксидази або закінчили терапію ними менше ніж 2 тижні тому. Особливості застосування Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам, схильним до підвищення артеріального тиску, а також із захворюваннями печінки, нирок. Слід уникати застосування одночасно з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, судинозвужувальними препаратами для лікування риніту, а також лікарськими засобами, що містять парацетамол. Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем пацієнтам із феохромоцитомою, утрудненим сечовипусканням, хворобою Рейно (що може проявлятися виникненням болю в пальцях рук та ніг у відповідь на холод або стрес). Препарат містить цукрозу, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, у разі порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатності цукрози-ізомальтози. Препарат містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що становить небезпеку для пацієнтів, хворих на фенілкетонурію. Якщо стан пацієнта не покращується, слід звернутися до лікаря. Якщо симптоми захворювання не зникають через 5 днів прийому препарату, лікування слід припинити. Не перевищувати зазначену дозу. Якщо доза була випадково перевищена, слід негайно звернутися до лікаря. Через високий вміст парацетамолу не застосовувати при захворюваннях печінки і нирок без консультації лікаря. Фенілефрин, що входить до складу препарату, може спричинити напади стенокардії. Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовують протягом тривалого періоду, необхідний контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. При застосуванні препарату не рекомендовано керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість. Спосіб застосування та дози Висипати вміст 1 саше у чашку і залити гарячою водою. Перемішувати до повного розчинення, у разі необхідності можна підсолодити. Приймати у теплому вигляді. Дорослим та дітям віком від 12 років: по 1 саше. При необхідності прийом можна повторювати через кожні 4–6 годин. Не приймати більше 4 саше на добу. Курс лікування має тривати не більше 3–5 днів. Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років. Передозування Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. Пошкодження печінки можливе у дорослих після перорального застосування 10 г або більше парацетамолу та у дітей, які прийняли парацетамол у дозі понад 150 мг/кг маси тіла. Симптоми передозування парацетамолу у перші 24 години: підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардія, рефлекторна брадикардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, анорексія та абдомінальний біль. У тяжких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія. Симптоми ураження печінки можуть проявитися через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При гострому передозуванні пошкодження печінки може спричинити токсичну енцефалопатію з порушенням свідомості, кому та призвести до летального наслідку. При прийомі високих доз можливі порушення з боку сечовидільної системи — нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). Гостра ниркова недостатність з тубулонекрозом може виникнути навіть без пошкодження печінки. Були повідомлення про виникнення панкреатиту та аритмії. При тривалому застосуванні у високих дозах можливі апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Вважається, що додаткова кількість токсичних метаболітів при передозуванні необоротно зв'язується з тканинами печінки. При передозуванні парацетамолу необхідно надати швидку медичну допомогу, навіть якщо симптомів передозування не виявлено. Для забезпечення належного кваліфікованого догляду та адекватної терапії усі хворі з передозуванням (7,5 г та більше парацетамолу) повинні бути госпіталізовані. Необхідне негайне промивання шлунка, прийом активованого вугілля та продовження симптоматичної терапії. Застосування антидотів парацетамолу — N-ацетилцистеїну внутрішньовенно або метіоніну перорально — може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування. Передозування, зумовлене дією фенілефрину, може спричинити підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, головний біль, блідість, запаморочення, безсоння, порушення серцевого ритму, тахікардію, рефлекторну брадикардію, екстрасистолію, тремор, гіперрефлексію, нудоту, блювання, дратівливість, неспокій, підвищення артеріального тиску. У тяжких випадках можливе порушення свідомості, галюцинації, судоми та аритмія. При передозуванні необхідні промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, застосування альфа-блокаторів, таких як фентоламін, при тяжкій гіпертензії. Побічні реакції З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, пурпура, алергічний дерматит, еритродермія, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, крововиливи. З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), анафілаксія, анафілактичний шок. З боку психіки: психомоторне збудження, порушення орієнтації, занепокоєність, нервове збудження, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, тривожність, седативний стан. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії. З боку органів слуху та вестибулярного апарату: шум у вухах, вертиго. З боку органів зору: порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гіперсалівація, дискомфорт і біль у животі, зниження апетиту, печія, діарея, геморагії. З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, гепатонекроз, печінкова недостатність, жовтяниця. З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз. З боку нирок і сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечовипускання (імовірніше, у хворих з гіпертрофією передміхурової залози), олігурія, ниркова коліка, нефротоксичний ефект. З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія або рефлекторна брадикардія, відчуття серцебиття, задишка, болі у серці, аритмія, набряки. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів. Інші: загальна слабкість, гарячка, посилене потовиділення, гіпоглікемія, гіперглікемія, глюкозурія. Термін придатності 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Умови зберігання Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка Порошок зі смаком лимону: по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачці. Порошок зі смаком чорної смородини: по 5,2 г в саше; по 10 саше в пачці. Категорія відпуску Без рецепта. Виробник ПАТ «Фармак». Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
Состав
Действующие вещества: парацетамол, фенилэфрин гидрохлорид;
1 саше содержит парацетамола в пересчете на 100% сухое вещество 650 мг (0,650 г), фенилэфрина гидрохлорида в пересчете на 100% сухое вещество 10 мг (0,010 г);
Другие составляющие:
Порошок со вкусом лимона – сахароза (сахар измельченный (пудра)), фруктоза, кислота лимонная безводная, аспартам, натрия цитрат дигидрат, сахарин натрия, куркумин (Е 100), вкусовая добавка «Лимон-лайм»;
Порошок со вкусом черной смородины – сахароза (сахар измельченный (пудра)), фруктоза, лимонная кислота безводная, аспартам, натрия цитрат дигидрат, сахарин натрия, ароматизатор «Черная смородина», антоцианин (Е 163).
Лекарственная форма
Порошок для орального раствора.
Основные физико-химические свойства: порошок со вкусом лимона – порошкообразная масса светло-желтого цвета без посторонних механических включений; порошок со вкусом черной смородины – порошкообразная масса светло-серо-фиолетового цвета с темными вкраплениями без посторонних механических включений.
Фармакотерапевтическая группа
Анальгетики и антипиретики. Парацетамол, комбинации без психолептиков. Код ATX N02B E51.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Механизм действия парацетамола объясняется угнетением синтеза простагландинов в центральной нервной системе; Парацетамол также действует на центр терморегуляции в гипоталамусе. Фенилэфрин – симпатомиметик. Его действие связано, в первую очередь, с прямой стимуляцией адренорецепторов и частично – с косвенным эффектом, обеспечиваемым путем высвобождения норадреналина. Фенилэфрин снижает отек слизистой носа, облегчает дыхание. Вызывает сужение артериол, повышает общее периферическое сопротивление сосудов и артериальное давление.
Фармакокинетика
При приеме внутрь парацетамол быстро всасывается в желудочно-кишечном тракте. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 30–60 мин. При применении в терапевтических дозах период полувыведения составляет 1–4 часа. Парацетамол метаболизируется в печени, в основном посредством реакции конъюгации. В зависимости от концентрации в плазме крови частично подвергается деацетилированию или гидроксилированию. Основной путь выведения с мочой (90–100% в течение 24 часов): в виде конъюгатов глюкуронидов (60%), сульфатов (35%) или цистеина (3%). Гидрохлорид фенилэфрина всасывается в желудочно-кишечном тракте с непостоянной скоростью, метаболизируется моноаминоксидазой в кишечнике и печени. После перорального приема пик концентрации в плазме крови наступает через 1–2 часа. Средняя продолжительность полувыведения – 2–3 часа. Выводится с мочой в форме сульфатконъюгата.
Показания
Симптоматическое лечение острых респираторных инфекций и гриппа, сопровождающихся головной болью, болью в мышцах и суставах, болью в горле, повышением температуры тела, заложенностью носа.
Противопоказания
• Гиперчувствительность к любому из компонентов, входящих в состав препарата.
• Тяжелая ишемическая болезнь сердца и сердечно-сосудистые расстройства.
• Гипертония.
• Гипертиреоз.
• Противопоказан пациентам, которые в настоящее время получают или в течение двух недель прекратили терапию ингибиторами моноаминооксидазы (МАО).
• Одновременное применение других симпатомиметических антиконгестантов.
• Следует избегать применения пациентам с гипертрофией предстательной железы.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий.
Парацетамол
Скорость абсорбции парацетамола может увеличиваться метоклопрамидом или домперидоном и уменьшаться холестирамином.
При длительном регулярном ежедневном применении парацетамола с варфарином и другими кумаринами может усиливаться антикоагулянтный эффект последних, что приведет к повышению риска кровотечения; эпизодические дозы не оказывают существенного влияния.
Фенилэфрин гидрохлорид
Взаимодействие фенилэфрина с ингибиторами МАО (включая моклобемид) оказывает гипертензивный эффект (см. раздел «Противопоказания»).
Одновременное применение фенилэфрина с другими симпатомиметиками увеличивает риск возникновения побочных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы.
Фенилэфрин может снижать эффективность бета-адренорецепторов и других антигипертензивных средств (включая дебризохин, гуанетидин, резерпин, метилдопу) с повышением риска возникновения гипертензии и других побочных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы (см. раздел «Противопоказания»).
Одновременное применение фенилэфрина с трициклическими антидепрессантами (например, амитриптилин) повышает риск возникновения побочных эффектов со стороны сердечно-сосудистой системы (см. «Противопоказания»).
Одновременное применение фенилэфрина с дигоксином и сердечными гликозидами может повышать риск возникновения нерегулярного сердцебиения или инфаркта.
Особенности применения
Препарат применять с осторожностью пациентам с болезнью Рейно или сахарным диабетом.
Препарат применять с осторожностью пациентам с тяжелым нарушением функции почек или печени. У пациентов с нециррозным алкогольным заболеванием печени повышается опасность передозировки лекарственным средством.
Следует избегать одновременного применения с другими препаратами, содержащими парацетамол.
При передозировке следует немедленно обратиться к врачу, даже если пациент чувствует себя хорошо, поскольку может возникнуть риск отложенного серьезного поражения печени (см. раздел «Передозировка»).
Фенилэфрин следует применять с осторожностью пациентам с закрытоугольной глаукомой.
Это лекарственное средство содержит аспартам, производный фенилаланина, представляющий опасность для больных фенилкетонурией.
Это лекарственное средство содержит 1 г сахарозы на дозу и 1723 г фруктозы на дозу. Если у пациента установлена непереносимость некоторых сахаров, следует проконсультироваться с врачом, прежде чем принимать это лекарственное средство. Применение препарата может оказаться вредным для зубов.
Это лекарственное средство содержит 5,26 ммоль (или 121,11 мг) натрия в саше, что эквивалентно 6,05% рекомендованного ВОЗ максимального суточного потребления 2 г натрия для взрослого человека. Следует быть осторожным при применении пациентам, применяющим натрий-контролируемую диету.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Беременность
Лекарственное средство не следует применять в период беременности, кроме случаев, когда его назначил врач. Такое применение допустимо в самой низкой эффективной дозе в кратчайшие сроки и с наименьшей возможной частотой.
Безопасность применения этого лекарственного средства в период беременности или кормления грудью не установлена, но ввиду возможной связи нарушений развития плода с влиянием фенилэфрина в I триместре следует избегать применения препарата в период беременности. Кроме того, поскольку фенилэфрин может уменьшать перфузию плаценты, препарат не следует применять пациентам с преэклампсией в анамнезе.
Эпидемиологические исследования беременности у человека не выявили негативных последствий применения парацетамола в рекомендуемых дозах.
Большое количество данных о беременных не указывает ни на мальформативную, ни на фето/неонатальную токсичность. Эпидемиологические исследования развития нервной системы у детей, подвергавшихся внутриутробному влиянию парацетамола, не дают убедительных результатов.
Кормление грудью
Лекарственное средство не следует применять в период кормления грудью, за исключением случаев, когда врач. Данные по применению фенилэфрина в этот период ограничены.
Парацетамол проникает в грудное молоко, но не в клинически значимом количестве. Имеющиеся опубликованные данные не свидетельствуют о необходимости прерывания кормления грудью.
Фертильность
Отсутствуют данные о влиянии действующих веществ на фертильность.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
АйдринкНе имеет или имеет незначительное влияние на способность управлять автотранспортом или работать с другими механизмами.
Способ применения и дозы
Высыпать содержимое 1 саше в чашку и залить горячей водой. Перемешивать до полного растворения, при необходимости можно подсластить. Принимать в теплом виде.
Взрослым и детям от 16 лет: по 1 саше. При необходимости прием можно повторять через каждые 4–6 часов. Не принимать больше 4 саше в сутки.
Курс лечения должен длиться не более 3-5 дней.
Дети.
Препарат противопоказан детям до 16 лет.
Передозировка
Парацетамол
Возможно поражение печени у взрослых, принявших 10 г или более парацетамола. Прием 5 г или более парацетамола может привести к поражению печени у пациентов с соответствующими факторами риска:
- длительный курс лечения карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином, препаратами зверобоя или другими препаратами, индуцирующими ферменты печени;
- регулярное потребление этанола в дозах выше рекомендованных;
- имеет дефицит глутатиона (например из-за нарушений питания, муковисцидоза, ВИЧ-инфекции, голодания, кахексии).
Симптомы
В первые 24 часа передозировки парацетамолом появляется бледность, тошнота, рвота, анорексия и боль в животе. Поражение печени может оказаться очевидным через 12–48 часов после приема. Могут наблюдаться нарушения метаболизма глюкозы и метаболический ацидоз. При тяжелом отравлении печеночная недостаточность может прогрессировать к энцефалопатии, кровоизлияниям, гипогликемии, отеку мозга и летальному исходу. Острая почечная недостаточность с острым тубулонекрозом, о которой свидетельствует боль в пояснице, гематурия и протеинурия, может возникнуть даже при отсутствии тяжелых поражений печени. Сообщали о сердечных аритмиях и панкреатите.
Лечение
Немедленное лечение имеет важное значение при передозировке парацетамола. Несмотря на отсутствие значительных ранних симптомов, пациентов следует срочно госпитализировать с целью оказания немедленной медицинской помощи. Симптомы могут быть ограничены тошнотой или рвотой и не могут отражать тяжесть передозировки или поражения органов. Лечение должно соответствовать установленным рекомендациям. Лечение активированным углем следует рассматривать, если чрезмерная доза была принята в течение 1 часа. Концентрацию парацетамола в плазме крови следует измерять через 4 ч или позже после приема (более ранние концентрации недостоверны). Лечение N-ацетилцистеином можно применять в течение 24 ч после приема парацетамола, однако максимальный защитный эффект достигается в первые 8 ч после приема. Эффективность антидота резко снижается после этого времени. При необходимости пациенту следует ввести внутривенно N-ацетилцистеин в соответствии с установленной схемой дозировки. Если рвота не является проблемой, пероральный метионин может быть приемлемой альтернативой для отдаленных районов вне больницы. Лечение пациентов, страдающих серьезной дисфункцией печени, через 24 ч после приема следует обсудить с отделением токсикологии или заболеваний печени.
Фенилэфрин гидрохлорид
Проявления тяжелой передозировки фенилэфрина включают гемодинамические изменения и сердечно-сосудистый коллапс с угнетением дыхания, судорогами и аритмиями. Однако меньшие дозы комбинированного препарата парацетамола и фенилэфрина гидрохлорида могут вызывать печеночную токсичность, связанную с парацетамолом, чем серьезную токсичность, связанную с фенилэфрином. Лечение включает симптоматические и поддерживающие меры. Гипертонические явления можно лечить с помощью в/в введения блокаторов альфа-рецепторов.
Передозировка фенилэфрина может вызвать: нервозность, головную боль, головокружение, бессонницу, повышение артериального давления, тошноту, рвоту, рефлекторную брадикардию, мидриаз, острую закрытоугольную глаукому (вероятнее всего, возникнет у лиц с закрытокуточной глаукомой. сыпь, крапивница, аллергический дерматит), дизурию, задержку мочи (вероятнее всего, у лиц с обструкцией мочевого пузыря, например, при гипертрофии предстательной железы).
Дополнительными симптомами могут быть гипертония и, возможно, рефлекторная брадикардия. В тяжелых случаях могут возникнуть спутанное сознание, судороги и аритмия.
Лечение должно быть клинически целесообразным. Для лечения тяжелой гипертонии может потребоваться применение альфа-блокаторов, таких как фентоламин.
Побочные реакции
Побочные реакции, связанные с парацетамолом и фенилэфрином гидрохлоридом, приведены ниже в таблице по классу системы органов и частоте. Частота определяется как: очень часто (≥1/10); часто (≥ 1/100 и
|
Класс системы органов |
Частота |
Побочные реакции |
|
Со стороны крови и лимфатической системы |
Неизвестная |
Тромбоцитопения, лейкопения, нейтропения, панцитопения, агранулоцитоз 1 |
|
Со стороны иммунной системы |
Неизвестная |
Гиперчувствительность |
|
Со стороны желудочно-кишечного тракта |
Неизвестная |
Дискомфорт в животе, тошнота, рвота |
|
Со стороны кожи и подкожной клетчатки |
Очень редко |
Сообщали о случаях серьезных кожных реакций. |
|
Неизвестная |
Сыпь |
|
|
Со стороны почек и мочевыделительной системы |
Неизвестная |
Задержка мочеиспускания 2 |
1 Сообщали о дискразии крови, включая тромбоцитопению, лейкопению, панцитопению, нейтропению и агранулоцитоз, но они не обязательно имели причинную связь с парацетамолом.
2 Особенно у мужчин.
Срок годности
2 года.
Не применять препарат по истечении срока годности, указанного на упаковке.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ° С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
Порошок со вкусом лимона : по 4,8 г в саше; по 10 саше в пачке.
Порошок со вкусом черной смородины: 5,2 г в саше; по 10 саше в пачке.
Категория отпуска
Без рецепта.
Производитель
АО «Формак».
Адрес
Украина, 04080, г. Киев, ул. Кирилловская, 74.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Часто задаваемые вопросы
Какое действующее вещество товара - Айдринк порошок со вкусом лимона по 4.8 г в саше 10 шт.?
Подходит ли это лекарство для детей?
Какие условия хранения у Айдринк (Дозированные порошки)?
Какая страна производитель препарата?
Жаропонижающие препараты
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.