Відгуки покупців про *Адрибластин Быстрорастворимый Лиофил. пор. д/инф. 10 мг фл. с раств.В амп. 5 мл №1

Внутрішньовенне введення. При застосуванні лікарського засобу Адрибластин швидкорозчинний як антибластичної монотерапії дорослим рекомендована доза становить 60–75 мг/м2 поверхні тіла. Препарат застосовують шляхом внутрішньовенної інфузії з 21-денним інтервалом з огляду на стан крові та кісткового мозку пацієнта. Нижча доза (60 мг/м2) рекомендована пацієнтам зі зниженим резервом мозку у літньому віці або внаслідок попереднього лікування чи пухлинної інфільтрації кісткового мозку. Дозу 60–75 мг/м2 можна вводити у вигляді разової дози або розподілити на 2–3 щоденних введення. Для застосування препарату дітям рекомендовано вводити альтернативну дозу 30 мг/м2/добу внутрішньовенно протягом 3-х днів поспіль; повторювати курс через кожні 4 тижні. Сумарна доза препарату Адрибластин швидкорозчинний при внутрішньовенному введенні не повинна перевищувати 550 мг/м2 поверхні тіла незалежно від схеми застосування (див. розділ «Особливості застосування»). На сьогодні Адрибластин швидкорозчинний також широко застосовують у поліхіміотерапії у звичайних дозах 25–50 мг/м2 кожні 3–4 тижні у поєднанні з іншими мієлосупресивними засобами та у дозах 60–75 мг/м2 у поєднанні з іншими мієлодепресивними засобами. Рекомендується зменшувати дозу пацієнтам із порушеннями функції печінки, щоб попередити збільшення загальної токсичності. Як правило, у разі збільшення рівня білірубіну до 1,2–3 мг/100 мл та утримання бромосульфонфталеїну (BSP) на рівні 9–15 % рекомендується вводити ½ стандартної дози препарату Адрибластин швидкорозчинний. У разі ще вищого рівня білірубінемії рекомендується вводити ¼ стандартної дози. Немає необхідності змінювати рекомендовану дозу препарату при застосуванні пацієнтам із порушеннями функції нирок середньої тяжкості через низьку екскрецію препарату Адрибластин швидкорозчинний з сечею. Інтравезикальне введення. Рекомендована доза для зовнішнього інтравезикального застосування становить 30–50 мг на інстиляцію з інтервалом від 1 тижня до 1 місяця. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від мети застосування (профілактика чи лікування).